Фактори, які впливають на пам'ять

Настроювання на зміст матеріалу. Знаючи, про що приблизно піде мова, мозок буде більш раціонально засвоювати матеріал. Щоб настроїтися на складність і зміст інформації, необхідно переглянути попередньо матеріал, який необхідно буде запам'ятати.

Настроювання на умови, у яких буде відбуватися відтворення. Необхідно представити (з подробицями), як ви викладаєте цей матеріал.

Закон попередніх знань

Чим більше у людини знань за певною темою, тим краще й швидше запам'ятовується вся нова інформації за нею. Тому, знайомлячись із матеріалом для запам'ятовування, необхідно активізувати всі знання, які у вас уже є. Це необхідно для того, щоб установити якомога більшу кількість зв'язків з уже засвоєною інформацією.

Перш ніж приступати до освоєння нового матеріалу, необхідно згадати, які знання по цій темі у вас уже є. Спробуйте проаналізувати й систематизувати їх. Це виявляється корисним навіть тоді, коли знань по відповідній темі небагато.

Закон взаємовпливу слідів пам'яті

Якщо відразу після запам'ятовування якої-небудь інформації перейти до запам'ятовування іншої, то наступне запам'ятовування негативне відіб'ється на першому. Це відбудеться тому, що пам'ять, зайнята переробкою вже сприйнятої інформації, зіштовхнеться із завданням фіксації нової інформації, і переробка інформації постраждає. Учені називають це явище законом ретроактивного гальмування. Саме через ретроактивне гальмування ефективними виявляються заняття «на ніч».

З іншого боку, на запам'ятовування нової інформації впливають сліди пам'яті, що йдуть від тієї інформації, яка засвоювалася безпосередньо перед нею. Це явище називають проективним гальмуванням. Саме через те, що попередньої інформації немає, радять запам'ятовувати ранком. 

Закон тимчасового  шару

Все, що відбувається з нами в той самий час, перебуває як би в одній площині: враження, одержані в близькі проміжки часу, виявляються в одній групі. Наприклад, запах може викликати яскравий спогад про обставини того часу, коли ви його вперше відчули. Мелодія може воскресити в пам'яті особу людини, з якою ви були поруч, коли вперше її почули, і риси якої давно вже забули. Це свого роду природні тимчасові асоціації. Події, факти, враження реєструються разом з оточуючим середовищем, створюють нерозривну групу, вступають в асоціативний зв'язок. Досить пожвавити один з компонентів цієї групи, і вся вона може стати доступною відтворенню. Тому, щоб згадати загублену інформацію, потрібно насамперед спробувати пожвавити часовий шар, пошукати факти, які доступні згадуванню й при цьому зчеплені із загубленими в тимчасовому шарі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  Фактори, які впливають на пам'ять

На роботу пам'яті впливають багато факторів: вік, фізичний стан, особливості пред'явлення інформації, вагомість, потреба інформації, страх, тривога й інші емоції, які нас захоплюють при записі й згадуванні інформації.

Оскільки пам'ять свого роду талант, вона здатна розвиватися з дитинства до старості. Немовля не має пам'яті. Вона формується у дитини спочатку у вигляді впізнавання (це пасивний вид пам'яті, який передує активному запам'ятовуванню). У грі або навчанні дошкільники починають активізувати свою пам'ять, але вона здебільшого мимовільна.

Тільки до 9-10 років дитина опановує здатністю до активного втручання в роботу пам'яті. Мало хто з дітей до кінця дошкільного віку здійснює розумові операції для запам'ятовування, у той час як уже дев'ятирічний здійснюють їх без зусиль. До цього віку дитина розуміє, що певними діями можна стимулювати роботу пам'яті (наприклад, зав'язавши вузлик на пам'ять). Але систематично використовувати подібні стратегії мислення дитина починає тільки в підлітковому віці: його пізнавальні здібності вже цілком розвилися до цього часу, і він може задіяти їх усі. Однак емпірично доведено, що діти можуть ефективно організовувати й використовувати стратегії мислення для запам'ятовування інформації вже в дошкільному віці за умови навчання їх цим стратегіям. Батьки та вчителі можуть стимулювати роботу пам'яті у дитини будь-якого віку.

Дослідження вчених показали, що шкільні заняття допомагають розвитку пам'яті, тому що постійно вимагають від дітей зусиль для запам'ятовування. Більшість наукових експериментів доводить, що тренування пам'яті сприяють зростанню інших здібностей.

У дорослого пам'ять краще, ніж у дитини, тому що, розвинувши свої пізнавальні здібності до максимуму, люди розробляють і вдосконалюють різні методики запам'ятовування.

З віком пам'ять злегка слабшає. Діагностичний термін "вікове погіршення пам'яті" введений Національним інститутом здоров'я для позначення змін, що відбуваються з пам'яттю в ході нормального старіння, на противагу змінам патологічної властивості. У людей похилого віку, як правило, спостерігається погіршення функцій органів почуттів; підвищена чутливість до сторонніх перешкод; труднощі при виконанні декількох справ одночасно (розділена увага); звуження поля зору; знижена здатність до формування уявних образів і використанню уяви (наприклад, люди похилого віку бачать сни не так часто, як колись) - усе це згубно відбивається в першу чергу на процесі запису інформації. Вікові зміни викликають уповільнення й під час відтворення інформації й погано позначаються на здатності людини до спонтанної організації розумових процесів. До сімдесяти років пам'ять втрачає близько 30% можливостей.

Скарги на пам'ять звичайно починаються після 30 років. У даному віці причини погіршення пам'яті, по-перше, суб'єктивне занепокоєння, страх.  По-друге, після тридцяти років люди рідко активно навчаються новому, тобто навантаження на пам'ять  падає. Психологи з'ясували, що пам'ять може добре функціонувати до глибокої старості, але тільки якщо людина постійно використовує її.

Дослідження процесів, що відбуваються у свідомості людей похилого віку в процесі посиленого згадування, показало, що занепокоєння й похмурі думки занадто часто повністю полонять увагу. " Потрібно запам'ятати занадто багато деталей!.. Він так швидко говорить... Я не встигаю все записувати... Це все занадто складно для мене!" - говорять деякі. У дійсності через подібні хвилювання вони використовують близько третини своїх потенційних можливостей.

Тому перевага пам'яті у молодих людей почасти пояснюється тим, що її можливості реалізуються повною мірою. Молоді люди не сумніваються у своїй пам'яті, значить - не витрачають зайву енергію на внутрішнє хвилювання. Люди, задоволені своєї пам'яттю, завжди за неї спокійні. Вони довіряють їй, ефективно використовують її в різних сферах діяльності й, замість того щоб ремствувати на безпам'ятність, дякують пам'яті за те, що вона зберегла для них.

На пам'ять може серйозно вплинути стан здоров'я. По-перше, слід звернути увагу на всі емоційні розлади, особливо на депресію, подавлений похмурий настрій, почуття занепокоєння й т.п. Ці й подібні стани значно погіршують роботу пам'яті. Так, наприклад, напади страху змушують організм виробляти велику кількість хімічних речовин катехоламінів, які провокують одночасно зміни психологічного (паніка) і фізіологічного (порушення серцевої діяльності) порядку.

Інша причина погіршення пам'яті пов'язана зі зловживанням деякими ліками. Недавні дослідження показали, що деякі ліки при правильному дозуванні поліпшують пам'ять. Було з'ясовано, що пам'ять поліпшується при прийманні гормонів епинефрину й норепинефрину. Існують також дані, які свідчать про те, що деякі широко розповсюджені речовини, такі як нікотин і кофеїн, прискорюють розміщення інформації в довгочасній пам'яті. Однак при відсутності ретельного контролю над дозуванням навіть ці звичайні речовини можуть викликати руйнування пам'яті й отруєння. Від більшості ліків, як правило, пам'ять погіршується. Сильний негативний вплив на пам'ять виявляють, наприклад, транквілізатори. Недавні дослідження показали, що транквілізатор діазепам фактично блокує роботу пам'яті протягом шести годин після прийому. Найнебезпечніші щодо цього снотворні таблетки, оскільки ними користуються часто й у великій кількості. Вони викликають загальмованість, притупляється увага, отже, і пам'ять. Деякі серцеві препарати викликають аналогічний ефект.

Існує багато інших фізичних розладів, які згубно позначаються на функції пам'яті: підвищений тиск, діабет (навіть самі легкі його форми), захворювання щитовидної залози, зниження слуху й зору, отруєння хімікатами типу пестицидів, авітаміноз, алкоголізм, недосипання. Нарешті, проблеми з пам'яттю можуть бути наслідком різноманітних пухлин мозку.

Згідно з результатами багатьох досліджень наркотичні препарати, наприклад марихуана, алкоголь шкідливо впливають на пам'ять. Найбільше при цьому страждає механізм передачі інформації з короткочасної в довгочасну пам'ять. Після декількох порцій спиртного або паління марихуани люди звичайно можуть підтримувати розмову, а також згадувати й відтворювати інформацію, що стосується минулого. Вони також можуть на кілька секунд запам'ятовувати нові відомості. Однак при формуванні міцних спогадів звичайно виникають проблеми.

Після вживання спиртного або паління марихуани запам'ятовування нової інформації протікає сутужніше, ніж відтворення старої. Експерименти вчених показують, що непитущі піддослідні можуть відтворювати інформацію з минулого як у тверезому, так і в нетверезому стані. Але якщо піддослідний був нетверезий при одержанні інформації, то у тверезому стані він мало що зможе згадати. У нетверезому стані відтворення інформації, яку піддослідний запам’ятав у такому ж стані, поліпшується. Таку ситуацію іноді називають "залежність від стану". Саме гарне відтворення має місце тоді, коли людина перебуває в тому ж стані, що й при запам'ятовуванні інформації.

Приблизно в 10% людей, що звертаються за допомогою із проблем, пов'язаним з алкоголем, виявлені серйозні поразки мозку й ослаблення пам'яті.

Мотивація й увага так само важлива фактор у запам'ятовуванні. Речі, що цікавлять нас, ми запам'ятовуємо легко, а речі, нас, що не цікавлять, - важко; на силу  пам'яті впливає значимість і потреба інформації. Інтерес створює мотивацію, необхідну для залучення уваги й концентрації його на конкретному предметі, в результаті чого досягається організація розумових процесів. Інтерес відіграє істотну роль у створенні мотивації, необхідної для тривалої концентрації уваги.

Інтерес обумовлюється особистістю людини й навколишнім середовищем і може змінюватися разом з нами.

 Отже, щоб краще пам'ятати, дуже важливо усвідомлювати, що ми робимо й навіщо. Важливо поставити мету, значимість тієї інформації, яку необхідно запам'ятати, тобто давати установку на запам'ятовування, створювати мотивацію.

2.1. Рекомендації для поліпшення пам’яті

Дослідники встановили, що в звичайних умовах людина може запам'ятати 8 десяткових знаків, 7 літер розташованих не за алфавітом, 4-5 цифр, 5 синонімів. І перевантажень практично не буває. На думку фахівців, зазвичай буває досить запам'ятати не більше 4-х цифр, 5-6 букв, 4 синоніма і 6 десяткових цифр. Але обсяг пам'яті зменшується, якщо альтернатива збільшується. Так, наприклад, обсяг пам'яті на різні предмети і кольору дорівнює 3, на числа і точки - 8-9, на літери - 6-9, на геометричні фігури - 3-8.  
          У принципі можливі 2 основні підходи до регулювання процесів пам'яті шляхом впливу на функціональний стан мозку: хімічний та фізичний.  
Хімічний підхід, який включає використання фармакологічних засобів, відомий з незапам'ятних часів. Це: чай, кава (кофеїн), стрихнін, нивалін, пілокарпін, фенатин, етимізол, етіразол, центрофеноксін, пірацетам, неотропіл. На сприятливі результати від використання психофармакологічних засобів, які активізують мозкову діяльність, можна розраховувати лише маючи на увазі людей зі стабільною, врівноваженою психікою, а також людей з більш-менш пригнобленої психікою, інертних, малоініціативними, не впевнених у собі.

Другий підхід до вивчення і регулювання процесів пам'яті - фізичні. Полягає він у вивченні впливу фізичних факторів на процеси запам'ятовування і на фази пам'яті взагалі. Найважливішим напрямком у фізичному підході є електрична стимуляція мозкових структур. Існує ще одна можливість цілеспрямованого впливу на функції пам'яті - з допомогою сфокусованного ультразвукового ефекту. Механізми пам'яті повинні бути завжди рухливі і завжди в "формі". Їх потрібно постійно тренувати, щодня виділяючи для цього годину або хоча б 20-25 хвилин. Коли інформація важка для запам'ятовування, складно організована, коли людина обмежена в часі, на допомогу приходять спеціальні прийоми швидкого запам'ятовування. Освоївши ці прийоми, можна запам'ятовувати будь-яку необхідну інформацію найефективнішим способом. Для цього розроблені техніки ефективного запам'ятовування:

1.Бажання. Для того щоб запам'ятати інформацію, потрібно прагнути це зробити: мати чіткий і усвідомлений намір, ставити завдання запам'ятати.

2. Усвідомлення. Для чого необхідна інформація, що запам'ятовується, як і коли ви будете її використовувати.

3. Установлення  зв'язків. Для того щоб запам'ятати  інформацію, потрібно встановити зв'язок із уже наявними у вас знаннями або досвідом. Інакше кажучи, кожну нову одиницю інформації потрібно обов'язково зв'язати із чимось. Чим більше зв'язків між двома думками або фактами ви встановите, тем вище ймовірність того, що ви згадаєте одну інформацію за допомогою іншої.

4. Яскраві враження. Якщо ви прагнете, щоб запам'ятовування відбулося швидше, а сліди зберігалися як можна довше, будь-яку інформацію потрібно постаратися зробити так, щоб вона виглядала як яскраве враження.

5.Гарна  увага. Без уваги немає запам'ятовування. 80% неуспіху в запам'ятовуванні  мають відношення до недостатньо  гарної уваги. Тому треба, по-перше, виробити в собі навички концентрації  уваги, а по-друге, не забувати  вчасно включати ці навички.

Також існує декілька методів розроблених вченими:

Метод асоціації. Існує найпростіший спосіб створення власних вправ, що допомагають пам'яті із залученням асоціацій. З цією метою слід написати 20 чисел і довільно пов'язати їх з певними особами або предметами (схожу на описану тут тренуванні запам'ятовування логічно не зв'язаного тексту) за системою словесно - числового запам'ятовування. За цією вправою має слідувати інше таке ж, тим самим будуть зростати мнемонічні здібності мозку. Цим методом можна виробити феноменальну пам'ять.