Етнічні стереотипи у студентів

1) Патріотизм  американської нації, особливості  його прояву (59,60);

2) Особливості  культури аргентинців, їхнього  побуту, стилю життя. особливостей  національного характеру (59);

3) Внесок  стародавніх арабських вчених  у науку, філософію, психологію, астрономію, медицину та ін. (59);

4) Особливості  національного характеру та життєдіяльності сучасних німців (60);

5) «Японське  диво», відродження Японії після  другої світової війни (32,41,56).

Після того як респонденти ознайомилися із літературними джерелами, їм знову  був запропонований метод семантичного диференціалу, тобто пропонувалося відмітити характерні для даних етносів риси. Результати ми можемо побачити у таблиці 3.2.

«Таблиця 3.2. - Результати позитивних етнічних стереотипів  після ознайомлення із періодичними та Інтернет-виданнями».

Національність	Характерна риса	% частка
Американці	Патріотизм	75%
Аргентинці	Самобутність  культури	80%
Араби	Здібність до грандіозних  досягнень	60%
Німці	Педантичність, організованість, акуратність	90%
Японці	Висока розвинутість у всіх сферах	85%

Згідно  отриманих результатів дослідника, ми можемо побачити, що періодичні та Інтернет-видання лише закріпили вже сформовані етнічні стереотипи по відношенню до обраних народів. Але ми також бачимо суттєву різницю між ними.

«Таблиця 3.3. - Результати негативних етнічних стереотипів до ознайомлення із періодичними та Інтернет-виданнями».

Національність	Характерна  риса	% частка
Американці	Агресивність, войовничість	85%
Аргентинці	Авторитарність, жорстокість	25%
Араби	Націоналізм, жорстокість	70%
Німці	Схильність  до ксенофобії, жорстокість	50%
Японці	Агресивність, націоналізм	20%

      Після проведення семантичного диференціалу і отримання даних, респондентам було запропоновано ознайомитися із літературними джерелами, які являли собою статті із періодичних видань та Інтернету. Пропонувалися наступні теми:

1) Подробиці  воєнної інтервенції США у  Ірак у 2003 р., особливості проведення  військових дій, політичне підґрунтя  війни, поводження американських  солдат із іракським населенням(60);

2) Особливості  воєнного режиму у Аргентині у 70-ті рр. ХХ ст., жорстокість воєнної хунти(59,60);

3) Сучасний  мусульманський тероризм. Діти и  жінки у тероризмі (26).

4) Особливості  фашистського режиму Німеччини  під час другої світової війни  (25);

5) Жорстокість  японців під час воєнного вторгнення Японії до Китаю у 30 рр. ХХ ст.. (32,41).

      Після того як респонденти ознайомилися із літературними джерелами, їм знову був запропонований метод семантичного диференціалу, тобто пропонувалося відмітити характерні для даних етносі риси.

Результати ми можемо побачити у таблиці 3.4.

«Таблиця 3.4. - Результати негативних етнічних стереотипів  після ознайомлення із періодичними та Інтернет-виданнями».

Національність	Характерна  риса	% частка
Американці	Агресивність, войовничість	90%
Аргентинці	Запальність  характеру	70%
Араби	Націоналізм, жорстокість	80%
Німці	Схильність  до ксенофобії, жорстокість	55%
Японці	Агресивність, націоналізм	70%

      Згідно отриманих результатів, М.С.Тарасюка, ми можемо побачити, що періодичні та Інтернет-видання лише закріпили вже сформовані етнічні стереотипи по відношенню до обраних народів. Але ми знову також бачимо суттєву різницю між ними, хоча і не таку значну, як у першій групі.

Виходячи з отриманих дослідником результатів, ми  зробили наступні висновки:

1. Періодичні  та Інтернет-видання виявилися  одним із потужних факторів  формування стереотипів, адже  після ознайомлення з ними  респонденти значно змінили свою  думку про досліджувані народи.

2. Ефект  впливу цього фактору не у  всіх випадках підтвердився емпірично, але згідно отриманих даних первинної математичної обробки, тобто відсоткових даних, ми можемо побачити, що вплив він здійснює у всіх випадках, хоча і з різною інтенсивністю.

3. Існує  різниця між особливостями формування  позитивних і негативних етнічних стереотипів. Сформовані негативні стереотипи більш укорінені у свідомості випробуваних, ніж позитивні, адже вони виявилися більш стійкими і майже не піддавалися зміні.

4. Особливо  стійким стереотипом виявилося  відношення респондентів до представників арабської національності. Запропоновані джерела інформації не змогли зробити уявлення випробуваних про арабів ні біль позитивним, ні більш негативним. Сумним фактом залишається і те, що показники негативного відношення до представників цього етносу досить високі (від 70% змінюється до 80%). Це може бути пов`язано з тим, що образ арабів найчастіше асоціюється із образом людини-смертника, терориста. На це в більшій мірі впливають ЗМІ.

5. Найбільш  нестійким стереотипом виявилося  відношення респондентів до аргентинців. Ознайомлення із джерелами інформації стосовно Аргентини і аргентинців дало найбільш ефективні результати, а отже можна зробити висновок, що випробувані занадто мало знають про цей народ для того, щоб мати сформоване уявлення про його особливості і національний характер. І позитивні, і негативні статті стали для респондентів джерелом нової інформації про цей народ і значно змінили їх уявлення про нього.

6. Досить  позитивне відношення до представників  японської нації прослідковується  серед наших випробуваних. Про це говорять високі показники позитивних стереотипів щодо японців, на які джерела інформації майже не вплинули (від 75% до 85%). Що стосується негативних стереотипів, то їх показник був досить низький і отримана негативна інформація про цей народ стала для респондентів вражаючою. Слід також зазначити, що згідно результатів першого етапу дослідження, японці являються одним із найбільш популярних і бажаних народів серед наших випробуваних.

7. Стосовно  американців та німців можна  зробити наступний висновок: негативні стереотипи щодо цих народів також виявилися досить стійкими. Відносно німців вони носять історичний характер і пов`язані із хибними уявленнями про цей народ і цю країну, яка ще й досі сприймається крізь призму фашистської Німеччини часів Другої світової війни. Стосовно американців, то на сприйняття цього народу в великій мірі впливає подача ЗМІ суспільно-політичного життя цього народу, його зовнішньої політики, зокрема воєнних кампаній у інших країнах, наприклад у Іраку. Показники позитивних стереотипів виявилися досить низькими, і хоча запропоновані джерела інформації допомогли їх підвищити, не можна стверджувати в цьому випадку про стійкість стереотипу.

На основі висновків, зроблених стосовно запропованих матеріалів дослідження етнічних стереотипів, ми встановили, що наша гіпотеза підтвердилася. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки та рекомендації

      За допомогою дослідження літературних джерел нам вдалося проаналізувати поняття етнічного стереотипу, зрозуміти його властивості, функції та особливості формування, а отже зробити крок на зустріч пошуку шляхів руйнування стереотипів, зокрема етнічних, які заважають ефективній взаємодії етносів один з одним.

      Виходячи з аналізу використаних нами матеріалів дослідження М.С.Тарасюка, можна зробити наступні висновки:

1. Усі  люди, незалежно від національності, мають сформовані позитивні і  негативні етнічні стереотипи. Існують  відмінності у формуванні позитивних  і негативних стереотипів. Негативні  стереотипи, як правило, більш  стійкі, ніж позитивні, і уникнути іх формування неможливо.

2. Існують  певні фактори формування етнічних  стереотипів, серед яких чільне  місце займає стійке хибне  уявлення про інший народ, що  склалося і укорінилося історично,  а також ЗМІ, особливо періодичні  та Інтернет-видання, які доступні різним прошаркам населення і всім віковим категоріям людей. Слід також відмітити, що нестача інформації про той, чи інший народ також призводить до формування стереотипів, щоправда нестійких.

3. Причини  виникнення стереотипів та їх джерела історично обумовлені та залежать від психологічних особливостей людей різних націй, їх безпосередньої взаємодії між собою, тому досить важко знайти шляхи позбавлення від стереотипів.

4. Експериментальна  база для вивчення етнічних  стереотипів досить незначна і досі не знайдено оптимального методу, який би давав стовідсоткові достовірні та об`єктивні дані. Найбільшу об`єктивність забезпечують проективні методи, які дозволяють використовувати ту інформацію, яка знаходиться на підсвідомому рівні людини.

Рекомендації: Матеріали даної роботи та результати досліджень можна використовувати:

1. На  лекціях та семінарських заняттях  з етнопсихології та соціальної  психології для детального вивчення  особливостей етнічної психіки  різних народів.

2. На  конференціях та круглих столах, присвячених проблемам взаємодії етносів.

3. У  повсякденному житті для попередження  та пояснення політичних і  соціальних подій, конфліктів  на етнічному ґрунті.

4. Стосовно  проблеми охорони праці, то  етнічні питання тісно взаємопов`язані с цим. Перш за все, слід зауважити, що національність людини ні в якому разі не може бути причиною її експлуатації як робочої сили. На жаль, хоча ми і пережили часи рабства, на сьогоднішній день ця проблема і досі актуальна. Відомо, що більшість емігрантів не можуть розраховувати на престижну роботу за кордоном. Також національність людини не повинна стати фактором будь-якої дискримінації особистості. У професійній сфері увагу слід приділяти преш за все здібностям та вмінням людини, а не її національній приналежності або її походження.  
 
 
 
 

Загальні  висновки

      Етнічні стереотипи здійснюють найзгубніший вплив і на їх жертв, і на їх носіїв. Перш за все, етнічні стереотипи обмежують сферу спілкування між представниками різних етнічних груп, викликають настороженість з обох боків, заважають встановленню ближчих, інтимних людських відносин. Відчуженість же у свою чергу ускладнює контакти і породжує нові непорозуміння (2,9). При високому ступені упередженості етнічна приналежність національної меншини стає вирішальним психологічним чинником і для самої меншини, і для більшості. Увагу звертають перш за все на національну або расову приналежність людини, решта всіх якостей здається другорядними в порівнянні з цим. Іншими словами, індивідуальні якості особи губляться у загальних і у свідомо односторонньому стереотипі. У меншини, що піддається дискримінації, виробляється такий самий спотворений, ірраціональний, ворожий стереотип більшості, з якою воно має справу (13,15).

Велику  роль в пом'якшенні і подоланні  ворожих установок грають неформальні особистісні контакти між представниками різних етнічних груп. Сумісна праця і безпосереднє спілкування послаблюють стереотипну установку, в принципі дозволяючи побачити в людині іншої раси або національності не окремий випадок "етнічного типу", а конкретну людину.

Узагальнюючи великий матеріал спостережень і спеціальних експериментів, можна відмітити, що міжгруповий контакт сприяє послабленню упередження, якщо обидві групи володіють рівним статусом, прагнуть до загальних цілей, позитивно співробітничають і взаємозалежать один від одного, і якщо їх взаємодія користується активною підтримкою властей, законів або звичаю. Якщо таких умов немає, контакти не дають позитивних результатів, а то навіть і підсилюють старі забобони (31).