Етнічні стереотипи у студентів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2012 в 03:38, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми. На етапі сучасних перетворень в Україні актуальним є - вивчення етнічних стереотипів молоді, оскільки молодь це найбільш продуктивна частина суспільства. Стереотипи молодих людей є способом самопізнання і самовираження, а також формою соціального відображення дійсності. Активне формування світоглядної позиції молоді – центрального утворення її самосвідомості – здійснюється шляхом інтенсивного аналізу та прийняття індивідуального і соціального досвіду набутого в діяльності та спілкуванні. Це багаторівневий процес соціального пізнання, істотне місце в якому відіграють соціально-перцептивні компоненти, що визначають не лише способи (механізми) засвоєння соціальних знань, уявлень, але й суттєві змістові характеристики світогляду, особистісну й соціальну ідентичність

Содержание

Вступ
Розділ 1. Теоретичний аналіз психологічного явища етнічного стереотипу
1.1 Поняття етнічного стереотипу……………………………………………..6
1.2 Джерела етнічних стереотипів студентів………………………………....17
1.3 Етнічні стереотипи і міжкультурне спілкування студентської молоді…28
Розділ 2. Психологічне дослідження етнічних стереотипів студентів
2.1. Психологічні методи дослідження етнічних стереотипів……………… 31
2.2. Дослідження особливостей формування етнічних стереотипів………...40
Висновки та рекомендації
Загальні висновки
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

этнические стереотипы.doc

— 294.50 Кб (Скачать документ)

2. При  вивченні етнічних стереотипів  використовуються і інші психосемантичні методики, зокрема розроблена В. Ф. Петренко методика «множинної ідентифікації», за допомогою якої проводяться зіставлення ролевих позицій і виявлення ідентифікацій, що стоять за ними, через опис характерних вчинків (21).

Апробація методики проводилася В.Ф. Петренко спільно с Л.А. Алієвою на матеріалі  російської і азербайджанської вибірок  дівчат-студенток, для яких було виділено 90 можливих вчинків з сімейно-побутової  сфери («познайомитися з хлопцем  на вулиці», «прагнути до вищої освіти», «розпоряджатися сімейним бюджетом», «палити цигарки», «не вийти заміж за коханого, оскільки цього не хотіли батьки» і тому подібне). Вчинки виділялися з урахуванням їх типовості для культур, що зіставлялися, і природності для досліджуваної соціальної групи. Випробовувані оцінювали вірогідність кожного вчинку за шестибальною шкалою - від 0 до 5 - з дванадцяти ролевих позицій: 1) я сама; 2) моя мати; 3) ідеал жінки на мій погляд; 4) ідеал жінки, прийнятий в суспільстві; 5) типова жінка; 6) жінка 40 років тому; 7) жінка через 20 років; 8) жінка з невдалим особистим життям ; 9) жінка, що зневажається мною; 10) російська (для випробовуваних азербайджанок) ; азербайджанка (для випробовуваних росіян); 11) грузинка; 12) естонка.

      Формою обробки даних і одночасно формою їх уявлення являлася побудова суб'єктивних семантичних просторів з використанням факторного аналізу, який дозволив звести безліч вчинків до узагальнених «учинкових» чинників, об'єднуючих схожі вчинки в одне вимірювання (2).

      Можна погодитися з автором методики, що подібна психосемантична техніка володіє більшим, ніж описи людини за допомогою переліку його якостей, «...ступенем проектності, оскільки кожна людина домислює можливі мотиви вчинків виходячи з власних установок і цінностей» (1,2). Втім, описана вище методика дозволяє виявити стереотипи лише відносно сімейно-побутової сфери, а для дослідження комплексного стереотипу необхідно додатково виділити вчинки, типові для певної культури в інших сферах життєдіяльності. Проте методика «множинної ідентифікації» і в своєму справжньому вигляді достатньо громіздка для проведення і обробки даних, щоб бути широко використовуваною при масових опитуваннях.

3. При  вивченні етнічних стереотипів  найчастіше використовуються методи  прямого опитування, набагато простіші і доступніші, але такі, що мають серйозний недолік, що полягає в можливому впливі на результати соціальної бажаності тих або інших особових рис (47).

Найбільш  популярні серед соціальних психологів наступні опитувальні техніки:

- приписування якостей з набору особистісних рис;

- біполярні шкали;

- процентна методика Дж. Брігема;

- виявлення «діагностичного коефіцієнта» К. Макколі і к. Стітта.

      Першу методику типу «Приписування якостей» запропонували Д. Кац і к. Брейлі в 30-і рр. XX століття. У дослідженні цих авторів студентам Прінстонського університету було запропоновано вибрати з 84 рис найбільш характерні для 10 етнічних груп: білих американців, негрів, китайців, англійців, німців, італійців, ірландців, японців, євреїв і турок. Після первинного вибору випробовуваних просили повернутися до складених ними десяти спискам і відзначити п'ять якостей, що є найбільш типовими для членів кожної групи. Враховуючи тільки ці п'ять якостей, Кац і Брейлі виділили 12 найчастіше приписуваних кожному народу рис (47,53).

      Методика набула незвичайно широкого поширення як в США (наприклад, вона використовувалася для вивчення стереотипів ще трьох поколінь прінстонських студентів - на початку 50-х років, в кінці 60-х років і на рубежі двадцятого і двадцять першого століть), так і в інших країнах (у багатьох державах Західної Європи, Лівані, Пакистані, Філіппінах і ін.). Прихильники описового напряму вивчення стереотипів вважають методику «Приписування якостей» неперевершеною до теперішнього часу, хоча і критикують за обмеження опису груп заздалегідь складеним списком якостей, який може не містити риси, релевантні тій або іншій групі. Але цей недолік може бути згладжений, якщо списки рис складати, використовуючи неструктуровану інформацію, що отримується за допомогою вільних описів, і більш релевантну думкам випробовуваних, чим нав'язаний набір категорій (47).

4. В  даний час широко поширені  і методики вивчення стереотипів,  в яких використані набори  рис, що складаються на основі  пар полярних протилежностей (метод полярного профілю). Набори біполярних шкал формою нічим не відрізняються від семантичного диференціала, проте для виявлення змісту стереотипів підходять не конототивні, а денотативні шкали, прив'язані до об'єктивних властивостей етносу, вірніше, до тих, які сприймаються як такі (48,49).

      Біполярні шкали мають ту перевагу, що дозволяє виявляти не тільки якості, по яких група високо оцінюється, але і антистереотипні характеристики. Крім того, слід зазначити, що точкою згоди серед численних дослідників, що належать до різних галузей знань і теоретичних орієнтацій, є підкреслення важливості принципу біполярності, відповідно до якого здійснюється категоризація і стереотипізація як її окремий випадок. Тому даний метод особливо продуктивний при проведенні порівняльного дослідження стереотипів двох - найчастіше своєї і чужої - етнічних груп, оскільки дозволяє виявити те, в якій формі, зіставлення або протиставлення, протікає їх диференціація.

      Необхідно мати на увазі, що ця техніка також не позбавлена недоліків. По-перше, і в цьому випадку випробовувані при виборі якостей, характерних, на їх думку, для того або іншого народу, вимушені обмежуватися стандартним, як правило, невеликим списком. По-друге, в емпіричних дослідженнях часто виявляються серйозні розбіжності між якостями, які розглядаються авторами методик як полярні протилежності. Проте основна причина цього - конструктивні помилки, недостатньо точне визначення протилежних полюсів шкал. Для точнішого вибору пар понять слід використовувати словники антонімів і синонімів, а також тезаурус особових рис, побудований вітчизняними психологами (2). Ще один - третій - недолік біполярних шкал, що полягає в тому, що «...дослідники часто задають нормативно-конвенціональну протилежність полюсів конструкта, а не ту, якою насправді користується випробовуваний», не можна назвати істотним для статистичного дослідження, якими і є дослідження в області етнічних стереотипів.

      Навіть у психології особистості найбільшого поширення набули методи, засновані саме на бінарній опозиції понять: семантичний диференціал Ч. Осгуда і репертуарні решітки Дж. Келлі (47,49), хоча дослідники конструюють і уніполярні шкали.

5. Творець  процентної методики Дж. Брігем  також використовував набір якостей,  але просив випробовуваних вказати, який відсоток індивідів певної етнічної групи володіє кожним з них. Перевагою процентної методики можна вважати припущення, що представники будь-якої спільноти розрізняються по своїх психологічних характеристиках. Психологи, що використовують техніку «Приписування якостей», часто відзначають, що великий відсоток випробовуваних відмовляється виявляти риси, найбільш типові для цілого народу, наприклад, давати етнічній спільноті характеристики типу «схильність до наук» або «непосидючість». Ця проблема може бути пом'якшена при використанні процентної методики, оскільки психологічно простіше приписувати «схильність до наук» не етносу, а лише частині - хай і вельми значній - його членів. Стереотип в цьому випадку складається з рис, якими, на думку випробовуваних, володіє найбільший відсоток членів групи, що вивчається (18).

Необхідно відзначити, що багатьом випробовуваним важко вказати відсоток всіх людей  в світі, що володіють тією або  іншою рисою характеру. Мабуть, причиною цього є відсутність стереотипів відносно такої глобальної спільноти, як людство. Повстає питання: чи необхідні подібні оцінки?

      Можливо, як вважають багато дослідників, і ні. Адже при використанні методики «Приписування якостей» і процентної методики випробовуваних практично ніколи не просять оцінювати наявність якостей, що не являються розпізнавальними для груп. Ще Кац і Брейлі сконструювали свій набір особистісних рис з атрибуцій, зроблених декількома групами випробовуваних, яких просили скласти перелік властивостей, найбільш типових для 10 етнічних груп. Враховуючи, що однією з основних функцій стереотипів є міжгрупова диференціація, логічно припустити, що саме по цих властивостях групи сприймалися випробовуваними як ті, що розрізняються між собою, і такі якості, як «смертність», в цей набір потрапити не могли. Тому для визначення змісту стереотипів, мабуть, можна обмежитися процентною методикою і методикою «Приписування якостей» (18).

6. З  відкриттям «парадоксу Ла-П`єра»  в психології починається серія  природних експериментів по виявленню етнічних стереотипів. Відома, наприклад техніка Бочнера (Bochner), відповідно до якої в газету дається декілька оголошень про найм квартир від імені представників різних національностей. Дослідниками фіксується кількість дзвінків що надійшли по всіх оголошеннях, що дає можливість зробити висновок про ті або інші етнічні переваги у орендодавців. Аналогічний механізм «методу втрачених речей» і техніка «помилкового номера» Партнера, за допомогою якого перевіряється готовність людей допомогти представникам різних етнічних груп при втраті листа або поломці машини. Ці методики дозволяють в природних умовах визначити наявність етнічних стереотипів і упереджень у досить широкого кола населення і дають можливість зробити висновок про домінування тих або інших переваг у представників певних соціальних розшарувань (при проведенні паралельного опитування випробовуваних). При такій методиці виключається небезпека соціально бажаних відповідей або передбаченої оцінки, спостережуваних при проведенні досліджень в лабораторних умовах (7,18).

7. Як  одну з поширених методик по  дослідженню етнічних стереотипів  слід назвати метод вільних  описів: випробовуваним пропонується  скласти письмові портрети тих  або інших національних груп, після чого із застосуванням  загальночастотного аналізу і контент-аналіза складається список найбільш вживаних характеристик. Перевага цієї методики полягає в тому, що опис складається у вільній формі, що виключає програмуючий вплив заздалегідь запропонованих в списку характеристик (18).

8. Широко застосовується в етнопсихологиії асоціативний експеримент, суть якого полягає в аналізі асоціативних полів, що виникають, наприклад, на назви квітів або стимули-етноніми. Існує також так званий «колірний тест відношення», що складається з трьох етапів: спочатку випробовуваному пропонується зіставити певні національності з тим або іншим кольором потім потрібно проранжувати кольори залежно від індивідуального смаку, а на третьому етапі потрібно збудувати за ієрархічним принципом національності. Очевидно, що цей останній крок ілюструє декларовані переваги випробовуваних. Щоб з'ясувати реальний стан речей необхідно зіставити відповіді в третьому турі з результатами перших двох етапів дослідження, де, на думку авторів методики, були продемонстровані дійсні етнічні переваги (38,39).

9.Для дослідження емоційно-оцінювального компоненту етнічного стереотипу у вітчизняній психології був розроблений діагностичний тест відношення (модифікація методу семантичного диференціала). Створюючи цю методику автори виходили з того, що диференціація сприйняття етнічних груп по шкалі «подобається - не подобається», як правило, веде до того, що одні і ті ж якості, що приписуються і своїй, і іншій спільноті, можуть інтерпретуватися по-різному, і чеснота однієї групи ризикує перетворитися на ваду іншої. Тому в ДТО з двох антонімів типу «щедрий-жадібний» вибиралися тільки негативна якість «жадібний», а як противага - «золота середина»: «економний». На основі такого принципу підбору були отримані шкали, полюси яких розрізняються по коннототивним (афективним) параметрам, тоді як їх смислові значення можуть розцінюватися як достатньо близькі. Випробовуваному пропонується оцінити по запропонованих характеристиках себе, «Ідеал», «типового» представника своїй національності і т.д. ДТО дозволяє виміряти наступні параметри етнічних стереотипів:

- амбівалентність (ступінь емоційної визначеності стереотипу)

- вираженість (або інтенсивність: відображає силу стереотипного ефекту) і спрямованість (знак і величина загальної емоційної орієнтації суб'єкта по відношенню до даного об'єкту) (18).

Доповненням до методу ДТО є виділення у відповідях випробовуваних допоміжних показників для виявлення різних характеристик і, зокрема, етнічних стереотипів. Зручною моделлю системи етнічних переваг може служити ступінь збігу образів етнічних груп з образом «Ідеал». У числовому вираженні даний показник представлений різницею між діагностичними коефіцієнтами образу «Ідеал» і образу типового представника якої-небудь національності (45).

10. Необхідно  хоч би стисло зупинитися на  іншому підході до вивчення  етнічних стереотипів - аналізу уявлень про етнічні групи в літературі і мистецтві. Починаючи з 40-х років контент-аналізу піддавалися: американська журнальна белетристика, німецькі кінофільми, сторінки гумору у французьких журналах і багато що інше. Через свою доступність, великий арсенал, зручності для порівняльного аналізу такі матеріали нерідко представляються багатообіцяючими для вивчення етнічних стереотипів. Так, І. С. Кон відзначає, що «систематичне вивчення свого і чужого народів в літературі і мистецтві може дати для розуміння етнічних стереотипів і міжнаціональних відносин значно більше, ніж анкетне опитування» (15).

Ця наукова  орієнтація, яка об'єднує психологів, літературознавців, істориків і  тому подібне, отримала спеціальне найменування - «імагологія». В рамках цього підходу з'являються роботи і в Росії. Проте одна з найістотніших проблем, що повстають перед цим напрямом, - питання про те, наскільки адекватно художня література, публіцистика, різні види мистецтва відображають стереотипи, що існують в суспільній свідомості, залишається відкритою.

Зарубіжні і вітчизняні автори одностайні в  тому, що якнайповніше і глибше проникнення  в зміст етнічних стереотипів  досягається у разі застосування доповнюючих один одного методів  вільних описів і одному з різновидів методу прямого опитування (1,2,18).

2.2. Дослідження особливостей формування етнічних стереотипів

      Для аналізу проблеми етнічних стереотипів у студентів, ми взяли матеріали дослідження 2007 року, яке було проведене кандидатом філосовських наук, доцентом М.С.Тарасюком. Вибір цього матеріалу обгрунтован, по-перше, масштабністю: вибірка числила 3000 досліджуваних віком від 18 років до 25, що тим самим дає повну картину, щодо вивчення даної проблеми; по-друге, це останнє на сьогоднішній час дослідження, яке проводилось з цієї теми; по-третє емпіричний матеріал структурован і підлягає теоретичній інтерпритації.

Информация о работе Етнічні стереотипи у студентів