Етнічні стереотипи у студентів

Автор виділив такий об`єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 18 до 25 років, чисельністю 3000 чоловік.

Предмет вивчення: етнічні стереотипи.

Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що на формування етнічних стереотипів впливають різноманітні фактори, зокрема, періодичні та Інтернет-видання.

Задачі, що були поставлені автором:

1) довести,  що у респондентів вже наявні  сформовані позитивні і негативні етнічні стереотипи;

2) довести  або спростувати припущення про  те, що на формування етнічних  стереотипів впливають ЗМІ, а  саме періодичні та Інтернет-видання;

3) порівняти  особливості формування позитивних  і негативних етнічних стереотипів.

Етапи:

I етап  охоплює проведення проективного методу, за допомогою якого можна прослідкувати вже сформовані у респондентів етнічні стереотипи по відношенню до різних народів. IІ етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, за допомогою якого можна прослідкувати вплив періодичних та Інтернет-видань на формування позитивних і негативних етнічних стереотипів щодо певних народів.

1. Дослідження етнічних стереотипів за допомогою проективного тесту

Мета  дослідження:

1) довести  або спростувати припущення про те, що у респондентів вже наявні сформовані етнічні стереотипи по відношенню до різних народів;

2) прослідкувати,  які саме етноси найбільш піддаються  стереотипізації;

3) виявити  можливі причини та джерела  виникнення стереотипів.

Характеристика  вибірки: Групу респондентів склали студенти у віці від 18 до 25 років. Усього в експерименті брало участь 3000 чоловік української національності.

Методика  дослідження: Для підтвердження або спростування гіпотези був вибраний проективний метод. Випробуваним був запропонований готовий малюнок порожньої карти світу лише з контурами материків. Інструкція включала в себе наступне: «Позначити на цій карті світу свій народ або свою країну та ще 7 інших народів або країн, які ви побажали би бачити на своїй карті світу. Обґрунтувати свій вибір. Країни або народи можуть бути розміщені у вільному місці, незалежно від їх реального географічного положення».

Результати  дослідження: Європейські етноси відмітили на своїй карті усі 100% респондентів. 66,7% випробуваних бажали бачити на ній представників країн Північної Америки. Серед них: 53,4% - американці, 13,3% - канадці, 6,7% - мексиканці, 6.7% - корінні індіанці. 63% респондентів обрали народи азіатських країн; 30% - представників Африканського континенту; 23% - країн Латинської Америки, ще 23% - австралійців. Серед найбільш бажаних народі виявилися наступні:

- Росіяни - 83,3%;                                                 - Англійці - 23,3%;

- Американці - 53,3%;                                          - Індійці - 23,3%

- Італійці - 53,3%;                                                  - Австралійці - 20%;

- Французи - 46,7%;                                              - Бразильці - 16,7%;

- Японці - 36,7%;                                                   - Поляки - 13,3%;

- Китайці - 36,7%;                                                  - Єгиптяни - 10%;

- Іспанці - 30%;                                                      -  Аргентинці - 10%.

- Німці - 26,7%;

- Білоруси - 23,3%;

   М.С. Тарасюк стверджує, що серед респондентів, які відмітили на власній карті країни Африки, не було жодного, хто позначив би конкретний народ або назву конкретної країни. В основному позначали, наприклад, так: «африканці» або «негри», те саме по відношенню до арабських країн, які знаходяться на території Африканського континенту. Їх народи називали «арабами», не конкретизуючи. Африканців в більшості випадків зображали саме на африканському континенті, мотивуючи це, наприклад, наступним чином: «нехай там і залишаються» або «там їм і місце».

      На наш погляд, це може говорити про вже сформований стереотип по відношенню не тільки до африканців, а і до усього чорношкірого населення планети, зважаючи на те, що позначення «негри» зустрічалося досить часто. Пояснення респондентів може говорити про те, що сформований стереотип носить негативний характер. Випробувані досить мало знають про африканців, вони не досить високої думки про цих людей і не бажають мати з ними нічного спільного, хоча реальних причин цього не називають.

Аналізуючи  наступні дані, отримані автором, можна констатувати:

1. Стосовно російського етносу можна прослідкувати два сформовані стереотипи. Перший стосується того, що українців і росіян поєднують спільні слов`янські корені та спільна історична доля. На своїх картах респонденти, як правило, зображали росіян поруч із українцями, пояснюючи це наступним чином «росіяни і українці - брати-слов`яни, хочеться, щоб жили дружно». Інший стереотип носить більш негативний характер і виявляється у тому, що в росіянах і в Росії вбачають загрозу. «Чим далі Росія від України, тим краще», або «Росіяни не люблять українців», або «Росія залишила поганий відбиток у історії нашої країни».

2. Стосовно американців ми теж прослідкували два стереотипи. З одного боку їх називали «розумною нацією», «здібними людьми», відмічали добре розвинене суспільство і високий рівень життя, зазначали, що американці можуть стати захистом для українців. З іншого боку, в Америці також вбачали загрозу для України - «Чим далі від України, тим краще». Більш того, щодо американців іноді проявлялась немотивована агресія, яку, однак, важко назвати стереотипом. Наприклад, США позначали на Африканському континенті і пояснювали «хай відчують, як воно там» і т.п.

3. Близько 57% респондентів вважають французів привітливою та романтичною нацією. Серед іншого відмічали також переваги кінематографу, культури та мистецтва.

4. 83,3% випробуваних відмічали, що японці мудрі та сильні духом люди, схильні до філософських роздумів про життя, з легкістю досягають душевної гармонії.

5. Близько 49% респондентів вважають скандинавські народи стриманими і холоднокровними, цілеспрямованими, людьми із залізним характером.

6. 78,1% респондентів вважають німців педантичними та організованими, що допомагає їм досягти чудової організації життєдіяльності та високого рівня життя.

7. 52% випробуваних назвали індійців добрими, високоморальними та душевними людьми, які зуміли зберегти найвищі людські цінності у сучасному жорстокому світі.

8. 45,8% респондентів вважають бразильців здоровою та спортивною нацією, чому, на їхню думку, сприяє природне середовище Бразилії. Також саме бразильці відмічалися як найбільш врівноважена та розумна нація серед інших народів Латинської Америки.

9.57,4% респондентів назвали аргентинців темпераментними, імпульсивними, пристрасними та дуже вродливими людьми.

      За допомогою даного методу було також досліджено таке явище як етноцентризм, тобто схильність до вознесення власного етносу або його окремих рис національного характеру над іншими націями та народами (48). Серед респондентів близько 30% виявили саме цю схильність. Вони зображали Україну у центрі планети або на цілому, як правило великому, континенті, або на пересічному шляху між Європою та Азією, мотивуючи це наступним чином:

- Щоб Україна була передовою державою;

- Щоб інші країни залежали від України;

- Щоб усі світові процеси відбувалися з участю України і українців.

      Також Україну часто поміщали на території теплих континентів (Африка, Південна Америка, Австралія). Серед перелічених причин називалися наступні:

- Теплий клімат;

- Гарна природа;

- Велика кількість корисних копалин;

- Вихід до моря.

      Близько 25% випробуваних розміщали Україну на її справжньому географічному положенні. Серед найближчих союзників України називалися європейські та азіатські країни, якими і намагалися оточувати Україну на карті. Найчастіше це Франція, Німеччина, Білорусь, Росія і Японія. Серед країн, які респонденти найменше хотіли би бачити серед союзників України - Росія і США. («Хотілося, щоб Україна була ближче до країн колишнього СРСР та подалі від США», «Чим далі від США і Росії, тим краще для українців»).

На основі усіх вище перелічиних автором даних, ми відмітили наступні тенденції:

1) Політичний  фактор впливає на сприйняття  інших народів. Серед причин  розміщення тих чи інших країн, а також відношення до них називалися історичні події (розпад СРСР, війна у Іраку, сучасні відносини України з іншими країнами).

2) Більшість  респондентів, аналізуючи свій вибір,  робили акцент не на рисах  національного характеру, а на  інших факторах, які характеризують скоріше країну, аніж народ: природне середовище, традиції, історичні пам`ятки, економічний розвиток, географічне розміщення, мова, стиль, курортний відпочинок. Це може говорити про те, що з особливостями національного характеру різних народів випробувані знайомі не досить добре.

3) Не  дивлячись на інструкцію, у якій  говорилося про те, що мають  бути відмічені найбільш бажані  народи і країни, у своїх поясненнях  респонденти характеризували деякі  з них із негативного боку  і негативного відношення. Це може говорити про те, що негативні стереотипи не менше, ніж позитивні, укорінені у свідомості випробуваних.

Перейдемо до аналізу наступного емпіричного  матеріалу, наданого автором.

2. Дослідження впливу ЗМІ (періодичних та Інтернет-видань) на формування етнічних стереотипів

Мета  дослідження, що була встановлена автором: Довести або спростувати припущення про те, що ЗМІ, а саме періодичні та Інтернет-видання здатні формувати етнічні стереотипи:

1) довести  вже наявні, сформовані у респондентів етнічні стереотипи по відношенню до п`яти обраних народів: американців, арабів, аргентинців, японців і німців;

2) довести,  що періодичні та Інтернет-видання  здатні формувати етнічні стереотипи  або закріплювати їх;

3) емпірично  довести вплив ЗМІ на формування етнічних стереотипів;

4) порівняти  особливості формування позитивних  і негативних етнічних стереотипів.

Характеристика  вибірки: Групу респондентів склали студенти у віці від 18 до 25 років. Усього в експерименті брало участь 3000 чоловік української національності.

Методика  дослідження: Для підтвердження або спростування гіпотези був вибраний метод семантичного диференціалу. Випробовуваним був запропонований список характерних рис, які можуть бути властиві запропонованим етносам: американцям, аргентинцям, арабам, німцям та японцям. Відповідно до інструкції, респонденти повинні були відмітити ті риси, які, на їхню думку, дійсно властиві даним націям. Після завершення експерименту були відібрані ті характерні риси, на яких погляди респондентів зійшлися у більшості випадків. Далі респонденти були поділені на 2 групи по 1000 чоловік у кожній групі відповідно. Перша группа, створена для проведення експерименту з формування позитивних етнічних стереотипів, а друга - для формування негативних.

Результати  дослідження: Дані щодо отриманих у першій групі позитивних стереотипів можна побачити у таблиці 3.1., приведеній автором: 

«Таблиця 3.1. - Результати позитивних етнічних стереотипів  до ознайомлення із періодичними та Інтернет-виданнями».

Національність	Характерна риса	% частка
Американці	Патріотизм	35%
Аргентинці	Самобутність  культури	40%
Араби	Здібність до грандіозних  досягнень	35%
Німці	Педантичність, організованість, акуратність	40%
Японці	Висока розвинутість у всіх сферах	75%

Після проведення семантичного диференціалу і отримання даних, респондентам було запропоновано ознайомитися із літературними джерелами, які являли собою статті із періодичних видань та Інтернету. Пропонувалися наступні теми: