Емпіричне дослідження формування іміджу сучасного керівника

У зробленій послузі, якою б важливою і значною вона не була, Галина Василівна не підкреслює своєї шляхетності і жертовності, показує, що робить її легко, з задоволенням, без думки про взаємну віддяку.

Тактовність, яку вона проявляла у особистих (спілкування із чоловіком, вчителем історії цієї ж школи Михайлюком Василем Івановичем та онучкою Олександрою, ученицею 1 класу) і службових стосунках (колеги, технічний персонал, учні, батьки), дозволяла їй всебічно враховувати всі обставини, у тому числі й психологічний стан людини, своєрідність її як особистості. Вона має почуття міри, що дозволяє виявити повагу до гідності іншої людини і разом з тим зберегти власну гідність. Галина Василівна терпляча до інших думок, смаків, не допускає приниження людської гідності того, чиї смаки не відповідають її особистим.

У бесіді (з ким би вона не розмовляла) щиро і зацікавлено слухає співрозмовника. І при цьому залишається самою собою: природною, ввічливою без формалізму, привітною господаркою. Поважає свого співрозмовника, ввічлива, дружньо налаштована, тактовна та дипломатична.

При обговоренні виробничих питань і проблем, які потребують колективного осмислення і вирішення Михайлюк Г.В. проявляє низку управлінських якостей. Насамперед, вона починає роботу в точно призначений час, оголошує порядок денний, предмет і мету наради. Чітко і зрозуміло викладає висунуту на обговорення проблему, ставить запитання, виділяє основні моменти, що сприяють виникненню на нараді творчої дискусії. 

Питання, вимоги, аргументи, альтернативні рішення формулює так, щоб спонукати учасників до розбору проблеми і пошуків шляхів її вирішення. Коректно перериває ті виступи, які повторюють в загальних рисах вже викладені факти, носять нераціональний, просторовий, суперечливий і поверхневий характер або позбавлені конкретності. Узагальнює результати у висновку наради, вказує осіб, відповідальних за виконання завдань, дякує співробітникам за участь у роботі наради.

При цьому керівник намагається підтримувати високий рівень активності всіх членів колективу; зіставляючи різні думки, виокремлює протиріччя, спірні питання; формулює протиріччя як проблему; підтримує ділову атмосферу, не допускаючи особистої конфронтації учасників; перешкоджає некоректним діям, допомагає колегам прийти до узгодженої думки.

Приділяючи увагу кожному учаснику; активізує пасивних; підкреслює внесок кожного в загальний підсумок, дякує всім членам групи за участь у обговоренні проблеми.

Для збереження єдності учасників обговорення проблеми вона не стає на чий-то бік до остаточного підбиття підсумків; не висловлює першою свою точку зору; підтримує молодих фахівців. створюючи умови для творчої роботи; не використовує і не дозволяє іншим оперувати деструктивною критикою і критиканством, не залишає без уваги навіть самі незначні пропозиції.

Для активізації обговорення пропозицій задає питання, висловлює схвалення тим учасникам наради, хто вносить конструктивні пропозиції; спонукає виникнення альтернативних точок зору.

Імідж Галини Василівни, на наше переконання, став сильним мотиватором для її колег. У відповідях на запитання анкети вчителі відзначали, що вона мотивує весь колектив в цілому і кожного підлеглого окремо.

Будучи досить зібраною і дисциплінованою, керівник вимагає від підлеглих дисципліни та зібраності, високої культури поведінки. І на це вона, на наше переконання, має повне право. Поважаючи інших, Галина Василівна проявляє точність, обов’язковість, яка для неї означає вміння шанувати своє слово, не бути голослівною. Вона виконує те, що обіцяє, приходить о тій годині, на яку призначено зустріч, береже робочий і вільний час інших, не примушує чекати на неї. Точне формулювання своїх думок, уміння без зайвих слів висловити те чи інше положення так, щоб воно не було двозначним, - також важлива ознака культури взаємовідносин Михайлюк Г.В. та її підлеглих.

Спостереження за виступами Галини Василівни перед колективом на педагогічних радах дало можливість встановити:

• володіння ораторським мистецтвом;

• наявність уміння оперувати фактами;

• почуття гумору, яке дозволяє досить часто уникати конфліктів, вміння жартома, веселою фразою розрядити будь-яку критичну ситуацію;

• емоційність, яка нікого не залишає осторонь вирішення найрізноманітніших проблем та завдань.

В той же час, Галина Василівна – досить скромна людина. Вона не веде себе як видатна, неординарна особистість. Її скромність виявляється у вмінні бути самою собою і не грати якусь невластиву їй роль. Органічно поєднується у неї зі скромністю почуття власної гідності та простота — якість, яка ніяк не означає відмови від прийнятих у суспільстві норм етикету.

Вона не дозволяє собі фамільярності, переходу на «коротку ногу» з людиною, яка займає підлегле становище.

Як керівник, директор школи не може обійтися без заохочень та покарань. Проте Галина Василівна не критикує особисті якості співробітників. Вона дозволяє собі лише критику виконання колегою його тих чи інших професійних обов’язків, завжди аргументує свою точку зору, пропонує альтернативні рішення і дії. При цьому не робить підлеглим зауважень у присутності сторонньої особи дотримується конфіденційності, не допускає пересудів, пліток, оцінних суджень стосовно інших людей.

Якщо виникає суперечка, поводиться гідно, шанобливо, не допускає різкого тону, уважно аналізує докази, ґрунтовно аргументує свою позицію.

Здоровий спосіб життя, який веде директор школи та вчитель біології Михайлюк Галина Василівна, є взірцем розумного ставлення до свого організму як для колег, так і для її учнів. Це дозволяє їй багато невтомно працювати.

Окрім того, Галина Василівна – досить обдарована, творча особистість. Свій стан душі вона виливає у віршах. Саме вони досить часто лежать в основі сценаріїв шкільних свят. Це спонукає колег до розвитку власних задатків та талантів.

З усього помітно, що Галина Василівна дуже любить свою роботу, свої уроки. Вона так пояснює навчальний матеріал, що заслухаєшся. Тож учні із задоволенням ідуть на її уроки. Зі слів учнів, на її уроках завжди панує атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння. Відчуваючи гарне ставлення до себе, діти відповідають їй тим же. Діляться з нею своїми радощами, прикрощами, мріями. Старшокласники часто вибирають біологію і хімію при здачі тестів для вступу у вищі навчальні заклади і практично завжди здають їх успішно.

Вона із тих жінок, які йдуть в ногу з часом. Не боїться експериментувати, використовує сучасні технології у процесі навчання, постійно поповнює багаж знань. Своєю енергією та оптимізмом заряджає не тільки учнів, а й всіх оточуючих.

Педагогічний колектив вважає, що головним критерієм оцінки ефективності роботи школи, якою керує Михайлюк Г.В. є прогрес кожного учня, тому знаходиться у постійному творчому пошуку, бере участь у експериментах, впроваджує інновації. А успіхам своєї школи вони, в першу чергу, завдячують своєму керівнику.

Таким чином, дослідження іміджу директора школи дозволило нам на практиці установити, що формування його проходить дві закономірні стадії: від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї. Можна виділити первинну та вторинну стадії, що розподілені за принципом часу отримання та специфіки отриманої інформації про суб'єкт сприйняття.

 

Висновки з розділу:

 

1. У процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів. Ці фактори можуть бути як первинними, так і вторинними. При цьому первинні фактори - це ті, що беруть участь у створенні іміджу при першій зустрічі з керівником. Вторинні фактори - це ті, що утворюють імідж керівника при тривалій взаємодії з ним у колективі із сталими міжособистісними відносинами.
2. Іімідж проходить дві стадії свого утворення: первинну і вторинну. Первинна стадія пов'язана з першим знайомством із керівником. На даній стадії створення іміджу велике значення має первинна інформація, або самопрезентація керівника. Розглядаючи первинну інформацію, елементи якої при цілеспрямованому створенні іміджу входять до структури самопрезентації, виділяються такі її основні фактори, як одяг, міміка, жести, манера говорити. Це основні елементи первинної інформації (самопрезентації. Природнім наслідком самопрезентації є перше враження про людину. Тут особливу увагу варто приділяти закономірностям міжособистісної перцепції. Невід'ємним елементом, що діє на цій і, можливо, на наступній стадії створення іміджу, є галоефект. Він може бути або позитивним, або негативним, що також залежить від першого враження. Таким чином, ми дійшли до закономірного і послідовного ланцюжка взаємодії: елементи первинної інформації (самопрезентація) - перше враження - галоефект. Перше враження базується на сумарному сприйманні деяких особливостей керівника, з самого початку будує систему відносин із ним, а з огляду на відносну стійкість першого враження, ця система взаємодій програмується на досить довгий термін.
3. Результати емпіричного дослідження підтвердили припущення щодо природи іміджу і двох стадій його утворення. Перше враження має певну усталеність і впливає на подальший образ керівника, що формується на вторинній стадії.
4. Дослідження засвідчило, що візуальні характеристики та зовнішні вияви директора Рогатинської загальноосвітньої школи №1 Михайлюк Галини Василівни суттєво впливають на сприйняття її образу оточуючими. Тому разом із формуванням значущих особистісних якостей повинна враховуватися і важливість візуальних повідомлень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

    Проблема формування іміджу є однією з актуальних у сучасній науці. В останні роки вона достатньо активно розробляється щодо різних видів людської діяльності. Пріоритет у її вирішенні залишається за політикою, бізнесом, мистецтвом та іншими галузями. Накопичений досить широкий арсенал технологій, спрямованих на підтримку та створення іміджу різних фахів. Аналітичний огляд досліджень з порушеної проблеми засвідчує її актуальність для фахівців освіти. Утім у проаналізованій літературі виявлено досить фрагментарні та опосередковані дані щодо психологічних характеристик іміджу фахівців освіти та умов його створення. Обмеженість інформації про ознаки іміджу та специфічні особливості особистості, які його детермінують у фахівців освіти, ускладнює проблему його пізнання.

    Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив неоднозначність розуміння змісту іміджу. Про це свідчать визначення, що наводяться вченими в галузях політологічних, соціологічних, культурологічних, психологічних та інших наук. Узагальнення різних підходів дозволило нам розглянути імідж як сукупність низки ознак і характеристик, що покликані формувати ставлення оточуючих до їх носія. Ми виділяємо в іміджі систему цілісних, узгоджених між собою характеристик людини різного змісту: зовнішніх, середовищних (створеного людиною предметного оточення, за яким складається думка про неї) та внутрішніх (темперамент, характер, здібності, мотивація, спрямованість, інтереси, самооцінка тощо). Внутрішня складова іміджу у педагогічній сфері роботи виступає як база, а зовнішня – як надбудова.

1. Компоненти іміджу динамічно взаємодіють, у результаті чого досягається цілісний образ та внутрішньо несуперечливе уявлення про керівника.

2. Узагальнення досліджень дозволило констатувати різноманітні варіанти типізації іміджу. Ми відштовхувалися від підходу, що розглядає специфіку іміджу через функціонування.

3. Імідж в освіті переважно представлений як імідж особистий та колективний (імідж навчального закладу). Зазначені іміджі тісно взаємопов’язані.

4. За змістом імідж керівника є складним соціально-психологічним явищем. Психологічною основою для побудови уявлення про керівника стають його особистісні та ділові якості.

   Процес утворення іміджу проходить певні стадії, як перехід від первинних вражень про людину до системного уявлення про неї. Можна виділити первинну та вторинну стадії, що розподілені за принципом часу отримання та специфіки отриманої інформації про суб'єкт сприйняття. Дослідження іміджу директора Рогатинської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Михайлюк Галиини Василівни на практиці підтвердило це положення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Альтшуллер А. А. Суперменеджер: имидж и самопрезентация/ А.А. Альтшуллер. – М.: Феникс, 2004. – 160 с.
2. Андреева Ю.В. Взаимосвязь профессиональных и личных качеств имиджа руководителя/ Ю.В.Андреева. – М. : «Юникс», 2006. – 212с.
3. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем / М. Армстронг. – Ростов на Дону : Феникс, 2001. – 512 с.
4. Афанасьева Т.П. Руководство педагогическим коллективом: технологии диагностики и развития / Т.П.Афанасьева// Менеджмент в образовании. – 2002. – № 1. – С.7-10.
5. Балабанова Л. В. Організація праці менеджера/ Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
6. Бех І.Д. Категорія становлення в контексті розвитку “Образу Я” особистості //Педагогіка і психологія. – 2002. - №3. – С.9-21.
7. Бинецкий А.Е. Паблик рилейшнз. Защита интересов и репутации бизнеса: Учебно-практическое пособие /А.Е. Бинецкий. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2003. – 307 с.
8. Браун Л. Имидж – путь к успеху / Л.Браун. – СПб.:ЛТД, 1996. – 189 с.
9. Грищенко К.Г., Колектив, керiвник, управлiння / К.Грищенко, М.О.Сакада – К. : Наукова думка, 2004. – 159 с.
10. Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи [монографія]/ Л.І.Даниленко. — [2-е вид.] — К.: Логос, 2002. — 140 с.
11. Джи Б. Имидж фирмы: Планирование, формирование, продвижение /Б.Джи. – СПб.: Питер, 2000. – 220 с.
12. Етика ділового спілкування: курс лекцій / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка, М.П. Лукашевич, І.Б. Осетинська. – 2-ге вид., стереотип. – К. : МАУП, 2003. – 208 с.
13. Єльникова Г.В. Атестація керівників: проблеми і шляхи їх розв'язання / Г.В. Єльникова //Управління освітою. — 2003. — №21. — С. 12-13.
14. Заренок Н.Н. Культура управления: Учебное пособие / Н.Заренок. – Мн. : Высшая школа, 2007. – 156 с.
15. Іванова Т. Духовний імідж сучасного педагога //Освіта і управління. – 2001. – Т.4. - №3-4. – С.6-14.
16. Іміджелогія: Навч.-метод. матеріали до курсу /Харківська держ. академія культури. Кафедра книгознавства та фондознавства / Ю.Є. Петрухно (уклад.). – Х. : ХДАК, 2003. – 23 с.
17. Как и кем управлять: опыт, проблемы, мнения: Сборник /Сост. В.А. Архипов.- М.: Московский рабочий, 2008.- 230 с.