Емпіричне дослідження формування іміджу сучасного керівника

Таким чином , можна припустити , що формування іміджу відбувається на основі зіставлення нового , з уже наявними у внутрішньому плані свідомості чином , на тлі оцінки результатів спільної діяльності.[7,23]

Психологічний аналіз діяльності , проведений вітчизняними психологами , дозволив виявити систему професійно важливих якостей керівника . У процесі управлінської діяльності з'являється необхідність втілення наявних якостей особистості керівника , в зрозумілий і привабливий образ керівника . Імідж керівника перетворюється на складову його ресурсу управління , в інструмент управління трудовим колективом . Мета вдосконалення іміджу керівника - підвищення ефективності управлінської діяльності .

На думку А.А. Романова і Н.А Ходирєва , в систему управління поведінкою людей психічний образ потрапляє завдяки мові. Залучений в комунікативний процес образ пов'язується зі словом і поняттям . Зокрема вони відзначають , що в « відповідно з психічними закономірностями умовно рефлекторної діяльності такий зв'язок слова і образу може бути настільки сильним , що правильно підібране слово і пов'язане з ним поняття і образ можуть включати і вимикати певну програму поведінки людини. Таким чином , вони цілком можуть керувати діяльністю людини і направляти її ».

В даний час в науці склалися два підходи до організації управління : раціоналістичний і поведінковий . У першому акцент робиться на створенні організації, яка дає максимальний ефект в діяльності учасників , у другому - на управлінні їх поведінкою , організація якого могла б давати ефект від ініціативного ставлення до справи. Грунтуючись на другому підході , ми припускаємо , що імідж керівника потенційно впливає на взаємини і поведінку підлеглих .

Функціонування організації , де діяльність людей здійснюється в умовах , коли дії кожного учасника жорстко задані , приписані, накладає особливий відбиток на відносини між співробітниками . Формуються ці відносини , з одного боку , керівником у сфері його впливу ( влада) і в « полі» його впливу ( авторитет ) , за допомогою прийняття спільних цілей , завдань ,спільної діяльності . З іншого боку , сам потрапляє в об'єктивно виникаючі відносини відповідальної залежності , які утворюються між різними підрозділами та службами ієрархічних рівнів організації . Імідж керівника містить інформацію про вдалі дії керівника , які є прикладом , зразком поведінки для підлеглих. У виді цього, необхідно виділити наступні критерії вибору моделей поведінки:

- Модель поведінки повинна  відповідати поставленим цілям  організації та самого керівника;

- Відповідати законам  і нормам , прийнятим у суспільстві;

- Уособлювати собою моральну бездоганність;

- Перебувати в єдності з обстановкою, ситуацією, що склалася.

Крім цього керівник повинен мати самокритичну оцінку власної моделі поведінки.[10,3]

Практичне значення іміджу для підвищення ефективності управління полягає в регуляторній ролі психічного образу - уявлення в процесі спільної діяльності і спілкування . У виді цього, особливу значимість набувають компоненти вигляду і поведінки, що утворюють імідж. Зокрема , А.А. Бодальов зазначає , що відображення цих компонентів виконує дві функції: « безпосереднього розрізнення та впізнання » їх серед інших компонентів вигляду і в загальній картині поведінки , і « інтерпретацію того психологічного змісту, який , як здається учасникам діяльності , укладено в цих компонентах -сигналах ». Вирішуючи завдання діяльності , у підлеглих виробляється установка на відображення і осмислення в поведінці керівника цих « компонентів - сигналів » , що впливає надалі на вибір доцільної моделі своєї поведінки.

У зв'язку з цим , необхідно більш докладно зупинитися на місці і ролі іміджу в процесі управління трудовим колективом . Психологія управління вивчає відносини людей в організації , коли учасники спільної діяльності пов'язані взаємною залежністю і відповідальністю , як перед законом , так і один перед одним . Особливе місце в організації займає керівник здатний , завдяки наявним у нього управлінським ресурсам , активно впливати на колективні відносини , як один з головних елементів у системі управління активно залучений в процес управління колективом . Керівництво , організація, планування, контроль і мотивація - все це функції управління , здійснюючи які керівник вибудовує певні управлінські відносини зі своїми підлеглими. Здійснення цих функцій відбувається за допомогою комунікативної структури організації . І місце іміджу керівника в цій структурі , на перетині її комунікативних зв'язків , де відбувається активний обмін інформацією та оцінка результатів спільної діяльності.

Імідж керівника , володіючи потенціалом впливу , впливає (опосередковано через свідомість) на дії підлеглих , спонукає до адекватних моделей поведінки , і, отже , до вибудовування певного роду відносин . Реалізація механізму впливу відбувається в процесі інтеріоризації , в ході якого , в результаті засвоєння зовнішніх характеристик керівника , відбувається формування його іміджу .

Крім цього , працюючи над вдосконаленням іміджу , вчиться прихованню пережитих негативних станів , що заважають йому в керівництві підрозділом і відбиваються на його підлеглих.[13,2]

Місце іміджу в системі управління багато в чому визначає і ту роль , яку він відіграє у підвищенні ефективності управління колективом . Функціонування комунікативної мережі організації багато в чому залежить від комунікативних здібностей керівника від того , яким чином реагує на інформацію, що надходить і як він її використовує. Завдяки організуючим початком у побудові управлінських відносин , імідж керівника впливає на процес обміну інформацією , сприяє усуненню дефіциту інформації , необхідної для прийняття рішення , підвищуючи тим самим ефективність управління .

Крім цього позитивний імідж впливає на формування соціальної установки готовності до виконання управлінського рішення , наказу чи розпорядження . Успіх у діяльності викликає у підлеглих бажання ідентифікувати себе з керівником , приймати і розділяти його норми і цінності , а зрештою , наслідувати і слідувати певної моделі поведінки . Імідж готує комунікаційний процес , а потім бере участь в ньому , забезпечуючи взаємозв'язок переконання і комунікації , тим самим змінюючи установки і регулюючи поведінку об'єкта.

Таким чином , можна зробити висновок про те , що в процесі управління колективом імідж керівника виконує наступні функції:

- Навіювання впевненості  у підлеглих у досягненні поставлених  цілей ;

- Наслідування дій керівника  його підлеглими ;

- Оптимізації комунікаційного  процесу;

- Приховування негативних  станів , пережитих керівником ;

- Спонукання до рекомендованих моделей поведінки .

Крім цього , необхідно особливо виділити символічну функцію забезпечення прийняття рішення керівником в управлінні підрозділом . Одноосібно приймаючи рішення , покладає на себе всю повноту відповідальності за свої дії та дії підлеглих. У виді цього, імідж керівника умовно можна розглядати як символ єдиноначальності , який зміцнює довіру до прийнятих рішень .

Завершуючи розгляд місця іміджу керівника в процесі управлінської діяльності , можна зробити висновок про те , що імідж виконує важливу сполучну , організуючу роль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки з розділу:

У відповідності з метою дослідження, проведено теоретико - методологічне обгрунтування і виявлення психологічних умов, формування позитивного іміджу керівника.

На підставі цього:

1.Уточнено поняття іміджу керівника, який являє собою емоційно забарвлений , соціально -значимий образ керівника, має характер стереотипу, що склався у свідомості його соціального оточення, який надає психологічний вплив на поведінку підлеглих і самого керівника.

2.Представляючи собою складний соціально-психологічний феномен, імідж керівника структурно складається з наступних компонентів:

- Особистісного ( психофізіологічні особливості керівника, тип особистості, характер, особиста чарівність, моральні і комунікативні якості);

- Соціального ( рівень освіти, статус керівника, моделі його рольової поведінки, норми і цінності, зв'язок з різними соціальними групами );

- Професійного ( стиль керівництва, рівень спеціальної підготовки, професіоналізм, трудовий досвід , володіння формами і методами навчання і виховання, розвинені аналітичні здібності).

 

 3.Визначено, що імідж керівника в процесі управління колективом виконує наступні функції:

- Символічну, забезпечення прийняття рішення;

- Навіювання впевненості у підлеглих у досягненні поставлених цілей;

- Наслідування дій керівника його підлеглими;

- Оптимізації комунікаційного процесу;

- Приховування негативних якостей.

4.Виділено психологічні та соціально- психологічні умови, що впливають на формування і вдосконалення іміджу керівника. Серед них до групи внутрішніх, віднесені наступні психологічні умови:

 

 - Готовність керівника до професійного самовдосконалення та саморозвитку, його мотивація на досягнення більш високого рівня професійної ідентифікації;

- Розвиток керівником рефлексивно- перцептивних умінь, навичок педагогічної проникливості , антиципації, самопрезентації;

- Здатність ефективної самопрезентації в процесі управління колективом.

5.До групи зовнішніх умов визначено психологічні та соціально- психологічні умови. Зокрема, перша підгрупа ( професійно -діяльні ) включає наступні соціально- психологічні умови:

- Усвідомлення підлеглими цілей , завдань колективу;

- Усвідомлення підлеглими ролі і місця керівника в управлінні трудовим колективом;

Друга підгрупа об'єднує в собі наступні соціально- групові, ( соціально- психологічні) умови:

- Усвідомлення і прийняття співробітниками цінностей, норм і традицій організації;

- Визнання підлеглими соціальної значущості керівника;

- Готовність підлеглих змінювати своє уявлення (думку ) про свого керівника;

- Прийняття підлеглими моделі поведінки керівника , його стилю керівництва та спілкування.

Третя підгрупа (індивідуальних ) складається їх наступних психологічних умов:

- Прагнення (бажання ) співробітника наслідувати , бути схожим на керівника;

- Готовність підлеглого позитивно сприймати накази і розпорядження керівника;

- Близькість уявлень підлеглого про реального керівника.

Все це дозволило намітити основні напрямки емпіричного дослідження особливостей іміджу керівника .

Розділ 2. Емпіричне дослідження формування іміджу сучасного керівника загальноосвітнього закладу

 2.1 Етапи, методика та результати емпіричного дослідження формування іміджу керівника.

 Дослідження являло  собою структуровану систему  отримання емпіричних даних про  особистість керівника та характер  його іміджу за допомогою спеціально розробленої анкети. Анкета складається із запитань, що виявляють думки людей щодо поняття “імідж”.

1. Як Ви розумієте поняття «імідж».

2. Якими якостями повинен володіти директор сучасного загальноосвітнього закладу (визначте три найбільш значущі).

3. Чи вливає на уявлення про особистість перше враження про її зовнішність.

4. На скільки важливе для іміджу керівника, на Вашу думку, уміння спілкуватися (оцініть за 5-бальною шкалою).

5. Які функції поведінки керівника?

6. Чи існує звязок між іміджем керівника та іміджем навчального закладу.

На початку поставлені запитання щодо першого враження, самопрезентації (стадія первиннї інформації за нашою схемою). Далі респондентам було запропоновано виділити 3 головні якості, що необхідні керівнику сьогодні, оцінити важливість уміння спілкуватися для іміджу керівника по 5-бальній шкалі, висловити свою думку про функції поведінки керівника (стадія вторинного утворення іміджу відповідно до нашої схеми). Останнє запитання відкритого типу повинно було виявити зв'язок між іміджем керівника та іміджем організації (остання ланка схеми). Розроблена анкета зручна для розуміння, її відкриті запитання не мають якої-небудь однієї вірної відповіді і змушують досліджуваних міркувати. Це розширює можливості анкети і дає респондентам стимули для свідомого і творчого підходу при відповідях на завдання анкети.

Згідно нашої схеми, у стадію вторинного, більш глибинного, діяльнісного утворення іміджу, включений такий важливий елемент, як спілкування. Спілкування створює основу тих стосунків, що супроводжують усі види управлінських функцій та взаємодії в одній управлінській системі.

Ми не претендуємо на однозначно вірні та остаточні висновки щодо природи іміджу, а лише намагаємося вивчити це явище, висуваючи власну гіпотезу його походження й утворення. Запропоновані нами методики не спрямовані на дослідження всіх елементів, що беруть участь в утворенні іміджу. Однак, вони дають результати по основним елементам схеми, що не зменшує їх значущості.

Аналіз результатів емпіричного дослідження

Дослідження, проведене за допомогою анкети, повинно було перевірити припущення щодо природи іміджу. Розглянемо отримані результати.

Відповідаючи на перше запитання анкети «Як Ви розумієте поняття «імідж»?”, 90% респондентів відмітили зовнішній вигляд керівника,6% - стиль і методи керівництва, 12% респондентів назвали компетентність і діловитість, 19% - розум керівника, 9% - стиль і методи керівництва.

Стиль роботи завжди індивідуальний і притаманний особистості конкретного керівника. Однак, специфіка діяльності керівника, що визначається ступенем його підготовки, рівнем знань та умінням їх реалізовувати, життєвим досвідом, виявляється в межах тих реальних відносин, в яких він знаходиться. Таким чином, під стилем керівництва конкретного керівника треба розуміти індивідуальну манеру його впливу на управлінські відносини. Звичайно, така характеристика діяльності керівника, як стиль його роботи, дуже важлива. Але, згідно з нашими результатами, її виділили (як один з головних параметрів іміджу) лише 9% із 100% респондентів. Маючи на увазі зовнішню представленість іміджу, стає зрозумілим, чому лише 19% респондентів виділили, як параметр іміджу, розум керівника.