Дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці

Аналіз таблиці і виділення психологічних особливостей агресивних підлітків, здійснювався за критерієм «високий індекс агресивності». Для отримання загальної інформації про рівні розвитку психологічних особливостей підлітків, спочатку аналізували дані по всій вибірці випробовуваних.

Як видно із результатів отриманих під час дослідження, відзначений:

Високий рівень: невротичності (50% 15 осіб); спонтанної агресивності (50% 5 осіб); дратівливості виявлений (66,7% 24 особи); реактивної агресивності відзначений (72,2% 25 осіб); екстраверсії-інтроверсії виявлений (68,9% 23 особи); емоційної лабільності спостерігається (50% 15 осіб);

Середній рівень: невротичність (50% 15 осіб); депресивність виявлена (47,2% 13 осіб); товариськість (69,4% 17 осіб); врівноваженість відзначена (52,8% - 16 осіб); сором'язливість спостерігається (50% 15 осіб); відкритості (75% 20 осіб )

Низький рівень: за шкалою невротичності не виявлено; спонтанна агресивність відзначена (13,9% 5 осіб); реактивної агресивності не виявлено; сором'язливості (11,1% 4 особи); емоційна лабільність у 8,3% - 3 особи; маскулінізм - фемінізм виявлений (11,1% 4 особи).

Дані про психологічні особливості досліджуваних, які мають високий індекс агресивності, були зафіксовані в окремій таблиці №7.

Показники	Рівні
	високий	середній	низький
Невротичність	80%	20%	-
Спонтана агресивність	65%	35%	-
Депресивність	80%	20%	-
Дратівливість	100%	-	-
Товариськість	20%	80%	-
Врівноваженість	20%	80%	-
Реактивна агресивність	90%	10%	-
Сором’язливість	50%	50%	-
Відкритість	10%	80%	10%
Екстраверсія-Інтроверсія	70%	30%	-
Емоційна лабільність	60%	40%	-
Маскулінізм-фемінізм	70%	30%	-

 

У результаті порівняння показників агресивності з психологічними особливостями особистості було встановлено, що у підлітків з високим показником агресивності високий рівень невротичності спостерігається у 80% і середній (ближче до високого) у 20%, високий показник спонтанної агресивності відзначений у 65% і середній (ближче до високого) у 35%, високий рівень депресивності у 80%, середній (ближче до високого) у 20%, високий рівень дратівливості відзначений у 100% учнів, високий рівень товариськості у 20%, середній рівень (ближче до низького) у 80%, високий показник врівноваженості у 20%, середній (ближче до низького) у 80%, рівень реактивної агресивності високий у 90%, середній (ближче до високого) у 10%, високий і середній рівні сором'язливості 50%, високий рівень відкритості у 10%, середній рівень (ближче до низького) 80%, низький рівень у 10%, високий рівень за шкалою екстраверсія - інтроверсія - 70%, середній -30%, високий рівень емоційної лабільності у 60% учнів, середній (ближче до високого) у 40%, високий рівень за шкалою маскулінізм - фемінізм у 70%, середній (ближче до низького) у 30% підлітків.

Отже, за отриманими результатами можна сказати, що учням досліджуваної групи властиві агресивні реакції. Підлітки з високим рівнем агресивності виявляють такі реакції як «фізична», «вербальна», «непряма» агресія та дратівливість, реактивна агресивність. Ці показники говорять про схильності дітей до застосування фізичної сили проти іншого, вираження негативних почуттів у словесній формі, так і використання проти іншої або іншої пліток, сарказму, а також вибухів люті.

 

 

3.4. Особливості  агресивної поведінки за статевими  ознаками

 

Досить цікавим нам представляється питання про те, чи має місце полове розходження в ступені виразності по показнику агресивності в підлітків школи-інтернату. Для того щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки: хлопчики і дівчинки. Потім ми провели порівняння ступеня виразності деяких форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку

Справа в тім що психологічні розходження хлопчиків і дівчинок визначається як половими особливостями так і специфікою прояву характерних типів мужності і жіночності, обумовлені впливом соціальних факторів, рівнем розвитку суспільства.

Стать	Рівні агресії, %
	Низький	Середній	високий
Хлопці	6,7	40	53,3
Дівчата	20	46,7	33,3

Таблиця 2. Рівні прояву агресії у підлітків

Отримані нами в результаті дослідження дані показують значне розходження прояву агресивності хлопчиків і дівчинок, то ми провели порівняльне дослідження. Високий рівень вираженості агресії спостерігається у 53,3% хлопців та 33,3% дівчат, а середній рівень агресії виявлений у 40% хлопців та 46,7% дівчат. Низький рівень проявився лише у 6,7% хлопців та 20% дівчат (див. табл. 2).

Для наочності даних таблиці 2 ми відобразили їх у діаграмі 1.

хлопці    дівчата

Діаграма 1. Рівні прояву агресії у дівчат та хлопців старшого підліткового віку

Показники діаграми 1 наочно демонструють, що високий рівень агресії переважає у виборці хлопців, а низький – у вибірці дівчат.

 

Стать	Рівні комунікативної агресивності, %
	середній	Високий
хлопці	33,3	66,7
дівчата	80	20

Таблиця 4. Рівні прояву комунікативної агресивності підлітків

В результаті отриманих даних. Нами було помічено, що результати дослідження нерівномірно розподілилися між представниками чоловічої та жіночої статі. Високі показники агресії характерні для 66,7% хлопців і лише 20% дівчат. Середнім рівнем володіють 33,3% хлопців та 80% дівчат (див. табл. 4).

Для наочності даних таблиці 4 ми відобразили їх у діаграмі 2.

хлопці    дівчата

Діаграма 2. Рівні прояву агресивності у дівчат та хлопців старшого підліткового віку

Наочно ми бачимо, що діаграма 2 свідчить про наявність діаметрально протилежних показників. Якщо у хлопців домінує високий рівень (66,7%), то у дівчат – середній рівень (80%), що підтверджує отримані раніше дані: дівчата менш агресивні, ніж хлопці.

Отже, спираючи на отримані нами експериментальні дані ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивного поводження істотно різне. Так само ми визначили, що має місце істотні полові розходження в ступені значимості.  
Висновки до розділу ІІІ

 

Аналіз теоретичних та емпіричних даних розширив знання про специфіку прояву агресивної поведінки дітей старшого підліткового віку. У результаті визначення рівня агресії нами було виявлено, що більшості підлітків притаманний середній рівень агресії.

Після проведеного нами дослідження ми маємо можливість зробити наступні висновки:

 Використання методики  діагностики показників і форм  агресії (А. Басса та А. Даркі) дало можливість отримати широку інформацію про цей феномен: отримані нами дані виявляють значні відмінності у прояві агресивної поведінки за статево рольовою ознакою. Високий рівень агресії спостерігається частіше у хлопців, ніж у дівчат. При зіставленні рівнів та форм агресії було встановлено, що підлітки з високим рівнем агресії в основному надають перевагу фізичній і вербальній формі, із середнім рівнем – непрямій формі прояву агресії, з низьким – образі.

Результати методики визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В. Бойко) у цілому показали прояв тільки середнього й високого рівнів агресивності. Отримані дані свідчать про наявність діаметрально протилежних показників: якщо у хлопців домінує високий рівень комунікативної агресивності, то середній проявляється у дівчат. Такий результат знайшов підтвердження в отриманих раніше даних, які свідчать про те, що дівчата менш агресивні, ніж хлопці. Найбільшу комунікативну агресивність мають ті підлітки, для яких характерна реактивна агресивність, аутоагресія, спонтанна агресивність й задоволення від агресії. Підлітки із середнім рівнем комунікативної агресивності надають перевагу розплаті за агресію й ритуалізації агресії. Психологічні особливості агресивної поведінки проявляються у високих показниках дратівливості та реактивної агресивності.

Отже, провівши емпіричне дослідження та порівнявши результати дослідження ми дослідили типи та форми агресивної поведінки, також визначили значні відмінності за статево рольовою ознакою. Таким чином, для учнів підліткового віку характерний високий та середній рівень агресивності, дратівливість, реактивна агресивність. Визначено, що високий рівень агресії спостерігається частіше у хлопців, ніж у дівчат. Також, підлітки віддають перевагу фізичній та вербальній формі агресії.

 

В и с н о в к и

 

Узагальнення результатів нашого дослідження дозволило зробити наступні висновки:

Агресія - це індивідуальна або колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Розкрити ступінь психологічної вивченості феномену агресивності нам допоміг аналіз комплексу теорій, які поєднують у собі різноманітні наукові погляди на цю проблему. До них належать: фундаментальні інстинктивістські теорії, класичні теорії фрустрації-агресії, теорії соціального научіння агресії. У межах даних теорій узагальнені фактори, що ініціюють агресію: біологічні і статеві, особистісні, фактори навколишнього середовища тощо.

Агресивна поведінка проявляється вже в ранньому віці, піддаючи випробовуванню батьківське терпіння і створюючи напруження в стосунках з однолітками. Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки проявів жорстокості й агресивності. Треба зазначити, що агресія підлітків безпосередньо не пов’язана з порушенням уставлених правил і норм, й відокремлюється від асоціальної поведінки.

Дослідження особливостей агресивної поведінки підлітків є необхідною передумовою розробки психолого-педагогічних методів корекції.

Становлення агресивної поведінки – складний і багатогранний процес, в якому діє ціла низка чинників. Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб: задоволення потреби в спілкуванні; самовираження і самоствердження; від реагування на неблагополучну обстановку в сім’ї і на жорстке ставлення з боку батьків; досягнення значущої мети.

В результаті теоретичного дослідження, в основі агресивної поведінки підлітків найчастіше знаходяться психологічні або соціально-психологічні проблеми, які супроводжують пубертатний період. Серед форм агресії можна виділити такі: фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, схильність до роздратування, негативізм. З форм ворожих реакцій відзначаються: образа, підозрілість. Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити прояв форм агресії.

Нами була проведена практична робота по дослідженню особливостей агресивної поведінки підлітків на базі 10 класу ЗОШ № 24 м.Полтави.

Результати психодіагностичного обстеження допомогли нам виявити психологічні особливості агресивності дітей підліткового віку. Провідне місце в агресивному поведінковому патерні посідає фізична агресія, непряма агресія, негативізм, образа. Також ми отримали дані, що показують значну відмінність між агресивністю хлопців і дівчат. Дівчата менш агресивні та проявляють вербальну форму агресії.

Отже, спираючись на отримані нами експериментальні дані ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивного поводження істотно різне. Так само ми визначили, що має місце істотні полові розходження в ступені значимості (виразності). Так, у хлопчиків спостерігається тенденція до появи «фізичної агресії», «негативізм» і «підозрілості» що істотно відрізняє них від дівчинок. Дівчинки у свою чергу, більш схильні до прояву «вербальної», «непрямої агресії», а також «дратівливості» і відчуттю «почуття провини». Це зв'язано не тільки з біологічними особливостями, але і із соціально культурними стереотипами.  
Список використаних джерел