Дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці

Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г.  Короленка

Кафедра психології

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з психології

на тему: «Дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці»

 

 

 

Студентки 4 курсу П-412 групи

Напряму підготовки 6.030102 Психологія

Шит Альони Анатоліївни

Керівник: ст. викл. Губіна Т.І.

Національна шкала___________

Кількість балів:_____Оцінка: ECTS____

Члени комісії            _________ _________________

_________ _________________

_________ _________________

 

м. Полтава – 2013 рік

Зміст

 

Вступ...................................................................................................................3

Розділ І.  Теоретичні засади дослідження агресивності у підлітковому віці…….... ..............................................................................5

1.1. Психологічні особливості особистісного становлення підлітка…. ….5

1.2. Причини виникнення агресії у підлітків………………………………11

1.3. Особливості агресивної поведінки в підлітковому віці……………....17

Висновки до розділу І……………………………………………………...23

Розділ ІІ.  Методичні засади дослідження агресивної поведінки у підлітків….…………………………….…………………………………….24

2.1. Огляд і обґрунтування вибору методик……….………………………24

2.2. Методика „ Діагностика станів агресії ” (Басса-Дарки)......................26

2.3. Методика „ Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності ” (В.В. Бойко)…………………………………………………28

2.4. Багатофакторний особистісний опитувальник FPI…………………...29

Висновки до розділу ІІ……………………………………………………..30

Розділ ІІІ. Дослідження особливостей мотивів учбової діяльності у підлітків…………………………………………………………………………….31

3.1. Організація і ціль емпіричного дослідження…………………...……..31

3.2. Результати дослідження особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці…………………………………………………………………...32

3.3. Виділення психологічних особливостей агресивних підлітків……………………………………………………………………………..36

3.4. Особливості агресивної поведінки  за статевими ознаками ………....40

Висновки до розділу ІІІ……………………………………………………43

Висновки……….............................................................................................45 
Список використаних джерел. ………………………………………………...47

Додатки....…………………………………….............................................50

 

Вступ

 

Проблема агресивності дітей та молоді на сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно актуальна. Необхідність в проведенні досліджень на вказану тему обумовлюється, на наш погляд, цілою низкою причин.

По-перше, проблема агресії сама по собі була досить актуальною на всьому протязі розвитку людства. Щодо сучасної цивілізації, то вона не тільки не долає, але, навпаки, стимулює прояви агресії.

По-друге, на сучасному етапі, коли суспільство знаходиться в умовах трансформації соціально-економічної системи, зміни ціннісних орієнтацій, соціально-психологічних факторів, що впливають на особистість, зокрема в плані агресивної поведінки, набуває особливої актуальності.

Крім того, зі всього кола проблем людської агресії найважливішою можна вважати проблему агресії у підлітків. Цьому сприяють як особливості фізіологічного розвитку в цей період (гормональні зрушення, велика збудженість нервової системи), так і психологічні особливості («відчуття дорослості», реакція емансипації та опозиції, потреба в самоспостереженні, гостра чутливість до невдач). Психологи вказують на те, що агресивність ускладнює пристосування дітей до умов життя в суспільстві і посідає одне з перших місць у девіантній поведінці неповнолітніх.

Агресивні тенденції найрізкіше виявляються у підлітків. Більшість сучасних авторів негативно оцінюють агресивну поведінку. Однак деякі автори вважають, що агресивність має й позитивну сторону: вона може проявлятися в активності й ініціативності. Проблемою підліткової агресивності займалися такі автори як Берон Р., Бовть О., Левитов Н., Личко А., Лоренц К., Ричардсон Д., Семенюк Л. Незважаючи на значну кількість публікацій, проблема агресивності дітей та молоді вивчена недостатньо. Саме тому темою нашої курсової роботи ми обрали „ Дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки підлітків ”.

Мета нашої роботи є виявлення, вивчення та дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки у підлітковому віці.

Об’єкт дослідження – розвиток особистості у підлітковому віці.

Предмет дослідження – психологічні особливості агресивної поведінки у підлітковому віці.

Завдання дослідження:

1. Теоретично дослідити зміст поняття агресії та її особливості в підлітковому віці.
2. Підібрати і проаналізувати методики дослідження різних проявів підліткової агресії.
3. Експериментальне дослідження агресивної поведінки у підлітків.

Дана робота має чітку структуру і складається з трьох розділів, списку опрацьованої літератури та додатків. Перший розділ містить теоретичний аналіз літератури щодо особливостей агресивної поведінки  у підлітковому віці, виявляє основні погляди різних теорій на поняття агресії та його ролі у структурі особистості. У другому розділі представлені ключові методи вивчення агресивної поведінки. Третій розділ містить опис проведеного нами емпіричного дослідження. Представлений аналіз результатів дослідження, що забезпечує можливість дослідити сформульовану задачу. В кінці кожного розділу містяться висновки.

 

Розділ І. Теоретичні засади дослідження агресивності у підлітковому віці

 

1.1. Психологічні особливості особистісного становлення підлітка

 

Даючи характеристику психології підліткового віку, треба мати на увазі додаткові обставини. У кожного покоління є характеристики, що належать тільки визначеному віку. Однак більшість цих характеристик у різних поколінь може змінюватися. Є такі характеристики, що властиві саме тільки тому чи іншому поколінню молоді й обумовлені зовнішніми факторами розвитку. У процесі історичного розвитку суспільства окремі характеристики раннього юнацького віку можуть зрушуватися чи донизу чи догори [3]. Психологічно цей вік у край суперечливий, він характеризується максимальними диспропорціями в рівні і темпах розвитку. Найважливіша психологічна особливість - почуття дорослості. Тривалість підліткового періоду часто залежить від конкретних умов виховання дітей, від того, наскільки великий розрив у нормах і вимогах пропонованих до дитини і дорослому. Контрастність дитинства і зрілості, між якими він "знаходиться", утруднює підлітку засвоєння дорослих ролей і породжує багато зовнішніх і внутрішніх конфліктів [8].

Підлітковий вік - це вік допитливого розуму, жадібного прагнення до пізнання, вік кипучої енергії, бурхливої активності, ініціативності, спрага діяльності. Помітний розвиток у цей період здобувають вольові риси характеру - наполегливість, завзятість у досягненні мети, уміння переборювати перешкоди і труднощі [1]. Увага підлітка характеризується не тільки великим обсягом і стійкістю, але і специфічною вибірковістю. У цей період уже може бути навмисна увага. Виборчим, цілеспрямованим, аналізуючим стає і сприйняття. Значно збільшується обсяг пам'яті, при чому не тільки за рахунок кращого запам'ятовування матеріалу, але і його логічне осмислювання. Пам'ять підлітка, як і увага поступово здобуває характер організованих, регульованих і керованих процесів [1]. Бурхливо розвиваються почуття підлітків. Їхні емоційні переживання здобувають велику стійкість. У підлітка з’являється підвищений інтерес до своєї особистості, потреба усвідомлення й оцінки своїх особистих якостей. Аналізуючи й оцінюючи свою поведінку, підліток поступово порівнює його з поведінкою оточуючих людей, насамперед своїх товаришів [32]. Існує багато незаперечних доказів специфічності цього віку, його критичності протікання. Першим запропонував розглядати підлітковий період як перехідний від дитинства до дорослості С. Хол у рамках розробленої їм теорії рекапітуляції. Він уперше описав кризовий характер розвитку дитини в цьому віці, сформував його негативні аспекти. Характерною рисою підліткового віку є, на його думку, амбівалентність та парадоксальність психічного життя підлітка. Ця риса проявляється у випадковій зміні веселощів нудьгою, упевненості в собі - сором'язливістю, егоїзм - альтруїзмом, товариство - замкненістю.

Головне завдання підлітка - це формування самосвідомості, ідентичності, які можна розглядати в якості основних психологічних придбань у цьому віці. На думку Ш. Мюллер, специфіка психічного розвитку підлітка може бути пояснена з позиції пубертатна. Відомо, що пубертат - це період різкого прискорення фізичного та статевого розвитку [14]. Особистість підлітка розвивається, у першу чергу, у залежності від того, яка цінність має в них перевагу, що встановлює його життя.

Е. Штерн виділив шість типів особистості:

1. Напрямки теоретичної особистості спрямовані на об’єктивне пізнання дійсності.

2. Естетичному типу, навпаки, незнайоме об’єктивне пізнання дійсності.

3. Економічним типом особистості маніпулює ідея користі, спрямованість досягти результату з найменшими витратами.

4. Сенс життя соціальної особистості - спілкування та життя для інших людей.

5. Сенс життя політичної особистості - спрямованість до влади.

6. Релігійна особистість  співвідносить усяке одноразове  явище зі спільним сенсом життя [1].

Очевидно, що приведені емпіричні психологічні характеристики підліткового віку не втратили свого значення і до сьогоднішнього дня. Але вони лише ілюструють хід психічного розвитку підлітка та неповно пояснюють рух дій.

У зв'язку з цим особливий інтерес представляє культурно - історична концепція Л.С. Виготського. Ключовою проблемою цього періоду Виготський називав проблему інтересів дитини, коли має місце розруха та одмирання попередніх груп (домінант) інтересів та розвиток нових. До них він відносив егоцентричну домінанту - інтерес підлітка до своєї особистості, домінанту далини - домінування широких інтересів, спрямованих у майбутнє над теперішніми інтересами, домінанту романтики - потяг до незвіданого, героїчного. Поява нових інтересів призводить до перебудови старої та виникненню нової системи мотивів, що міняє соціальну ситуацію розвитку підлітка. Зміна соціальної ситуації розвитку веде до зміни ведучої діяльності, результатом якої стають нові психологічні нововведення підліткового віку. На фоні всього вищесказаного можна особливо відмітити одну деталь, на якій роблять акцент багато дослідників - це різке погіршення поведінки. Це проявляється в негативізмі, упертості, протиставленні собі батькам та вчителям. Усе це вказує на те, що підлітки схильні до прояву агресивної поведінки [8]. Агресивні підлітки, як правило, мають низький рівень інтелектуального розвитку, підвищене навіювання, наслідування, недорозвиненість моральних представлень. Разом з тим серед агресивних підлітків зустрічаються і діти добре інтелектуально і соціально розвинені. У них агресивність виступає засобом підняття престижу, демонстрації своєї самостійності, дорослості. Стосовно офіційного керівництва в деякій опозиції, що виражається в їхній підкресленій незалежності від учителів. Вони претендують на неформальну, але більш авторитетну владу, спираючи на свою реальну фізичну силу. Ці неформальні лідери володіють великою організуючою силою, можливо тому, що за свій успіх вони можуть використовувати привабливий для всіх підлітків принцип справедливості. Не випадково біля них збираються не дуже розбірливі з метою і засобами, компанії підлітків. Сприяють успіху таких лідерів і уміння безпомилково визначати слабких, тих, хто виявляється беззахисним перед нахабністю і цинізмом, особливо, якщо цей цинізм представлений під видом морального принципу "виживають сильні, слабкі вимирають" [10].

Сучасний підліток живе у світі, складному по своєму змісті і тенденціям соціалізації. Це зв'язано, по-перше, з темпом і ритмом техніко-технологічних перетворень, що пред'являють до зростаючого людям нові вимоги. По-друге, з насиченим характером інформації, що створює масу "шумів", що глибоко впливають на підлітка, у якого ще не вироблено чіткої життєвої позиції. По-третє, з екологічними й економічними кризами, що вразили наше суспільство, що викликає у дітей почуття безнадійності і роздратування. При цьому у молодих людей розвивається почуття протесту, часто неусвідомленого, і разом з тим росте їхня індивідуалізація, що при втраті загально-соціальної зацікавленості веде до егоїзму. Підлітки більше інших вікових груп страждають від нестабільності соціальної, економічної і моральної обстановки в країні, утративши сьогодні необхідну орієнтацію в цінностях і ідеалах, - старі зруйновані, нові не створені [15]. Особистість підлітка формується не сама по собі, а в навколишній його середовищі. Особливо важлива роль малих груп, у яких підліток взаємодіє з іншими людьми. Насамперед, це стосується родини. Різні автори виділяють різні типи неблагополучних родин, де з'являються діти з відхиленнями в поведінці. Ці класифікації не суперечать, а доповнюють, іноді повторюючи один одного.

Бочкарева Г.П. виділяє родини: з неблагополучною емоційною атмосферою, де батьки не тільки байдужі, але і грубі, неповажні стосовно своїх дітей; 2) у який відсутні емоційні контакти між її членами, байдужність до потреб дитини при зовнішньої благополучності відносин. Дитина в таких випадках прагне знайти емоційно значимі відносини поза родиною; 3) з нездоровою моральною атмосферою, де дитині прищеплюються соціально небажані потреби й інтереси, вона утягує в аморальний спосіб життя [21].

Личко А.Е. виділяє 4 неблагополучні ситуації в родині:

1) гіперопіка різних ступенів: від бажання бути співучасником  усіх проявів внутрішнього життя  дітей (його думок, почуттів, поводження) до сімейної тиранії;

2) гіперопіка, що нерідко  переходить у бездоглядність;

3) ситуація, що створює "кумира" родини - постійна увага до будь-якого  спонукання дитини і непомірна  похвала за дуже скромні успіхи;

4) ситуація: у родині - з'явилося  багато родин, де батьки приділяють  багато уваги собі і мало  дітям [19].

Інтенсивний розвиток самосвідомості і самокритичності приводить до того, що дитина в підлітковому віці виявляє протиріччя не тільки в навколишньому світі, але і власного представлення про себе.

Стадії підліткового періоду: