Отчет по практике в магазине

Вивчення і прогнозування  купівельного попиту є необхідною умовою ефективного використання маркетингу для успішної комерційної роботи по закупівлі товарів. Теорія і практика маркетингу виробили цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації оптової закупівлі товарів. Тому оптову закупівлю потрібно починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів та інших чинників, що формують попит. Оптово-торгові підприємства, обслуговуючи певний територіально-економічний район і конкретних покупців, вивчають як об'єм купівельного попиту на ті або інші види (групи) товарів, так і асортиментну структуру попиту. Для цього торговими підприємствами використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До них відносяться оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями, економіко-математичні методи прогнозування попиту та інші.

Для вивчення і прогнозування  попиту на великих і середніх торгових підприємствах створюються маркетингові служби (відділи), однією з основних функцій яких є вивчення як загального об'єму попиту (ємності ринку), так і внутрішньогрупової структури попиту на товари, що закуповуються.      

Для успішного  виконання комерційних операцій по закупівлі товарів оптові бази повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район та його природні багатства, промисловість, сільське господарство, виробничі можливості й асортимент виробів, що виробляються на промислових підприємствах.

Важлива роль в комерційній  роботі відводиться вишукуванню  додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості. підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності. Комерційний апарат оптових баз повинен виявляти можливості розвитку нових видів виробництва і відновлення старих забутих промислів, особливо художніх, вести облік і повсякденно реєструвати виробників товарів, ще не пов'язаних договірними відносинами з базою, готувати пропозиції з питань збільшення виробництва потрібних товарів, розширення асортименту, поліпшення якості.

Комерційним працівникам  потрібно відвідувати виробничі  підприємства (постачальників-виробників) з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, об'ємом і якістю продукції, що випускається, а також брати участь в нарадах з працівниками промисловості, в роботі оптових ярмарків, виставок - переглядів нових зразків виробів.

Комерційним працівникам  необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в засобах масової інформації, спеціалізованих виданнях, за біржовими відомостями, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи зазнали істотних змін. Головні зміни полягають в тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту і пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню до товарообороту максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна поєднуватися з турботою про кінцевих покупців, урахуванням їх платоспроможності, недопущенням невиправданого зростання цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами.

До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (сільське господарство, підприємства АПК, підприємства легкої, харчової, м'ясо-молочної промисловості, рибного господарства, ВПК, важкої промисловості та інш.).

До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари і послуги.

Враховуючи велике різноманіття постачальників товарів, їх можна класифікувати на декілька груп за різними ознаками (функціональними, територіальними, формами власності, відомчою приналежністю та інш.).

В узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна поділити на дві категорії: постачальників-виробників і постачальників - оптових підприємств.

Постачальники-виробники - виробничі підприємства, фірми, приватні підприємці і т.д., що випускають товари споживчого призначення різного асортименту для задоволення попиту споживачів.

Постачальники - оптові підприємства закуповують товари у постачальників-виробників, а також у оптових посередників і реалізовують їх оптовим покупцям (роздрібним торговим підприємствам, агентам, брокерам, роздрібним торговцям і т.д.).

Постачальниками - оптовими підприємствами можуть бути оптові підприємства загальнонаціонального і регіонального  рівнів різного товарного асортименту (спеціалізації), що складають основу оптової структури на споживчому ринку, оптові посередники (підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери) а також організатори оптового обороту (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржі, оптові і дрібно-оптові ринки, магазини-склади і т.п.).

Оптові посередники  в умовах ринкової економіки придбавають самостійне значення в сфері закупівельної (оптової) діяльності.

За територіальною ознакою постачальники товарів можуть бути місцевими (внутрішньообласними), міжобласними, республіканськими та міжреспубліканськими. Оптові підприємства частіше за все закуповують товари у позаобласних та позареспубліканських постачальників, враховуючи, що не у всіх областях і республіках розвинене виробництво тих або інших товарів і їх доводиться завозити. Місцеві постачальники-виробники часто постачають товари безпосередньо роздрібним торговим підприємствам, минаючи оптові бази.

За приналежністю до тієї або іншої господарської системи розрізнюють внутрішньосистемних (що відносяться до тієї ж системи, до якої входять і оптові покупці) та позасистемних (всі інші) постачальників.

За формою власності постачальники можуть бути приватними, державними, муніципальними, кооперативними та інших форм власності.

Вивчаючи джерела закупівлі  товарів, комерційні працівники складають  на кожного постачальника спеціальні картки, причому їх доцільно групувати по місцевих, міжобласних та міжреспубліканських постачальниках. У картках вказуються дані про виробничу потужність підприємства, кількість і асортимент продукції, що випускається, можливості виробництва інших товарів, умови постачання товарів та інші відомості, що цікавлять оптові бази.

Зміст закупівельної  роботи включає:

• підготовчі операції;
• безпосередньо закупівельні операції;
• кінцеві операції.

На стадії підготовки до оптових закупівель торговельні підприємства уточнюють свою маркетингову стратегію, здійснюють діагностику ринку з метою інформаційного забезпечення закупівельної діяльності (вивчають і прогнозують розвиток потреб, попиту і товарної пропозиції), розробляють маркетингову тактику закупівельної діяльності (розробляють оперативний план оптових закупівель, вивчають їх джерела та можливих постачальників товарів, розробляють проекти договорів постачання товарів).

Безпосередньо закупівельна робота включає укладення договорів, контрактів і угод, підготовку та подання постачальникам рознарядок на відвантаження товарів, внесення уточнень та змін до специфікацій, одержання товарів, організацію їх приймання та оплати.

Важливу роль в організації  закупівельної роботи відіграють кінцеві операції, які полягають у здійсненні оперативного обліку за виконанням постачальниками своїх зобов'язань, застосуванні методів впливу на недбайливих постачальників та здійсненні контролю загального стану закупівельно-реалізаційноїдіяльності.

Це складові елементи закупівельної діяльності як комплекс комерційних операцій. Такі операції потрібно виконувати з урахуванням економічної ефективності роботи підприємств. Це досягається шляхом чіткого планування та раціональної організації усього процесу оптових закупівель товарів.

Для сучасної організації комерційної діяльності притаманні: різноманітність джерел закупівлі (постачальників), свобода вибору партнера щодо закупівлі товарів, свобода ціноутворення, рівність партнерів, конкуренція постачальників і покупців, ініціатива, самостійність і підприємливість комерсанта під час закупівлі товарів.

Велике значення в організації оптових закупівель має визначення потреби у товарах, обсягу закупівлі відповідно до попиту населення, строків та частоти доставки партій товарів, забезпечення ритмічності та безперервності постачання товарів постачальниками. Рішення цих завдань вимагає від комерційних працівників всебічного вивчення попиту населення та обґрунтування замовлень на закупівлю товарів. У зв'язку з цим торговельні підприємства повинні вивчати споживчий попит. Матеріали вивчення попиту необхідно використовувати у закупівельній роботі.

При організації оптових  закупівель слід дотримуватись певних вимог:

1. Закуповувати товар  на підставі матеріалів вивчення попиту покупців.
2. Закуповувати   товари   у   необхідному   обсязі   та асортименті для того, щоб виконати планові завдання з товарообороту, підтримувати відповідний рівень товарних запасів.
3. Забезпечувати регулярність товаропостачання шляхом подальшого розвитку господарських зв'язків із постачальниками.
4. Виявляти можливості додаткових закупівель потрібних товарів на підставі укладання договорів або у порядку одноразових угод.
5. Вивчати не тільки наявних постачальників, але й вести пошук нових потенційних джерел закупівлі товарів.
6. Контролювати хід доставки за строками, асортиментом та якістю продукції, дотримуватись встановлених графіків відвантаження та централізованої доставки.
7. Вимагати   від   постачальників   постійного   оновлення асортименту товарів, підвищення їх якості, включення до постачання новинок.

Велике значення в організації  оптових закупівель належить оптовим підприємствам. За їхньою допомогою здійснюється перетворення виробничого асортименту у торговий для постачання роздрібної торговельної мережі. Відповідно до того, в якому обсязі та асортименті закуповують оптовики, буде залежати й постачання товарів у магазини, ступінь ритмічності товаропостачання, рівень культури торговельного обслуговування покупців, ступінь виконання планового завдання з роздрібного товарообороту.

Успішна організація  оптових закупівель пов'язана з  напруженою роботою комерційної служби оптових підприємств, яка повинна вивчати джерела закупівель та постачальників товарів, споживчий попит та торгову кон'юнктуру, вести комерційні переговори, укладати договори, забезпечувати планомірну доставку товарів, проводити оперативний облік закупівель та контроль за виконанням договірних зобов'язань. Виконувати ці функції комерційна служба оптового підприємства повинна так, щоб у кінцевому підсумку досягалась економічна ефективність роботи не тільки певного оптовика, але й роздрібних торговельних підприємств, що обслуговують. Це досягається за рахунок планування та раціональної організації усіх комерційних операцій щодо оптової закупівлі товарів.

Здійснюючи закупівлі товарів, оптові торговельні підприємства активно впливають на постачальників, намагаючись збільшити виробництво товарів та розширити асортимент виробів, які користуються підвищеним попитом у покупців, впровадити у виробництво нові моделі, фасони та поліпшити якість. Організація оптових закупівель товарів у промисловості та інших підприємств для подальшого продажу роздрібним торговцям є основною функцією оптової торгівлі.

Закупівля товарів здійснюється у певній послідовності:

1. Вивчення та прогнозування споживчого попиту.

2. Визначення потреби у товарах.

3. Виявлення та вивчення джерел закупівлі, вибір постачальників та каналів просування товарів.

4. Організація раціональних господарських зв'язків із постачальниками товарів, у тому числі розробка й укладання договорів поставки, представлення замовлень постачальникам.

5. Організація та технологія закупівель безпосередньо у виробників товарів, посередників, на товарних біржах, в іноземних постачальників.

6. Організція обліку  та контролю за оптовими закупівлями.

Комерційна робота з  оптових закупівель товарів базується  на концепції маркетингу. Комерційні працівники отримують інформацію про те, які вироби та чому хочуть придбати споживачі. Вони вивчають ціни, які споживачі готові сплатити за товари. Комерсанти отримують відомості: в яких регіонах попит на певні вироби (ємність ринку) найбільш високий, де закупівля продукції і збут може принести найбільший прибуток.

Комерційні  фірми керуються результатами маркетингових  досліджень і будують свою політику закупівель. Вони укладають довготермінові угоди з постачальниками товарів, на які очікується підвищення попиту. Інформація маркетингових служб дозволяє комерсантам заздалегідь підготуватись до зміни постачальників морально застарілих товарів на інших партнерів, які освоїли випуск більш сучасних або принципово нових товарів.