Вплив образотворчого мистецтва на естетичне сприймання художнього твору молодшими школярами

Працюючи над текстом, необхідно добирати такі завдання, у яких передусім використано:

а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;

б ) вибір правильного  формулювання, правильної відповіді  серед кількох запропонованих учителем;

в ) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.

Методичний підхід при роботі над креативним мисленням дитини дає змогу вносити корективи в опрацювання науково-пізнавального і художнього текстів. Якщо у першому переважає логічний аналіз, встановлення різноманітних зв’язків, то у художньому – вчитування (заглиблення ) у зміст, тлумачення, інтерпретація тексту.

Результатом такої роботи є створення кожним учнем свого  художнього образу, своєї читацької  точки зору, доведення за допомогою  тексту свого розуміння позиції автора.

                                                                                                         

2.3. Методичні поради учителям для організації ефективного аналізу художніх творів молодшими школярами

На уроці, присвяченому опрацюванню  художнього твору, вчитель має дбати  не тільки про пізнання дітьми навколишнього  світу через аналіз тексту, а й  про виховання глибоких і стійких  почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За допомогою  художнього твору вчитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку  дітей і водночас активізувати й  розвивати їхній інтелект. Але  вдається це лише за тієї умови, якщо він  сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати  її на уроці так, щоб емоційний  заряд не минув дитячих сердець.

Це робота нелегка, оскільки вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики читання, знань психологічних особливостей школярів під час засвоєння твору, вмінь естетичного впливу на дітей. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати у себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію і проведення його відповідно до сучасних вимог педагогіки й психології.

Таким чином, враховуючи вимоги до уроку, зокрема принцип врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, можна запропонувати ряд порад вчителеві, щодо ефективного засвоєння молодшими школярами художнього твору на уроках читання:

1.Для осмислення прочитаного,  виділення того, що потрібно вчителеві,  необхідно організувати сприйняття  учнів, пояснити, що, з якою метою  і як вони повинні сприймати,  тобто спрямовувати осмислення  за єдиним і загальним для  всіх руслом. Добитися цього вчитель  може, використовуючи вступну бесіду, відповідну інструкцію, інтерпретацію  окремих фактів чи подій в  процесі пояснення, виділення  в наочних посібниках (схемах, ілюстраціях)  ведучих інформативних точок,  пояснення висловлювань, крилатих  висловів, уточнення смислового  значення наукових термінів або слів, які мало використовуються. Адже неправильно сприйняте слово може призвести до викривлення смислу всієї фрази, а це у свою чергу може викликати неправильне розуміння певної частини тексту.

2.Осмисленість сприймання  завжди проявляється в єдності  з цілісністю образа сприймання. Це досягається на основі узагальнення  знань про окремі властивості  і якості предмета, явища, про  структурні особливості. Тому  при організації сприймання твору  виділяються окремі сторони і  властивості сприймаючого предмета  і на їх основі створюється  цілісне уявлення.

3. У зв'язку з тим,  що в дітей молодшого шкільного  віку недостатньо розвинутий  цілеспрямований аналіз, необхідно  від уроку до уроку розвивати  у дітей вміння не просто  дивитися, а вдивлятися, не просто  слухати, а вслуховуватися, вміння  порівнювати і зіставляти, виявляти  певні ознаки предметів і синтезувати ці ознаки в цілісний образ. Для цього можна використовувати різноманітні вправи на порівняння образів персонажів, пори року, розрізняти різні жанри опису про одне й те ж явище і ін. А з допомогою питань вчитель може дибитися більш повної, різноманітної і яскравої характеристики предмета, особи, порівняння її особливостей з особливостями інших образів, героїв.

4. Для кращого усвідомлення і розуміння тексту учнями треба так будувати урок, щоб при сприйманні змісту, учні стикалися з труднощами, які б активізували увагу і стимулювали дітей використовувати свідомі, довільні прийоми розуміння. Для цього варто вводити смислові переходи від наслідку до причини, відношення об'єктів, несумісних в рамках одночасного образного уявлення дітей. Ефективним прийомом є також введення в художній текст нових слів, значення яких учні повинні виявити на основі аналізу контекстуальних зв'язків.

5. Для засвоєння тексту можна використовувати ілюстрації. Сам підбір ілюстрацій необхідно здійснювати на основі актуальності змісту і його відповідності конкретним методичним цілям, доступності і високих естетичних якостях зображення, характеристики його композиційної структури. Це збагачує дитяче сприймання, розширює уяву, спонукає до узагальнень. Слухове сприймання в молодших школярів ще недостатньо розвинуте, щоб за словом вони бачили конкретний образ.

6. Потрібно проводити роботу над семантикою слова. Завдяки цьому діти частіше працюють над уточненням мовленнєвих одиниць, значно активізують свій словник, усувають із нього слова, які не відповідають літературній мові. Для цього найефективніший шлях - евристична бесіда (вдатися до словникових тлумачень близьких за значенням слів і на цій основі будувати бесіду, щоб побачити різницю між стилістично-нейтральним словом і контекстуально-образним).

7. На уроках читання  можна частіше вдаватися до  аналізу образних засобів, які  є стрижневими в структурі  окремих образів твору. Для  цього пропонують дітям пояснити словосполучення, у яких вжито колірну лексику; дати словесний малюнок явища, предмета; здійснити порівняння (виділити їх в тексті); прочитати уривок з використанням засобів інтонації і ін.

8. У зв'язку з тим, що художній твір відбиває естетично пережиті письменником картини життя, факти чи явища природи, підготовку твору до читання й аналізу з дітьми слід починати з відомостей про автора: біографічні дані, час, в якому він жив і творив, його ставлення до дійсності того часу тощо. Щоб правильно проаналізувати образи, осмислити і оцінити всі компоненти твору, визначити особисте ставлення до змальованих образів, подій, а, отже, виявити основну ідею твору, потрібно не раз уважно прочитати твір.

9.  Роботу над текстами, рекомендованими для вивчення в початкових класах, доцільно починати з розгляду теми, визначення його жанру, оскільки від цих особливостей великою мірою залежить манера читання твору — колорит виконання, тобто комплекс забарвлень, необхідних для безпосереднього читання. А дотримання цієї вимоги дозволяє учням краще усвідомити і запам'ятати урок. Після цього можна розглядати композицію і сюжет твору, що дозволяє розкрити перед учнями взаємозв'язок композиційних компонентів (образів, картин, подій, ситуацій) та виявити й усвідомити основні елементи ланцюга подій сюжету (експозицію, розвитку дії, кульмінації). А це допомагає молодшим школярам вникнути в ідейно-естетичний зміст твору, знайти спосіб усної передачі змісту.

10.   При аналізі образів  твору, вчитель повинен вчити  дітей правильно це робити, тобто  аналіз повинен здійснюватися  за схемою: дії і вчинки - портретне  зображення - мова - пряма авторська  характеристика. Оскільки для дітей  автори рідко вживають пряму  характеристику, вчитель повинен  показати, що саме через інші  елементи можна описати персонаж. Це буде впливати на сприймання і мислення читача, викликаючи певні асоціації, створюючи основу для доосмислення образу, а, отже, розвитку творчої уяви, уміння бачити за живим словом конкретний образ.

11. У зв'язку з тим, що дітей молодшого шкільного віку приваблює усе яскраве, цікаве, емоційно насичене, варто при аналізі твору звертати увагу на естетичний вплив художніх образів, щоб знати, яким саме почуттям і переживанням дати перевагу в процесі безпосереднього читання і роботи над текстом з дітьми. Для цього використовувати читання опису природи, роздумів героїв.

12. Потрібно визначити вчителеві відповідні завдання до послідовного аналізу твору з дітьми. Для цього необхідно, щоб слова тексту в устах вчителя не були звичайною інформацією про зміст твору, а мали повну силу емоційного впливу на дітей. Щоб правильно керуватися текстом під час аналізу твору з дітьми, слід накреслити етапи наскрізної словесної дії та послідовного аналізу твору з учнями. Це означає: розчленувати твір на частини, щоб між ними був постійний внутрішній зв'язок; до кожної частини знайти заголовок; визначити творче завдання, що стосується читання та аналізу твору з дітьми (відповідати меті читання, бути активним засобом розкриття ідейного змісту твору, захоплювати і хвилювати учнів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

Таким чином, вікова динаміка розуміння художнього твору може бути представлена як певний шлях від співпереживання конкретному герою, співчуття йому до розуміння авторської позиції і далі до узагальненого сприйняття художнього світу та усвідомлення свого до нього відношення, до осмислення впливу твору на свої особистісні установки.

Рівень сприйняття дитиною  літературного твору встановлюється на основі аналізу результатів читацької діяльності. Труднощі у визначенні рівня сприйняття твору обумовлюються як своєрідністю і неповторністю, можливістю їх різного трактування, так і складністю процесу сприйняття, необхідністю обліку різних його сторін, і, перш за все емоцій, уяви та мислення. Основний критерій, що дозволяє визначити рівень сприйняття твору – ступінь образної конкретизації та образного узагальнення.

Підсумовуючи все сказане  вище, підкреслимо, що для ефективного  сприймання молодшими школярами  художнього тексту, учителю необхідно пам'ятати про: чітке розмежування завдань читання художньої і науково-популярної літератури; розвиток в учнів творчого читання, при якому досягається сприймання твору "розумом" і "серцем"; Використання різних прийомів роботи на уроках, подолання схематизму і шаблону в роботі з художніми творами; підвищення керуючої ролі вчителя як організатора колективного пошуку на уроках читання; просування учнів до досягнення естетичних цінностей художньої літератури, формування у них образного сприймання творів, подолання поверхової спрямованості роботи з художніми творами; створення умов для вільного самовираження дітей при сприйманні літератури; прояв літературної творчості дітей як засобу духовного розвитку учнів, їх просування у розумінні літератури як мистецтва слова; виховання у школярів любові до художнього слова як образного і не замінимого слова письменника.

Таким чином, читання і  адекватне сприйняття художніх творів, по-перше, розширює і поглиблює кругозір учнів і збагачує їх знання та емоції; по-друге, служить засобом виховного впливу на учнів; по-третє, сприяє збагаченню і розвитку мови учнів.

Під час дослідницької  роботи нами були виконані всі поставлені завдання. Вона була проведена у  вигляді аналізу наукових праць  з проблеми роботи над художнім твором та  сучасного досвіду роботи з розвитку креативного мислення молодших школярів.

Також нами були дібрані  методичні поради, які можуть бути використані учителями для організації ефективного аналізу художніх творів молодшими школярами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У процесі проведення дослідження  нами була проаналізована методична, педагогічна  та психологічна література задана темою  дослідження. Розглянувши особливості  вивчення художнього твору у початковій школі, робимо висновок, що робота над  текстом художнього твору є важливою складовою усіх ланок процесу  літературної освіти. На ній будується весь літературний процес, який продовжить свій розвиток у середній та вищій школі, тому вчитель повинен навчати дітей вже з молодшого шкільного віку сприймати внутрішню сутність твору та шляхи вираження цієї сутності. При цьому доцільно використовувати такі прийоми роботи: виявлення у творі образних слів; пояснення значення слів та образних висловів, виявлених у тексті самими учнями або вказаних учителем; словесне малювання, складання образу за питаннями учителя; використання образних деталей у переказі, оповіданні, в письмовому творі; розробка спеціальних вправ на добір порівнянь, епітетів, метафор.

Також ми простежили роль використання творів образотворчого мистецтва під час роботи над художнім твором. Вони допомагають дітям визначати та виразити за допомогою усного або письмового мовленням своє особисте ставлення, особистісне розуміння пережитого образу. Мистецькі твори активізують мовлення школярів, що сприяє нагромадженню власного  словникового запасу. Це допомагає учням сміливо висловлювати враження від сприйнятого, впливає на розвиток свідомого ставлення молодших школярів до професійного мистецтва та самостійної образотворчості.

Відповідно до цього, структура уроку написання творчої роботи на основі розгляду та аналізу творів живопису включає в себе організацію учнів до уроку; оголошення теми та мети уроку; підготовчу роботу (вступна бесіда, в якій вчитель надає дітям відомості про художника та його творчість); розгляд картини учнями без коментарів;  бесіду за картиною ( відповіді на запитання вчителя, повідомлення вчителя, учнів, читання уривків з критичної літератури); словниково-стилістичну роботу (добір епітетів, порівнянь, необхідних для твору); складання плану; створення усних варіантів твору на основі плану (опорних слів, зразка); роботу учнів над написанням першого варіанту твору; створення удосконаленого варіанту; підсумок уроку.

        Проаналізувавши сучасний досвід з проблеми формування та розвитку творчого мислення  молодших школярів, ми дібрали види  вправ з розвитку креативного мислення учнів на уроках читання, розробили методичні поради учителям для організації ефективного аналізу художніх творів.