Вплив образотворчого мистецтва на естетичне сприймання художнього твору молодшими школярами

 

Чернігівський національний університет імені Т.Г. Шевченка

Кафедра мов і методики їх викладання в початковій школі 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з методики викладання української  мови

на тему: Вплив образотворчого мистецтва на естетичне сприймання художнього твору молодшими школярами

 

 

Студентки IV курсу 44 групи

напряму підготовки: Початкова освіта

спеціальності: Іноземна мова (англійська)

Арапін Н.О.

Керівник: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мов і методик  їх викладання в початковій школі       Барнич О.В.

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії        

                                                                   ________________  ___________________________

                                                                      (підпис)                          (прізвище та ініціали)

                                                                   ________________  ___________________________

                                                                      (підпис)                         (прізвище та ініціали)

                                                                   ________________  ___________________________

                                                                      (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чернігів – 2012 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ЗАЛУЧЕННЯ  ДО ТВОРЧОЇ              ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС АНАЛІЗУ ТВОРУ  ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА…………………………………………………………………….6

1. Вплив художньо-естетичної літературної діяльності на формування духовності молодших школярів. ……………………………………….6
2. Особливості вивчення художнього твору у початковій школі………….9
3. Організація мовленнєвої творчої роботи учнів на основі розгляду та аналізу творів образотворчого мистецтва…………………………….15

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ  ………………………………………19

РОЗДІЛ ІІ. СПОСОБИ  ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО  ВІКУ…………21

2.1. Стан досліджуваної  проблеми у контексті передового  педагогічного досвіду……………………………………………………………………………21

2.2.   Види  вправ з  розвитку креативного мислення  школярів на уроках читання…………………………………………………………………………...23

2.3. Методичні поради учителям  для організації ефективного  аналізу художніх творів молодшими  школярами………………………………………25

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ  ……………………………………….29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Сьогодні не можна залишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважається основною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї – показником рівня розвитку його свідомості.

Головна мета шкільного навчання – формування особистості учня.

Читання як навчальний предмет має у своєму розпорядженні такий сильний засіб впливу на особистість, як художня література. Художня література несе в собі значний розвиваючий і виховний потенціал: залучає дитину до духовного досвіду людства, розвиває її інтелект, облагороджує почуття. Що глибше і повніше сприйнято читачем той чи інший твір, то більший вплив на особистість він має. Тому в якості одного з провідних завдань навчання читанню програма висуває завдання навчити дітей сприймати та осмислювати художній твір. У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої  діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується  потреба у систематичному читанні. Тому важливим завданням вчителя є формування в учнів навички читання: спосіб, правильність, усвідомленість читання, засоби виразності усного мовлення; розвиток темпу читання вголос і мовчки та володіння повноцінною навичкою читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням: сприймати, розуміти зміст творів (текстів) різних видів, виділяти в них суттєву інформацію; читати вголос правильно, плавно, цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови у темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору (тексту); читати виразно напам’ять вірші (уривки із прози) з дотриманням мовних і позамовних засобів виразності [4]. При цьому неабияку роль відіграє використання творів мистецтва, зокрема – образотворчого мистецтва. Вони є суттєвим засобом  стимулювання активізації уяви та творчої фантазії дітей, що є запорукою успішного результату діяльності. Тому вчителю слід звертати особливу увагу на розвиток креативного мислення дітей, завдяки якому відбувається формування вміння слухати і чути твір, сприймати його емоційний зміст.

Над проблемою повноцінного сприйняття художнього твору працювали і працюють багато відомих  вітчизняних та зарубіжних вчених, психологів, методистів. Серед них В.А.Левін, А.М.Лісовський, Н.Д.Молдавська, Г.А.Цукерман, Л.І.Айдарова, А.К.Маркова.

Мета дослідження – простежити вплив використання творів образотворчого мистецтва на творче сприймання художнього твору молодшими школярами. 

Для досягнення мети було визначено завдання:

1. Проаналізувати методичну, педагогічну та психологічну літературу за темою дослідження.

2. З’ясувати особливості вивчення художнього твору у початковій школі у контексті формування креативного мислення та естетичного виховання молодших школярів.

3. Визначити  роль використання творів образотворчого мистецтва під час роботи над художнім твором.

4. Проаналізувати сучасний  досвід з проблеми формування та розвитку креативного мислення  молодших школярів.

На основі сформульованих завдань були визначені наступні методи дослідження:

а) теоретичні: теоретичний  аналіз відповідних темі дослідження  психолого-педагогічних та методичних джерел; теоретичне обґрунтування впливу образотворчого мистецтва на естетичне сприймання художнього твору молодшими школярами; узагальнення та систематизація отриманих теоретичних даних;

б) емпіричні : педагогічне  спостереження за навчально-виховним процесом; осмислення педагогічного досвіду вчителя; критичний аналіз літературних джерел; метод вивчення позитивного досвіду вчителя.

Об'єктом дослідження є процес аналізу художнього твору в початковій школі.

Предметом дослідження є художній твір, як основа морального та естетичного розвитку особистості.

Структура виконання дослідження  обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ЗАЛУЧЕННЯ  ДО ТВОРЧОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС АНАЛІЗУ ТВОРУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

1.1.Вплив художньо-естетичної  діяльності на формування духовності молодших школярів

  На даному етапі демократизації українського суспільства особливо актуальним є процес становлення духовності особистості. Саме система навчання та виховання молоді складає найважливіший соціальний інструмент збагачення духовності, формування художньої свідомості, смаків та ідеалів особистості. Одним з напрямків реорганізації змісту навчально-виховного процесу є гуманізація та гуманітаризація змісту освіти, збільшення ролі художньо-естетичного виховання як засобу творення духовного світу людини, розуміння нею безкінечності світобудови та її розвитку в Гармонії, Красі, Любові [8, С.24].

   Художньо-естетична  діяльність є важливим елементом  педагогічного процесу в початковій школі, тому що  через цю діяльність, здійснюється знайомство дитини з національними та світовими надбаннями культури, які знайшли своє відображення у різних видах мистецтва; розвиваються розумові здібності учнів, їх інтелект; збагачується емоційна сфера і культура почуттів; формується система моральних цінностей; з’являються можливості вибору дитиною виду і жанру мистецтва для творчості; розвиваються художні смаки, здібності, естетичні переваги.

   Художня діяльність  є досить універсальною, тому  що складається з органічно  пов’язаних між собою видів  діяльності у різних видах  мистецтва: літературі, музиці, образотворчому  мистецтві. Такими видами діяльності є: сприймання художнього твору; набуття знань у галузі мистецтва; відтворююча діяльність; творча діяльність як найвищий ступінь розвитку художньої діяльності.

   Сприймання художнього  твору мистецтва є дуже відповідальним  моментом, тому що на цьому  етапі формується система знань  в галузі мистецтва, а на  основі накопичення певного запасу  знань, вдосконалюються вміння  та навички відтворюючої діяльності [8, С. 51].

На розвиток творчих здібностей здійснює вплив велика кількість  чинників, що по різному представлені в кожному конкретному випадку. Аналіз цих чинників дуже важливий для визначення шляхів розвитку та формування творчих здібностей.

У зазначеному аспекті особлива увага надається мистецтву як способу розвитку особистості.

Мистецтво допомагає дитині опанувати соціальний досвід. Тому соціалізація в навчанні, вихованні  дитини має в сучасній педагогіці суттєвий акцент. Ю.У.Фохт-Бабушкін визначає: «Людству необхідно було знайти спосіб збагачення та корекції життєвого досвіду окремої людини. Мистецтво і стало засобом збереження та передачі досвіду людства, раціонального та емоційного… Воно дає людині цілісний досвід життя в конкретно-чуттєвих формах самого життя» [21, с. 35].

Потужним потенціалом  для творчого розвитку учнів початкової школи , як відомо, є образотворче мистецтво. Завдяки своїй універсальності воно впливає на розвиток інтересів, уявлень учнів, їхнього образного мислення, емоційності,  на оволодіння мовою мистецтва як засобом вираження свого ставлення до тих чи інших явищ життя. Образотворче мистецтво є специфічною і досконалою  моделлю духовного впливу на особистість. Його катарсична функція належить до числа головних соціальних призначень    [13, с. 206].

Наскільки яскравою та багатою  буде уява дитини, що дозволить сягати її фантазії найвіддаленіших обріїв, настільки змістовними та особистими будуть перли її творчих словесних робіт.

 Також важливий вплив на духовний розвиток молодших школярів має вивчення художньої літератури. Вона є одним з найсуттєвіших засобів всебічного та гармонійного розвитку особистості, який надзвичайно розширює життєвий досвід людини: допомагає відчути, дізнатися і пережити те, що читач, може бути, ніколи не зможе відчути і пережити в дійсному  житті.

У процесі читання художніх творів у дитини накопичується досвід різноманітних безпосередніх читацьких переживань: по-різному забарвлених читацьких емоцій – від захоплення до смутку і навіть страху; почуттів, пов'язаних зі сприйняттям творів різних жанрів, стилів, авторів, історичних епох. Дитина знаходить прихильності; реалізує свої уподобання; здійснює читацький вибір; на практиці знайомиться з системою Світової Бібліотеки .

Читання художніх творів розвиває мову дітей: збагачує, уточнює і активізує словник учнів на основі формування у них конкретних уявлень і понять, розвиває вміння висловлювати думки в усній та письмовій формі    [2, С.12]. Цей розвиток здійснюється завдяки тому, що художні твори написані літературною мовою,  точною,  образною, емоційною, зігрітою ліризмом, що найбільш відповідає особливості  дитячого сприйняття [9, с. 3].

''На кожен твір, – писав К.Д. Ушинський, – ми повинні дивитися як на вікно, через яке ми можемо показати дітям той чи інший бік життя '' [11, с. 4]. І дійсно, художня література є важливим засобом пізнання дітьми навколишнього світу. Знання, які отримують діти під час читання художніх творів – про навколишній світ, про своїх однолітків, про їхнє життя, ігри, пригоди, про природу та її охорону, початкові відомості з історії нашої Батьківщини – допомагають  накопиченню соціально-морального досвіду дитини.

Таким чином, художня література вирішує не тільки освітні, але й виховні завдання розвитку особистості учнів.

Читання художніх творів сприяє формуванню моральних уявлень і виховання почуттів та емоцій молодших школярів [11, с.134].

   Важливою складовою  художньої діяльності молодших школярів є використання ігрової діяльності. Ігрова діяльність викликає в них позитивний настрій, інтерес до змісту творів мистецтва та власних творів, до розв’язування творчих завдань, підсилює естетичну насолоду від результату творчої роботи, пробуджує віру у власні сили. Активне використання сюжетно-рольових ігор, ігор-забав та розваг, ігрових свят збагачує знання молодших школярів про світ мистецтва, вдосконалює уміння та навички їх художньої діяльності, розвиває індивідуальні здібності учнів у видах мистецтва.

   Отже, художньо-естетична діяльність на уроках читання з елементами міжпредметної координації являє собою один із визначальних чинників розвитку духовності молодшого школяра. Вона допомагає розкрити його духовний потенціал (інтелект, пам’ять, мислення, сприйняття, фантазію); полегшує засвоєння духовних цінностей: класичних наслідків національної та загальнолюдської культури; пробуджує прагнення до творчості; активізує й організує особистість молодшого школяра.