Технологія організації групової навчальної діяльності школярів

     Екскурсії  поділяються:

а) за змістом – на виробничі, географічні, біологічні, історичні, мистецькі та інші;

б) за часом – на короткотермінові і тривалі;

в) за місцем у ході навчального  процесу – на попередні або  вступні ( на початку вивчення теми, розділу програм), супровідні або  проміжні ( в процесі вивчення певної частини навчального матеріалу) і заключні або завершальні ( в  кінці вивчення теми, розділу).

     Кожна екскурсія  поділяється на чотири основні  етапи: 

1. теоретична та практична підготовка;
2. інструктаж;
3. проведення екскурсії
4. опрацювання матеріалів екскурсії.

 

Семінарська форма навчальних занять використовується у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу в старших класах. Суть цієї форми роботи полягає в обговоренні колективом класу самостійно підготовлених учнями доповідей, рефератів. Завданнями  є , по-перше, поглиблення і систематизація знань учнів з історії, літератури, географії та інших дисциплін; по-друге, озброєння учнів уміннями самостійно опрацьовувати літературні ( а іноді і документальні) джерела, узагальнювати матеріал, писати реферати, читати доповіді, виступати при обговоренні їх. Семінарські заняття привчають учнів самостійно мислити, творчо оперувати набутими знаннями, логічно викладати свої думки, обгрунтовувати певні положення, ідеї, висновки, пов’язувати зміст навчання з життям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ЗМІСТ ТА  ЗАВДАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГРУПОВОЇ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Завдання технології групової навчальної діяльності

• навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
• стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успішності товариша;
• оформляти комунікативні вміння молодших школярів;
• формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності, цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;
• поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.

 

2.2. Зміст технології  групової навчальної діяльності  учнів

Запропонована технологія групової навчальної діяльності молодших школярів базується на таких положеннях:

• необхідно навчати школярів прийомів ділової співпраці;
• забезпечувати спеціальний добір дітей у групи;
• актуалізувати активність кожного учня;
• поєднувати всі форми навчальної діяльності школярів на занятті.

Встановлено, що оптимальний  розмір групи, як функціональної системи  не визначається її психологічними властивостями, а зумовлюються конкретним змістом  предметної діяльності та факторами, що мають соціальну природу.

Для педагогічної теорії і практики питання кількості навчальної групи має першочергове значення. Як свідчать публікації в педагогічній літературі (Х.Й. Лійметс, В.В. Котов, І.М. Чередов та ін.), кількість навчальних груп коливається в межах від трьох до восьми осіб.

Реальні умови масової школи свідчать, що в початковій школі найбільш раціонально організовувати групи із 4 – 5 осіб.

Начислені групи сприяють зручному і швидкому розміщенню учнів, активній діяльності кожного члена  групи, розподіл обов’язків. Істотним моментом у створенні навчальних груп є їх склад.

Групи мають бути гетерогенними  за навчальними та психологічними можливостями дітей. У групі повинен бути один сильний учень. Групу слід формувати  на основі особистісних переваг учнів, обрати консультанта, розподілити обов’язки (В.О. Вихрущ, Е.С. Задоя, Х.Й. Лійметс, О.Я. Савченко, І.М. Чередов та ін.). При створенні груп потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності консультанта, за товариською згодою, призначає учитель. Це, зазвичай, успішний у навчанні учень. Робота в навчальних групах будується на принципі рівноправності. Спираючись на дослідження І.М. Чередова, можна запропонувати таку схему розміщення учнів у групі:

 

Організовуючи групову навчальну діяльність на занятті потрібно забезпечити активність кожного учня. Цього можна досягти, розподіливши запропоновані у групі завдання на частини за кількістю групи, коли кожен має виконати свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим, а також, налагодивши систему обліку діяльності кожного учня в групі. Для цього після виконання запропонованого в групі завдання діти на спеціальних картках відображають оцінку роботу всієї групи, а також, дають оцінку роботі кожного учня в групі. Для відображення діяльності роботи учням можна запропонувати такі питання:

1. Функціонування в групі :

• чи розв’язала група те, що повинна була розв’язати?
• як, на твою думку, чи були в групі труднощі?
• чи були розв’язані труднощі?

2. Роль учасників :

• чи мав ти певну роль в групі?
• яку?
• як ти вважаєш, ти її виконав?
• тобі було важко? чому?
• чи був ти корисний у групі? у чому конкретно :

а) у пропозиції плану  роботи;

б) у пошуку інформації;

в) у пропозиції розв’язування труднощів.

3. Робота індивідуальна ( робота колективна) :

• чи працював ти самостійно в той час, коли вся група працювала разом. 

4. Оцінка :

• як ти визначиш те, що вивчив?

Як вже вказувалося, групова навчальна діяльність корисна  на всіх етапах уроку, особливо під  час перевірки домашнього завдання, закріплення знань, застосовування їх на практиці, де допомога дорослого вже не потрібна і навіть шкодить, бо заважає становленню рефлексії, і водночас повністю самостійно не може працювати над завданням. Можливості вибору групової навчальної діяльності на різних етапах уроку продемонстровано у таблиці.

 

 

 

 

 

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку

Етап уроку	Форми діяльності
Перевірка домашнього завдання	Парна Ланкова
Вивчення нового	Диференційовано – групова
Закріплення  і вдосконалення	Ланкова Парна Диференційовано – групова Індивідуальна – групова
Повторення і застосування знань	Парна Ланкова Кооперативно – групова

 

Перш, ніж вводити до структури уроків різні види групової навчальної діяльності, потрібно навчити  молодших школярів спільної роботи, співпраці, тому що учні не мають досвіду роботи в малих групах. Формування вмінь такої роботи потрібно починати у фронтальній роботі. Доцільно, як пропонує Г.О. Цукерман, провідним засобом навчання обрати організацію дискусії на уроці. Дискусія найбільш оптимально має забезпечити рішення висунутих на даному етапі навчальних завдань. Вона відрізняється від звичайної бесіди тим, що учні вступають в опосередковане спілкування один з одним. Якщо в бесіді учню достатньо висловити правильно положення, учитель оцінює його, а часто і пояснює це положення замість учня, то в дискусії учню доводиться самостійно обгрунтовувати свою точку зору.

Г.О. Цукерман, І.М. Вітковська пропонують на першому етапі навчання дискусії засвоїти “Правила загального обговорення” :

1). Не говорити всім  разом;

2). Заперечуючи, звертатися  безпосередньо до учня;

3). Всім слухати одного;

4). Постійно використовувати  позначки “ + ”, “ - “, “  ? ”;

(Тут і далі деякі  прийоми запозичено з праць  Цукерман і Вітковської ).

Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно забезпечити серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним в малих групах. Для цього слід запропонувати учням такі завдання: приклад на декілька дій, гру “Збери листівку”, скласти оповідання на певну тему тощо.

Аналізуючи роботу, учитель підводить дітей до висновку, що узгоджена робота учнів дозволяє знайти найбільш цікаве рішення, виявити творчість, прискорити виконання завдань, допомогти, підтримати один одного. У виконанні такої роботи діти дотримуються наведеної нижче інструкції.

Правила дружньої роботи

1. Перед роботою слід домовитися, хто що буде виконувати.
2. Не сперечатися даремно.
3. Намагатися зрозуміти одне – одного.

Після того, як підготовку дітей до спільної роботи завершено, можна переходити до формування вмінь працювати парами.

Для роботи в парах можна запропонувати  давно відомі прийоми, такі, як взаємоперевірка, взаємодиктант, складання плану  оповідання, розв’язання прикладів.

Так під час виконання завдань  на порівняння математичних виразів  на кожну парту учитель кладе картку :

6 – 4  ...        3 + 2                           6 – 4 ...     3 + 2

......................                                  ....................

       5 – 3 ...          6 + 2                          5 – 3...       6 + 2

        ......................                                 .....................

 

Учні  в парах  по черзі розв’язують приклади, записують результат, пояснюючи один одному , який знак потрібно ставити між виразами і чому.

На уроці української  мови можна організувати роботу в  парах так: діти заздалегідь готують  вдома картки з загадками. На уроці учні по черзі виконують роль “учителя” , читаючи свою загадку:

 

                                     Бідовий хлопчина 

                                     В сірій сорочині

                                     По дворах стрибає,

                                     Крихти підбирає.

Потім учень просить  товариша її відгадати. Якщо відгадка неправильна, то “учитель” повільно читає загадку ще раз. Після правильної відповіді “ учень” записує в  зошит відгадку, диктуючи по складах. “ Учитель” ставить  запитання: “ Як треба це слово писати?”. “ Учень” розмірковує, потім перевіряє за карткою-зразком, записує у зошит , позначаючи ненаголошений голосний. Пізніше учні міняються ролями.  Новий “учитель” вже вчить за своєю карткою, де в нього своє незнайоме слово. Про закінчення роботи діти сигналізують піднятими руками. Коли учитель переконається в тому, що діти в парах можуть вести дискусію, спільно виконувати завдання, навчати один одного, можуть переходити до найбільш складного виду групової діяльності – до ланкової.

В організації ланкової роботи спільна діяльність учнів  відбувається на більш високому рівні, тому що здійснювати взаємодію чотирьох осіб складніше, ніж парну. Формувати  групи треба з урахуванням  тих вимог, що визначені вище. Так, кожна група з чотирьох осіб має сильних, середніх та слабких учнів. Учитель керує роботою групи через пам’ятки, інструкції. Так, для розв’язання задач можна запропонувати таку пам’ятку:

1. Прочитайте   задачу.

2. Домовтесь, хто за  ким називатиме своє питання.

3. Виконуйте кожен свою частину роботи.

4. Обговоріть в групі правильність роботи кожного.
5. Дайте оцінку роботи кожного в групі.
6. Визначте, хто буде повідомляти класу про результати роботи.

Така пам’ятка сприяє активності кожного учня. Положення, які спрямовують діяльність учнівської групи, мають бути і в інших пам’ятках.

Наприклад, учні в групі  отримують картку з коротким записом  задач:

1. І – 18                                                             3) І - 45

ІІ - ?, у три рази більше                                   ІІ - ?, на 4 менше        

2. І – 18                                                              4) І - 45    

ІІ - ?, у три рази менше.                                   ІІ - ?, на 4 більше.

Обговорення в групі  відбувається таким чином: один учень  називає умову задачі, учні обговорюють і вирішують, обирати чи ні такий варіант умови; другий учень аналізує задачу, решта доповнюють і третій визначає, що треба дізнатись (визначає запитання); четвертий пояснює розв’язок.

У групі визначається учень, який відповідатиме перед класом. Учні з кожної групи по черзі повідомляють, решта стежать за ходом обговорення розв’язку задачі, доповнюють чи виправляють. Командир групи виставляє оцінки.

Коли учні оволоділи  прийомами роботи в групі, навчилися  спілкуватися, співпрацювати, можна вводити складнішу від групової діяльності – кооперативно-групову, яка передбачає взаємодію не тільки членів групи, а й взаємодію між групами. Кооперативно-групову роботу корисно організовувати на уроках читання під час складання плану оповідання, діафільму до тексту. Наприклад, після роботи над казкою “Кирило Кожум’яка” учням пропонується скласти діафільм. Кожна група відпрацьовує кадр діафільму за певним сюжетом казки. В групах призначаються і режисер, і художник, і актори, і сценаріст. Коли кожна група упоралася із завданням, за сигналом учителя кадри діафільму об’єднуються (кожна група має порядковий номер кадру). Таким чином, кожна група, виконуючи частину загального класного завдання, дає спільний результат.