Программа "Дитина"

Навчання дітей  грамоти¹

¹ Навчання   грамоти   доцільно   проводити   з   невеликими групами дітей.

У процесі вдосконалення  усного мовлення та оволодіння початками грамоти відбувається ефективний всебічний розвиток дітей. Кожне заняття з навчання грамоти має носити чітко виражений розвиваючий характер. Пізнавальна діяльність має набувати все виразніших довільних форм (діти здобувають уміння керувати своєю увагою, запам'ятовувати пропонований їм матеріал, їхнє сприйняття почутого й побаченого стає  усвідомленішим).

У дітей п'ятого-сьомого  років життя починають формуватись  нейрофізіологічні й психологічні передумови для оволодіння більш складними знаннями і вміннями. І найголовнішу роль у цих процесах, безумовно,   відіграє   рідна  мова.

Серед різних видів навчальної діяльності, предметом яких є рідна мова, одним з найважливіших і найскладніших є оволодіння початками грамоти. У навчанні грамоти чотири-шестирічних дітей вихователь може застосувати всі відомі словесні й практичні методи, але найдоступнішими для них є розповідь і бесіда у сполученні з практичними діями. Практичні навчальні дії доцільно організувати в ігровій формі. Програма з цього виду діяльності передбачає ознайомлення дошкільників з цілим рядом складних мовних і мовленнєвих понять, які мають бути засвоєні  дітьми  практично.

Використовуючи  метод  розповіді   (навіть  коли   він супроводжується    спостереженнями    за    мовленнєвими явищами), не можна обійтися без практичних дій з тими чи іншими мовними одиницями — реченням, словом, складом, звуком, які, зважаючи на складність їх матеріального вияву, мають постати в уявленні дітей у предметній формі. Слід пам'ятати, що довільна увага дошкільнят чотирьох-п'яти років ще дуже слабка, поріг сприйняття невисокий, мислення носить наочно-образний характер, загальний інтерес від діяльності спрямований на її результати, а не на способи дій. Зважаючи на це, усім завданням, що мають пізнавальний зміст, доцільно надавати ігрової форми. Елементами гри при цьому можуть служити: ігровий сюжет дитячої діяльності, пропонована дитині певна роль (слова, звука, складу тощо), установка на перемогу в змаганні в результаті успішного виконання заданих дій з обов'язковим додержанням встановлених правил. У цьому віці будь-які запитання й завдання сприйматимуться дітьми краще, якщо їх задаватимуть Буратіно, Мальвіна, Катруся, Незнайко чи інші добре відомі дітям казкові герої. У процесі виконання навчальних завдань діти з великим задоволенням обирають ролі водіїв, капітанів, будівельників, продавців. Виграють у кінцевому результаті ті діти (пари, групи), які виконують завдання швидше, точніше, правильніше. Це може бути добір слів з певними звуками або звуком у заданій позиції (на початку, в середині, в кінці слова), з певною кількістю складів, звуків, з наголосом   на  певному  складі  тощо.

Одним із найважливіших  завдань у процесі навчання грамоти є формування у дітей навичок звукового аналізу слів. Це складне вміння є обов'язковим для процесу навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом. Воно формується як особлива розумова дія, в ході якої діти мають додержувати двох обов'язкових умов: послідовно і правильно називати в словах звуки. При цьому вважаємо зайвими вимоги називати в слові кількість звуків, а також у ході виділення окремих з них давати їм якусь характеристику — голосний, приголосний тощо. Важливо, щоб дитина зобразила її за допомогою умовних знаків   (фішок)   на   моделі,   і   ці   попередні   дії   стануть надійною   основою   для   грамотного   (без   пропусків   і заміни   літер)   письма.

Дидактичні ігри зі звуками  — необхідний метод, який сприяє оволодінню дітьми умінням виконувати звуковий аналіз слів. За вказівкою вихователя діти, що одержали роль тих чи інших  звуків, мають виконувати різноманітні дії — рухатися так, щоб у результаті перестановок утворювались склади та слова, змінювалося значення слів тощо. Важливо, щоб ці дії були не механічними, а супроводжувались активним вимовлянням окремих звуків, утворених складів, слів, речень тощо. Емоційність, інтерес, безпосередність, партнерство вихователя в колективних діях дітей сприятимуть оволодінню вихованцями такими важливими розумовими діями з різними мовними одиницями, як аналіз, синтез, класифікація, абстрагування, уміння  робити  правильні  висновки.

Навчання грамоти дітей  п'ятого року життя становить собою суто добукварний період. На заняттях діти вслухаються в мовлення, дізнаються, що воно складається з речень, речення будуються зі слів, а, слова можуть ділитися на склади і окремі звуки. З метою оволодіння звуковим аналізом слів вихованці виконують вправи на визначення початкових і кінцевих звуків у словах, на виявлення названих вихователем звуків у заданих словах, на самостійний добір слів із  тим  чи  іншим  звуком.

Вихователеві слід мати на увазі, що для виділення у словах початкових і кінцевих звуків спочатку слід добирати найпростіші випадки: для виділення голосних найзручнішою є така позиція, коли даний звук становить собою окремий склад (а-кула, о-купь, У-країна, Е-мма, і-дуть). У кінці слів такі склади в українській мові (за винятком слів іншомовного походження) відсутні, тому для виділення кінцевих голосних звуків слід добирати слова, у яких ці звуки переважно знаходяться під наголосом (гора, пишу, книжки, пливе, малі). У такій позиції голосні звуки вимовляються чітко, виразно, без будь-якої редукції (скорочення). Для приголосних найзручнішою позицією для   виділення   є   така,   коли   початковий   або   кінцевий звуки знаходяться за межами прямого складу типу «ПГ» (приголосний + голосний), який у методиці навчання грамоти ще називають злиттям, наприклад: брова, ніс, палець, лоб, лікоть, шкіра, спина. У такій позиції вимова приголосних звуків є значно автономнішою порівняно з тією, коли вони знаходяться в безпосередньому контакті з голосними, а тому й виділення  їх у  слові  відбувається  значно  легше,

Наступним кроком в оволодінні вмінням  виконувати повний звуковий аналіз слів є впізнавання заданого або самостійно виділеного звука в інших словах, тобто в таких, де він може знаходитись у різних позиціях, у тому числі й у структурі «злиття». При цьому зауважимо, що для загострення фонетичного слуху дітей у пропонованому ряді слів мають бути й такі, що заданого звука зовсім не містять. Наприклад, для впізнавання звука [ш] можна подати дітям такі слова: шпак, кішка, кажан, каштан, шапка, штани,   сорочка,  галоша.

Щодо поділу слів на склади дітям  п'ятого року життя достатньо  оволодіти цим умінням зі словами, що становлять два відкриті склади типу «злиття»: ма-ма, ли-па, сі-но, бі-ле. Сильніші діти легко поділяють на склади і слова типу мо-роз, ло-па-та, то-по-ля. Не становитимуть для малят труднощів і слова з першим відкритим складом: кни-га, гри-би, кра-си-во. Корисним і цікавим видом роботи, пов'язаним зі складоподілом, є колективне, групове або самостійне промовляння за складами лічилочок, зокрема  в  процесі   рухливих  ігор.

Крім звуко - складового аналізу  слів, чотирирічні діти здатні виконувати найпростіші розумові "дії з  реченням. Саме поняття «речення» вони сприймають і засвоюють суто практично: «Послухайте, діти, таке речення». Малята довідуються, що речення складаються зі слів, яких може бути два, три і більше (з односкладними називними, неповними реченнями, які становлять собою одне слово, ознайомлювати дошкільників не  потрібно,   про них вони  дізнаються  в школі).

Найдоступнішими за структурою реченнями  є такі, в   яких   підмет   виражено   іменником,   рідше   —   особовим   займенником,   а   присудок   —   дієсловом   дійсного пособу в різних часових формах.  Порядок слів у пропонованих  дітям   реченнях  здебільшого   прямий,   тобто коли підмет стоїть перед присудком  {Дівчатка співають.   Хлопчики   танцюють   гопак).   Але   паралельно можуть аналізуватися й речення,   що  мають зворотний обернений)   порядок слів  (Незабаром настане весна, прилетять пташки.  Зацвітуть квіти).

З інтонаційного боку речення, пропоновані  для прийняття і елементарного  аналізу (визначення кількості слів, послідовне називання слів, встановлення меж — початку і кінця — речення), можуть бути також різними. Безумовно, дітям п'ятого і шостого років життя доведеться найчастіше сприймати й аналізувати розповідні речення, але на сьомому році м доцільно буде час від часу пропонувати питальні, інколи й спонукальні речення (Звідки повертаються  птахи?   Летіть,   гусоньки,   до хати!).

Малювання (схематичне позначення) речень відбувається з допомогою відображення на моделях початку (вертикальною рискою) та кінця (відповідним розділовим  знаком).   Наприклад:

Настала  осінь. |____ ____.

Повітря  стало  прохолоднішим. |________________.

Поховались  від холоду комахи. |________________.

Куди  збираються  птахи? |______ ____. ___?

Так звані «короткі слова» (прийменники, сполучники, займенники) діти шостого року життя також мають сприймати і позначати на моделях коротшими лініями. Відстань між лініями, що позначають окремі слова,   становить одну клітинку¹.

На шостому році життя діти оволодівають умінням виконувати складовий та повний звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Доцільно виготовити для групи та для кожної дитини три складові моделі (на  папері різного кольору).

¹ Робота над моделюванням речень і слів виконується в зошитах або на окремих аркушах у клітинку, на дошці, на  набірному полотні.

Практика показує, що в роботі над звуковим аналізом недоцільно застосовувати кольорові символи для умовного позначення голосних, твердих і м'яких приголосних звуків, оскільки вони, по-перше, не відображають істотних ознак того чи іншого типу звуків, а  по-друге,   дошкільнята  нерідко  плутають  кольори.

Тому дана програма передбачає позначення голосних звуків кружечком (великою крапкою), твердих приголосних — смужкою (рискою), а м'яких приголосних — двома паралельними смужками (рисками). Кружечок у свідомості дитини асоціюється з вільним проходженням струменя видихуваного повітря через ротову порожнину, смужка символізує перешкоду на шляху цього струменя, дві смужки — посилену, ніби подвійну перешкоду, якою супроводжується вимовляння  м'якого   звука  порівняно   з   парним  твердим.

Для вправлянь у побудові звукових моделей слів кожна дитина повинна  мати невеличке набірне полотно, на якому можна викладати за допомогою карток-фішок  звукову  форму  слова.

Роботу біля дошки можна проводити  по-різному: на демонстраційному набірному полотні, на дерев'яній планці з основою, на якій можна виставляти картки-фішки,   або   на  магнітній дошці.

Якщо діти оволодіють умінням послідовно і правильно називати звуки в словах, є всі підстави для переходу до букварного періоду навчання грамоти, тобто до оволодіння початковим умінням читати. Враховуючи загальний розвиток дітей і побажання батьків, цей перехід можна здійснювати і на шостому році життя, організовуючи заняття-ігри з окремими   групами   «грамотіїв».

Слід мати на увазі, що пропонована програма не передбачає обов'язкового формування у дошкільників навичок читання у діапазоні всього алфавіту. Однак з особливо розвиненими дітьми, групами «грамотіїв» цю роботу можна проводити. Головне ж завдання для дітей підготовчої групи полягає у засвоєнні самого способу читання складів і слів. На початковому етапі навчання основна увага вихователя має бути зосереджена на тому, щоб не допустити так званого по-буквеного   читання. ,Під читанням слід розуміти «процес відтворення тукової форми слів за їх графічною (буквеною) моделлю»¹. В цьому визначенні слід бачити найважливішу вказівку на те, що дитина, яка розпочинає оволодівати вмінням читати, діє зі звуковою стороною мови, яку, однак, сприймає опосередковано, через букви, а тому без правильного відтворення звукової форми слова вона не зможе зрозуміти прочитаного, навіть   знаючи  всі  букви.

Отже, перед читанням прямого складу типу «злиття» дітям необхідно добре усвідомлювати звукове значення обох літер. Особливо це стосується букви, що позначає   приголосний у складі.

Діти мають навчатися прочитувати  обидві букви прямого складу у  єдиному злитому комплексі, відкриваючи для цього рот тільки один раз, тобто в момент вимовляння голосного. Стійке, правильне, до автоматизму засвоєне читання складів з певною буквою у сполученні її з усіма відомими дитині буквами голосних звуків є основою для читання найпростіших одно- та двоскладових слів. Читання слів типу мак, сон, ліс відбувається на основі сприйняття двох одиниць читання — злиття приголосного з голосним та приголосного, який приєднується до злиття:   ма + к,   со + н,   лі + с.

Поступово пауза між злиттям  і приголосним звуком скорочується, і діти переходять до складового читання  такого  типу  слів.

Пропонована програма передбачає формування початкових навичок читання на основі дванадцяти літер, з яких п'ять позначають голосні звуки: а, о, у, и, і та сім — приголосні звуки: м, н, л, в, с, т, к. З поданих букв можна утворити досить багато слів простої звуко-складової структури, лексичне значення яких добре  зрозуміле  для  шести-,   семирічних дітей.

Необхідно в кожній групі мати касу букв і складів для фронтальної (групової) роботи, а також розрізні азбуки в межах, передбачених програмою дванадцяти  літер  для   кожної  дитини.

¹ Зльконин Д. Б. Как учить читать. — «Знание», серия Педагогика и психология.  — №4.  —  

1976.  —  С. 17.

Гра - джерело  радості, мудрості і добра

Усі ігри, які використовуються в роботі з дітьми дошкільного  віку, умовно можна поділити на дві  великі групи ~ творчі та ігри з правилами. Зміст творчих ігор придумують самі діти. В них вони відтворюють свої враження про навколишнє життя, своє ставлення до подій, явищ, які відбуваються в реальному житті, свої знання, уміння й досвід. Ігри з правилами створюються для дітей дорослими. В них закладені  навчальні  та  виховні  завдання.

Творчі ігри поділяються на сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні (їх головний зміст — доступна для дитини творча діяльність — конструювання споруд з різних іграшкових будівельних матеріалів і конструкторів), ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності, в яких діти доступні для них трудові дії та художню творчість здійснюють в уявній ситуації, що відповідає умовам  праці дорослих.

Ігри з правилами включають дидактичні, що тісно пов'язані з навчанням; інтелектуальні, які сприяють розвитку мислительної діяльності; рухливі, що мають на меті рухову активність учасників; хороводні, для яких характерним  є  виконання  рухів  під  спів  та музику.