Программа "Дитина"

Радісному спілкуванню між дітьми сприяє проведення днів народжень. Бажано, щоб вони організовувались разом з батьками іменинника. Цікаві ігри, розваги, вікторини перетворюють цей день на справжнє   свято.

Можна  запропонувати   дітям   такі  ігри:

—  «Привітай іменинника» (для дітей молодшої підгрупи). Іменинник (старша дитина) сидить на стільчику з зав'язаними очима. Вихователь говорить, що малюкам треба підійти до іменинника і, вітаючи, погладити чи обійняти його, по секрету щось побажати або сказати йому на вушко. Іменинник повинен вгадати, хто його привітав. Якщо іменинник відразу не може вгадати ім'я, допускаються підказки інших  дітей  чи  вихователя.

—  «Накриємо святковий стіл» (для старшої підгрупи). Дітей розподіляють на дві команди. Кожна команда отримує набір разового посуду: стаканчики по кількості гравців і по одній тарілці на кожну команду. Діти беруть тарілку і ставлять на неї свій стаканчик, обережно несуть до помічника вихователя, який в кінці гри обміняє разовий посуд на справжній скляний і саме цим посудом сервірує святковий стіл. Правило гри: стаканчик треба переносити на тарілці якомога швидше, але так, щоб він не впав з тарілки. Якщо стаканчик перевернеться, гравець повертається назад і починає маршрут знову. Віддавши стаканчик помічнику вихователя, дитина швидко повертається до своєї команди і передає тарілку іншому гравцеві. Перемагає та команда, яка більше за всіх і скоріше перенесла  посуд.

—  «Дзеркало». В цю гру можуть грати всі діти групи. Спочатку дзеркалом будуть дошкільники  старшої підгрупи, а потім молодшої. Дзеркало має відтворювати всі рухи, які показуються дитиною. Гра допоможе   залучити   вихованців   до   активної   взаємодії   в емоційній і комунікативній сфері, забезпечить психологічний комфорт, викличе бажання співпрацювати, наслідувати партнера. Гра вимагає підвищеної уваги до дитини іншого віку, емоційного відношення до її впливів, використання різноманітних невербальних засобів спілкування. Під час гри вихователь схвалює будь-яку вдалу спробу показу виразних рухів, жестів, мімічних проявів, погляду одним партнером та їх максимально точне відтворення іншим. Для ускладнення правил гри діти можуть стати в коло із 6 осіб (З старших дитини і 3 молодших) і спробувати по черзі без слів по-різному привітатися або попрощатися один з одним. Таким чином, «дзеркало» стане формою короткого невербального діалогу окремої дитини  з  усією  групою.

— «Картина для іменинника» (гра для всіх дітей групи). Дітям роздаються кольорові олівці. На папері для креслення старша дитина проводить одну чи декілька ліній, молодший дошкільник продовжує малюнок. Потім виходить друга пара дітей і т.д. У дітей має бути вибір — доповнити новими деталями малюнок попередньої пари або почати створювати свій. Коли всі діти групи внесуть зміни і доповнення в малюнок,   картина урочисто  дарується  імениннику.

При організації ігрової діяльності необхідно давати можливість старшим дітям грати з ровесниками, тому що постійні ігри з молодшими дошкільниками можуть небажано вплинути на розвиток старших, призвести до обмеження їхніх інтересів, збіднення сюжетів ігор. Однак є цілий ряд сюжетів творчих ігор, які базуються на спілкуванні молодших і старших дітей. Наприклад, у ролі мами дитина з більшою турботою і ніжністю відноситься до молодшого товариша, чим до однолітка; у грі «Дитячий садок» охоче учить малюка співати пісеньку тому, що той дійсно її не знає. У свою чергу, малята більш шанобливо відносяться до мами і виховательки, якщо їх зображують  діти,   які  старші  і досвідченіші.

Організовуючи спілкування  дітей у нескладних трудових діях, особливу увагу треба приділяти ситуаціям,   коли   праця   дітей   стає   потрібною,    корисною для інших (чергування, трудові доручення, ремонт книжок та іграшок). У цьому випадку характерним є інтерес менших дітей до нової, більш складної і привабливої діяльності, бажання все робити «як дорослі», старші діти. Для самообслуговування, прибирання іграшок чи шаф доцільно об'єднувати маленьких дітей з більш старшими, враховуючи їх організованість, охайність, сформованість у них трудових навичок. Для старших правилом поведінки повинен бути прояв піклування про маленьких, бажання допомагати їм щось зробити. А для молодших характерною є готовність допомогти старшим, взяти участь у їх діяльності,   виконати   їх  доручення.

Недопустимо перекладати на старших дітей обов'язки дорослих: вони залучаються для допомоги тільки з виховною метою. Головне — добитися того, щоб старші діти, допомагаючи молодшим, без потреби не опікували їх, не подавляли ініціативи, в той же час підкреслювали турботу про менших, їх доброзичливість.

Успішність проведення занять у різновіковій групі залежить від чітко продуманої структури  і належної організації дітей. Вихователь різновікової групи повинен добре знати програму всіх вікових груп і доцільно поєднувати різний програмовий матеріал протягом одного заняття, продумати, чим займуться діти кожної підгрупи. Не можна допускати, щоб якийсь час діти сиділи без діла, очікуючи, поки дорослий скаже їм, що треба робити. Якщо проводяться одночасно заняття з різних розділів програми, необхідно стежити, щоб діяльність дітей однієї підгрупи не відволікала дітей іншої підгрупи. Слід поєднувати такі заняття, в яких одна з підгруп має можливість працювати самостійно, без постійного втручання вихователя. Не можна одночасно давати пояснення одній підгрупі і контролювати виконання завдання дітьми другої підгрупи. Найкраще поєднувати заняття з розвитку мовлення і образотворчої діяльності (особливо малювання  за  задумом   або   на  задану  тему).

Для   розвитку   спілкування   дітей   велике   значення мають прогулянки,  під час яких створюються  сприятливі умови для виникнення розмов між дітьми. На відкритому повітрі діти частіше спілкуються з іншими дошкільниками, а в приміщенні — з дорослими. Одержувані на прогулянці враження активізують мову дітей, їх допитливість, у маленьких виникають питання, на які старші діти відповідають, сприяючи збагаченню уявлень і мови малят. Спілкування сприяє зближенню дітей, засвоєнню ввічливих форм мовлення (прохання,   подяка  і  т.д.).

Варто мати на увазі, що характер спілкування дітей у більшій мірі пов'язаний з їх попереднім досвідом. Якщо дитина виховується в сім'ї одна, вона частіше спілкується з дорослими, а діти, які мають старших братів і сестер, з іншими дітьми. Якщо в родині є декілька дітей і між ними складаються позитивні взаємини, спостерігається більш легке встановлення дружніх контактів і з дітьми в дитячому садку. Ці діти спокійно . грають з меншими дошкільниками, ласкаві,   турботливі,   попереджують  їх утруднення.

Зростаємо  дужими

Програма з фізичної культури передбачає організаційні форми роботи, з яких складається повсякденний руховий режим у кожній віковій групі дитячого   садка   (таблиця   1).

Провідне місце в  системі фізичного виховання  дітей посідають заняття з  фізичної культури. Восени, взимку та навесні (в холодну погоду) два з них проводиться у фізкультурному залі, а три — на свіжому повітрі. З квітня до жовтня всі заняття проводять на фізкультурному  майданчику.

Щотижня під час ранкової прогулянки, якщо дозволяють погодні умови, проводиться піший перехід за межі дитячого садка. Діти йдуть у звичному для них темпі — 15 — 25 хв. (друга молодша та середня групи) та 30—40 хв. (старша та підготовча до школи групи) в один бік. Під час активного відпочинку між переходами (40 — 60 хв.) малята виконують вправи з основних рухів або   грають  у рухливі ігри.

У всіх вікових групах щодня проводиться ранкова гімнастика. Комплекси вправ вивчаються з дітьми під час занять з фізичної культури і змінюються кожні два тижні. Необхідно поєднувати проведення ранкової гімнастики і загартування повітрям (температура у приміщенні в осінньо-зимовий період має не перевищувати +16—17 °С у молодших та +14-15 °С у старших групах), а також з водними процедурами (вологе обтирання тіла, а влітку — обливання душем) з   поступовим   зниженням   температури  води.

Після денного сну  щоденно проводиться комплекс гігієнічної гімнастики, до якого входять загальнорозвиваючі вправи, вправи для профілактики порушень постави, плоскостопості, а також танцювальні. Це дає можливість як швидше ввести організм дитини у відповідний   робочий  стан.

На заняттях з математики, розвитку мовлення, малювання та інших, які потребують тривалого перебування в одній позі, діти втомлюються, увага знижується. З метою поновлення працездатності, починаючи з середньої групи, проводиться фізкультурна хвилинка (три-чотири загальнорозвиваючї вправи, кожна   з   них  повторюється  чотири-шість   разів).

Між малорухливими заняттями  проводяться фізкультурні паузи (динамічні перерви) для активного відпочинку дітей. Вони включають гру середньої рухливості або хороводну, танцювальні рухи, комплекс з п'яти-шести загальнорозвиваючих вправ (бажано під музику).

Рухливі ігри є основним засобом всебічного фізичного розвитку дітей, виховання у них позитивних моральних та вольових рис характеру. Щоденно у кожній віковій групі планують не менше чотирьох-п'яти рухливих ігор (під час ранкового прийому дітей,   ранкової  та  вечірньої  прогулянок).

При проведенні занять з  фізичної культури, ранкової гімнастики та рухливих ігор особливу увагу слід звертати на дітей, які мають ослаблене здоров'я. Фізичне навантаження їм зменшують: при виконанні загальнорозвиваючих вправ знижують кількість повторень,   замінюють  важкі  вправи  легкими   (біг   — ходьбою, лазіння по канату — лазінням по гімнастичній стінці і т.д.), обмежують участь у рухливих іграх значної  інтенсивності.

Програмою передбачена  організація фізкультурних розваг (два-три рази на місяць). Вони включають  рухливі ігри, вправи та ігри спортивного  характеру, вправи на фізкультурних  тренажерах. Розваги проводять у другу половину дня у приміщенні або на майданчику.

Щомісяця у кожній віковій групі організовують  День здоров'я. Його мета — охопити  усіх дітей групи різними формами фізичного виховання протягом дня. Вранці — гра середньої рухливості, ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури. Під час прогулянок — рухливі ігри та вправи спортивного характеру. У цей день забезпечується максимальне перебування дітей на свіжому повітрі (інші заняття, крім фізкультурного,   в  цей  час  не проводяться).

Два-три рази на рік, починаючи  з середньої групи, діти беруть участь у фізкультурному святі (тривалість  40   хв.   —   1   год.   20   хв.).

Програма свята залежить від пори року та кількості учасників. До їх проведення доцільно залучати батьків.

Значне місце в системі  фізичного виховання посідає самостійна рухова діяльність дітей. Вона великою мірою залежить від створення необхідних умов для реалізації біологічних потреб дитини у русі (обладнання майданчика різноманітним фізкультурним інвентарем).

Два рази на рік (на початку  січня та наприкінці березня) протягом тижня тривають канікули. Плануються усі організаційні форми фізичного виховання та значно збільшується час перебування дітей на свіжому  повітрі.

Таким чином, система  фізичного виховання дітей трьох-шести  років передбачає широке застосування усіх засобів фізичної культури в різних організаційних формах, які забезпечують оптимальну рухову активність малят. За тривалістю вона складає не менш як 2 — 2,5  години   на  добу  для   кожної дитини.  Значна роль у фізичному вихованні дошкільнят належить сім'ї. Програмою передбачені домашні завдання з фізичної культури. Зокрема, обов'язкове виконання основних рухів та вправ спортивного характеру. Педагоги мають постійно консультувати батьків з питань створення необхідних умов для занять фізичними вправами та ігор, а також методики їх проведення .

Мова рідна,   слово  рідне

Рівень володіння дошкільником рідною мовою залежить від багатьох факторів. Основними з них є: а) рівень культури того мовного середовища, в якому перебуває дитина; б) увага, яку приділяли батьки розвитку мовлення дитини; в) загальний розвиток малюка. Враховуючи це, перед персоналом дошкільного навчального закладу, зокрема перед вихователем, мають  бути  поставлені  такі  завдання:

♦  вивчити рівень мовлення кожного вихованця, який  приходить  у  дитсадок;

♦  спланувати індивідуальну  роботу залежно від результатів  вивчення;

♦  скласти тематичний план з розвитку мовлення для  дітей  певної  вікової  групи.

У роботі з дітьми рекомендується широко використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші й оповідання українських письменників, музично-пісенні твори, декоративно-прикладне мистецтво. Усе це за відповідної уваги до слова, його образності, влучності вживання є невичерпним джерелом розвитку мовлення, збагачення словникового запасу і разом з тим сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття любові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв.