Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 22:52, шпаргалка
Методичні рекомендації до програми виховання і навчання «Дитина» розраховані в основному на педагогів дошкільних навчальних закладів, які вже працюють за вказаною програмою. Разом із тим ці методичні рекомендації можуть бути використані й іншими працівниками дошкільної освіти або тими, хто хоче розширити свої знання з питань розвитку дітей від 3 до 7 років
Наш дім. Предмети побуту та вжитку. Наш дім (квартира). Бабусина хата. Господиня Чистота. Хто посуд має — його доглядає. Про господарів і меблі розповідають. Моє ліжечко. Морозенко-вартовий (холодильник). Містер Міксер. Диво-пічка (плита).
У нашої Оксаночки таке хороше вбраннячко. Що
є у шафі для одягу? Мама й тато збираються на роботу, а я — в дитсадок. Ми збираємось у театр. Наші вишиванки. Чобіточки підківками цок-цок! Чотири пори вітались, про одяг домовлялись: зима кожух мала, весна пальтечко скидала, літо сукню дарувало, осінь в куртку зодягала.
Смачного Вам. Дарунки осені. Як стіл накривають. Українські страви. Печу, печу хлібчик. Святковий стіл.
Золоті руки. Хто руки має — про них дбає (дотримання гігієни). Маленькі рукодільниці. Кулачки-будиночки. Кого робота боїться. Дідусеві кошики. Бабусина вишиванка. Татова робота. Мамині помічники.
Вони живуть поряд з нами. Біля нашої бабусі сидить кіт у кожусі. Хто дім стереже? Ось вони які (про курчаток, гусеняток). Хто нам молочко дає?
У світлиці природи. Погляньте навколо. Віночок землі (барвінок). Де вербиця, там і водиця. Мандрівка соловейка з журавлем. Закувала зозуленька. Жабка-скрекотушка. Дружні мурахи. Вийди, вийди, сонечко. Дощику, дощику, припусти. Чеше вітер бороду. Сон туману. Сварка між хмаринками (грім). Коромисло-весельце. Ніч день доганяє, ранок вечора вітає. Брати-місяці.
Мій рідний край. Моє село (місто). Рідна домівка, вулиця. Річечка-стрічечка. Озерце — ясенове серце. Гаї та діброви. Зеленії луки. Калинонька — люба дівчинонька. Верба-вербиця. Діставав журавлик воду (журавель-криниця). Легенди рідного краю.
6-й рік життя
Наш дитсадок. Моя друга домівка. Найкращі друзі. Як ми граємось? Улюблена гра. Що я малюю? Я допомагаю меншим. Веселі мандрівники. Відзначаємо день народження.
Іграшки, ігри, забави. Наші іграшки. Іграшкові іменини. Моя улюблена іграшка. Машинка-пружинка. Диво-диво килимок. Ляльку сама зробила і казку оживила. Дідусеві подарунки (обереги).
Родина. Культура родинних стосунків. Казка про себе (маму, тата, бабусю, дідуся, братика й сестричку). Мамині спогади. Татко повчає. На гостини до дядька й тітки (бабусі й дідуся). Про що розповіли дідусь і бабуся? Родинні свята. Зустріч гостей. Доброзичливі сусіди. Маленька господиня (господар). Мудра книжка.
Рідний дім. Мов дівчина у віночку, хатинка стоїть. Хліб та сіль — до новосіль. Берегиня житла. Речі купували — у хатині розставляли. Прикрашання кімнат. Чистота — господиня житла. На вогонь надійся, але й бійся. Садок вишневий коло хати... Дерева пам'яті. Квіти — краси діти.
Предмети побуту та вжитку. На миснику гостювали. Посуд маємо — про нього дбаємо. Зачароване скло. Гончарики-гончарі. Маленький млинок (кавмолка). Новини для всієї родини. Слон Хоттабович (пилосос). У м'яких обіймах... (про меблі). Бабусині рушники — обереги житла. Про що розмовляли прядка з верстатом. Незвичайна праска. Загадаю загадку.
Страви. Як борщ варять? Наварила кулешику. Поживні салати. Смачні напої з фруктів і ягід. Шана хлібові. Святкові - страви. За столом Незнайко з Невмійком. Небилиці (на тему страв).
Одяг, взуття. Одяг з бабусиної скрині. Про що розповів віночок із стрічками? Чарівні вишиванки. Дівочі прикраси. Про червоні чобітки з підківками, чоботи-скороходи та чарівні черевички. Одяг з маминої шафи. Про що розповіло зимове пальто, а про що — літній плащ? Чому називаємось «босоніжки»? Що ми одягаємо влітку, а що — взимку? Мій улюблений одяг.
Золоті руки майстрів. Майстер Іванко. Поряд з красою. Крапельки роси на кошику з лози. Поруч з дідусем та татком. Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся». У кого «золоті» руки?
Вони живуть поряд з нами. Розповідь старого лісника. Про звірів. Пухнасті сусіди. А пташку пір'ячко різнить. Прилетів лелека на хату гніздо будувати. Золоті бджілки літають, медок збирають. Чому не дружить котик Мурчик і песик Гавчик. Корівка Зірка. Коза-дереза. Півник Голосисте Горлечко. Курочка-чубарочка. Дружба качки й індика. Бичок-третячок.
Світлиця природи. Як лине час. Йде нашим краєм чарівниця осінь. Дарунки осені. Дід Мороз іде, сніжок нам несе. А вже весна, а вже красна! Як діждемося літа. Чарівне коромисло серед неба повисло. Рясний дощ, злива. Чому так називаємось (про назви місяців)? День та Ніч. Брати дні.
Мій рідний край. Моя домівка. Моя вулиця. Легенди рідного краю. Куди ведуть стежки-доріжки. Про що розповіла вербиця. Це моя Україна, це моя Батьківщина! Хто такі козаки -запорожці. Тут гриміли бої. У музеї. Як люди бережуть домівку від пожежі.
Про сталевих коней, килими-літаки і чоботи-скороходи. Чудодійне колесо. Мотор — серце машини. Машини, що перевозять вантажі. Мчать поїзди по рейках. Ідемо до бабусі в гості. Пливуть будинки по ріці (морю).
Свята (опрацьовується протягом року). Народження свята. Святкові ритуали. Символи вогню і води. Рядження хлопчика, дівчинки на свято. Йдемо калиту кусати. Красувалась ялинка — зими дитинка. Щедрик-щедрик, дай вареник. Весну стрічаємо — пісень співаємо. Не я б'ю, верба б'є... Мальоване яєчко. Віночок Купали. Охоронець квітів. Яблучко їли — Спаса хвалили. Жали женчики, жали.
7-й рік життя
Дитячий садок. Іграшки, ігри, забави. Наш дитячий садочок. На дитячому майданчику. Мої друзі. Наші вихователі. У нас в садочку гості. Як ми готуємось до свята. Наші розваги. Як народжуються іграшки. Народні іграшки. Ляльковий карнавал. Виставка машин. Маленькі музики. Хутряні звірята. Бабусині забави для нашого Слави. Лічилки-мирилки. Скільки? Котрий?
Родина. Культура родинних стосунків. Одного дерева пагінчики. Наші імена та прізвища. Родинні обереги. Свято, коли рідні багато. Смішинки-веселинки. Гостре словечко ранить сердечко. Яка увага, така й повага. Поважай мудрість старших. Ми між людьми. Добрий гість — завжди свято.
Рідний дім. Дім від хати народивсь. У пташки кубельце — у людини дім. Таємниці старої світлиці. Хата затишком багата. Й у кота в пошані чистота. Кожна річ своє місце знає. Найдорожчий куточок. Рушники — щастя крила. У бабусі красі вчуся. У добрій садибі є місце і вишні, і липі... Де живе дівчина, там живе калина, а де синок — малий дубок. З вогнем дружи та житло бережи.
Предмети побуту та вжитку. Всезнайки — майбутні господарі й хазяйки. Поруч холод, поруч жар. Самовар і його військо. Світильник-моргайко. Струм — помічник, але не жартун. Умійко-ремонтник. Найдорожча саморобка. Терплячі меблі. Всевидющий екран.
Страви. Кухарі, кухарі встали рано на зорі. До страви приправи. Охоронці здоров'я — вітаміни. Мамині рецепти, бабусині книги. Татова допомога. Прикраса столу — біла скатертина. Хліб на столі, сіль при ньому. Столові інструменти — страв диригенти. Головний лікар — чистота. Посуд-чепурун. За столом рядочком. Приємна вечеря.
Одяг. Купування одягу і взуття. Замовлення обоє в ательє. По погоді — одяг і взуття. Ярмарок. Зберігання взуття, одягу, догляд за ними. На свято в будень. Умовні позначки. Одяг (взуття) у спадок. Символічні візерунки. Екскурсія до музею.
Золоті руки. Діло майстра величає. Очам страшно, а руки роблять. Як народжується краса. Хто хоче більше вміти — треба все поспіти. Народні умільці.
Хто живе поруч з нами. Поблизу оселі звірята веселі. Хижі пазурці. Обережні копитця. Лисичка-сестричка і вовчик-братик. Ласуни-ведмежата. Семикрапкове сонечко. Золоті рибки. Кажу, кажу казку. Пернаті друзі з одного двору.
Світлиця природи. Мамина дорога. Стежечки-доріженьки. Мавчині ліси. Русалчині володіння. Насінинка-дитинка. Незвичайні мандрівники. Живий килим. Годинник без стрілок. Зелена аптека. Вісники погоди. Як день від ночі втікає. Танцювали краплинки. Сонце землю цілувало. Чарівниця осінь. Сніжинки-порошинки. Дарунки Діда Мороза. Розлилися води на чотири броди.
Це моя Батьківщина, це моя Україна. Рідний край люби і знай. Ім'я мого краю. Ми живемо в Україні. Київ — столиця України. Дніпро — батько всіх рік. Сиві гори, і лани, і кручі. Знамениті земляки. Вогонь пам'яті й вічності. Там, де бродять легенди. Багатство рідної землі.
Транспорт. Професії, про які мріють хлопчики. Ми подорожуємо поїздом, літаком, пароплавом. Екскурсія по Києву. Водій і пасажири. Підземна залізниця. Машини — помічники людини. Чумаченьки. Золота карета і диво-коні. Правила вуличного руху.
Свята. Як ми готувалися до свята. Сашкові іменини. Свято врожаю. Щедрик-ведрик... У нас у гостях вірші Т.Шевченка. Ой, весно красна, що ти нам, веснонько, принесла. Перші паростки. Земля Тетяна, водиця Уляна.
Фольклорні символи, обереги. Вишивані ключі-символи. Берегиня людських знань. Ниточки-чаклунки. Вінок — знахар, стрічка — доля. Тарілку малювали — з щастям вітали. Ключ у руці — знак надії. Гребінь, гребінчик, гребінець. Ніж із столу ховайте, людським очам не давайте.. Намисто носити — здоров'я мати. Про хустку дбати, про шапку не забувати. Носи сіль у хустині — не матимеш лиха щоднини.
Художня література і розвиток мовлення
Для роботи з художньою літературою, у тому числі на заняттях з розвитку мовлення, рекомендуємо користуватися хрестоматією «Золотий колосок»1. Вона містить оригінальні художні твори (фольклорні та авторські) всіх жанрів. Фольклорні твори (крім казок та ігор) подаються без назви із значками ***. Кожному авторському твору передує ім'я та прізвище письменника. Значки*** перед початком таких творів навчають, що твір не має назви (або сам автор не дав назви, або у хрестоматії використано лише фрагмент твору). Більшість творів пронумеровано. Номер означає, що твір може бути використано як на заняттях з розвитку мовлення, так і в роботі над художнім твором. Конкретний зміст занять зафіксовано додатках (у кінці хрестоматії) № 1, 2, 3. У медичних рекомендаціях зазначено номери творів, з йми слід у першу чергу ознайомити дітей.
Таблиця 2
Форми роботи |
Твори (на вибір вихователя) |
Художньо - виражальні засоби |
1 |
2 |
3 |
Молодша група | ||
Слухання текстів у різних ситуаціях (побутових, ' ігрових). Запам'ятовування віршів у русі (ігри - ілюстрації до художніх творів). Залучення дітей до діалогів у віршах (ігри-діалоги з вихователем). Проговорювання дітьми звуконаслідувальних та інших слів, окремих виразів за вихователем. Цитування дітьми мови окремих персонажів казок. Відповіді на запитання вихователя до творів (Хто? Що? Який? Де? Що зробив? Що вміє?) Привернення уваги до художньо-виражальних засобів у процесі ознайомлення з художніми творами. |
Примовлянки: с. 190, 482, 484-501. Колискові: №№ 407, 408, 416, 419, 421. Вірші, казки: №№41, 140, 197, 279, 829, 501, 59, 4, 432, 706, 693, 995-998. |
1. Подвійні назви типу щука-риба (№№ 96, 488, 162, 997, 407, 76, 636). 2. Постійні епітети типу холодна водиця (№№ 131, 139, 456, 426, 998). 3. Слова-символи національної культури: зозуля, криниця (№ 112), коник (№ 456), вареники (№ 60), явір, гай, калина (№ 134), червоні чобітки, жито (№ 617), дуб, кожух (№ 162), кладка, біла хатка, садок (№ 237), барвінок, вінок, луг (№ 12), борщ, бандура, паляниця (№ 998).
|
Примітка: Проказуючи чи наспівуючи тексти, вихователь може ілюструвати їх малюнками, іграшками, фігурками на фланелеграфі, власними рухами тощо. | ||
Середня група | ||
Відповіді на запитання, що спонукають до роздумів (Як? Чому? Навіщо?), до казок, оповідей. Відповіді на запитання за малюнками - ілюстраціями. Переказування текстів з допомогою вихователя. Розігрування діалогів за віршованими творами. Участь в інсценізаціях фрагментів казок. Угадування відомих творів за цитатами з них. Слухання творів (віршованих та прозових) з наступним самостійним ілюструванням (малювання, ліплення, аплікація). Висловлення вражень від прочитаного. Вивчення віршів, загадок, лічилок, жартів напам'ять за бажанням. Відповіді на запитання, пов'язані із завданнями з розвитку мовлення. Привертання уваги до художньо-виражальних засобів у Процесі ознайомлення з художніми творами, під час образотворчої та ігрової діяльності. |
Примовлянки: с. 190-202. Колискові: №№ 406, 409-413. Вірші, казки тощо: №№ 43, 67, 926, 103, 156, М. Воробйов «Щавель я, щавлик» (с. 79), №№ 187, 198, 199, 207, 248, 278, 290, 298, 307, 378, 389, 609-613, 766, 767, 930, 933-952, 649, 631, 632, 634, 999-1002, 1004, 1006, 1007, 1033, 1034, 694, 695, 865, 896, 900, 909. |
1. Подвійні назви типу коза-дереза (№№ 614, 54, 24, 78, 1000, 1001, 65, 437). 2. Постійні епітети (прикметники) типу ясне сонце (№№ 166, 200, 201, 77, 410). 3. Поетизми (слова-прикраси): золотий, срібний (у значенні гарний) № 85, поляна (звичайно кажуть галявина) № 699, птиця (звичайно кажуть птах) № 110, когутик (звичайно кажуть півень) № 142. 4. Слова-символи національної культури: садок, ставок, верба, тополі, вітряк (№ 235), сопілка (№ 933, 946), гречка (№ 931), писанка (№ 969), соловейко (№ 115), жайворонок (№ 198), ластівка (№ 211), верба, калина, гай (№ 340), біла сорочка, явір, пиріжки (№ 1002). 5. Традиційні зачини казок: Жив собі; Був собі; Жив колись на світі тощо. |
Примітка: 3 українськими фольклорними творами ознайомлюємо у формі розповіді. Вступне, слово вихователя може бути таким: «Дітки! Ваші прапрабабусі та прапрадідусі, коли були маленькими, любили слухати таку ка-.-зочку (гратися в таку гру, відгадувати таку загадку) тощо. З авторськими творами української літератури ознайомлюємо приблизно так: «Дітки! Письменник Микола Вінграновський написав для вас ось такий віршик» або «Дітки, ось послухайте, яку казочку для вас склав письменник Михайло Стельмах». | ||
Старша група | ||
Інсценування художніх творів. Переказування казок, оповідань (з незначною допомогою вихователя). Доповнення та виправлення неточностей, яких навмисне припустився вихователь у переказі відомого дітям твору. Придумування кінцівок до творів. Пояснення дітьми власних малюнків, ліплень-ілюстрацій до художніх творів. Вивчення творів різних жанрів, у тому числі скоромовок, звуконаслідувальних мініатюр, небилиць-нісенітниць напам'ять. Розширення та активізація в мовленні художньо- виражальних засобів. |
Примовлянки: с. 190-202. Колискові: №№ 423-430. Вірші, казки тощо: №№ 18, ЗО, 33, 46, 68,-126, 165, 213, 218, 240, 253, 272, 273, 302, 301, 308, 318, 324, 328, 336, 346, 352, 364, 371, 381, 385, 391 с. 207, 628, 629, 633, 634, 652, 656, 659, 661, 669, 674, 692, 780, 788, 821, 867, 869, 877, 904, 913, 922, 923, 931, 957, 959, 974, 983, 1007-1012, 1015, 1017-1019, 1035, 1042, казки М. Жука (с. 575, 577); №№ 733, 734, 801, 790-792, 808-810, 693,- 697, 720. |
1. Подвійні назви типу думати -гадати: №№ 23, 37, 204, 296, 1018, 1021, 999, 857. 2. Постійні епітети (прикметники) типу сине море (№№ 346, 208, 292, 263, 155). 3. Поетизми (слова-прикраси): колокільця (звичайно кажуть дзвоники) №№ 413, 293, парус (звичайно кажуть вітрило) № 345, неня (звичайно кажуть мама, мати) №№ 78, 768, горобейки (звичайно кажуть горобці) № 834, білий (у значенні гарний) № 58, файний (звичайно кажуть гарний) № 58, чічаний (звичайно кажуть гар -ний, як квітка, від слова чічка -квітка) № 58. 4. Слова-символи національної куль -тури: садок вишневий, хрущі (№ 222), жито, барвінок, васильок (№ 201), лелека (№ 656), рушник, глечик (№ 374), вишиванка (№ 377), трембіта (№ 395), козак (№ 788), степ, луг (№ 77), соняшник, сонях (№ 351), чорнобривці (№ 385). |
Примітка: При переказуванні творів, особливо народних казок, вихователь допомагає дитині, пропонуючи вживати такі слова, характерні для зв'язної оповіді, як: і(й), та, та й, от, ось, ждали-ждали, іде та йде, одного разу та ін. | ||
Підготовча група | ||
Переказування творів (гуморески, казки, оповідання) за власним вибором. Читання напам’ять віршів за гласним вибором. Заміна прямої мови персонажів непрямою (сказав, що; попросив, щоб), розповіді від першої особи — розповіддю від третьої (з допомогою вихователя). Виявлення дітьми помилок, неточностей у переказі твору товаришем. Доповнення почутої розповіді. Характеристика персонажів за діями, вчинками. Розрізнення звичайних (реальних) та незвичайних (казкових) подій, персонажів. Складання власних казок, оповідань, загадок, небилиць. Вживання у розповіді епітетів, порівнянь та інших художніх засобів. |
Примовлянки: с. 190-207. Колискові: №№ 416, 421, 427, 430. Вірші, казки: №№ 8, 19, Марко Вовчок «Ведмідь» (с. 20), №№47, 123, 146, 148, 177, 181, 193, 206, 216, 219, 230, 232, 250, 251, 256, 260, 264, 281, 289, 297, 302, 311, 321, 331, 334, 341, 352, 383, 384, 396, 400, 406, 448, 508, 533, 534, 548, 564, 568, 600, 620, 628, 635, 639, с. 253-254, №№ 657, 663, 671, 684, 693, 727, 728, 736, 747-757, 769, 773, 776, 778, 789, 797-800, 815, 893, 919, 928, 939, 948, 955, 958, 965, 985, 989, 1013, 1020-1022, 1027, 1028, 1031, казки Лесі Українки (с. 290, 583), №№ 1036-1039, 1046-1049. |
1. Подвійні назви типу шапка-невидимка (№№ 28, 87, 359, 37, 1014, 1023-1025, 1030, 94). 2. Постійні епітети (прикметники) типу шовкова (трава): №№471, 860, 83, 947, 476. 3. Поетизми: красний (у значенні гарний) № 395, ручай (звичайно кажуть струмок) № 229, люля'ти (звичайно кажуть колисати) № 358, ябко (звичайно кажуть яблуко), вінойко (звичайно кажуть вінок), жовтейкий (звичайно кажуть жовтий) № 152. 4. Слова-знаки національної культури: волошки (№ 155), рожі, мальви (№ 873), пшениця, коровай (№ 597), Дніпро (№ 1035), віл (№ 564), жупан (№ 578), Січ Запорозька (№ 787), козак Мамай (№ 786), кобза, кобзар .(№ 935), вишня, вінок, садок, дуда (№ 179). 5. Традиційні кінцівки народних казок: От вам казка, а мені бубликів в'язка; От вони досі живуть та хліб жують тощо. |
Примітка: При переказі творів, особливо народних казок, вихователь допомагає дитині використовувати такі спеціальні слова зв'язної оповіді, як: коли це, тоді, аж, ось; якось. | ||
Таблиця З
Робота з розвитку мовлення
Завдання роботи з розвитку мовлення |
Дидактичні ігри із залученням іграшок, побутових предметів, картин, книжкових ілюстрацій, лото, власних спостережень, словесних художніх творів тощо |
Молодша група | |
Відпрацьовувати вимову звуків
Засвоїти назви дитинчат тварин та птахів, спільнокореневі слова
Спонукати вимовляти звуконаслідувальні слова {няв, гав)
Заохочувати називати адресата звертання, вживаючи іменники у кличній формі
Привертати увагу до слів із суфіксами пестливості
Розвивати вміння користуватися в мовленні словами, що називають ознаки та дії предметів, узгоджувати їх між собою
Вправляти у прийменників Вживанні |
«Чарівний мішечок», «Хто що любить?», «Впізнай на смак», «Що для кого?» (№№ 491, 493, 829) «Пограємось у каченяток» (курчаток тощо) (№№ 131, 636, 455, 14, Т. Коломієць «Дощик» с. 155; № 120)
«Хто як говорить?», «Впізнай, хто говорить» (№№ 149, 243, 121, 145)
«Поклич кицю», «Попроси кицю» (№№825, 139, 11, 487, 495)
«Скажи лагідно», «Як кажемо, коли любимо?» {коник, маленький), «Поклич лагідно» (№№ 3, 493, 421, 59, 60, 62, 848, 459, 493)
«Який він, ведмідь?» {великий), «Яка вона, мишка?» {маленька), «Яке воно, кошеня?» {пухнасте), «Якого кольору чашка (відерце, м'яч)?», «Скільки ведмедиків» (цукерок, яблук)? {один-два-одне; багато), «Що вміє котик?», «Що зробив {-ла, -ло, -ли) півник? (курочка, курчатко; звірі)» (№№ 64, 124, 614, 616, 106, 863)
«Де хто сховався?»
«Де хто живе?» «Куди |
Середня група | |
Формувати розуміння значення поняття слово, заохочувати його вживання
Звертати увагу дітей на слова, близькі за значенням (синоніми)
Звертати увагу дітей на слова, протилежні за значенням (антоніми)
Ознайомити з багатозначними словами та із словами, що вимовляються однаково, але мають різне значення (омоніми)
Збагачувати мову дітей складними словами
Заохочувати малюків давати імена лялькам, іграшковим тваринам, птахам, орієнтуючись на українські культурні традиції
Спонукати використовувати кличну форму іменників у звертаннях
Орієнтувати дітей на вживання дієслівних форм із словом хай {нехай), присвійних прикметників {зайчиків, мамин)
Збагачувати словник дітей епітетами, порівняннями і т. ін. |
«Яким словом це називається?» (опис ознак предмета, істоти, явища складає вихователь або загадує загадкою) (№ 516, 518, 524, 525, 528, 531-538, 546, 569, 603), «Скажи своє слово»
«Замінимо слово» {книга — лід (№ 58, 715), плаття — сукня (№824, 102), собака -пес (№ 35, 144), плигати — стрибати (№ 137)
«Скажемо навпаки» {лівий — правий (№ 113), великі — малі (№ 108), лягати — вставати (№ 449)
«Знайди таке, як у мене» (серед іграшок, малюнків тощо): гребінець (№ 79, 143, 527), шапка (№ 615, 595, 161), коник (86, 88); коса (2, 265), кувати (208, 844)
№№2 699, 121, 82, 831, 982
«Кого як назвемо?», «Хто сховався?», «Як зветься твоя улюблена лялька (ведмедик тощо) вдома?»: ведмідь Чіпка, заєць Пилип, папуга Лаврик, кицька Мурка, лис /\енис, пес Кудлай, кіт Мацурик, корівка Красолька, лялька Катруся тощо
«Поклич півника», «Попроси ведмедика», «Як спитав котик?» (№№ 866, 766, 132, 323, 478)
«Що зробити ляльці Маринці?» {хай ляже, хай їсть — №№102, 178, 1002), «Чия це хатка?», «Чия мама?», «Чий тато?», «Чиї дітки?», (№№ 33, 197, 111, 67) «Як можна гарно назвати зайця?» {зайчик-лапанчик, зайчик -побігайчик), сонце {ясне сонечко). Див. додатки № 2, З |
Старша група | |
Розвивати чуття рими
Вчити дітей добирати з допомогою вихователя слова, близькі за значенням (синоніми)
Добирати з допомогою вихователя слова, протилежні за значенням (антоніми)
Створювати ігрові ситуації з метою закріплення та розширення запасу багатозначних слів та слів, що однаково вимовляються, проте різні за значенням (омоніми)
Заохочувати характеризувати предмети, істот і навпаки — називати предмети, істоти за наведеними вихователем ознаками, у тому числі загадками
Закріплювати , слова з узагальненим значенням
Розширювати і збагачувати словниковий запас
Розвивати інтерес до словотвору
Заохочувати дітей утворювати дієслова від звуконаслідувальних слів
Вправляти на творення та вживання назв дитинчат тварин та птахів і назв самок тварин та птахів
Пробуджувати бажання римувати слова
Спонукати складати власні речення
Розвивати уміння здогадуватися про зміст невідомої оповіді, складеної вихователем, чи художнього твору за назвою або ключовими словами (наприклад, літо, море, відпустка)
Активізувати словник «гарних слів» (художньо - виражальних засобів). Викликати гидливе ставлення до «поганих слів» |
«Чарівний годинник» (рухомі стрілки вказують на малюнки предметів, істот, назви яких римуються, як-от: кущ-хрущ, лисичка -синичка)
«Скажи інакше», «Скажи по-своєму»: лелека — бузько — чорногуз (№ 103, 102, 765), картопля-бараболя (№ 173), вирій — теплий край (№№ 291, 195, 364), гарний — гожий (№ 90)
«Скажи навпаки»: білий -чорний (№ 874), день — ніч (№ 714), тепло — холод (№ 257), одягатися — роздягатися (№ 902)
«Знайди (принеси, покажи) ще шапку {коника, гребінця тощо)»: (№№ 86, 88; 541, 573, 369; 235, 852; 40, 373); «Знайди (принеси, покажи) ще півника {ключа, косу тощо): №№ 46, 195; 1, 265; 323, 154
«Який він (вона, воно, вони)?», «Хто зараз прийде в гості?» (№№ 502, 511, 535, 536, 537, 544, 549, 557, 558, 578, 583), «Що подарувати зайчику (білці тощо)?» (№ 547, 524, 506, 545, 519, 527, 528, 569, 570, 571, 573, 581)
«Скажи одним словом» (гра з м'ячем), «Покажи це» (вихователь називає слово узагальненого значення, діти показують зображення, іграшки, які можуть узагальнено називатися цим словом, на зразок овочі: огірки, помідори тощо)
«Вибери що до вподоби» (зображення на картках символів національної культури): додаток № 3; «Хто більше скаже гарних слів про маму» {матуся, неня, мамуся, любенька, дорогенька, золотенька тощо)
Впізнай смішне слово (за зразком вихователя чи художнього твору): №№ 174, 95, 536, 537, 548, 103, 713
«Хто нявчить, а хто гавкає?» (№№ 835, 731, 283) . «Дитсадок малят-звірят» (№ 662, 663, 89, 790, 668, 840, 207), «Допоможи малятам знайти свою маму» (№№ 828, 654, 879, 80)
«Впізнай схоже слово», «Скажи, як у віршику», «Добери своє схоже слово»: №№ 115, 213, 9, 865, 872, 849
«Скажи своє речення», «Живі слова» (кожна дитина наводить по одному слову, з яких утворюється речення; залучається 3—4, рідше 5 дітей). Гра «Море» (с. 252)
«Про що буде мовитися?», «Як можна назвати віршик (оповідання, казочку)?»: №№ 838, 853, 69, 81, 164, 733
«Хто більше знає гарних слів» (змагання окремих дітей або команд), «Придумай заголовок для малюнка з гарним словом». Див. додатки № 2, 3. Ігри «Квіти» (с. 238), «Птиці» (с. 235). Для ігор добирати слова — знаки національної культури (додаток № 3) |
Підготовча група | |
Поповнювати активний словник багатозначними словами, словами, що звучать однаково, але мають різне значення (омонімами), словами, близькими за значенням (синонімами), протилежними за значенням (антонімами)
Заохочувати давати імена тваринам, пташкам (іграшковим та живим), мотивуючи їх певними ознаками тварини чи пташки або власними уподобаннями
Вправляти дітей у творенні слів
Створювати ігрові ситуації, що спонукають вживати прикметники та прислівники
Розвивати вміння висловлюватися складними реченнями |
«От як цікаво! Слова ніби однакові, а означають різне»: капелюх (№ 160), роги, ноги (№№ 590, 529, 575, 936), іти (№№ 227, 363), приходити (№№ 961, 199). зуби (№№ 370, 977), серп (№№ 77, 398), виходити (№№ 857, 208), край (№№ 160, 780), «Як ще можна сказати?»: дзеркало, люстро (№№ 361, 374), звити — сплести (№ 705), заметіль — хуга — завірюха (№ 870); «Скажи навпаки»: плакати — сміятися (№ 727), починати — кінчати (№ 747), старий — новий (№ 472), погано — гарно (№ 798)
«Кому яке ім'я пасує» (Рябко — бо рябенький, Шурник — бо муркоче): №№ 49, 797, 809, "810, 811, 813, 1041, 1044
«Вигадай своє слово», «Вигадай смішне слово» (за зразком вихователя чи художнього твору): №№ 717, 625, 660, 602, 330, 929, 883, 128, 680, 686, 348, 905
Ігри «Фарби» (с. 249), «Море» (с. 252), №№ 252, 644, 638
Бесіди вихователя з дітьми, під час яких ставляться питання із словами навіщо, коли, чому, що спитав (сказав, знав, попросив) тощо |