Особливості виховання культури поведінки дітей старшого дошкільного віку

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.

У роботі дошкільного закладу з батьками істотне значення має спрямування педагогічної самоосвіти батьків, стимулювання прагнення і вміння поповнювати свої педагогічні знання і після вступу дитини до школи.

Для ефективної співпраці сім’ї та ДНЗ з батьками можна проводити таку роботу: створення сімейних альбомів «Тато, мама, я – дружня сім’я», розробка різноманітних ігор і вправ, побудованих на текстах українського фольклору. Обговорювати такі питання: як навчити дитину бути доброю, чесною, правдивою, скромною, поважати інших, висловлювати повагу до старших, співчуття і турботу про молодших; як навчити дитину бути ввічливою, ввічливо поводитись у гостях, дотримуватися правил гостинності [7].

Разом з батьками влаштовувати різноманітні вечори («На гостинах у Правдолюбка», «Запрошуємо до країни Ввічливості»), змагання «Хто більше розповість прислів'їв і приказок про дружбу, правду, доброту, повагу, скромність», розігрувати народні українські ігри, інсценізувати казки морально-етичного змісту. Водночас з дітьми проводити роботу з морально-етичного виховання, зокрема поваги до батьків, дідусів, бабусь та інших членів родини. Саме такий принцип роботи з дітьми та їх батьками буде найефективнішим у формуванні культури поведінки дитини.

Можна стверджувати, що на сучасному етапі в основу спільної діяльності родини й дошкільного закладу закладені наступні принципи:

• батьки й педагоги є партнерами у вихованні й навчанні дітей;
• це єдине розуміння педагогами й батьками цілей і завдань виховання й навчання дітей;
• допомога, повага й довіра до дитини як з боку педагогів, так і з боку батьків;
• знання педагогами й батьками виховних можливостей колективу й родини, максимальне використання виховного потенціалу в спільній роботі з дітьми;
• постійний аналіз процесу взаємодії родини й дошкільного закладу, його проміжних і кінцевих результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В результаті виконання роботи можна зробити наступні висновки:

• Опанування правилами поведінки сприяє утворенню у дитини перших моральних звичок, допомагає становленню взаємовідносин з однолітками та з дорослими, вихованню організованої поведінки. У старшому дошкільному віці формування моральних якостей особистості і звичок культури поведінки активно триває. Від досягнутого рівня вихованості залежить і процес навчання в школі. Правила дають напрям діяльності і в міру їх засвоєння стають потрібними самій дитині: він починає спиратися на них.
• У старшому дошкільному віці навички моральної поведінки дітей поступово переходять у звичку, стають природною потребою, тому, що діти опанували елементарними уявленнями про моральність, гуманне ставлення до людей. Тому поряд з показом зразків поведінки дітей у різних ситуаціях слід спеціально тренувати їх в моральних вчинках.
• Процес виховання культури поведінки дуже складний, передбачає свідоме і глибоке застосування педагогом багатого арсеналу різноманітних методів. Це такі методи як: введення правил культури поведінки; вправи на їх закріплення; оцінка вчинків дітей; етичні бесіди, читання художньої літератури; бесіди з художнім творам; гри; позитивний приклад для дітей; екскурсії; перегляд лялькових вистав і інсценівок; заняття.
• Виховання культури особистості багато в чому лягає на плечі батьків. Саме відносини в родині дають можливість дітям розкрити ті культурні знання, які вони отримали в дитячому саду. Органічна узгодженість у роботі дитячого садка і сім'ї - це найважливіший принцип повноцінного виховання дітей. Ось чому одна з найперших обов'язків педагога всіляко сприяти підвищенню педагогічної культури батьків, чиї діти не відвідують ДНЗ, адже їм доведеться самим закладати основи культурної поведінки.
• У формуванні культури поведінки вихователь зобов'язаний постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність, шукати підходи до дитячого розуму і серця, бути для дітей зразком, прикладом для наслідування. Тому в ДНЗ ведеться методична робота - творчий і комплексний процес, в якому здійснюється практичне навчання вихователів методам і прийомам роботи з дітьми з формування культури поведінки.
• Закладені в дитинстві основи культури поведінки за допомогою вмілого використання педагогом напрямків у роботі і методів щодо формування культури поведінки дошкільнят багато в чому визначають формування майбутньої особистості дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Артемова Л. Соціалізація дитини в родині / Л. Артемова // Дошкільне виховання. – 2004. – № 3. – С. 3–5.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі” / науковий редактор та упорядник О. Л. Кононко. – [3-тє вид., випр.]. – К. : Світич, 2009. – 430 с.

3. Бех І. Д. Від волі до особистості / І. Д. Бех. – К.: Україна-Віта, 1995. – 202 с.

4. Воспитание детей в игре. Составитель Бондаренко А. Х., Матусик А. И., Москва: Просвещение, 1983 г.

5. Выготский Л. С. Кризис 7 лет / Л. С. Выготский // Вопросы детской психологи. – СПб.: СОЮЗ, 1999. – С.197-212

6. Концептуальні принципи та умови їх реалізації / В. Кузьменко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 8. – С. 18–21.

7. Котырло В. К., Ладывир С. А. Детский сад и семья

8. Кульчицкая Е.И. Родителям о воспитании культуры детей. - К.: Радянська школа, 1980 г.

9. Лисина М.И. Воспитание детей раннего возраста в семье. – К.: 3нание, 1993. – 48 с.

10. Макаренко А. С. Лекции о воспитании детей / А. С. Макаренко. – Минск : Нар. асвета, 1978. – 96 с.

11. Никифоров А.С. Эмоции в вашей жизни. - М.: Советская Россия, 1974 г.

12. Петерина С. В. Воспитание культуры поведения у детей дошкольного возраста / С. В. Петерина. – М.: Просвещение, 1986. – 96 с.

13. Рубинштейн С. Л. Способы воспитания новых привычек / С. Л. Рубинштейн // О воспитании привычек у детей. – М.: Институт практической психологи, 1996. – С. 17-28 c.

14. Рувинский Л. И. Нравственное воспитание личности. - М.: Изд-во Московского университета, 1981. - 184 с.

15. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – К. : [б. в.], 1978. – 231 с.

16. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину / Василь Олександрович Сухомлинський // Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. – К. : Рад. школа, 1976. – Т. 2. – С. 220–286.[8].

17. Усова А. П. «Роль игры в воспитании детей» под. ред. А. Запорожца, Москва: Просвещение, 1986 г.

18. Федорченко Т. Є. Рання профілактика девіантної поведінки молодших школярів: навч.-метод. посіб. / Т. Є. Федорченко, О. В. Потапов. – Запоріжжя : ПП «АА Тандем», 2008. – 237 с.

19. Федорченко Т. Є. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: навч.-метод. посіб. / Т.Є. Федорченко. – К.: ТОВ «ХІК», 2003. –128 с.

20. Zaouche-Gaudron Ch. Le Developpement social de L’enfant / Ch. Zaouche-Gaudron. – Paris, 2002. – 123 р