Основні напрямки і зміст роботи вчителя з формування творчої особистості учнів засобами мистецтва

     Перед уроком дітям було запропоновано підготувати повідомлення на задані теми з мистецтва. Бажаючих було безліч - всі теми виявилися розібрані. Крім того, ми попросили принести картинки з цікавими архітектурними спорудами. Цими завданнями ми забезпечили самостійну пошукову роботу учнів. За кілька днів до уроку оформили клас. На стіни повісили картини та листівки, принесені учнями. Діти мали змогу заздалегідь їх розглянути.

     Діяльність на уроці була досить різноманітною: діти слухали музику, розглядали картини, виступали з доповідями, слухали один одного, брали участь в обговоренні поставлених питань. Нудьгувати було ніколи.

     Урок пройшов на високій емоційній ноті. Коли продзвенів дзвінок ніхто не поспішав розходитися, настільки всі були захоплені уроком. Згодом цей настрій зберігся на увесь день. А це найголовніший результат. Як ми вже відзначали вище, саме емоційні реакції і стан дитини є критерієм дієвості естетичного виховання. Показник дієвості цього уроку був дійсно високий. Картини та листівки (нашу «виставку») ми залишили висіти ще на тиждень, щоб учні, отримавши про них нову інформацію, змогли ще раз подивитися, побачити вже у знайомих картинах щось нове. Діти, як ми й розраховували підходили і з новим інтересом розглядали картини, приходили навіть діти з інших класів. Правильно організований, націлений на дитину урок, викликає непідробний інтерес і відгук у кожному учня. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий відбиток у душі дитини, який у майбутньому стане основою становлення естетичного смаку, ідеалу, відносини, переживання, а згодом естетичне почуття мистецтва відкладе свій відбиток і на ставлення до життя, дійсності. З естетичним розвитком формується і творча особистість.

     Таким чином, засоби мистецтва при правильній організації і подачі їх учневі справді сприяють його естетичному, інтелектуальному і духовному розвитку, тобто формують творчу особистість дитини.

Висновки

     Відповідно до поставлених нами завдань ми можемо зробити такі висновки:

1).Теоретично обґрунтовано зміст поняття «творчість» та «творча особистість» шляхом аналізу теоретично-довідкової літератури й дано визначення цього поняття з урахування різнопланових аспектів та поглядів педагогів, психологів,   соціологів.

     Творчість –  це діяльність людини, яка породжує щось нове, вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

     Творча особистість - це індивідуум, який володіє високим рівнем знань, тяжінням до нового, оригінального, який може відкинути звичайне, шаблонне.

2).Ми визначили сутність творчої особистості, проаналізували особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, звертаючи основну увагу на проблему формування творчих здібностей у навчально-виховному процесі. Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

3). Виявили етапи сприйняття засобів мистецтва учнями:

І етап - первинне сприйняття, первинне творче відтворення у свідомості художніх образів;

ІІ  етап - організація процесу отримання учителем зворотної інформації про глибину первинного засвоєння учнями матеріалу і водночас активністю духовного переживання дітьми впливу мистецтва;

ІІІ етап - наукове розуміння художньої діяльності;

IV етап - глибокий рівень сприйняття і розуміння ідей і художніх образів, освоєння творів мистецтва.

4). За допомогою анкетування виявили інтерес молодших школярів до мистецтва. Мистецтво як засіб формування творчої особистості у початковій школі реалізується на уроках художнього циклу (музиці, образотворчому мистецтві, літературі або читанні). Було виявлено, що більшість дітей цікавляться мистецтвом, деякі з них відвідують гуртки художньо-естетичного циклу. Тому і вчитель, і керівники гуртків спільно працюють по формуванню творчої особистості школяра.

5). Експерементально  перевірили ефективність розробленого  уроку по формуванню творчої  особистості засобами образотворчого  мистецтва. Урок пройшов на високій емоційній ноті. Діяльність на уроці була досить різноманітною: діти слухали музику, розглядали картини, виступали з доповідями, слухали один одного, брали участь в обговоренні поставлених питань.

     Отже, дійсно, засоби мистецтва, які використовуються в навчально-виховному процесі, є ефективними у формуванні творчої особистості молодших школярів. Досвідчені педагоги, знаючи це, здатні за допомогою мистецтва виховати справжні естетичні якості особистості: смак, здатність оцінювати, розуміти і творити прекрасне. Однак, на практиці ми зіткнулися з тим, що вчителі мало користуються мистецтвом з метою формування творчої особистості, приділяючи більше часу і сил розвитку практичних навичок. Це неприпустимо, тому що без орієнтації на справжні духовні і художні цінності, естетичне виховання і розвиток особистості буде неповноцінним. Тому, реалізуючи повноцінне естетичне виховання дитини в молодшому шкільному віці, вчитель забезпечує в майбутньому становлення такої особистості, яка буде поєднувати в собі духовне багатство, справжні естетичні якості, моральну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

 

 

Бібліографія

1. Анастази А. Психологическое тестирование: книга 2; пер. с англ.    под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. /М.: Педагогика, 1982. – 336 с.
2. Батищев Г. С. Познание и творчество/ М.:Педагогика, 1991. - 120 c.
3. Блонский П. П. Развитие мышления школьника./ М.:  Педагогика, 1935.- 205с. 
4. Ветлугина Н. А. О теории и практике художественного творчества детей./Дошкольное воспитание. – 2005. - №5. с.15-23
5. Веретенко Т.Г. Загальна педагогіка // Т.Г. Веретено. – К., 2004. –316 с.
6. Давидов В.В. Теорія розвиваючого навчання // В.В. Давидов. - М., 1996 – 279 с.
7. Демченко І.І. До питання розвитку художньої творчості учнів початкової школи // Рідна школа. – 2003. – № 2. – С.45-47.
8. Кудрявцев Владимир Товиевич. Творческая природа человека. /Вопросы психологии. 1990, № 3.
9. Лихачов Б.Т. Педагогика. Курс лекцій. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: 2001. - 607 с.
10. Лук А.Н. Психoлoгия твoрчeствa. /М.: Нaукa, 1978.-127c.
11. Мацкевич М. Войди в мир искусства: программа эстетического воспитания. // Дошкольное воспитание. –  1998 № 4 – с. 16-22
12. Мир    детства:    Младший    школьник / Под    ред. А. Г. Хрипковой; Отв. ред. В. В. Давыдов. — М.: Педагогика, 1981. – 400 с.
13. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. – К.: Знание, 1991. – С.9-10.
14. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / Под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 640 с.
15. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюевой. /М.: П24 Владос-Прес, 2003
16. Психология детства: Практикум. / Под ред. А.А. Реана – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 20047. – 224с.
17. Развитие творческой активности школьников / Под ред. А.М. Матюшкина. - М.: Педагогика. - 1991. - 160 с.
18. Рубинштейн С.Л., Основы общей психологии. /СПб.: 1998.
19. Савченко О.Я. Основні напрями реформування шкільної освіти // Шлях освіти. – 1998. – №1. – С.2-4.
20. Семашко О.М. Художньо-естетичні потреби дітей // Духовні потреби дітей України. Монографія / Під заг. ред. Ж.В. Петрочко. – К.: Видавничий дім "Калита", 2005. – С. 76-80.
21. Сластенин В. А. и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 576 с.
22. Советский энциклопедический словарь/ главный редактор А.М. Прохоров. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 1630 с.
23. Соціологія естетичного виховання // Семашко О.М. Соціологія мистецтва: Навчальний посібник. – Львів: Магнолія, 2005. – С. 229-242.
24. Харламов И. Ф. Педагогика: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1990. – 576 с.
25. Художественное творчество и ребенок./Под. ред. Н. А. Ветлугиной.-М., 1972.- 236c.
26. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н. Дружинин, В.Д. Шадриков. - М.: Наука, 1991. - С.5-13.
27. Шумакова Н.Б. Развитие одаренности детей младшего школьного возраста в условиях экспериментального обучения // Новые исследования в психологии и педагогике, 1991. - № 1. - С.44 – 50.

 

Додаток А

Анкета для  учнів 3 класу

 по визначенню  інтересу молодших школярів до  мистецтва.

 

1. Чи подобається тобі відвідувати театри, музеї виставки, концерти?

• так
• не дуже
• ні

2. Що ти знаєш про мистецтво?

• не знаю або не пам’ятаю
• багато
• багато, а саме__________________________________________

3. Хотів би ти більше дізнатися про мистецтво?

• так
• ні

4. Чи подобаються тобі книги, передачі про мистецтво?

• так
• ні

5. Чи хотіли б Ви, щоб ввели новий урок мистецтва?

• так
• не дуже
• ні

6. Чи відвідуєш ти гуртки, секції з музики, малювання, танців?

• так
• ні

 

 

 

Додаток Б

Результати анкетування

     На  перше запитання «Чи подобається  тобі відвідувати театри, музеї  виставки, концерти?» «Так» відповіло  23 осіб, «не дуже» - 3 особи. Незважаючи на такий непідробний інтерес молодших школярів до різних видів мистецтва, у них все ж спостерігається обмеженість в знаннях безпосередньо про саме мистецтво.

     Так на 2 запитання «Що ти знаєш про мистецтво?» Чесно зізналися «не знаю» або «не пам'ятаю» 13 осіб, «багато» відповіло 5 учнів , не поширюючи свою відповідь, і лише 8 осіб спробували дати розгорнуту відповідь, більш-менш правильними з яких були тільки три: «Мистецтво - це коли людина творить картини, малює їх », «У мистецтві є кілька жанрів», «Мистецтво - це вміння щось робити».

     На питання «Хотів би ти більше дізнатися про мистецтво?», розуміючи свою обмеженість в знаннях цій галузі, лише 4 людини з класу не хотіли б збагатити свої знання в галузі мистецтва, а всі останні - відповіли так.

     Однак, на 4 запитання «Чи подобаються тобі книги, передачі про мистецтво?» «Так» відповіло лише 11 осіб - менше половини класу. Ми можемо пояснити це тим, що, незважаючи на велику кількість різноманітної літератури для дітей у наш час, книг з мистецтва адаптованих для молодшого шкільного віку мало. В основному такі книги розраховані на більш старшу аудиторію.

 

     На 5 запитання  про введення нового уроку  мистецтва думки класу розділилися.  Позитивно відреагувала лише половина класу (14 осіб), 2 людини написали «не дуже» і «ні» - 10 осіб.

     В  ході бесіди з учнями, що  відповіли  «ні» з'ясувалося, що в основному  вони вважають, що такий новий  урок мистецтва буде швидше  нудним і тому вони не хотіли  б його введення. Примітно, що з 10 чоловік відповіли «ні» дев'ять - хлопчики, причому в навчанні вони стоять не на першому місці. І, як нам здається, вони були не проти введення саме предмета мистецтва, а взагалі проти введення ще одного нового уроку. У цій відповіді проявилося їх ставлення до навчання в цілому.

     На останнє  запитання 19 учнів класу відповіли  позитивно, це свідчить про  те, що в класі більша частина  дітей цікавиться обраним видом  мистецтва, що і в позаурочний  час учні залюбки відвідують  гуртки художнього спрямування. Таким чином, вчитель в класі так вмотивувала дітей, що і вона і керівник гуртка спільно діють у формуванні творчої особистості дитини.

 

 

 

Додаток В

Урок образотворчого мистецтва в 4 класі

Тема. Жанри образотворчого мистецтва. На що ми схожі?

Мета: продовжувати закріплювати  знання учнів про живопис та його жанри, закріплювати розуміння  учнями природних форм,  навчати спостерігати за красою  лісу. Сприяти формуванню творчої особистості, розвитку естетичних якостей молодшого школяра; формувати образне, логічне, просторове мислення; розвивати дрібну моторику руки. Виховувати інтерес у молодших школярів до мистецтва.

Обладнання: ілюстрації художніх творів, дитячі малюнки, репродукції картин А.І. Куїнджі «Березовий гай», І.І. Шишкіна «Дубовий гай», І.І.Левітана «Золота осінь», К.Я. Крижицького «Повіяло весною», музичний запис «Звуки природи».

Форма проведення: гра-подорож

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний момент