Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2014 в 05:07, курсовая работа
Особливу роль для розвитку інтересу учнів до математики мають задачі. В початковому курсі математики важливе місце відводиться розв¢язуванню текстових арифметичних задач. Складність розв¢язування задач поступово підвищується і учні зустрічаються вже з більш складними задачами, при розв¢язуванні яких особливо важкий процес для учнів – міркування.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ΄ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ
1.1.Аналіз системи текстових задач у підручниках математики початкової школи 5
1.2.Організація навчання учнів розв΄язувати текстові задачі 13
1.3.Творча робота над текстовими задачами 24
РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ΄ЯЗУВАТИ ТЕКСТОВІ ЗАДАЧІ
2.1.Диференційований підхід до розв΄язування задач 30
2.2.Система прийомів розв΄язування задач 39
2.3.Аналіз дослідної роботи 42
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48
ДОДАТКИ
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ У УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ´ЯЗУВАТИ ТЕКСТОВІ ЗАДАЧІ
2.1 Диференційований підхід до розв´язування задач.
Чинні підручники М.Богдановича, Н.Кочиної, Н.Листопад мають великі можливості в організації диференційованої роботи над задачами. На жаль, методичні посібники не враховують особливості кожного класу.
Невід´ємною частиною
У класі, як правило можна виділити три навчальні групи: основна, найбільша за кількістю дітей, і дві невеликі групи – „ сильних “ і „слабких“ учнів.
До основної групи (2 ) ми віднесли учнів, які рівномірно зас-воюють з невеликою допомогою вчителя програмовий матеріал, воло-діють навичками самостійної роботи, способи виконання типових за-дач засвоюють після розгляду 2-3 зразків, безпомилково виконують завдання обов´язкового рівня навчання після кількох тренувальних вправ.
До групи „ сильних “ учнів (1 ) ми віднесли дітей, які досягають певного розуміння навчального матеріалу вже в процесі його первин-ного сприймання, схеми розв´язання типових задач фактично засвоюють під час пояснення, для безпомилкового виконання обов´язкового рівня їм достатньо однієї – двох вправ. Вони спроможні виконувати зав-дання підвищеної складності за мінімальної допомоги вчителя або зовсім без неї.
До третьої групи („ слабкі “ діти ) відносимо учнів, які у процесі засвоєння матеріалу зустрічаються з певними труднощами, у багатьох випадках потребують додаткових пояснень, головним чином тому, що недостатньо володіють навичками самостійної роботи. Школярам необ-хідна постійна увага вчителя та його контроль. Такі учні вміють розв´язувати нескладні типові задачі після тривалого тренування. До цієї групи ми також віднесли невстигаючих учнів, які мають прога-лини в знаннях, з великими труднощами засвоюють розв´язання навіть простих типових задач.
Окреслюючи шляхи і прийоми диференціації навчальної діяльності школярів, необхідно дотримуватися певних умов, які сприятимуть ефективному застосуванню диференційованих завдань. До таких умов належить :
– систематичне застосування диференційованих завдань на уроках. Але не можна перетворювати всі завдання у стандарт. Для цього неодмінно треба враховувати мету уроку, готовність учнів до роботи;
– проведення перспективного аналізу; для чого планують завдання, чому їм необхідно використовувати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках;
– використання диференційованих завдань індивідуальних і групових;
– вміння передбачити труднощі, що виникають під час розв´язування завдання;
– організація обов´язкової перевірки виконаних завдань;
– складання таких диференційованих завдань, які б давали можливість створити однакові умови для всіх учнів, тобто, щоб і слабкий зміг перейти до складнішого завдання. [ 12 ]
Основне призначення диференційованих завдань – забезпечити для кожного учня оптимальну пізнавальну діяльність у процесі навчальної роботи на всіх етапах уроку. Так, під час підготовки школярів до засвоєння нового матеріалу, диференційовані завдання спрямовані на ліквідацію програми у вивченні опорних знань або розширення чи поглиблення їх.
На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприймання і первинного закріплення. Ефективним тут є прийом багаторазового пояснення нового матеріалу. Після пояснення йде вибір учнями завдань для самостійної роботи за ва-ріантами на основі самооцінки своїх можливостей.
Цей спосіб диференціювання навчальної роботи запроваджує вчитель- новатор Балахівської школи С. Логачевська. [ 14 ]
Але найширші можливості
дає диференціація навчальних
завдань на етапі закріплення
набутих знань. На
цьому етапі здійснюється
уза-гальнення способу розв´язування
задач певного виду, встановлюються
зв´язки між їх видами.
Керівництво й допомогу учням під час роботи над задачами здій-снюємо шляхом прямих вказівок чи через диференційовані завдання.
У межах уроку застосовуємо диференційовані завдання так, щоб здійснювався перехід колективних форм роботи до частково самостійного і повністю самостійних. Незалежно від здібностей, школярі беруть участь у виконанні завдань дедалі зростаючої складності. Так поступово навіть слабкий учень зможе відчути піднесення рівня своїх знань.
Отже, ми повинні передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Для зручності нумерацію варіантів пишемо на дошці різними кольорами. Відповідно до вибраного варіанту учні виставляють кольорову фішку на парту, що полегшує взаємозворотний зв´язок і контроль.
Використовуємо логічні схеми ( Таблиці 1 і 2 ) :
Багаторазове пояснення на уроках математики.
2 етап
3 етап
ТАБЛИЦЯ 2
Закріплення вивченого матеріалу.
|
1 ЕТАП |
2 ЕТАП |
3 ЕТАП |
4 ЕТАП | |
1 В. |
Основне завдання |
Творче завдання |
Цікаве завдання |
Спільне завдання |
2 В. |
Міра допомоги |
Основне завдання |
Творче завдання | |
|
3 В. |
З учите- лем |
Міра допомоги |
Основне завдання |
Щоб учні навчилися самостійно працювати, починаючи з 1 класу, колективно виконуємо різні види завдань з поступовим переходом до самостійності. Розглянемо фрагменти уроків з математики в 1 класі, на яких одним з головних завдань було: навчити учнів розв´язувати задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць.
Тема: Задачі на збільшення та зменшення числа на кілька
одиниць.
1. 1. Задача. Учень намалював 4 синіх кружечки, а червоних – на 3 більше. Скільки червоних кружечків намалював учень?
– Колективно робимо малюнок до задачі, розв´язуємо її і усно робимо перевірку.
0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0
4 + 3 = 7 ( к ) – намалював червоних.
2. Другу подібну задачу учні записують самостійно після детально-го розбору умови, розв´язку та запису умови у вигляді малюнка.
3. Третю подібну задачу учні розв´язують без допомоги вчителя, зробивши самостійно малюнок до задачі.
2. 1. Задача. Вова намалював 8 синіх кружечків, а червоних на 3 менше. Скільки червоних кружечків намалював Вова?
– Колективно записуємо задачу коротко, розв´язуємо її і усно робимо перевірку.
С. – 8 к.
Ч. – ?, на 3 менше
8 – 3 = 5 ( к ) – червоних.
2. Другу подібну задачу учні записують, самостійно після деталь-ного розбору такої форми та розв´язування.
3. Третю подібну задачу записують коротко і розв´язують без допомоги вчителя.
3. Самостійна робота.
Задача. У Галі 4 олівці, а в Маринки – на 6 олівців більше. Скільки олівців у Маринки?
Учням пропонується самостійно вибрати форму запису задачі.
Зроби до задачі малюнок і запиши дію. Усно зроби перевірку.
Запиши задачу коротко і розв´яжи її. Усно зроби перевірку.
Для тих, хто не зможе сам розв´язати задачу. Ці учні тихо працюють з учителем біля дошки, користуючись дидактичним матеріалом.
Перевірка проводиться фронтально, бо всі працювали над однією задачею. Учні переказують умову задачі, зачитують дію, доводять правильність розв´язку.
Тема: Закріплення вивченого. Задачі на збільшення і змен-шення чисел на кілька одиниць.
1. Задача. В саду росло 6 груш, а яблунь – на 2 менше. Скільки яблунь росло в саду?
Информация о работе Методика навчання учнів початкової школи розв΄язування текстових задач