Методика навчання учнів початкової школи розв΄язування текстових задач

 

 

НПУ імені М.П .Драгоманова

Інститут педагогіки та психології

 

 

 

 

 

 

Методика навчання учнів початкової школи розв΄язування текстових задач

                                                           Курсова робота

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                Студентки ІV курсу

42ППР групи                                                                                                                                   Карпенко Наталії Григорівни

                                                                                                                                      Науковий керівник:

Чайченко В. Ф.

 

 

 

                                                          Київ-2010

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                     3

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ΄ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ

1.1.Аналіз системи текстових  задач у підручниках математики початкової школи                                                                                                                     5

1.2.Організація навчання учнів  розв΄язувати текстові задачі                          13

1.3.Творча робота над текстовими задачами                                                      24

РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ΄ЯЗУВАТИ ТЕКСТОВІ ЗАДАЧІ

2.1.Диференційований підхід до  розв΄язування задач                                      30

2.2.Система прийомів розв΄язування  задач                                                        39

2.3.Аналіз дослідної роботи                                                                                 42

ВИСНОВКИ                                                                                                          45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                            48

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

       Формування   інтересу   до   навчання   є   важливим   засобом   підвищення якості   навчання   школярів.  Це  особливо   важливо   в   початковій  школі,  де   ще   тільки   формуються   і   ще   тільки   визначаються   постійні   інтереси   до    того    чи    іншого   предмета.

     Особливу    роль   для   розвитку    інтересу   учнів   до    математики   мають   задачі. В початковому   курсі математики важливе місце  відводиться розв¢язуванню  текстових   арифметичних   задач.   Складність    розв¢язування   задач поступово  підвищується   і учні   зустрічаються   вже   з   більш   складними   задачами,   при  розв¢язуванні   яких   особливо   важкий   процес   для   учнів  –   міркування.

       Велику  роботу  з  питань  навчання  учнів  розв¢язуванню  задач  виконали  методисти:  М.Бантова,  В.Беллюстін,  М.Богданович,  Ф.Єгоров, В.Латишев,  М.Моро, О.Пчолко   та  інші.

      При   розв¢язуванні    задач,    формуванні    нових    понять,   слід   запроваджувати   активні   методи   роботи,   які   розвивають    в   учнів   наполегливість   у    навчальній   роботі,   в    подоланні    труднощів;  треба   виховувати      в  них   волю,    любов   до   вивчення    математики,   виробляти    уміння  застосовувати   здобуті   знання   в    навчальній    і   трудовій   діяльності,  дбати   про   розвиток   мислення.

Важливою умовою успішного навчання розв¢язуванню задач є дотримання    послідовності в цій роботі. Оволодіння прийомами розв¢язування текстових складених задач залежить від того, наскільки були відпрацьовані з учнями прийоми розв¢язування простих  задач, що являють собою елементи складеної   текстової   задачі.

Об¢єкт дослідження – процес навчання математиці молодших школярів.

Предмет дослідження – розв¢язування текстових задач на уроках математики   в   початкових   класах.

      Мета   дослідження  –  розробити   найбільш   ефективні   методи  і  прийо-ми   навчання   молодших   школярів   розв¢язуванню   текстових    задач.

      Робоча   гіпотеза:  знання,   уміння   і   навички   стануть   при  розв¢язуван-

ні    задач    більш    міцними,  якщо    використовувати       різноманітні    мето-

дичні   прийоми    і    види    роботи    над    задачею.

        Виходячи     із    цього    були    сформульовані    наступні     завдання   дослідження:

1. Проаналізувати   психолого – педагогічну   і   методичну   літературу.

2. Розробити    методику    розв¢язування    текстових    задач.

3. Перевірити    ефективність    розробленої    методики    на    практиці.

       Методи    дослідження:                                                                                      –     аналіз    літературних    джерел;

–    узагальнення    і    осмислення    зібраних   фактів;

–    спостереження;

–    експеримент;

–    математична    обробка    отриманих    даних.

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1.

                ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ РОЗВ΄ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ

1.1    Аналіз    системи   текстових задач у підручниках математики початкової школи

      Відбір   задач   і  тих    методів   їх   розв´язування,    з    якими    вчитель  по-

винен   ознайомити    учнів,   окреслений    програмою.    Відповідні   вимоги    програми   реалізовані     в    підручниках. 

Основні елементи задачі – умова  і запитання. Числові (або буквені)    дані являють собою елементи умови. Шукане завжди знаходиться в питанні. Проте в деяких випадках задача формулюється так, що питання може включити в себе частину умови або вся задача викладається  в формі запитання.

       Все    це     необхідно    враховувати    під   час    навчання   дітей    розв´язу-

ванню    задач.    Один    із    важливих    моментів   навчання    допомогає    в  тому,    щоб   діти   навчились   самостійно   виконувати    первинний   аналіз    текста   задачі,   відокремлюючи    відоме    від   невідомого,   щоб   вони   вміли   не    тільки    вичленяти   із   задачі   числові    дані,   але    і    пояснити,   що  означає   кожне    із   даних   чисел   в    контексті   самої    задачі,  що    сказано  про   те  число,    яке   потрібно    знайти.    Важливо  звертати   увагу   не   тіль-ки   на    виділення   даних   і   шуканого,   але   і   на    зв´язок   між   ними,   описані     в    тексті    задачі.   [1]

        Термін „ розв´язати задачу ” використовується в методиці і в живій мові   вчителя і учнів в різних поняттях, і на цьому ґрунті в процесі навчання виникають інколи певні труднощі, які вчителю слід заздалегідь мати на увазі.

     Розв´язати    задачу –  це    значить   дати   відповідь   на   поставлене   запи-тання   в   ній. [3].

      Саме   так   частіше   всього   розуміють   вимогу    розв´язати    задачу   самі   діти.    Досить    часто    буває    так,    що    тільки    вчитель   зачитує   задачу,   учні    зразу    дають   відповідь   на  запитання.   Але    це   далеко    не   завжди   задовольняє    вчителя.    Він   намагається    з´ясувати,   як   отримана   ця    від-повідь,   на   основі   яких   міркувань,    за    допомогою   якої   арифметичної   дії  і   т. ін.

       Навчити  дітей  розв´язувати задачі  –  це  означає  навчити їх:

–   виокремлювати   числові   дані  задачі;

–   виділяти   запитання   задачі;

–   встановлювати    зв´язки   між   даними;

–   невідомими    значеннями    величини    або    між    даними    та   невідомими     величинами;

–   актуалізувати   знання,   на   підставі   яких    обирається    арифметична   дія;

–   обґрунтовувати   вибір   арифметичної   дії;

–   виконувати   арифметичну   дію;

–   давати   відповідь   на   запитання   задачі;

–   виконувати  перевірку    розв´язання.   [3]

       Текстові   задачі   як   конкретна   наочна   основа   під   час  ознайомлення   дітей   з   новими   математичними    знаннями    ( формування    нових   понять,   розгляд   нових   закономірностей   та   ін. )   використовуються   на    протязі    чотирьох    років   початкового   навчання. Система   їх   розташування  співпадає   з   логікою   в    розгортанні  математичних  понять,   ознайомлення   з   арифметичними   діями   і   їх   властивостями   і   т. ін.   Особливість    задач,    які    відбираються    для    цих   цілей,  –     максимальна   їх   простота.   Вони   повинні   бути   досконало   зрозумілі,  близькі   дітям   за   сюжетом,   дуже   просто   викладені,   не   повинні   вмішувати   ніяких   незрозумілих,   нових   для   дітей   слів,  які   вимагали   б   додаткових   роз ´яснень.                                                                       

        Так  як  в 1 класі діти  вперше  знайомляться з діями додавання  і   віднімання,  то, природньо, передбачено використання простих текстових задач, які спрямовані   на розкриття в  першу чергу змісту цих дій, який повинен бути зрозумілий дітям  головним чином на основі практичних операцій з різними множинами   предметів і в ході розв´язку відповідних простих сюжетних задач, що дозволяють   перевести  ці операції в  план розумових дій.

      Таким чином, перша група задач, що вивчаються в початковому курсі  математики, – задачі, які спрямовані на розкриття змісту арифметичних дій.

      Кожна із цих задач вводиться в той час, коли програмою передбачено ознайомлення з відповідними діями.

      До другої групи простих задач відносяться задачі, які розкривають різноманітні відношення між числами, які можуть бути виражені словами, „бути рівним “ , „ бути на декілька більше (менше) ніж “, „бути в декілька разів більше (менше)”. Поняття цих відношень розкривається на основі   різноманітних практичних  вправ, пов´язаних із встановленням взаємно – однозначної відповідності між елементами двох множин. Наприклад, якщо дана множина, що складається з декількох трикутників, і друга множина, яка складається із декількох кружечків, то, утворюючи пари „трикутник – кружечок“; можна уяснити, чи  є ці множини рівними чи ні.

      На основі таких практичних  вправ в поєднанні з лічбою предметів можна  з´ясувати, на скільки більше (або менше) трикутників, ніж кружечків, і т. ін.

      Аналогічні  вправи  використовуються  для  роз´яснення  відношень „бути   в   декілька   разів   більше   ( менше ) “. Широко  використовуються  в  цілях  розкриття  цих  відношень і  текстові    задачі.

    Третя    група      простих    задач,  –  це    задачі,   що    розкривають   зв´язок   між   компонентами    і    результатом    арифметичних    дій.   Це    задачі   на   знаходження    одного   із   компонентів   дії,   коли   дані   другий    компонент     і    результат,    наприклад:

  1.   Задачі    на    знаходження    одного    із    доданків   за    даною    сумою    і   другим   доданком:

а )    „ На    річці    плавало   6   лебедів.   Один   із   них    був   чорний,    а   інші   білі.    Скільки   білих    лебедів    було    на   річці?”.

б )     „ На    столі    лежало    кілька    зошитів.    Коли    вчителька    поклала    на     стіл    ще   6   зошитів,   то    всього    їх    стало    10.    Скільки    зошитів    було   спочатку?”.

   2.    Задачі    на    знаходження    зменшуваного    за    даними    від´ємника    і   різниці:

а )   „ Після    сніданку    на  тарілці   залишилось   3  огірки.   Під   час   снідан-ку    з´їли   2   огірки.  Скільки   огірків   було   на   тарілці   до  сніданку?”.

б )   „ На   полиці    стояло    кілька   книг.   Коли   1   книгу    взяли,    то   на полиці  залишилось  7 книг.  Скільки  книг  було  на  полиці  спочатку?”.

    3.    Задачі на  знаходження невідомого  від´ємника за даними зменшуваним   і  різницею:

а )    „ На   набірному    полотні     було    6    кружечків.    Вчителька    прибрала    декілька     кружечків.     На   полотні    залишилося   3    кружечки.    Скільки   кружечків    прибрала    вчителька?”.

б )    „ На   стоянці   було    8   машин.    Коли   декілька    від´їхало,    то    зали-шилось    на   стоянці    3    машини.     Скільки    машин    від´їхало?”.

   4.    Задачі    на    знаходження    невідомого    множника    за    даними  добут-

ком    і    відомим     другим    множником.

   5.    Задачі    на    знаходження    діленого    і   дільника.

         Дуже важлива роль текстових  задач у формуванні у  дітей  уявлень  про величини, про їх вимірювання, про зв´язок, що існує між такими величинами, як ціна, кількість і вартість; маса одного предмета, число предметів і загальна  маса; швидкість, час і відстань; довжина і ширина прямокутника і його площа і т. ін.    

      Математична  суть цих задач, звичайно, залишається   –   вони   зводяться   до  одного із  видів  задач, що розглянули  вище.