Краєзнавчий принцип – як один із базових в педагогіці

-       закріпити й узагальнити знання та вміння школярів з фізичної географії, геології;

-       конкретизувати здобуті геолого-географічні знання про свою місцевість;

-       навчити застосовувати набуті геолого-географічні знання на практиці;

-       навчити збирати матеріали для подальших досліджень у польових умовах, систематизувати та обробляти їх;

-       виховувати бережливе ставлення до природи, уміння правильно поводитися під час робіт на місцевості;

-       прищеплювати навички роботи у складі групи.

У наслідок проходження  практики учні повинні:

-       розширити знання з геології та географії про свою місцевість, виробити вміння й навички збирати матеріали, опрацьовувати їх;

-       оволодіти методикою досліджень з геології, метеорології, ґрунтознавства, геоморфології, ботаніки, мати уявлення про локальні екологічні проблеми місцевості;

-       вміти опрацьовувати і систематизувати матеріали досліджень, складати на їх підставі звіти чи інші документи.

Звідси випливає необхідність чіткої єдності програмового і позапрограмового краєзнавства. Краєзнавча робота вимагає  відповідного узгодження з нині діючими  програмами та конкретизації змісту.

В методиці викладання навчальних предметів (географії) в останні роки спостерігаються окремі новаторські підходи. Вони, в першу чергу, спрямовані на активізацію творчого мислення дітей. Це вимагає від шкільного географічного краєзнавства також відповідних новацій. За моїм задумом, це повинна бути активізація навчально-пошукової діяльності школярів, самостійне розкриття ними найважливіших закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків у природному середовищі. Вся ця робота проводиться під час польової практики.

При такому підході в перспективі можуть виникнути умови для появи у навчальному процесі елементів наукового пошуку. Актуальність даної проблеми зумовили проведення шкільних практик з географії протягом декількох років.

Зверталась увага як саме практична діяльність учнів, спрямована на вивчення географічного середовища, пов’язується з активізацією творчої думки школяра безпосередньо на уроці? Весь цикл краєзнавчого пошуку проходить по спіралі: навчальна діяльність на уроці – краєзнавчий пошук у природному середовищі – переосмислення самостійно зібраної краєзнавчої інформації з метою розкриття нових понять і закономірностей на уроці – більш глибоке вивчення рідного краю на основі сформованих знань.

При цьому керувалась рекомендаціями І.Т.Пруса, який пропонує таку систему методів під час проведення практики:

а) інформаційний, який полягає  у спеціально організованій учителем передачі краєзнавчої інформації;

б) пошуковий, що лежить в  основі всіх напрямків краєзнавчої  роботи;

в) дослідний, як вища форма  пошуку;

г) метод взаємного збагачення знаннями, що полягає в активному обміні інформацією, думками у процесі захисту проектів, конференцій.

Під час проведення практики у 8 класі існувала необхідність зосередження уваги учнів на розкритті причинно-наслідкових  та закономірних зв’язків у природному середовищі. З цією метою систематизувала основні поняття, які вивчаються в курсі у вигляді схеми, розділивши при цьому природні процеси, в залежності від можливостей спостерігати за ними, на три групи: а) процеси, недоступні для прямих спостережень (тривалі, геологічні процеси, різні космічні явища); б) процеси, які можна спостерігати впродовж кількох років; в) процеси, які можна спостерігати під час екскурсії. Це допомогло мені більш чітко, цілеспрямовано організувати вивчення рідного краю, забезпечити відповідні умови для навчально-пошукової діяльності школярів.

Узагальнення зібраних матеріалів підводить учнів до розкриття  таких понять: форми поверхні, процеси  руйнування гірських порід, руйнування водою, вітром, поняття про вивітрювання, краєвиди.

Для 6 класу, практика проводилася  по маршруту с.Грузьке, Дніпропетровська обл., Веселі Боковеньки, Новгородка, Кіровоград, Олександрівка, Чигирин (Черкаська  обл.), Кіровоград (степ, лісостеп).

Зверталася увага на краєвиди в зоні степу, лісостепу, основні форми рельєфу, рослинний світ степу, лісостепу. Це формування початкових фізико-географічних понять шляхом організації польових досліджень та узагальнення зібраної інформації, формування інформаційної бази для розкриття у перспективі поняття про ландшафт. Доведено експериментально, що такий підхід до побудови навчально-виховного процесу забезпечує більш глибоке усвідомлення суті фізико-географічних процесів і явищ у навколишньому середовищі. Шестикласники набувають практичних умінь самостійно виявляти у природному середовищі закономірні залежності, описувати природні об’єкти. Вони глибоко розкривають причинно-наслідкові та закономірні зв’язки в рельєфотворчих процесах.

У 7 класі ці учні підтвердили, що інформаційна основа, створена в 6 класі  при проведенні практики, на основі навчальних пошуків школярів, забезпечила умови для оптимізації та інтенсифікації праці школярів при вивченні загальної географії та географії материків. Тому якість знань сформованих у 6 класі, особливості самого процесу навчання під час практики мають не лише навчально-інформативне значення, але й методологічне. Важливо щоб усвідомлені поняття учень умів використовувати у процесі думання, для більш глибокого розуміння природних закономірностей. Сприятливі умови для цього виникають при застосуванні краєзнавчого принципу навчання. Аналіз показав, що на уроках використовується інформація про свою місцевість і в 7 класі, і в 8 класі. Тому назріла необхідність для формування системи фізико-географічних понять, передбачених програмою. Розглянуто тими (по кожній із геосфер), які доцільно вивчати в основному на краєзнавчій основі. Спостереження за рельєфотворчими процесами слід розглядати як продовження під час уроків. Як і раніше зміст та особливості навчання узгоджуються з основними напрямами пошукових робіт під час практики. Така єдність забезпечує: 
а) більш глибоке усвідомлення рельєфотворчих процесів та причинно-наслідкових зв’язків у них; б) розвиток практичних умінь школярів самостійно описувати рельєф території, яка досліджується, розкривати фактори, які зумовлюють його формування і розвиток; в) прищеплення елементарних умінь прогнозувати розвиток рельєфу; г) розвиток умінь давати екологічну оцінку рельєфу к компоненту природи, розробляти заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації.

Логічний зв’язок  між різними курсами географії, єдність програмового і позапрограмового краєзнавства забезпечується постановкою  перед учнями відповідних завдань.

Розробляючи методичні  основи застосування краєзнавчого принципу при вивченні географії України, враховую: а) учні вже сформували певну систему знань про природні особливості як своєї місцевості, так і географічної оболонки в цілому, їм відомі найважливіші фізико-географічні закономірності, характерні для віддалених від рідного краю територій; б) формування початкових знань про Україну; в) розвиток самостійного, творчого мислення школярів; г) усвідомлення України як рідного краю. Розробляючи методичні основи застосування краєзнавчого принципу при вивченні географії України, врахувала: а) учні вже сформували певну систему знань про природні особливості як своєї місцевості, так і географічної оболонки в цілому, їм відомі найважливіші фізико-географічні закономірності та їх роль у формуванні та розвитку окремих ПТК; б) учні оволоділи певними навичками проводити елементарні дослідження у природному середовищі, самостійно аналізувати та узагальнювати зібрану ними інформацію, порівнювати природні особливості своєї місцевості та більш віддалених територій; в) систематичне застосування при вивченні попередніх курсів географії краєзнавчого принципу забезпечили ставлення в учнів своєрідного способу мислення, коли фізико-географічні особливості віддалених від рідного краю територій розглядаються на фоні знань про свій населений пункт, район, область.

Все це створює сприятливі умови для впровадження у шкільне  краєзнавство проблемно-пошукових  методів навчання. Процес осмислення краєзнавчої інформації при вивченні географії України спрямовується, у першу чергу, на розкриття найважливіших  географічних закономірностей.

Основні етапи навчальної праці учнів можна прослідкувати  за такою схемою: вивчення або відтворення  у пам’яті інформації про фізико-географічні  області своєї місцевості – вивчення нової інформації про фізико-географічні  особливості території України, яка розглядається на уроці – зіставлення географічних особливостей своєї місцевості та території, яка вивчається, розкриття спільних та відмінних рис у їх природних особливостях – аналіз та узагальнення розглянутої інформації, розкриття причин найбільш суттєвих та спільних рис, виявлення географічних закономірностей. Виходячи з такої схеми ми проводили вивчення рельєфу під час навчальної практики в Карпатах. Серед матеріалів, зібраних під час практики. увага зосереджувалась на тих, які відображали геологічну будову та поверхню Прикарпаття та Придніпровської височини. Були зібрані описи поверхні. Юні краєзнавці порівнювали геологічну будову, клімат, характер поверхні з будовою, кліматом, рельєфом Кіровоградщини. У ході дослідження було виявлено, що використання краєзнавчих матеріалів для організації самостійного творчого пошуку в процесі вивчення географії України сприяє розвитку в учнів порівняльного підходу до характеристики фізико-географічних процесів і явищ, глибшому розкриттю закономірних зв’язків у природному середовищі.

Описуючи рельєф Карпат учнів застосовують прийом порівняння. Подорожуючи по Україні під час  практики спостерігається територіальне  розширення поняття "рідний край". Відбувається поступове злиття у  процесі вивчення географії таких понять, як "моя бáтьківщина" і "моя Батьківщина".

Виходячи з цього  краєзнавчий принцип у курсі  географії України може розглядатись у двох аспектах. По-перше, мається  на увазі вивчення географічних понять і закономірностей, характерних  для нашої держави, у порівнянні з особливостями нашого краю. По-друге, учні розуміючи під рідним краєм свою державу, зіставляють її природні особливості із природою інших регіонів. Процес формування знань при цьому орієнтовно конструюється за такою схемою: вивчення інформації про природні особливості України або її певного регіону – учні пригадують або розглядають нову інформацію про природні особливості відповідного регіону, який учні вивчали під час шкільної практики, порівняльний аналіз розглянутої інформації, розкриття спільних і відмінних рис України (обл.) та вивченої території під час практики. Отже, умовою успішного застосування краєзнавчого принципу при вивченні географії є забезпечення певної системи навчально-пошукової діяльності школярів. Поступово і систематично розширюється сфера такого пошуку як у територіальному, так і в смисловому розумінні. Учні з часом розвивають свої вміння самостійно розкривати географічні закономірності, зростає інтерес до знань, у найбільш здібних дітей формується прагнення глибше проникнути в суть процесів і явищ географічної оболонки. Виникають психолого-педагогічні умови для організації краєзнавчої діяльності школярів, яка може мати певну науково-практичну значущість. І роль шкільних практик зростає.

На основі узагальнення результатів дослідження зробимо такі висновки:

1. Важливою передумовою  організації шкільного краєзнавства  є системний підхід до вивчення  природного середовища. Доведено, що  забезпечення логічної цілісності  урочної роботи та роботи під  час практики учнів сприяє  розвитку їх умінь використовувати сформовані ними знання про рідний край для розкриття суті процесів і явищ у географічній оболонці.

2. Доведено, що застосування  принципу систематичності у процесі  організації краєзнавчої роботи  учнів забезпечує сприятливі  умови для впровадження у навчально-виховний процес проблемно-пошукових методів навчання під час проведення практик.

3. Встановлено, що завдяки  своїй багатофункціональності краєзнавчий  матеріал, який отриманий при  дослідженні на практиці доцільно  використовувати в усіх курсах географії, як при формуванні загально-географічних понять так і при вивченні курсу Географії України та материків.

4. З’ясовано, що застосування  краєзнавчого принципу при вивченні  географії України характеризується  складністю і багатоваріантністю методичних зразків, зростанням ролі самостійності, творчості.

5. Краєзнавча робота  у процесі вивчення фізичної  географії може бути ефективною  лише за умови узгодження навчальних  досліджень у природному середовищі  під час проведення навчальної  практики зі змістом, структурою та основними завданнями шкільного курсу географії.  

Навчальна практика є  обов’язковими та необхідним складовими навчально-виховного процесу. Вона передбачає створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального  життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Висновки

Патріотизм – це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, економічною, культурною, територіальною і т. п. цілісністю. Визнання себе часткою цієї цілісності породжує явище патріотизму. Непатріотичних держав і – націй просто не існує.

Краєзнавству належить провідна роль у формуванні духовності. З усебічного вивчення під керівництвом учителя природних, соціально-економічних  та історичних умов рідного краю (села, району, міста, області, мікрорайону, школи), тобто з краєзнавства, починається українознавства. Шкільне краєзнавство як одна з ланок навчально-виховної роботи має географічний, історичний, літературний, етнографічний, фольклорний, природознавчий та інші напрями. Усі вони тісно пов'язані між собою як за змістом, так і за формами організації і методами використання.

Для успішного викладання шкільних  курсів географії на краєзнавчій основі необхідні підручники, робочі зошити, методичні посібники та рекомендації.

Науково-методичне забезпечення впровадження засобів географічного краєзнавства включає:

• створення у школах краєзнавчих куточків, кімнат, музеїв, оформлення навчальних кабінетів, географічних майданчиків, метеорологічних постів, екологічних стежок, проведення шкільних природних моніторингів тощо;
• проведення позакласних, позашкільних заходів (туристсько-краєзнавчі, екологічні походи, робота клубів «Планета», олімпіади з географії та економіки, участь у конкурсах Малої академії наук з географії та геології,  тижні  географії, вечори);
• вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, проведення ярмарків педагогічних ідей;
• випуск та пропаганда краєзнавчої літератури, створення банку інформації з географічного краєзнавства.