Краєзнавчий принцип – як один із базових в педагогіці

Краєзнавча освіта формує поняття про правильний життєвий орієнтир, який визначається шляхом порівняння зі взірцем. Ідеали можуть відігравати спонукальну роль, якщо вони конструюються особистістю не тільки на основі загальнолюдських цінностей, але й тісно пов’язані з цінностями національними – культурою, традиціями. Значення еталонів (постаті національних героїв, патріотів, особистостей, які присвятили своє життя служінню Батьківщині) у моральному вихованні є незаперечним, слугуючи також матеріалом, на основі якого особистість вибудовує свої взірці, співвідносить їх характеристики з власними реальними та потенційними можливостями, забезпечуючи побудову реалістичних алгоритмів у життєдіяльності згідно з ідеалами. Окреслена педагогічна проблема може бути розв’язаною за умови усвідомлення провідного ідеалу, до якого маємо прагнути і який за свою сутністю зумовлює провідну мету виховання особистості. Ідеалом є першообраз, ідеал, взірець досконалості, вершинна мета людських устремлінь. Звідси під виховним ідеалом, услід за М. Стельмаховичем, розуміємо еталон взірцевої особистості, що слугує головним орієнтиром у вихованні молодого покоління.

Виявом моральної спрямованості  навчально-виховного змісту навчального  краєзнавчого матеріалу, краєзнавчої  роботи учнів у загальноосвітній школі є сформована громадянська позиція особистості, що ґрунтується на сформованих моральних нормах і цінностях.

Самореалізація учнів  під час засвоєння краєзнавчих  знань у процесі навчання природничих  предметів сприяє активізації пізнавальної діяльності, перебуває у тісному  зв’язку з внутрішньою регуляцією поведінки (саморегуляцією), оскільки саморегуляція є умовою реалізації в діяльності активної позиції особистості стосовно навколишнього світу.

1.3. Значення краєзнавчого принципу у викладанні географії.

У педагогічну літературу і шкільну практику поняття "краєзнавчий підхід" ("краєзнавчий принцип") увійшло як один із педагогічних принципів навчання, який означає уточнення, конкретизацію, розкриття і підтвердження наукових понять фактами і явищами оточуючої дійсності.

Якщо основним предметом  шкільного краєзнавства є всебічне вивчення рідного краю, збір і узагальнення краєзнавчого матеріалу, то "краєзнавчий принцип" передбачає систематичне встановлення зв'язків між вивченням будь-якого курсу географії з тими знаннями, які одержують учні в результаті безпосереднього дослідження краю. Обов'язкове використання у викладанні набутих краєзнавчих знань - головне призначення навчального краєзнавства. На основі живого спостереження об'єктів і явищ здійснюється сприйняття, розкриваються закономірності, проводяться узагальнення, робляться висновки і в підсумку формуються знання, які необхідні для використання їх у практичній діяльності.

Відомо, що сприйняття нового завжди зв'язано із попередніми уявленнями, з діяльністю мислення і пам'яті. Тому наочне навчання не зводиться лише до простого сприйняття учнями об'єктів і явищ, воно представляє собою поєднання їх сприйняття із абстрактним мисленням, в результаті якого пізнаються їх суттєві ознаки. Таким чином, ми бачимо, що процес навчання починається із створення асоціацій, із яких пізніше утворюються складні зв'язки.

З метою створення  в учнів більш чітких уявлень  про об'єкти і явища, що вивчаються, застосовуються різні засоби наочного навчання, при допомозі яких конкретизуються  і ілюструються об'єкти і явища, що вивчаються. Це карти, схеми, діаграми, колекції, картини, гербарії тощо. Крім перерахованих, у практиці навчання до засобів наочності відносяться безпосередні спостереження оточуючої дійсності, які здійснюються в процесі краєзнавчої роботи.

Спостереження дозволяють не тільки познайомити учнів із різноманітними явищами і процесами, які відбуваються у природі, з господарською діяльністю людей, але і показати взаємний зв'язок фізико-і економіко-географічних явищ, підвести до розуміння природи як єдиного цілого, яке безпосередньо розвивається, і в якому все зв'язано і взаємо обумовлено. На прикладах господарського і культурного життя свого села або району, міста або області, які безпосередньо спостерігають і вивчають, вчителю легше знайомити учнів з причинним зв'язком і взаємообумовленістю явищ, із взаємодією між природним середовищем і господарською діяльністю людини.

У здійсненні краєзнавчого підходу у навчанні географії  принципове значення має врахування вікових і психологічних особливостей учнів. Наприклад, молодші школярі  відрізняються більшою сприйнятливістю. Для них є характерним намагання все конкретизувати, шукати відчуттєву опору. Особливо приваблює їх нове, яскраве і невідоме. У мисленні дітей середнього віку у порівнянні з учнями молодших класів значно посилюється роль абстрагування. Для них характерним є намагання встановити зв'язки і взаємозалежності. Але розвиток абстрактного мислення і підлітків ще в деякій мірі спирається на конкретні уявлення. Оскільки першим ступенем пізнання є відчуттєве сприйняття явищ оточуючого світу, а результативність абстрактного мислення дітей і підлітків залежить від виразності і конкретності матеріалу, що вивчається. То основне призначення краєзнавчого матеріалу полягає у тому, щоб зв'язати відчуттєве сприйняття з абстрактним мисленням.

У розумовому розвитку старших  школярів відбуваються наступні якісні зміни, які обумовлені ускладненням навчальної діяльності, збагаченням  життєвого і пізнавального досвіду  і зростанням значення другої сигнальної системи. Пізнавальні інтереси учнів  одержують більш широкий, стійкий характер. У процесі одержання знань старші школярі пов'язують матеріал, що вивчається, з раніше одержаними знаннями, із життєвим і пізнавальним досвідом. Врахування життєвого і пізнавального досвіду і знань учнів про природні і економічні умови своєї місцевості є неодмінною умовою активізації розумової діяльності учнів.

У збагаченні життєвого і пізнавального  досвіду школярів значне місце належить організації екскурсій, залученню  учнів до суспільне корисної праці, проведенню вечорів, зустрічей із цікавими людьми. Досвід переконує, що краєзнавчий матеріал, добутий методом учнівських спостережень і самостійних робіт, пожвавлює процес сприйняття на уроках, робить його цікавим, допомагає глибше зрозуміти наукові поняття, розширює розуміння оточуючої дійсності, вчити вмінню активно впливати на неї.

Використання краєзнавчого матеріалу - засіб зв'язку навчання географії  з життям, трудовою діяльністю населення  рідного краю, засіб активізації  пізнавальної діяльності учнів у  процесі навчання і підвищення його виховного значення. В зв'язку з цим питання змісту краєзнавчого матеріалу, методів і прийомів здійснення краєзнавчого підходу набувають першочергового значення у роботі вчителя. Систематичне і цілеспрямоване здійснення краєзнавчого підходу у викладанні: географії вимагає від вчителя великих зусиль, постійного пошуку, систематичної роботи над собою, вивчення і накопичення значного матеріалу, його аналізу і дидактичної обробки.

Вивчення і аналіз передового досвіду  і експериментальні дослідження дозволили встановити, що здійснення краєзнавчого підходу у викладанні географії дає найбільш ефективні результати в умовах, коли: по - перше, вчитель має необхідні знання про рідний край, вміє визначити географічну специфіку свого природно - географічного оточення і володіє прийомами встановлення органічного зв'язку програмного матеріалу із явищами оточуючої дійсності; по - друге, учні володіють певним мінімумом краєзнавчих знань і вмінь і мають достатнє уявлення про природно - економічні умови своєї місцевості; по - третє, у школі є необхідні навчальне - наочні посібники, виготовлені на краєзнавчому матеріалі (карти, схеми, стенди, графіки, колекції, гербарії, література по краєзнавству, економіко-статистичні довідники та ін.).

Передовий досвід в організації навчальної краєзнавчої роботи показує, що кращі вчителі, поряд із підготовкою навчально-краєзнавчого і дидактичного матеріалу, ретельно продумують методичну сторону і складають тематичні плани по здійсненню краєзнавчого принципу у процесі навчання.

Тематичні плани по здійсненню краєзнавчого підходу у викладанні географії «складаються із врахуванням особливостей природно-економічних умов свого краю (і безпосереднього оточення школи), рівня краєзнавчих знань учнів. Тому тематичні плани по навчальному краєзнавству, на відміну від календарних або тематичних планів по іншим предметам, складаються лише по темам або розділам шкільних курсів географії, при вивченні яких в даних природно - економічних умовах школи виявляється можливим здійснення краєзнавчого підходу. Тематичний план повинен включати такі розділи: 1. Основні питання навчальної програми. 2. Краєзнавчі матеріали (текстові, картографічні, графічні, ілюстративні тощо), які відібрані для розгляду програмних питань. 3. Навчально-наочні посібники із краєзнавчим змістом. 4. Методи і прийоми здійснення краєзнавчого підходу.

Масова практика вчителів, які використовують краєзнавчий матеріал на уроках, показує, що його використання можливе у всьому комплексі методів навчання, які  застосовуються у школі. Так. у розповіді вчителя, у бесіді з учнями, при лекційному викладі матеріалу, при демонстрації моделей, у ряді лабораторних робіт, на екскурсіях, при роботі з книжкою, при виконанні письмових і графічних робіт знаходиться місце для різноманітного застосування місцевого матеріалу з навчально-виховною метою, але слід мати на увазі,   що педагогічним критерієм оцінки використання краєзнавчого принципу у навчанні ні в якому разі не може бути кількісний підхід. Особливо важливе значення має дотримання тих вимог, які висуваються до змісту краєзнавчого матеріалу, що використовується на уроці:

1. Відбір такого краєзнавчого  матеріалу, який сприяє формуванню  у учнів наукового світогляду.

2. Краєзнавчий матеріал, який використовується  у викладанні шкільної географії,  повинен бути типовим для конкретної території. З цією метою краєзнавчий матеріал потрібно узагальнити таким чином, щоб на конкретних фактах школярі вчилися бачити відображення загальних закономірностей життєдіяльності природи і людського суспільства.

3. Краєзнавчий матеріал з географії повинен сприяти озброєнню учнів політехнічними знаннями, вміннями і навичками, відповідати завданням трудового виховання і професійної орієнтації школярів.

4. Відомості, які розкривають  природно - економічні умови рідного  краю,  повинні відповідати програмним вимогам курсів шкільної географії.

Розділ ІІ. Можливості застосування краєзнавчого принципу в шкільному  курсі географії

2.1. Краєзнавчий підхід у викладанні географії

Краєзнавство зародилося в далекому минулому, як народне знання про свої рідні  місця. У всіх народів світу, в усі часи були люди, які добре знали навколишню місцевість, її природу, минуле і сучасне життя. Свої знання усно або ж в різних документах, вони передавали наступним поколінням. Кожен період розвитку суспільства має свої потреби, порушує свої проблеми, ставить свої вимоги.

Проблема адаптації  людини в сучасному світі є  дуже важливою. Україні нині потрібні розумні, дбайливі господарі, які вільно б орієнтувалися в законах економіки, жили і працювали в умовах ринку, приймали б виважені рішення, відповідали за них. Щоб досягти цієї мети, учням необхідно мати здатність сприймати і засвоювати певні знання, формувати необхідні знання і навички, застосовувати їх в житті. Для того, щоб навчання було більш ефективним слід використовувати нові інтерактивні технології, що дають змогу молоді набути досвіду захисту власної думки. На сьогодні це являється найважливішим завданням шкільної освіти.

Географія це єдиний предмет, який знайомить учнів з основами наук про Землю, природними умовами і ресурсами планети. Саме на основі географії формуються погляди на довкілля. Дієвою формою зв`язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Краєзнавство в системі навчально-виховної роботи займає важливе місце. Згідно наказу Міністерства освіти і науки України №126 від 25.02.2008 року про виконання міжгалузевої програми "Пізнай свою країну" затверджено план організаційно практичної роботи на 2008-2012 роки. Згідно програми передбачається вивчення факультативного краєзнавчого курсу ”Мій рідний край”, а також розширення мережі краєзнавчих музеїв, центрів туризму і краєзнавства. До навчальних програм включаються екскурсії історичними, культурними та промисловими центрами України.

При виконанні всіх цих  заходів величезна роль належить географії. Краєзнавчий матеріал майже  органічно входить до всіх курсів географії. Особливого значення краєзнавству надавав ще В.О.Сухомлинський: "Я  стремился к тому, чтобы все  годы детства окружающий мир, природа постоянно питали сознание учащихся яркими образами, картинами, восприятиями, представлениями …чтобы чтение "Книги  природы"…было началом активного мышления, теоретического познания мира, началом системы научных знаний." Як продовженням цих слів є Звернення Всеукраїнського з`їзду краєзнавців до всіх хто закоханий в рідний край, шанує його минуле і вірить у його майбутнє: "Знання рідного краю підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми і прийдешніми."

В 5 класі викладається спецкурс "Рідний край". Головна  мета курсу – ознайомити дітей  з природою, історією, населенням, господарством, видатними людьми свого краю, сформувати в учнів початкові географічні поняття, знання, уміння. Більша частина курсу пов’язана з дослідженнями (дізнаються про історію виникнення свого села, міста, вулиць, складають родовідне дерево, записують щедрівки ,колядки, народні пісні). На основі цього створюється літопис вулиць "Говорять вулиці нашого села, міста", "Трудові династії нашого села, міста". Діти виконують літні проекти  "Населення нашого краю", "Професії наших батьків ", творчі роботи "Обряди нашого села ", "Наш край мовою поетів", "Типові рослини нашої місцевості" , "Лікарські рослини краю".

Учні 5 класу ведуть щоденник  метеорологічних та фенологічних спостережень. Важливе місце у вивченні курсу  займають екскурсії, вони активізують  інтерес учнів і сприйняття ними матеріалу. Під час екскурсії  відбувається цілеспрямоване вивчення реальної дійсності свого краю. Цей курс-гуманістичний ,бо в ньому йдеться про родину, людей, батьків, які зробили багато для процвітання свого краю, а отже і своєї Батьківщини. Курс "Рідний край" активізує пізнавальну діяльність, розвиває навчальний інтерес до географії, формує громадянина свого краю, України. Практичні роботи в 5 класі сприяють розвитку вольових якостей учня які необхідні в житті: почуття відповідальності, працьовитість, наполегливість, досягнення мети.