Формування соціокультурної компетенції учнів на уроках іноземної мови в середній школі

Ми вважаємо, що центральною ланкою у формуванні СКК є формування лексичних навичок. Навички формуються поетапно. Щодо кількості етапів формування навички існують різні точки зору.

Найбільш доцільним нам здається виділення трьох основних етапів формування лексичної навички (за основу беремо класифікацію, запропоновану професором С.Ф. Шатиловим). Виходячи з психологічної характеристики дій учня – рецепції, репродукування і продукування; з обсягу висловлюваних (рівень фрази / речення, понадфразової єдності), що сприймає, репродукує або продукує учень; з якості навички, яку слід сформувати на певному етапі, та характеру дій учнів з новим лексичним матеріалом, визначимо мету кожного етапу та відповідно до неї – типи вправ з урахуванням соціокультурного компонента.

Таблиця 1.

Етапи формування лексичної навички  з урахуванням соціокультурного компонента

 

Етапи	Мета	Вправи
І етап Орієнтовно- підготовчий	Семантизація та первинне закріплення лексичних одиниць соціокультурного змісту	Рецептивно-репродуктивні не- комунікативні
ІІ етап Стереотипно-ситуативний	Автоматизація лексичних одиниць соціокультурного змісту	Репродуктивно-продуктивні умовно-комунікативні
ІІІ етап Варіююче- ситуативний	Самостійне використання лек- сичних одиниць соціокультурного змісту в мовленні	Продуктивні комунікативні

 

Орієнтовно-підготовчий етап – дуже важливий етап у формуванні лексичної компетенції учнів. Мета етапу – семантизувати і первинно закріпити лексичний матеріал соціокультурного змісту. Цей етап включає в себе:

1) пред’явлення лексичної одиниці  соціокультурного спрямування (ознайомлення з її звуковою та графічною формою);

2) семантизацію лексичної одиниці;

3) демонстрацію вживання лексичної  одиниці соціокультурного змісту в сполученнях з іншими лексичними одиницями.

Враховуючи особливості лінгвокраїнознавчого мінімуму, важливим завданням постає питання розробки принципів відбору мовного матеріалу та прийомів його презентації і семантизації. Так, у процесі семантизації лексичних одиниць повинні розкриватись як їх лексичні поняття, так і їх функціональні показники. З урахуванням цього оптимальними способами семантизації вважається коментар (одиничний, системний або комплексний) або колажування, яке дозволяє розкрити ключове поняття через поняття-супутники, що складають його оточення. На цьому етапі пропонуються рецептивно-репродуктивні вправи. Наведемо приклад.

Приклад 1.

Обладнання: картки із зображенням різних жестів та їх значення.

Завдання: Look at the hand-out and decide what each gesture means..

Хід виконання: Учні повинні визначати, що означає кожний окремий жест.

На стереотипно-ситуативному етапі – етапі автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями – рекомендується використання репродуктивних і продуктивних вправ, які передбачають використання лексичних структур соціокультурного змісту у процесі комунікації. Необхідне широке використання різноманітних опор: малюнків, карток, діалогів, таблиць, аудіо записів, відеофрагментів.

 Пропонуємо приклад такої вправи.

Приклад 2.

Обладнання: картка для кожного учня.

Завдання: Here is the jumbled column of proverbs often used in the English-speaking countries. Your task is to bring the two parts together in order to form a proverb. In the next column write the cultural value that you think the proverbs teach. In the third column write the proverbs from our culture which express the same values.

Хід виконання: Учні складають дві частинки докупи, читають прислів’я і заповнюють картку, вказуючи, що виражає кожне прислів’я, та добирають українське прислів’я з таким самим значенням.

 

Actions speak

Better late then never

He laughs best

Honesty is

Everything is good

Wealth is nothing

As easy

He that does not respect,

as ABC

louder than words

is not respected

without health

then never

the best policy

in its season

who laughs last

 

Третій етап, варіююче-ситуативний, – це творчий етап, заключний етап формування лексичної компетенції. Важливість його полягає в тому, що навички користування лексичним матеріалом переростають в уміння самостійно використовувати лексичні одиниці соціокультурного змісту в різноманітних видах мовленнєвої діяльності. На цьому етапі рекомендуються вправи на продуктивне мовлення, які передбачають самостійне вживання лексичних одиниць соціокультурного спрямування у реченні, надфразовій єдності, мікродіалозі, тобто вправи у непідготовленому мовленні. Наведемо приклад.

Приклад 3.

Обладнання: відеозапис, який містить певні культурні риси, такі, як народний танок, сімейний сніданок, обід на День подяки, тощо.

Завдання: You are going to watch a video fragment, but there is no soundtrack. You will have to write the script.

Хід виконання: Учні поділяються на групи. Відеофрагмент демонструється 1 раз. Потім кожна група пише свій сценарій. Фрагмент демонструють кілька разів, і кожна група по черзі озвучує його. Після цього учні переглядають озвучений відеофрагмент, щоб порівняти зі своїми варіантами, дають оцінку.

Повертаючись до складових  компонентів соціокультурної компетенції пропонуємо розглянути можливість формування основ соціокультурної компетенції  на прикладі  деяких тем.

Стосовно лінгвістичного компоненту CKK, звернемося до теми "Appearance and Character Traits". При вивченні цієї теми вводиться та засвоюється лексика, яка використовується для порівняння та протиставлення, вираження захоплення, критики, подання фактичної інформації, опису характеристик та якостей і т.п.

Наведемо приклад завдання, яке може бути використано. (На матеріалі підручника Opportunities Intermediate [24])

Приклад 4.

Match these verbs with the multi-part verbs in italics in the sentences.

stop trying, depress, have a good relationship with, do something seriously, annoy, criticize, tolerate, meet, start doing (a hobby or sport)

1. Geoff never lets things get him down.

2. Alice doesn’t give up easily and always gets on with her work in class.

3. My mum gets on with most people and she loves to get together with her friends.

4. Tom is good at art and would like to take up photography.

5. Charlie is always getting at me. In fact, he’s always putting other people down.

6. Mary puts up with a lot of criticism.

 Приклад 5.

Match the people with the characteristics.

bad-tempered, cheerful, confident, creative, disorganized, dynamic, generous, hard-working, helpful, honest, insensitive, materialistic, moody, outgoing, patient, reliable, selfish, shy, sociable, stubborn, sympathetic, tolerant

e.g. Geoff is cheerful.

Приклад 6.

 How would you describe yourself? Be honest! Write 3-5 sentences using the multi-part verbs and characteristics from exercise 5.

Розглянемо формування нелінгвістичного компоненту соціокультурної компетенції на прикладі теми “Explore the world”. Впровадження цього компоненту полягає у вивченні особливостей вербального та невербального спілкування, а саме у порівнянні міміки та жестів, соціальних стосунків, обговоренні різних моделей поведінки в рідній країні та країні, мова якої вивчається. У цій темі ефективним та цікавим для студентів є завдання, спрямоване на порівняння національних стереотипів. Наведемо приклад завдання. (На матеріалі сайту www.busyteacher.org ) Див. Додаток А

Формуванню країнознавчого компоненту найбільш сприяє така тематика як Great Britain, London, British and American Holidays and Celebrations, Sports in Britain, British Painting, etc. При вивчені даних тем учні не тільки засвоюють відомості про англомовні країни, але й порівнюють отриману інформацію з інформацією про рідну країну, формуючи уявлення про подібності та відмінності між країнами, розширюючи свій світогляд. Пропонуємо завдання до теми British and American Holidays and Celebrations. (На матеріалі підручника Matters Upper Intermediate [23]), а також тест на знання визначних місць Великобританії (див. Додаток Б)

Приклад 7.

Scan the following text and complete the table. Are there analogical celebrations in your country? In what way are the celebrations different/alike?

Every year people build bonfires on hilltops all over Cornwall in the southwest of England. These fires are a celebration of summer and they are lit on the night after the Summer Solstice (on 22 June). The ceremony isn’t performed in English; it is performed in Cornish, an old Celtic language.

 

The Helston ‘Furry (Floral) Dance’  is one of the oldest festivals in England. It takes place in Helston, an old Cornish town. It celebrates the coming of spring. The ‘dance’  is a procession through the narrow streets of the town. The men wear top hats and suits, the women wear their best dresses and children are dressed in white. The streets are decorated with flowers. People follow an old route through the town and even pass through people’s houses, shops and gardens!

 

The celebration of Halloween on 31 October was begun by the Celts over 2000 years ago. Their festival of the dead marked the beginning of winter. People believed that ghosts and witches came out on that night. These beliefs were not encouraged by the church, but the festival wasn’t abandoned. The Irish lit lanterns and candles to keep the ghosts away and wore costumes and masks to frighten them. People traveled from village to village and asked for food. They believed that any village that didn’t give food would have bad luck. The Irish immigrants brought these customs to the USA in the nineteenth century. Today in the USA and UK, children wear costumes and go from door to door saying ‘Trick or treat!’ and they are given sweets to take home.

 

Таблиця 3

Name	Season/date	Place	Reason	Symbol	Things to do	Ukrainian analogy
		Cornwall
Furry (Floral) Dance
		The USA, the UK

 

Розроблений комплекс вправ був  успішно застосований та експериментально перевірений під час педагогічної практики в 5му класі СЗОШ № 112. Процес формування СКК є актуальним на будь-якому етапі розвитку дитини, допомагає учневі зануритися в культурний контекст країни, мова якої вивчається, брати активну участь у діалозі культур, а також розширювати власний кругозір. Вправи, орієнтовані на формування СКК лише підвищували інтерес учнів до навчального процесу, адже на уроках застосовувалися аудіо- та відео- матеріали з автентичним мовленням, тексти, які вміщують соціокультурний компонент. Досить високий рівень підготовки самих учнів дозволяв застосовувати різні комплекси вправ, спрямовані на формування СКК в різних видах мовленнєвої діяльності. Ми вважаємо, що врахування соціокультурного компонента є необхідним при формуванні лексичної компетенції учнів загальноосвітніх шкіл, оскільки він допомагає сформувати не лише лексичну, а й комунікативну компетенцію. Соціокультурний компонент сприяє формуванню в учнів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, дозволяє асоціювати з мовною одиницею ту ж інформацію, що і носії мови, і досягати таким чином повноцінної комунікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. Опрацювавши науково-метоидичні джерела, ми встановили, що сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення ІМ. Вона є суттєвим елементом культури народу – носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.

2.  Виходячи з потреб та цілей вивчення ІМ, змінюється статус і роль країнознавчої інформації, вона представляється таким чином, щоб відповідати досвіду, потребам та інтересам особистості. У сучасній школі необхідно викладати ІМ нерозривно з національною культурою. Саме вона сприяє підвищенню мотивації, розвитку потреб та інтересів, свідомому вивченню мови.

3. Формування СКК передбачає включення учнів у міжкультурне спілкування, що моделюється на уроках АМ. Реалізація міжкультурного спілкування передбачає адекватне взаєморозуміння учасників комунікації, які є представниками різних культур. Досягнення такого взаєморозуміння можливо за умови володіння учнями певною сукупністю відомостей соціокультурного характеру, фоновими знаннями, навичками і вміннями оперувати такими знаннями, знаннями вербальної та невербальної поведінки, знаннями, навичками і вміннями оперування мовно-мовленнєвим матеріалом.

4. Для успішного вирішення проблеми формування соціокультурної компетенції необхідно задіяти раціональну систему тренувальних вправ, яка б забезпечила поетапну організацію процесу навчання.

5.   У процесі дослідження ми дійшли висновку, що формування соціокультурної компетенції буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:

• проводити паралелі між двома культурами;
• вибирати соціокультурні явища згідно завдання вчителя;
• оцінювати соціокультурні події та відмінності;
• висловлювати власну думку;
• формувати асоціативні уміння та естетичні почуття;
• висловлювати своє відношення до історичних подій іншомовної культури;
• формувати позитивне відношення до культури мови, що вивчається;
• інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення;
• коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту;
• -вирішувати соціокультурні завдання в умовних комунікативних ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЗЮМЕ

Нова мета навчання іноземної мови – “використовувати іноземну мову як

інструмент у діалозі культур  і цивілізацій сучасного світу” – загострює особливу увагу до соціокультурного складника іншомовної комунікативної компетенції. Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та вмінь.