Формування музичної культури особистості

_Зміст

Вступ  2-/0

Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми 
формування музичної культури 
особистості 

1.1 Проблема формування музичної 
культури особистості в

і сторичному контексті //

1.2 Сучасна музична культура,

її  сутні сть 38 5

 

Список, використаної літератури  

_{Додаток} 

 

     Вступ

Проблема формування музичної культури особистості як частини її духовної культури є (і була) досить актуальною для нашої держави і нашого часу. Адже наш час - один із тих, що прийнято називати переламним, і він характеризується особливим різноманіттям, а, нерідко, і полярністю, протиріччям ідей і явищ.

Ці тенденції знайшли своє відбиття і в проблемі формування музичної культури особистості. Так, з одного боку, в певній мірі розвивається музична педагогічна думка (хоча нерідко це справа одиночок - ентузіастів), доповнюються і розробляються державні документи, що стосуються вищезазначеної проблеми: Програма по музиці для загальноосвітньої школи, нещодавно підготовлений проект Державного стандарту загальної середньої освіти з галузі "Художня культура".

З другого боку, тією ж державою не вживається дійсних заходів щодо практичного вирішення цієї проблеми. Має місце і наявна відсутність у більшості людей стійкого інтересу до академічних жанрів музичного мистецтва, а нерідко і взагалі потреби спілкування з високохудожнім мистецтвом. Показник кількості людей, які ніколи не відвідували концертні зали, не опускається нижче 60 відсотків!

Крім того,  існуючі  довгий час  заборонні методи в музичній культурі стали лише чинником об'єднання андеграунда. Як результат, культура, що існувала як "субкультура протесту", стала сучасним типом поп-мистецтва, що несе в собі

 

зруйнування  критеріїв  дійсно  художньо-естетичних музичних цінностей.

Серед основних причин такого явища багато дослідників (Соколов Е.В., Уланова С.І., Левчук Л.Т. та ін.) вказують на існуючу в суспільстві недооцінку ролі музичного мистецтва в естетичному та духовному вихованні дітей і молоді, а нерідко і заміну музичного виховання музичним розважанням. Є і інша точка зору, що характеризує дану ситуацію як результат зниження загального рівня моральності в суспільстві {речовинність, поверхове ставлення молоді до праці, падіння моральних цінностей тощо) - звідси і відношення людей до музичної культури.

Не сприяє реальному процесу підйому духовної та музичної культури народу постійне зниження матеріальних витрат на освіту і культуру. З кінця 50-х років в суспільній свідомості затверджується принцип підпорядкування культури по відношенню до сфери матеріального виробництва, іншим сферам побуту. Все це призвело до суттєвого зниження потреб людей в духовному самовдосконаленні. Більш важливим стало задоволення потреб матеріально-побутових.

Панування залишкового принципу фінансування по відношенню до музичної культури, її потреб так і не поступається своїх позицій. Нову підтримку йому надало формальне розповсюдження госрозрахунку на різні галузі музичної культури. Введення нових економічних методів керування в сферу культури без урахування її змістовних, естетичних функцій, породило тенденцію комерціалізації музичного мистецтва, орієнтацію у творчих робітників і організаторів культурного життя на прибуток. Це приводить до гонитви  за  касовим  успіхом,   задоволення

 

нерозвинених смаків слухачів, а нерідко до зниження художніх критеріїв музичних творів. В результаті комерціалізації "товарна" ціна музичного мистецтва почала мати перевагу над

     ХУДОЖНЬОЮ.

Щоб доказати і усвідомити необхідність формування музичної культури особистості, звернемося до невеликого порівняння із її становищем в інших країнах.

розуміння,

Відомий диригент Генадій Рождественськии, повернувшись з однієї зі своїх концертних поїздок за кордон, розповів про глибоке враження, що справив на нього колосальний потяг молоді в Англії та США до композиторської класики. Він  підкреслив  високий  рівень  її масштаб   безпосередньої   участі школярів і студентів в її виконанні разом із професіоналами, навіть тоді, коли це потребує володіння стилем і технікою найскладніших творів XX століття.

Весь світ - від США до Китаю, від Японії до Європейських країн - переживає пору Ренесансу любові до музичної культури минулого і сучасного. Ми в неприйнятті цього залишимося невдовзі в повній ізоляції. Адже цивілізований світ давно розібрався, що до чого, і зв'язав прогрес промисловий з прогресом культурним. Людина - двигун прогресу, а він визначається культурними параметрами. В Японії віднеслися до цього відкриття крайньо раціонально прилучають дітей до музичної культури майже з дня народження. Американці "розводять" симфонічні оркестри по тим же причинам.

Ми  маємо  великий  розрив  між  творчими-висотами музичної культури і вкрай зниженими

 

 

критеріями музичної повсякденності, дистанцію величезного    розміру    від    професійного композиторського та виконавського шару,  від елітарної аудиторії до аудиторії масової, якщо мати на увазі різницю в естетичних позиціях, часту полярність художніх смаків. Звісно, сама по  собі  присутність  в  музичній  культурі елітарного шару творів і їх прихильників зовсім не негативна його ознака - навпроти, це та необхідна лідируюча складова частина цілого, що  забезпечує  його  необхідний  динамічний розвиток. Та одна справа - різність смакових відтінків і нюансів і зовсім інша - повне неприйняття  всіх  тих  багатств,   скарбниць музики, яке створило людство.

Можливо, причина занедбання цінностей 
музичної культури криється в нашій 
ментальності.  
М.Бердяєв відмічав, що  всякий людський ідеал доскональності, благородства, честі, чесності,чистоти, світла уявляється нашій людині малоцінним, надто світським ,серєдньокультурним. І коливається людина поміж началом тваринним і ангельським, мимо начала людського… їй часто здається, що, якщо не можна бути святим і піднятися до надлюдської висоти, то не так вже й важливо, чи бути шахраєм, чи чесним. А так, як надлюдський стан святості доступний лише дуже не багатьом, то досить багато не досягають і людського стану. В Росії все ще не достатньо розкрита людська сутність, вона все ще в потенціях, великих потенціях, але лише в потенціях.

 

 

 

             Отже проблема формування музичної культури залишається досить актуальною в наш час, особливо стосовно нашої країни. Наша держава - наче криве Віддзеркалення існуючого поважного, обережного ставлення до музичної культури в ряді розвинених країн. Це пояснюється, як аналізувалося вище, рядом причин : економічних, політичних, ментальних та ін.

     Та актуальність цієї проблеми можна розглядати і з позиції вікової. Зокрема, стосовно молодшого шкільного віку. Можна прийняти у зв'язку з цим ряд наступних положень - доказів :

- Молодший шкільний вік - реально перший ступінь масового систематичного, послідовного прилучання до музичної культури. Звичайно, не можна не погодитися зі словами письменника і педагога Л.Толстого, який стверджував, що від народження до п'ятирічного віку дитина бере з оточуючого світу в багато разів більше для свого розуму, почуттів, волі, характеру ніж від п'ятирічного віку до кінця свого життя. При належно організованому музичному вихованні дітей, формування основ їх музичної культури повинно розпочинатися ще в дошкільний період. Та на жаль, в наш час число дітей, що відвідують дитячі дошкільні заклади, де проводяться систематичні заняття по музичному вихованню, обмежено. В сім'ях також не надають цій проблемі великого значення. Тому саме початкова школа стає для дітей першою сходиною систематичного,цілеспрямованого формування основ музичної культури.

 

- як   стверджують   дослідники,   зокрема

З.Матоніс,  на  протязі  останніх  років

постійно   посилюється   тенденція   до

скорочення  строку  фізичного  достигання

(процес  акселерації).  Внаслідок  цього

відбувається   відставання  морально

психологічної   і   соціальної   зрілості

людини, що вносить в "перехідний" віковий

період дисгармонійність. В зв'язку з цим

набуває   великого   значення   створення

відповідної  "основи" музичної культури,

щоб,  по-перше,  подолати цей небезпечний

рубіж з мінімальними збитками надбаного

і згладити виникаючу дисгармонійність.

По-друге, якщо вже в молодшого школяра при

вірно організованому музичному вихованні буде

вироблятися     позитивне,     "оптимістичне"

відношення до процесу формування основ музичної

культури,  то дитина, навпаки, переходячи від

однієї сходини свого розвитку до наступної,

буде тільки набувати в плані свого духовного і

музичного росту.

Таким чином, актуальність і практична значимість виділеної проблеми обумовили вибір теми дослідження, його мету, об'єкт, предмет.

Метою нашого дослідження є вивчення проблеми музичної культури особистості в аспекті її сформованості та розвитку в дітей молодшого шкільного віку.

 

 

 

 

Завдання дослідження :

- дослідити діалектику процесу формування

музичної культури особистості в історичному контексті;проаналізувати сутність понять «музична культура суспільства», «музична культура особистості», «музична культура молодших школярів» виявити критерії сформованості музичної культури молодших школярів.

           Об'єктом дослідження обрано стан музично - естетичної роботи в загальноосвітній школі, зокрема в початковій школі.

     Предметом дослідження є процес формування музичної культури молодших школярів в умовах уроків музики в загальноосвітній школі.

Методологічною основою нашого дослідження стали ключові визначення науковців з даної проблеми :

• принцип системно-структурного підходу до 
  вивчення  явищ  культури,   обґрунтовані 
  В.Г.Афанас¹євим, С.Х.Раппопортом та ін.;
• принципи цілісного підходу до навчання 
  особистості  та  її  виховання  в  працях 
  Д.К.Бабанського та ін.;
• положення  про  єдність  свідомості  та 
  діяльності    в    працях    психологів 
  (С.Рубінштєйн, Лєонт'єв);

сучасні вимоги положення до необхідного рівня сформованості музичної культури молодших школярів, що викладені в Програмі по музиці для загальноосвітньої школи та в проекті Державного стандарту загальної середньої освіти "Художня культура"(змістова лінія "Музичне мистецтво").

           Вазою дослідження була еврейска школа «Бейт Менахем» м.Луганська.

      Дослідження здійснювалося в два етапи:

перший етап - пошуковий, передбачав вивчення та аналіз філософської, музично - естетичної та психолого - педагогічної літератури з досліджуємої проблеми;

визначення об'єкту, предмету, гіпотези, завдань дослідницької роботи, розробку методики констатуючої експериментальної роботи; другий етап - становив проведення констатуючого експерименту та розробку моделі формування високого рівня музичної культури молодших школярів.

На захист виносяться наступні положення: 1. Формування основ музичної культури молодших школярів є однією з  задач їх загального духовного розвитку.

2. Рівень сформованості музичної культури дітей 
   зумовлюється як суб'єктивними, так і рядом 
   об'єктивних  чинників  (ставлення  до  цієї 
   проблеми в родині,  відповідна організація 
   музичного виховання в загальноосвітній школі 
   та ін.).
3. З  позицій  сьогодення,  розвиток  музичної 
   культури дитини повинен бути спрямований на 
   формування не окремих її компонентів, а на 
   їх комплексне "об'єднання".
4. Цілеспрямоване,    систематичне    музичне 
   виховання школярів молодшого віку передбачає 
   керування даним процесом з боку вчителя 
   музики.

         Практичне значення дослідження полягає у

виявлені шляхи формування музичної культури молодших школярів за умови комплексного об'єднання окремих її компонентів та комплексного використовування музичних творів на уроці музики в загальноосвітній школі;

- розроблена методика музичного виховання учнів молодшого віку з позицій розвитку найголовніших і актуальних компонентів їх музично ї куль тури.

Структура курсової роботи:

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку.

 

               _{Розділ 1}

Теоретичні аспекти проблеми формування музичної культури особистості

1.1 Проблема формування музичної культури особистості в історичному контексті.

      Необхідність аналізу сутності музичної культури, самого поняття "музична культура особистості" передбачає використання історико-логічного підходу до аналізу еволюції музичної культури, зокрема, з точки зору становлення теорії музично-естетичного виховання.