Еколого-розвивальне середовище в ДНЗ та його використання в навчально-виховному процесі

• екскурсія та прогулянка у природу – до лісу, водойми, парку, скверу, луки; до зоопарку, ботанічного саду; на сільськогосподарські об'єкти – до саду, городу; на поле, ферму;

• трудова діяльність;

• природоохоронні акції тощо.

Заняття екологічно-природничого спрямування — це спеціально організований та регламентований дорослим процес формування екологічної компетентності, навичок природовідповідної поведінки, природодоцільного користування ресурсами, природоохоронної діяльності на основі наукових знань про природу. Вони можуть бути тематичними, домінантними, інтегрованими, комбінованими і проводитися як у приміщенні дошкільного закладу, так і на його території чи поза нею. Для дітей старшого дошкільного віку тривалість заняття за сферою життєдіяльності «Природа» становить 25 — З0 хв.

Однією з форм навчально-пізнавальної діяльності, організованої з метою засвоєння дітьми певного програмового змісту, є екскурсія, під час якої діти перебувають у природних умовах: у лісі, саду, біля водойми, на лузі. Педагогічний вплив екскурсій дуже значний, тому що старші дошкільники не лише спостерігають, вивчають, емоційно сприймають природу на чуттєвому рівні, а й відчувають себе її взаємозалежною частиною.

Доцільно проводити екскурсії на одне й те саме місце у різні пори року. Наприклад, спостерігати за шипшиною навесні (поява листочків, цвітіння), влітку (поява плодів, їх ріст, достигання), восени (зміни у забарвленні листя, їх опадання) та взимку (стан спокою).

Якщо немає можливості систематично спостерігати за певними рослинами у природі, то такі рослини, як підсніжник, пролісок, дзвоник, конвалію можна висадити на ділянці дитячого садка у куточку лісу по маршруту екологічної стежки.

Готуючись до екскурсії, вихователь має заздалегідь відвідати заплановане місце та визначити об'єкти для спостереження, продумати запитання та завдання для дітей, підібрати ігри, обрати місце для відпочинку, передбачити, який інвентар потрібно взяти з собою, щоб збирати рослини для гербарію, для поповнення куточка природи.

Напередодні екскурсії дітям слід повідомити про неї та про об'єкт спостереження, попередити, що необхідно мати відповідні одяг і взуття, нагадати правила безпечної поведінки у природі. Це дає змогу створити піднесений настрій, підвищити інтерес дітей до очікуваної події, зацікавити їх запланованою діяльністю.

Під час екскурсії педагогам необхідно слідкувати за тим, щоб діти не шкодили рослинам, комахам. 

Перед завершенням екскурсії доцільно надати дітям можливість відпочити, посидіти 5 — 7 хвилин, займаючись цікавою діяльністю, скажімо:

• розглянути зібрані природні матеріали;

• пограти у дидактичну гру «Упізнай гриби, дерево — за описом/листям/плодом/насінням», «Упізнай на дотик»; 

• послухати «музику природи»;

•      помалювати з натури тощо. 

Запропонувати дітям відобразити свої враженні у малюнках, аплікаціях, ліпленні. Ці роботи потім можна виставити в імпровізованій «картинній галереї». Тематика виставок може бути найрізноманітнішою: «Пригоди хмаринки», «Подорож бабиного літа (павутинки, мурашки)», «Мої маленькі друзі», «День народження клена (берізки, ялинки...)», «На гостинах у пернатих друзів», «Осінь золотокоса», «Синьоока зимонька», «На гостинах у шипшини» тощо.

Надзвичайно цікавим заняттям для дітей буде оформлення разом з вихователем фотоальбому «Де ми були, що бачили».

Батьки інколи обмежують прагнення дітей досліджувати навколишній світ, самостійно діяти з природними матеріалами — водою, камінцями, насінням, рослинами. Тому під час щоденної прогулянки з метою пізнання дітьми якостей предметів, об'єктів, явищ природи відповідно до плану вихователь має організовувати спостереження, ігри з вітром, водою, піском, природними матеріалами, трудову діяльність, проводить дидактичні ігри, природничі вікторини, змагання тощо.

Значне місце займає трудова діяльність. Твердження, що гармонійна особистість формується лише у гармонії з навколишнім світом і зробити це поза природою неможливо і не потребує доказів. Величезне значення природи для всебічного розвитку дітей давно визнано як незаперечний факт. Поряд з тим приклад дорослих, родинні цінності мають неабиякий вплив на формування правильного ставлення дітей до природи. Є сім'ї, у яких разом живуть декілька поколінь і традиційно залучають дітей до праці на землі, до догляду за городніми рослинами. Діти старшого дошкільного віку разом з дорослими членами родини пораються на городі, збирають урожай у саду.

Організація трудової діяльності дітей пяти-шести років у дошкільному закладі та в сімї необхідна для формування у них таких особистісних якостей як цілеспрямованість, наполегливість, старанність, працелюбність. Догляд за рослинами і тваринами у куточку природи – важливий вид трудової діяльності, який сприяє формуванню у дитини відповідального ставлення до покладених на неї обов’язків та позитивної самооцінки, почуття самостійності, усвідомлення самої себе як активної, соціально відповідальної, компетентної особистості.

 Така активна взаємодія  з рослинним і тваринним світом  дає дітям змогу застосувати  на практиці набуті теоретичні  знання про природу. Доглядаючи  за рослинами та тваринами, діти не лише засвоюють нову інформацію, оволодівають відповідними вміннями і навичками, усвідомлюють причинно-наслідкові зв'язки у природі, але й розуміють, що будь-яка діяльність людини у природі здійснюється відповідно до екологічних законів, а людина несе моральну відповідальність за збереження всього живого.

У сучасному дошкільному закладі використовують такі форми організації праці у природі дітей старшого дошкільного віку (на майданчику, городі, екологічній стежці, в саду, квітнику, куточку або центрі природи):

• доручення окремим дітям або групі — епізодичні, тривалі;

• чергування — у куточку природи, центрі природи або зимовому саду, на городі тощо;

• колективна трудова діяльність — прибирання у куточку природи, очищення доріжок від снігу; скопування грядок та рабаток, поливання і прополювання рослин на городі та у квітнику, висівання насіння овочів, квітів, зернових, висаджування розсади рослин, збирання врожаю або насіння квітів.

Важливо, щоб п'ятирічки відчували при цьому задоволення та радість і від результатів, і від самого процесу праці. Для цього педагогу необхідно не лише ретельно продумати мотивацію трудових дій дошкільників та забезпечити їх необхідним інвентарем, а й самому ставитися до виконання трудових дій позитивно, поділяти почуття дітей, коли вони радіють, що рослини і тварини здорові, доглянуті, чи сумують, що їх підопічні захворіли. Це дасть змогу створити емоційно сприйнятливу атмосферу у дитячому колективі.

Цікавою формою роботи з дітьми, що сприятиме вихованню бережливого ставлення до природи, закріпленню набутих екологічних знань, є участь у всесвітніх та всеукраїнських природоохоронних акціях, які проводять із залученням батьків:

• День довкілля — організовують на підтримку гуманної ініціативи світового товариства в Україні щороку в третю суботу квітня. Педагоги, батьки вихованців дошкільного навчального закладу разом з дітьми у цей день прибирають торішні сухі траву та листя, обкопують дерева, висаджують кущі та висівають квіти, майструють шпаківні тощо.

• Посади своє дерево — проводять двічі на рік (весна, осінь) з метою озеленення ділянок, парків, скверів; формування дбайливого ставлення до природи рідного краю, виховання почуття відповідальності за довкілля; ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з різними видами дерев, зокрема складання екологічного паспорту «Моє дерево»; залучення до природоохоронної діяльності через пошук, дослідження, опис дерев та проведення заходів щодо їх збереження.

• Наша допомога птахам — передбачає організацію та проведення виставок годівничок та шпаківень, їх розміщення на території дошкільного закладу та найближчих до нього міських парків і скверів; постійне підгодовування птахів; фенологічні спостереження; природоохоронні конкурси та вікторини для дітей; інформування про актуальність екологічних питань. Завдяки заходам у межах цієї акції діти більше дізнаються про птахів, спостерігаючи за їхнії тям у природі, турбуючись про них та допомагаючи їм.

• Новорічна ялинка — проводять щорічно (грудень) з і збереження та захисту зелених хвойних насаджень від вирубу у зимовий період. Діти виготовляють ялинкові іграшки та прикрашають дерева на території дошкільного закладу, майструють ялинки з паперу та залишкових матеріалів, малюють буклети із закли щодо збереження хвойних дерев.

• Першоцвіт — організовують з метою охорони рідкісних видів ранньоквітучих, ендемічних, реліктових рослин (цикламен нєцова, підсніжник складчастий, шафран весняний, шафран конський, білоцвіт весняний) та боротьби з незаконною торгії ними. Разом з батьками діти виготовляють листівки, плакати із зображеннями весняних першоцвітів, висаджують вирощені з цубулинок або насіння квіти у куточку лісу по маршруту екологічної стежини дошкільного закладу, під час екскурсії до лісу виставляють охоронні таблички тощо.

 Участь у природоохоронних акціях позитивно впливає на формування емоційно-ціннісного ставлення дітей до довкілля. Вони набувають особистого досвіду природодоцільної поведінки. Незабутні спогади дітей про таку плідну діяльність впливатимуть на їхні вчинки у подальшому житті.

Методи та прийоми екологічного виховання

У процесі підготовки та проведення згаданих вище форм роботи зі старшими дошкільниками для формування правильного екологічного світобачення педагоги використовують наочні, практичні, словесні методи та різні прийоми: показ, пояснення, «наближенн об'єкта спостереження до дітей, порівняння, малі форми усної народної творчості — приказки, прислів'я, ігри-забави тощо. [18]

Наочні методи:

• спостереження (за станом рослин і тварин, погоди);

• розглядання картин, ілюстрацій;

• перегляд діа-, відео-, ДВД-фільмів.

Практичні методи:

• досліди з природними матеріалами;

• ігри — дидактичні, рухливі, творчі; з природними матерія лами, з вітром, водою, піском. 

Словесні методи:

• бесіда — ввідна, супроводжувальна, підсумкова; 

• розповідь; 

• читання творів художньої літератури; 

• складання віршів, казок про рослини, тварин, явища природні

Найчастіше вихователі дошкільних навчальних закладів для пізнання природного довкілля організовують спостереження. Це — один з основних методів ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з об'єктами і явищами природи. Короткочасні, але багаторазово повторювані протягом року спостереження за певними об'єктами дадуть старшим дошкільникам змогу побачити, зрозуміти й усвідомити зв'язок між станом погоди, який фіксується у календарі погоди, та сезонними змінами у природі (похолодало — зав'яли трави екологічне виховпння дітей і квіти, пожовкло листя на деревах, заховалися комахи, птахи відлетіли у вирій), спонукатимуть до умовисновків, розмірковувань.

Спостереження за окремим природним об'єктом, наприклад, деревом, необхідно проводити протягом різних сезонів. Діти побачать, як відбуваються зміни: з'являються листочки, розцвітають квіти, формуються і дозрівають плоди, утворюється насіння, опадає листя... Використання художнього слова, пісень, народних прикмет та приказок загострить емоційне сприймання краси природи та збагатить словник.

Тривалі спостереження за об'єктами природи вихователь разом з дітьми має фіксувати у щоденнику тривалих спостережень. Наприклад, діти малюють або розфарбовують у підготовлених на початку навчального року малюнках (формат аркушів — А5, А6) зміни у стані рослини: паростки, листочки на пагонах, гілочках, квітки тощо. Потім ці малюнки розміщують на календарі природи. Цікавою діяльністю для дітей є оформлення тематичних виставок малюнків «Що бачили або робили сьогодні». З таких малюнків згодом можна виготовити книжку-розкладку, календар-килимок тощо. Фази розвитку, росту рослин можна відобразити також шляхом створення фризів з пластин на теми: «Яблунева (вишнева) гілочка», «Наш сонях», «Як ми ростили кабачок (гарбуз, горох)» тощо.

Фенологічні спостереження за змінами у природі доцільно фіксувати у календарі природи за допомогою розроблених карток, у яких схематично зображено:

• початок весняного танення снігу;

•      поява проталин;

•     приліт граків, шпаків, жайворонків; в поява метелика-кропивниці;

• початок руху соку берези;

• приліт і відліт лелек, качок;

• початок льодоходу та зникнення льоду з ріки;

• цвітіння весняних першоцвітів, клену, осики, верби;

• танення останнього снігу;

• виліт бджіл;

• розпускання пуп'янків і цвітіння бузку, черемхи, бузини, горобини, берези, вишні, груші, яблуні, сливи;

• перша гроза;

• перший нічний заморозок;

• остання гроза;

• початок падолисту;

• перший сніг;

• замерзання ріки;

• встановлення постійного снігового покрову та ін.

Дітям саме цього віку до вподоби все таємниче і загадкове, а логіка природи найбільш доступна дітям. їм легше зрозуміти відношення та зв'язки у світі природи, аніж в інших сферах навколишнього світу. Тому залучення дітей шостого року життя до проведення дослідів під час занять, прогулянок чи в осередку експериментування сприяє розвитку спостережливості, інтересу до природи, вихованню їхньої природодоцільної, природовідповідної поведінки.