Еколого-розвивальне середовище в ДНЗ та його використання в навчально-виховному процесі

Натомість заносять у куточок природи рослини із квітника. Це можуть бути айстри, чорнобривці, сальвії. Такі зміни в куточку природи дають змогу дітям продовжувати спостерігати за цими квітами на квітнику і у приміщенні, порівнюючи результати спостережень.

Узимку у куточку природи проводять вигонку рослин: висаджують цибулини тюльпанів, нарцисів і доглядають за ними аж до появи квітів. Також вирощують цибулю на перо та овес для підгодівлі птахів.

Навесні куточок природи поповнюють тими рослинами, які було винесено восени чи взимку, а також ранньовесняними рослинами — ефемероїдами. Висаджують підсніжник, пролісок, сон-траву, гусячу цибульку, первоцвіт. Після відцвітання цибулинки цих рослин висаджують у куточок лісу.

Улітку куточок природи прикрашають квітковими композиціями, зробленими руками дітей і вихователів.

У куточку природи можна утримувати як постійних, так і тимчасових мешканців.

До постійних мешканців відносяться: акваріумні риби, степова черепаха, канарка, хвилястий папуга, хом'ячок, морська свинка.

Акваріум — складова куточка природи у кожній віковій групі. Варто використовувати акваріуми лише з прямокутними стінками, оскільки сферична форма дещо змінює зовнішній вигляд об'єктів, що погіршує сприйняття дітей під час спостережень.

Для молодшої групи варто підібрати риб з місцевих водойм. Це — карась, короп, краснопірка. Також можна утримувати й одну з екзотичних риб — золоту рибку.

У середній групі зазвичай утримують різновиди золотої рибки, а саме: вуал хвоста, комету, телескопа, львиноголівку. Золота рибка і її різновиди холодноводні і не вибагливі.

У старшій групі можна утримувати дрібніших рибок. Цікавими для дітей будуть живородні рибки — групі і мечоносці. 

Ефемероїди — багаторічні трав'янисті рослини, з коротким весняним циклом розвитку і літнім періодом спокою. Надземні частини цих рослин живуть лише протягом кількох тижнів, а решту року перебувають у стані спокою у вигляді бульб, цибулин чи кореневищ

У дошкільних закладах відповідно до вимог безпеки дітей в акваріумах не повинно бути приладів для підігріву води та компресорів для насичення води киснем. Саме тому добирають такі види риб, які невибагливі до умов утримання, але мають привабливий вигляд. 

Степова черепаха, морська свинка чи хом'ячок, хвилястий папуга чи канарка можуть жити у будь-якій групі. Звичайно, для їх утримання необхідно мати акватераріум чи тераріум, відповідну клітку.

Тимчасових мешканців, зокрема молюсків, комах, ящірок, жаб, тритонів, ліпше утримувати влітку на веранді, маючи для цього відповідне обладнання:

• комах слід утримувати в інсектарії;

• молюск і тритонів — в окремому акваріумі;

• жаб і ящірок — у тераріумі.

Тимчасових мешканців можна утримувати не більше трьох днів, а потім їх відпускають у природне середовище. Це роблять разом з дітьми, переконуючи їх у тому, що на волі тваринам буде ліпше.

Проведення дослідів є органічною складовою екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, тому в групі необхідно виокремити дитячу лабораторію або осередок дитячого експериментування, наповнити його різноманітними матеріалами, приладдям,

як-от:

• картотека дослідів;

• мікроскоп, збільшувальне скло;

• ваги;

• годинники — пісочний, водний, сонячний;

• зразки  грунтів — піщаного, супіщаного, глинистого, суглинистого, підзолистого, дерново-підзолистого, болотяного, чорнозему та інших — відповідно до місця проживання;

• набори предметів з різних матеріалів — дерева, металу, пластмаси, скла: однакові за формою, величиною, але різні за вагою; різні за розміром, формою, але однакові за вагою;

• різноманітні камінчики, шишки, плоди та насіння рослин, мушлі тощо;

• ємкості — різні за об'ємом, висотою тощо;

• термометри для вимірювання температури повітря, рідини.

Спеціальний одяг для роботи в лабораторії (фартушки водонепроникні, нарукавники, захисні маски і окуляри, гумові рукавички) не лише збереже одяг дітей чистим, а й надасть діяльності п'ятирічок певного ігрового характеру. [18]

Вихователю слід вести щоденник дослідницької роботи, у якому він має фіксувати тему, мету, тривалість проведення досліду (дослідження), характеристику об'єктів, план поетапного проведення досліду, результати (малюнки, фотографії, діаграми змін росту та ін.), висновки за результатами досліду. Досліди мають носити пізнавальний та пошуковий характер, бути реальними у виконанні та доводитися до логічного завершення. Усе це сприятиме оволодінню дітьми елементарними уявленнями про явища і об'єкти природи, взаємозв'язки у ній та забезпечить відповідальне ставлення дітей до ходу і результату кожного досліду. 

З огляду на обмежений простір групової кімнати доцільно створити у дошкільному закладі окремий центр природи або зимовий сад, у якому можна розмістити не лише кімнатні та декоративні рослини, а й: 

• живі об'єкти постійні — птахи, їжак, вивірка, морська свинка, хом'як, пацюк, білі лабораторні мишки, черепаха пустельна або болотяна;

• живі об'єкти тимчасові — кішка, кролик, жуки, личинки метелика тощо;

• акваріум як модель водного світу; мешканці — місцеві річкові риби;

• тераріум як модель пустелі, болота; мешканці — вуж, ящірка, пуголовки, жаба, личинки водяних жуків.

Для забезпечення результативності педагогічного процесу у центрі природи необхідно розмістити плакати, дидактичні ігри, різні буклети, альбоми, художню та спеціальну літературу. З метою забезпечення належного догляду за мешканцями такого центру доцільно вести графік чергування дітей старшого дошкільного віку, годування ними тварин тощо.

Природничий міні-музей можна облаштувати як груповий, так і загальносадовий. У ньому можна зберігати такі експонати:

• фотографії дітей у природі під час екскурсій за межі дошкільного закладу;

• фотографії рослин і тварин, за якими спостерігали діти;

• правила природодоцільної поведінки та фотографії, які фіксують як позитивні, так і негативні вчинки;

• тематичні газети, плакати, зроблені дітьми та батьками;

• папки з надрукованими розповідями про сімейні подорожі у природу, до інших країн;

• незвичайні камінці, сухі гілки, інші природні матеріали, які діти знайшли під час екскурсій;

• вироби з природних матеріалів;

• альбоми з малюнками дітей на природничу тематику;

• календарі спостережень за погодою, фенологічні календарі;

• інформацію про стихійні природні лиха тощо.

Поповнення такого міні-музею різноманітними експонатами спонукатиме старших дошкільників до активної діяльності, сприятиме формуванню навичок правильної поведінки у природному довкіллі.

Ефективним елементом природного розвивального середовища є екологічна стежка як різновид педагогічно організованого маршруту на місцевості, зокрема на території дошкільного закладу. Складовими екологічної стежки можуть бути: 

• дерева, кущі, що вже ростуть на території дошкільного закладу;

• куточок лісу з привнесеними рослинними представниками лісу (ялина, сосна, черемшина, ліщина, ожина, шипшина, суниця тощо);

• куточок лугу;

• лікарський город або зелена аптека, де ростуть аптечна ромашка, бузина, деревій, календула, м'ята, звіробій, подорожник, чистотіл тощо;

• екзотичні для певної місцевості рослини — магнолія, смерека, тис; японська або китайська вишня; лимон, мандарин тощо;

• штучно виведені сорти декоративних рослин — троянди, бузку;

• мурашник, гнізда ластівки та ворони, шпаківня тощо.

Цікавою для п'ятирічок буде робота зі складання мапи маршрутів такої стежки. Продумана вихователем взаємодія з природним середовищем на екологічній стежці сприятиме емоційному сприйняттю дітьми природного довкілля, розширенню знань про взаємозв'язок людини і природи, розвитку пізнавальної, емоційної і вольової активності дошкільників, вихованню екологічно грамотної поведінки.

Облаштування у дошкільному навчальному закладі метеомайданчика не лише сприятиме розширенню знань про такі професії, як метеоролог, синоптик, а й спонукатиме дітей до самостійних спостережень за станом погоди, аналізу природних явищ і виявленню взаємозв'язків між станом погоди та об'єктами природи, розвитку творчого мислення, забезпечить відчуття радості самостійного відкриття таємниць природи. На такому майданчику доцільні:

• вітрячок-флюгер з позначеними сторонами світу для виявлення напрямку вітру;

• стійка з прикріпленою стрічкою для з'ясування сили вітру;

• термометри для вимірювання температури повітря на сонці та у затінку;

• розмічена стійка для вимірювання величини опадів (снігу, дощу).

За наявності достатнього місця на території дошкільного закладу можна розбити квітник. Клумби у квітнику можна робити різної форми — круглі, овальні, зіркоподібні, серповидні. Але за будь-якої форми вони мають бути такими, щоб дитина мала змогу дотягнутися рукою до середини, тобто діаметр клумби не повинен перевищувати 70 см.

Також доцільно використовувати у дошкільних закладах рабатки — вузькі (50 — 70 см) довгі квіткові грядки, які зазвичай розбивають уздовж доріжок та ігрових, спортивних майданчиків.

Якщо немає можливості створити квітник, на майданчиках груп облаштовують одну — дві клумби чи рабатки.

Для квітника доцільно обирати такі рослини:

• однорічні — алісум, айстри, іпомея, чорнобривці, мак, космея, кларкія, лобелія, портулак, настурція, нагідки, резеда, тютюн запашний, цинія, кохія, майори; 

• дворічні, що висіваються навесні або влітку, зимують у грунті та зацвітають навесні наступного року — турецька гвоздика, братки, маргаритки, примула, віола триколірна;

• багаторічні, які цінні тим, що невибагливі, а відтак догляд за ними нескладний — троянда, аквілегія, айстра багаторічна, ірис, лілейник, лілея, люпин, нарцис, півонія, рудбеї тюльпани, флокси багаторічні, жоржини, гладіолуси, дикий виноград.

Якщо висаджувати поряд рослини, які квітують у різний час протягом півріччя — з травня по жовтень — клумби і рабатки радуватимуть дітей та дорослих різнобарв'ям квітів. Зацікавить старших дошкільників створення квіткового годинника та догляд за ним.

Діти будь-якого віку особливо цінують те, що вони вирости самостійно, тому у дошкільному закладі необхідно виділити окре місце для саду. У ньому можуть рости:

• фруктові дерева — яблуня, груша, вишня тощо;

• ягідні рослини — смородина, порічка, агрус, малина.

Яблуні і груші садять рядами на відстані 4 —6 м, чергуючи з вишнями. Смородину, порічку, агрус висаджують на відстані 60 — 80 см одне від одного між рядами дерев, малину — вздовж паркану. Грядку для садової суниці або полуниці розміщують у добре освітленому сонцем, затишному місці та насипають висотою 20 — 25 см. Висаджую рослини на відстані 20 — 25 см у два рядки.

Садові рослини можна також розмістити на ділянці групи, але так, щоб корені та крона кожної рослини вільно розвивалися і не заважали одне одному.

Так само можна розбити город — на ділянці однієї групи ч спільний для декількох груп. Місце для грядок має бути відкрите, добре освітлене сонцем, захищене з північного боку будівлею або парканом. Площу городу слід планувати з розрахунку 1 – 2 м на кожну дитину 5 — 6 років. Доцільно робити грядки довжиною 2 — 3 м, шириної 70 см. Висота грядок має бути 15 — 20 см, відстань між ними — 50 см. Зазвичай город обсаджують кукурудзою або соняхом, які є цікавим для спостережень. Діти старшого дошкільного віку можуть висаджувати на городі такі овочеві культури:

• листові — салат, капуста, петрушка;

• пасльонові — помідори, баклажани;

• гарбузові — огірок, гарбуз, диня, кавун, кабачки;

• бобові — горох, квасоля;

• коренеплоди — редис, ріпа, буряк, морква, петрушка;

• цибулинні — цибуля ріпчаста, часник.

На території дошкільного навчального закладу для кожної групи відокремлено групові майданчики, які озеленюють декоративними деревами (клен гостролистий, каштан, ясень, липа, тополя, береза, дуб, сосна, ялина, смерека, модрина, верба, горобина) та кущами (спірея, жасмин, бузок, калина тощо). На таких ділянках з дітьми організовують ігри, спостереження, займаються різними цікавими справами. Належно створене дорослими природно розвивальне середовище не лише забезпечує умови для організованої життєдіяльності старших дошкільників, а й спонукатиме їх до самостійного активного пізнання навколишнього світу.

 

1.2. Організація  різних видів діяльності дітей старшого дошкільного віку в умовах екологічно-розвивального середовища.

 

Розглянемо деякі форми освітньої роботи з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку:

• заняття екологічно-природничого спрямування;