Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 11:26, реферат
Ч. Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли природознавство було на піднесенні, в науці здійснювались важливі відкриття. Він не мав систематичної біологічної освіти (два роки навчався на медичному факультеті в Едінбурзі, а потім перейшов до Кембріджського університету, де в 1831 р. закінчив богословський факультет), але дуже захоплювався природничими науками, цілеспрямовано вивчав спеціальну літературу, займався колекціонуванням, мисливством, брав участь в експедиціях по дослідженню геології, фауни, флори окремих районів Англії.
Наведемо простий приклад. Уявіть собі групу рослин, що населяють ізольовану полонину. Популяція складається з 100 дорослих рослин, і лише 2% рослин в популяції містять особливий варіант гена (наприклад, що зачіпає забарвлення квітки), тобто в розглянутій нами популяції цей ген є лише у двох рослин. Цілком можливо, що невелика пригода (наприклад, повінь або падіння дерева) призведе до загибелі обох рослин, і тоді цей особливий варіант гена (або, користуючись науковою термінологією, цей аллель) просто зникне з популяції. А значить, майбутні покоління будуть вже не такими, як що розглядається нами.
Існують і інші
приклади дрейфу генів. Розглянемо велику
розмножується популяцію з
Дрейф генів подібного типу можна спостерігати і на прикладі явища з таким, що запам'ятовується назвою ефект пляшкового горлечка. Якщо з якої-небудь причини чисельність популяції різко зменшиться - під впливом сил, не пов'язаних з природним відбором (наприклад, у випадку незвичайної посухи або нетривалого збільшення чисельності хижаків), швидко з'явилися, а потім зникли, - то результатом буде випадкове усунення великої кількості індивідуумів. Як і у випадку ефекту засновника, на той час, коли популяція знову буде переживати розквіт, у ній будуть гени, характерні для випадково вижили індивідуумів, а зовсім не для вихідної популяції.
В Наприкінці XIX століття в результаті мисливського промислу були майже повністю винищені північні морські слони. Сьогодні в популяції цих тварин (відновила свою чисельність) спостерігається несподівано маленька кількість генетичних варіантів. Антропологи вважають, що перші сучасні люди пережили ефект пляшкового горлечка близько 100 000 років тому, і пояснюють цим генетична схожість між собою людей. Навіть у представників кланів горили, мешкають в одному африканському лісі, більше генетичних варіантів, ніж у всіх людських істот на планеті.
Тема: Мікроеволюція. Фактори еволюції.
Видоутворення. Природний добір. Макроеволюція, її напрямки.
Мета: - сформувати в учнів поняття про мікроеволюцію, вид,
адаптацію, макроеволюцію, дивергенцію;
- ознайомити з елементарними факторами еволюції;
- охарактеризувати форми боротьби за існування як фактори
еволюції видів у природі;
- з'ясувати творчу роль природного добору; показати природний
добір
як головну рушійну силу
- пояснити виникнення пристосувань;
- розкрити відносний характер пристосованості як результат
природного добору.
Обладнання: гербарій рослин, таблиці - "Форми боротьби за
існування", "Природний добір".
Тип уроку:_________________
Структура уроку
І. Вивчення нового матеріалу.
1. Вид - основна паксономічна одиниця.
2. Сучасні критерії виду.
3. Популяція - одиниця виду та еволюції.
4. Елементарні фактори мікроеволюції.
5. Способи видоутворення.
6. Природний добір, його суть і форми.
7. Боротьби за існування та її форми.
8. Макроеволюція і її фактори.
9. Докази макроеволюції.
10. Шляхи реалізації еволюції.
ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Що таке макроеволюція?
2. Назвіть критерії виду.
3. Що таке популяція?
4. Які є способи видоутворення?
5. Які елементарні фактори еволюції?
6. Заповнити таблицю.
ІІІ. Домашнє завдання: вивч. ст.
Таблиця.
Порівняння штучного і природного добору.
Штучний Природний
Схожість Діє три фактори: мінливість,
Від їх спільної дії утворюють-
породи і сорти
спадковість, добір.
-ся:
види
Відмінність Зберігає лише корисні для людини ознаки.
Людина добирає за видимими ознаками.
Діє на користь людини.
Відбувається з часів первісної людини. Зберігає будь-які життєво важливі
ознаки.
Добирає за помітними і непомітними ознаками.
Діє на користь організму, популяції, виду.
Відбувається протягом геологічних епох; в ряді випадків його дія
виявляється за короткий час.
Мікроеволюція
1. Визначення "виду".
Вид - це сукупність особин, що займають певну територію (ареал), здатні
схрещуватись між собою і давати плідне потомство.
2. Структура виду.
Вид підвищ популяція.
Популяція - сукупність особин одного виду, які мешкають на одній
території і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані
від особин інших популяцій того самого виду.
Підвид - сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються від
інших популяцій того самого виду однією або кількома станами ознак.
Наприклад: вид "тигр" має сім підвидів.
Вид "білий гриб" - 20 підвидів.
3. Погляди К.Ліннея, Ж.-Б.Ламарка, Ч.Дарвіна на "вид".
К.Лінней: "Вид реально існує в природі і не змінюється з часом".
Ж.-Б.Ламарк: "Видів немає. Вони - плід уявлення; але історичний розвиток
є".
Ч.Дарвін: "Види реально існують, відносно постійні і є результатом
-----> Page:
нових умов
довкілля.
Воно має необоротний характер на відміну від мікроеволюції.
Видоутворення відбувається:
а) дивергенцією - коли з вихідної форми утворюється два чи більше нових
видів;
б) перетворенням виду-
історичного розвитку завдяки адаптаціям до змін довкілля.
Видоутворення за допомогою
дивергенції є наслідком
Тому відповідно до
типів ізоляції розрізняють
а) географічне - коли внаслідок географічної ізоляції популяції
дивергують в різні види;
Наприклад: бобер євразійський і американський (Берінгова протока
роз'єднала материки);
б) екологічне - при появі екологічної ізоляції;
Коли групи популяцій потрапляють у різні екологічні умови в межах
ареалу;
в) поліплоїдне - у рослин внаслідок кратного збільшення кількості
хромосом;
г) схрещуванням особин споріднених видів: коли гібридні нащадки
схрещуються між собою і утворюють нові плідні покоління.
Макроеволюція
1. Макроеволюція і її фактори.
Макреоволюція - це еволюційні процеси, що приводять до виникнення
надвидових таксонів (одиниць): родів, родин і аж до царств.
В природі реально існують лише види. Надвидові категорії ввела людина на
підставі ступеня споріднених видів.
Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує.
Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до
різних умов довкілля.
Це явище називається адаптивною радіацією, що вібувається у формі
дивергенції - явище розходження ознак у нащадків як наслідок
пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.
2. Напрямки макроеволюції:
а) біологічний прогрес - збільшення чисельності популяцій, розширення
ареалу, утворенння нових підвидів і видів в межах певної групи;
Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні.
б) біологічний регрес - зниження пристосованості, чисельності,
скорочення ареалу, вимирання певної групи.
Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та
індійський слон.
Ці поняття не мають реального відображення в природі, а є узагальнюючими
термінами, які показують
ступінь видової
певний геологічний час.
3. Докази макроеволюції:
а) порівняльно-аналітичні:
<p class="dash0421_0442_0430_Информация о работе Чарльз Дарвін: життя і наукова діяльність