Чарльз Дарвін: життя і наукова діяльність

Наведемо простий  приклад. Уявіть собі групу рослин, що населяють ізольовану полонину. Популяція складається з 100 дорослих рослин, і лише 2% рослин в популяції містять особливий варіант гена (наприклад, що зачіпає забарвлення квітки), тобто в розглянутій нами популяції цей ген є лише у двох рослин. Цілком можливо, що невелика пригода (наприклад, повінь або падіння дерева) призведе до загибелі обох рослин, і тоді цей особливий варіант гена (або, користуючись науковою термінологією, цей аллель) просто зникне з популяції. А значить, майбутні покоління будуть вже не такими, як що розглядається нами.

Існують і інші приклади дрейфу генів. Розглянемо велику розмножується популяцію з строго певним розподілом алелей. Уявімо, що з  тієї чи іншої причини частина  цієї популяції відокремлюється  і починає формувати власне співтовариство. Розподіл генів у субпопуляції може бути нехарактерним для ширшої групи, але з цього моменту і надалі в субпопуляції буде спостерігатися саме таке, не характерну для неї розподіл. Це явище називається ефектом засновника.

Дрейф генів подібного типу можна спостерігати і на прикладі явища з таким, що запам'ятовується назвою ефект пляшкового горлечка. Якщо з якої-небудь причини чисельність популяції різко зменшиться - під впливом сил, не пов'язаних з природним відбором (наприклад, у випадку незвичайної посухи або нетривалого збільшення чисельності хижаків), швидко з'явилися, а потім зникли, - то результатом буде випадкове усунення великої кількості індивідуумів. Як і у випадку ефекту засновника, на той час, коли популяція знову буде переживати розквіт, у ній будуть гени, характерні для випадково вижили індивідуумів, а зовсім не для вихідної популяції.

В Наприкінці XIX століття в результаті мисливського промислу були майже повністю винищені північні морські слони. Сьогодні в  популяції цих тварин (відновила свою чисельність) спостерігається несподівано маленька кількість генетичних варіантів. Антропологи вважають, що перші сучасні люди пережили ефект пляшкового горлечка близько 100 000 років тому, і пояснюють цим генетична схожість між собою людей. Навіть у представників кланів горили, мешкають в одному африканському лісі, більше генетичних варіантів, ніж у всіх людських істот на планеті.

Тема: Мікроеволюція. Фактори  еволюції.

 

 Видоутворення. Природний  добір. Макроеволюція, її  напрямки.

 

          Мета: - сформувати в учнів поняття  про мікроеволюцію, вид,   

                                       критерії виду, популяції,

адаптацію, макроеволюцію, дивергенцію;

 

- ознайомити з елементарними  факторами еволюції;

 

- охарактеризувати форми боротьби за існування як фактори             

           еволюції видів у природі;

 

- з'ясувати творчу роль  природного добору; показати природний         

        добір  як головну рушійну силу еволюції;

 

- пояснити виникнення  пристосувань;

 

- розкрити відносний характер пристосованості як результат            

            природного добору.

 

Обладнання: гербарій рослин, таблиці - "Форми боротьби за              

                              існування", "Природний добір".

 

Тип уроку:_________________

 

Структура уроку

 

І. Вивчення нового матеріалу.

 

1. Вид - основна паксономічна  одиниця.

 

2. Сучасні критерії виду.

 

3. Популяція - одиниця виду  та еволюції.

 

4. Елементарні фактори  мікроеволюції.

 

5. Способи видоутворення.

 

6. Природний добір, його  суть і форми.

 

7. Боротьби за існування  та її форми.

 

8. Макроеволюція і її  фактори.

 

9. Докази макроеволюції.

 

10. Шляхи реалізації еволюції.

 

ІІ. Закріплення вивченого  матеріалу.

 

1. Що таке макроеволюція?

 

2. Назвіть критерії виду.

 

3. Що таке популяція?

 

4. Які є способи видоутворення?

 

5. Які елементарні фактори  еволюції?

 

6. Заповнити таблицю.

 

ІІІ. Домашнє завдання: вивч.  ст.

 

                                          Конспект.

 

Таблиця.

 

Порівняння штучного і  природного добору.

 

Штучний Природний

 

Схожість Діє три фактори:   мінливість,

 

Від їх спільної дії утворюють-

 

        породи  і сорти

 

спадковість, добір.

 

-ся:

 

             види

 

Відмінність Зберігає лише корисні для людини ознаки.

 

Людина добирає за видимими ознаками.

 

Діє на користь людини.

 

Відбувається з часів  первісної людини. Зберігає будь-які життєво важливі

ознаки.

 

Добирає за помітними і  непомітними ознаками.

 

Діє на користь організму, популяції, виду.

 

Відбувається протягом геологічних  епох; в ряді випадків його дія

виявляється за короткий час.

 

 

 

Мікроеволюція

 

1. Визначення "виду".

 

Вид - це сукупність особин, що займають певну територію (ареал), здатні

схрещуватись між собою  і давати плідне потомство.

 

2. Структура виду.

 

Вид  підвищ популяція.

 

Популяція - сукупність особин одного виду, які мешкають на одній

території і вільно схрещуються  між собою, але так чи інакше ізольовані

від особин інших популяцій того самого виду.

 

Підвид - сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються  від

інших популяцій того самого виду однією або кількома станами  ознак.

 

Наприклад: вид "тигр" має  сім підвидів.

 

Вид "білий гриб" - 20 підвидів.

 

3. Погляди К.Ліннея, Ж.-Б.Ламарка, Ч.Дарвіна на "вид".

 

К.Лінней: "Вид реально  існує в природі і не змінюється з часом".

 

Ж.-Б.Ламарк: "Видів немає. Вони - плід уявлення; але історичний розвиток

є".

 

Ч.Дарвін: "Види реально  існують, відносно постійні і є результатом

-----> Page:

нових умов

довкілля.

 

Воно має необоротний  характер на відміну від мікроеволюції.

 

Видоутворення відбувається:

 

а) дивергенцією - коли з вихідної форми утворюється два чи більше нових

видів;

 

б) перетворенням виду-попередника  на новий вид у процесі його

історичного розвитку завдяки  адаптаціям до змін довкілля.

 

Видоутворення за допомогою  дивергенції є наслідком ізоляції.

 

 Тому відповідно до  типів ізоляції розрізняють типи  видоутворення:

 

а) географічне - коли внаслідок  географічної ізоляції популяції

дивергують в різні  види;

 

Наприклад: бобер євразійський і американський (Берінгова протока

роз'єднала материки);

 

б) екологічне - при появі  екологічної ізоляції;

 

Коли групи популяцій  потрапляють у різні екологічні умови в межах

ареалу;

 

в) поліплоїдне - у рослин внаслідок кратного збільшення кількості

хромосом;

 

г) схрещуванням особин споріднених  видів: коли гібридні нащадки

схрещуються між собою  і утворюють нові плідні покоління.

 

Макроеволюція

 

1. Макроеволюція і її  фактори.

 

Макреоволюція - це еволюційні процеси, що приводять до виникнення

надвидових таксонів (одиниць): родів, родин і аж до царств.

 

В природі реально існують  лише види. Надвидові категорії ввела  людина на

підставі ступеня споріднених  видів.

 

Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує.

 

Різноманітність видів виникає  внаслідок пристосувань їхніх предків  до

різних умов довкілля.

 

Це явище називається  адаптивною радіацією, що вібувається  у формі

дивергенції - явище розходження  ознак у нащадків як наслідок

пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.

 

2. Напрямки макроеволюції:

 

а) біологічний прогрес - збільшення чисельності популяцій, розширення

ареалу, утворенння нових  підвидів і видів в межах певної групи;

 

Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні.

 

б) біологічний регрес - зниження пристосованості, чисельності,

скорочення ареалу, вимирання  певної групи.

 

Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та

індійський слон.

 

Ці поняття не мають  реального відображення в природі, а є узагальнюючими

термінами, які показують  ступінь видової різноманітності  певної групи в

певний геологічний час.

 

3. Докази макроеволюції:

 

а) порівняльно-аналітичні:

<p class="dash0421_0442_0430_043d_0434_0430_0440_0442_043d_044b_0439_0020HT