Церковно-музична лексика

-фальцет (високий чоловічий голос, що є своєрідною окрасою хору),

-тенор ( високий чоловічий півчий голос, веде головну мелодію),

-сопрано (найвищий жіночий голос у півчому хорі)Є

-мікст (реєстр півчого голосу,перехідний між грудним і головним, легкий, м'який),

-меццо-сопрано (середній жіночий голос півчого хору),

-контральто (низький жіночий голос півчого хору),

-альт (високий голос,веде основний наспів у півчому хорі),

-баритон (середній за висотою чоловічий голос у півчому хорі),

-дискант (високий дитячий голос);

Таких  іменників дібрано 9 лексичних одиниць;

г) іменники на позначення ролей у півчому хорі:

-головщик (ведучий і перший заспівувач на криласі, найдосвідченіший заспівувач),

-вершники (виконавці верхнього голосу в знаменному трирядковому співі),

-демественник ( соліст у демественному стилі виконання);

-путники (виконавці головного голосу у трирядковому стилі),

-нижники (виконавці нижнього голосу в хорі у трирядковому співі);

Таких  іменників дібрано 5 лексичних одиниць;

д) різновиди прикрас вокальних партій у півчому хорі:

-колоратура (гами, арпеджіо, мелізми, що прикрашають вокальну партію),

-акростих (зовнішня технічна прикраса канону, фраза, складена з початкових букв ірмосів та тропарів канону; краєгранесія, краєстрочіє),

-стихира ( гімнографічний текст строфічної форми,приурочений до псалма),

-азматик –алилуарій (приспів "алилуя"),

-алілуя ( хвалебний приспів , звернений до всіх іпостасі Трійці);

Таких  іменників дібрано 5 лексичних одиниць;

е) іменники на позначення назв видів, жанрів пісень та їх складових частин:

жанри:

-ізводи (місцеві музично-поетичні варіанти старовинних церковних піснеспівів),

- ірмос (назва першого стихира-тропаря в кожній пісні канону),

-канон (піснеспів, складений за відомим правилом і розміром),

-катавасія (ірмоси, які співаються в кожній пісні канону),

-піснесловіє (духовна пісня),

-кондак (коротка пісня, яка містить в собі похвалу святому або виражає суть свята),

-стих (короткий піснеспів або пісня, вибрана з псалмів або з інших книг Святого Писання),

-псальма (духовна пісня-гімн, створена на тексти віршово оброблених біблійних псалмів),

-подобен (піснеспів, який прийнятий за зразок побудови тексту і наспіву для виконання по ньому інших піснеспівів),

-тропар (невеличкий піснеспів, в якому коротко розкривається суть свята або згадується пам’ять святого);

-акатист-акафіст ( похвальна пісня на честь Ісуса Христа, Богородиці чи сятого; складається з 13 кондаків та 12 ікосів),

Таких  іменників дібрано 14 лексичних одиниць;

види:

-світильні ( пісне співи на утрені після канона, в них молитви про просвітительство "зверху"),

-екзапостиларії (пісні, що співаються на недільній утрені),

-троїчні ( пісні, зміст яких прославляє Пресвяту Трійцю),

-мученичні ( на честь мучеників),

-блаженні ( пісне співи про блаженство (Мф.5,3-12),

Таких  іменників дібрано 5 лексичних одиниць;

є) іменники на позначення способу виконання піснеспівів:

-піснеспів (узагальнена назва церковного одноголосного твору),

-розспів (система церковних мелодій, для якої характерні визначальні мотиви-поспівок і закономірності їх організації в співі Служби Божої),

-наспів ( мелодія пісне співу, що стала традиційною в богослужбовому вжитку певної місцевості або монастиря);

Таких  іменників дібрано 4 лексичні одиниці;

ж) іменники на позначення виду та типу церковних співів:

-поліфонія ( вид багатоголосся, який базується на одночасному звучанні двох і більше мелодичних голосів),

-сідалень ( піснеспіви, під час яких можна сидіти),

Таких  іменників дібрано 12 лексичних одиниць;

е) іменники та словосполучення на позначення духовної музики:

-композиції ( вокальні духовно-музичні твори, створені відомими авторами; усі переклади і композиторські переробки церковних розспівів),

-пісні духовні ( складені християнами за натхненням духу благодаті),

Таких  іменників дібрано 5 лексичних одиниць;

є) іменники на позначення пристосування пісенного церковного твору до нових умов виконання:

-редакція ( пристосування пісенного твору до нових умов виконання),

-гармонізація ( музичний твір, скомпонований на основі традиційної церковної мелодії),

-реконструкція ( відновлення втрачених або недописаних частин музичного твору);

Таких  іменників дібрано 3 лексичні одиниці;

ж) іменники та словосполучення  на позначення збірників церковних пісень:

-мінеї четьї- четьї мінеї ( церковний збірник богослужбових пісень, канонів,повчань),

-часослов ( церковно-богослужбова книга, що містить псалми, молитви, пісні),

Таких  іменників дібрано 4 лексичні одиниці;

з) іменники на позначення мелодійного дзвоніння:

-перебір ( повільний дзвін почергово у кожен зі дзвонів по 1 разу , починаючи з найменшого до великого, потім всі разом; так багато разів),

-всеношний ( безперервні удари у великий дзвін),

-передзвін ( дзвін почергово у кожен зі дзвонів, починаючи з великого до найменшого).

Таких  іменників дібрано 6 лексичних одиниць;

и) іменники на позначення церковних обрядових дійств, під час яких виконуються пісне співи:

-богослужіння –богослужба (церковно-обрядове дійство, до складу якого входять : читання й співання молитв, священодіяння),

-літургія (центральне богослужіння добового кола, під час якого відбувається Таїнство Євхаристії),

Таких  іменників дібрано 4 лексичні одиниці;

і) іменники та словосполучення на позначення назв графічних знаків на знаменах, які використовували для запису музики:

-кокіза (група основних знамен,разом з присвоєними їй знаменами-прикрасами, мелодійний зворот),

-лице ( назва знамен, що зображають багаточисельні звуки в короткому написанні; завжди мають букву "фіта" – прикрасу мелодії),

-стопиця (вживається при багаторазовому повторі звуків однакової висоти та тривалості),

-скамейца ( широка лінія ознаки скамейци ( "камінці" пишуться внизу); скамейца дає 2 звука_,

-чашка ( знамя 2-х однакових звуків зверху вниз; чашка повна – три звуки),

Таких  іменників дібрано 21 лексична одиниця;

й)іменники на позначення назв місць розташування співаків:

крилас, крилос, клірос, жереб (місце в передній частині храму, призначене для читців і півчих),

хори (місце для співаків у храмах, на якому під час богослужіння співає церковний хор);

Таких  іменників дібрано 6 лексичних одиниць.

Всього  методом суцільної вибірки нами дібрано 157 лексичних одиниць –  іменників та словосполучень на позначення церковно-музичної термінології.

                             Висновки  до  розділу  2

    1.Огляд музичної термінолексики дає підстави стверджувати про вдосконалення сучасної української церковно-музичної терміносистеми.

   2.У тематичній групі “церковно-музичні терміни ” простежуються в основному загальні тенденції і закономірності функціонування та формування лексичної системи української мови.

     3. Постійне поповнення цієї тематичної групи відбувається: а) шляхом  уведення в обіг власних національномовних новотворень; б) калькуванням  з інших мов;   в) запозиченням іншомовних лексем з подальшим їх коригуванням та пристосуванням до норм і законів української мови.

   4.Українська церковно-музична термінологія  позначена помітним південновізантійським впливом – більшість запозичених лексем потрапила із грецької мови (, ірмос, канонарх, кондак, монодія, невми, октоїх, стихира, тропар, хейрономія).  Відчутні намагання впроваджувати в церковно-музичну терміносистему і давньоукраїнські номінації (, благовіст, благовісник, било, знаменний розспів, клепало, вершник, головщик, нижник, осьмогласіє, піснеписець, стовповий спів).

   5. У номенклатурі термінів виділяються різні за обсягом і структурою групи слів, об’єднані тематично на основі зв’язків ознак, предметів і явищ дійсності, які вони позначають. Серед великої кількості тематично однорідних груп вирізняються такі угрупування назв :

1) тематичні групи  церковно-музичної лексики періоду  Х-ХVІ ст.:

а) іменники на позначення назв дій, процесів праці в галузі музики: дібрано 5 лексичних одиниць; 

б) іменники та словосполучення на позначення назв різних видів вокально-хорового співу:  дібрано 5 лексичних одиниць;

в) іменники на позначення назв церковних  півчих книг, трактатів, зошитів, уставів, правил: дібрано 8 лексичних одиниць;

 г) іменники на позначення назв співацьких голосів та їх регістрів: дібрано 3 лексичні одиниці;

 д) іменники та словосполучення на позначення назв графічних знаків, які використовували для запису музики: дібрано 10 лексичних одиниць;

е) іменники на позначення назв умовних  графічних знаків для певного  музичного тону (звуку): дібрано 4 лексичні одиниці;

 є) іменники на позначення  назв прикрас мелодичного рисунка: дібрано 2 лексичні одиниці;

ж) іменники на позначення назв музичних інструментів: дібрано 6 лексичних одиниць;

2) тематичні групи  церковно-музичної лексики періоду  ХVІІ - Х ст.:

  а) іменники на позначення назв професій в царині церковного співу: дібрано 9 лексичних одиниць;

 б) іменники та словосполучення на позначення півчих колективів: дібрано 2 лексичні одиниці;

в) іменники на позначення назв хорових співацьких голосів та їх регістрів:

дібрано 9 лексичних одиниць;

г) іменники на позначення ролей у півчому хорі: дібрано 5 лексичних одиниць;

д) різновиди прикрас вокальних партій у півчому хорі: дібрано 5 лексичних одиниць;

е)  іменники на позначення назв видів, жанрів пісень та їх складових частин:

жанри: дібрано 14 лексичних одиниць;

види: дібрано 5 лексичних одиниць;

є) іменники на позначення способу виконання піснеспівів: дібрано 4 лексичні одиниці;

ж) іменники на позначення виду та типу церковних співів: дібрано 12 лексичних одиниць;

е) іменники та словосполучення на позначення духовної музики: дібрано 5 лексичних одиниць;

є) іменники на позначення пристосування пісенного церковного твору до нових умов виконання: дібрано 3 лексичні одиниці;

ж) іменники та словосполучення  на позначення збірників церковних пісень:

дібрано 4 лексичні одиниці;

з) іменники на позначення мелодійного дзвоніння: дібрано 6 лексичних одиниць;

и) іменники на позначення церковних обрядових дійств, під час яких виконуються пісне співи: дібрано 4 лексичні одиниці;

і) іменники та словосполучення на позначення назв графічних знаків на знаменах, які використовували для запису музики: дібрано 21 лексична одиниця;

й)іменники на позначення назв місць розташування співаків: дібрано 6 лексичних одиниць.

Всього  методом суцільної вибірки нами дібрано 157 лексичних одиниць –  іменників та словосполучень на позначення церковно-музичної термінології. Найбільші  підгрупи за кількістю :

-іменники та словосполучення на позначення назв графічних знаків на знаменах, які використовували для запису музики: дібрано 21 лексична одиниця;  

-іменники на позначення назв видів, жанрів пісень та їх складових частин: жанри: дібрано 14 лексичних одиниць; види: дібрано 5 лексичних одиниць;

-     іменники на позначення виду та типу церковних співів: дібрано 12 лексичних одиниць;

-іменники та словосполучення на позначення назв графічних знаків, які використовували для запису музики: дібрано 10 лексичних одиниць;

-іменники на позначення назв професій в царині церковного співу: дібрано 9 лексичних одиниць.

   6. Характеристика семантичних особливостей  церковно-музичних термінів в українській мові пов’язана з аналізом їх словотвірних властивостей, що є підтвердженням тісної взаємодії двох підсистем мови – семантики і словотвору. Утворюються такі назви трьома основними способами деривації: суфіксальним, складанням, лексико-семантичним.

    7. Переважна більшість мотивованих термінів – це іменники у формі чоловічого та жіночого роду однини.

    8.Більшість лексем цієї ЛСГ архаїзувалися і позначають давні реалії власне української церковно-музичної термінології.

                                              ВИСНОВКИ

 

    Проведений аналіз терміногрупи української церковно-музичної термінології дозволяє зробити певні узагальнення .

    1.Українська церковно-музична термінологія зародилася разом з церковним обрядом у греко-візантійській культурі і була перенесена на давньоукраїнський мовний ґрунт насамперед через перекладені старослов'янською мовою (сакрально-культовою мовою слов'янства, зорієнтованого на східне християнство) священні і богослужбові книги. Формування церковно-обрядової термінології східно-християнського обряду відбувалося, таким чином, у надрах церковнослов'янської мови і на основі грецької прототерміносистеми, у відчутній залежності від останньої.

    2.Українська церковно-музична термінологія в процесі свого розвитку зазнавала закономірних із погляду розвитку мовної підсистеми змін: кількісного поповнення й редукції, варіювання. Важливим фактором цього розвитку виступала норма спеціального спілкування, а зокрема терміновикористання, у богослужбовій сфері. Зазначену норму протягом ХІ – ХІХ ст. визначала послідовна орієнтація на виражальні засоби церковнослов'янської мови як сакральної (священної) й культової (богослужбової) і на грецьку церковно-термінологічну протосистему.

    3.Упровадження української мови в церковно-релігійну комунікацію (ХХ ст.) спричинило формування нової норми спеціального спілкування в ній, яку визначала орієнтація на ресурси української мови. Це викликало “українізацію” церковно-музичної термінології на всіх рівнях: фонетичному, словотвірному, лексичному.