Доходи та видатки місцевого бюджету

 

[за нормами Бюджетного кодексу України величина основноїсуми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річногообсягу ВВП;розрахункипроведенізаматеріаламизвітівМіністерствафінансів, казначейськоїслужбиУкраїнитаВисновківРахунковоїпалатиУкраїнипровиконаннядержавногобюджетузавідповіднийрік. ] 

На рис. 3.1 зображено загрози для безпеки національної економіки в бюджетній сфері згідно наведених нами даних.

Рис. 3.1Загрози для безпеки національної економіки в бюджетній сфері

виходячи з індикаторів фінансової безпеки України

Проведені дослідження свідчать про наявність тісного зв'язку між розміром бюджетного дефіциту і величиною державних витрат та економічним зростанням, зокрема, зі 146 досліджених країн, у групі, де бюджетний дефіцит перевищував 10% ВВП, темпи економічного зростання стають від'ємними (-0,8% у середньому на рік), а у групі країн, де зафіксований профіцит бюджету спостерігалися найвищі темпи економічного зростання (2,8% у середньому за рік).

Розвиток економіки України протягом 2010-2011 рр. відбувався на тлі зовнішніх викликів, що характеризувалися нестабільністю та різкою зміною трендів очікувань (МВФ тричі протягом 2011 року переглядав оцінки розвитку світової економіки в бік зменшення: з 4,4% у квітні до 3,8 % за підсумком року).

Незважаючи на уповільнення розвитку світової економіки (з 5,2% в 2010 р., до 3,8% в 2011 р.), нестабільність на світових фінансових та товарних ринках, темпи зростання економіки України прискорились, про що свідчить динаміка ВВП (табл. 3.3).

 

Таблиця 3.3

Аналіз бюджетних показників протягом 2007 - 2011рр.

Показник, млрд..грн.	Фактичнізначеннязаперіод					Темп росту, %
	2007	2008	2009	2010	2011	2008/ 2007	2009/ 2008	2010/ 2009	2011/ 2010
ВВП	720,7	948,1	913,3	1082,5	1314,0	131,6	96,3	84	121
Доходи державного бюджету	165,9	231,7	209,7	240,6	314,6	140	90	115	130
Видаткидержавного бюджету	174,2	241,4	242,4	303,6	333,4	138	100	125	109
Доходи місцевихбюджетів (без врахуваннятрансфертів)	53,9	66,2	63,3	73,9	83,9	122	95	117	114
Міжбюджетнітрансферти	53,7	59,1	62,2	77,7	95,3	110	105	123	123
Видаткимісцевихбюджетів	51,8	67,76	64,96	74,25	83,93	130	96	114	113
Державний та гарантований державою борг	88,7	189,4	317,9	432,3	473,1	213	168	136	109

 

[за матеріалами звітів Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за відповідний рік]

Темпи розвитку економіки, введення в дію Податкового кодексу України, нової редакції Бюджетного кодексу забезпечили позитивну динаміку бюджетних показників. Рівень виконання річного показника надходжень до державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України зі змінами, становив в 2011р. -103,5%, в 2010р. - 100,8%, в 2009р. - 85,5 % (хоча, якщо порівняти з плановими показниками без вказаних змін, ситуація інша: в 2011р. -111,7%, в 2010р. - 96,5%, в 2009р. - 87,4 % У той же час динаміка відповідних індикаторів (табл. 3.4) свідчить про нестабільність частки місцевих бюджетів у загальному фінансуванні суспільних послуг: з 35,3% у 2000 р. до 33,7% у 2005р., та до 53,6 % в 2011 р., тобто амплітуда коливань складає від 14 до 20 процентних пунктів. Досить тривожними є й тенденції зміни частки доходів місцевих бюджетів (без урахуванням міжбюджетних трансфертів) по відношенню до ВВП протягом останніх років. Показник частки доходів місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у загальній сумі надходжень до бюджетної системи має стійку тенденцію до зниження: від 29,1 % в 2000 р. до 18,1 % в 2005 р. до 21,8% в 2011 р., тобто скоротилась більше як вдвічі. (табл. 3.4)

Таблиця 3.4

Аналіз окремих бюджетних індикаторів протягом2000 -2011 рр.

Бюджетнийрік	Доходи місцевихбюджетів (з урах.міжбюд.трансфертів) до ВВП, %	Доходи місцевихбюджетів (без урах.міжбюджетнихтрансфертів) до ВВП, %	Часткадоходівмісцевихбюджетіву доходах зведеного бюджету, %	Часткавидатківмісцевихбюджетів у видаткахзведеного бюджету, %
2000	11,0	8,4	29,1	35,3
2001	12,4	8,8	32,3	40,3
2002	12,8	8,8	31,4	41,1
2003	12,8	7,6	22,6	38,0
2004	11,5	6,1	19,3	36,5
2005	12,1	6,5	18,1	33,7
2006	13,9	7,0	18,3	36,2
2007	14,8	7,5	19,8	38,7
2008	13,2	6,9	22,2	41,1
2009	13,7	6,9	23,2	52,4
2010	14,0	6,8	23,5	50,0
2011	13,6	6,38	21,8	53,6

 

[розрахунки показників проведені за матеріалами звітів Міністерства фінансів, казначейської служби України про виконання державного бюджету за відповідний рік]

Динаміка окремих бюджетних індикаторів має місце на рис. 3.2, де чітко видно як протягом 2000 – 2011 рр. змінювалась частка доходів та видатків в зведеному бюджеті України протягом даних років.

З даного рисунку простежується така закономірність, частка видатків значно перевищує дохідну частину міського бюджету в зведеному бюджеті України. Це в свою чергу свідчить про те, що простежується дефіцит бюджету майже весь вказаний період.

Рис. 3.2 Динаміка  доходів та видатків місцевих бюджетів в зведеному бюджеті України протягом 2000 – 2011 рр.

Після проведеного аналізу було виявлено ряд проблем та недоліків  пов’язаних з перерозподілом фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування. (рис 3.3)

Рис. 3.3 Найбільш суттєві та значущі проблеми перерозподілу фінансових ресурсів міського бюджету

Щоб уникнути вищесказані проблеми в майбутньому, наведемо такі пропозиції щодо удосконаленнямеханізмуформування місцевих бюджетів:

• Внесеннязмін та доповнень до законодавчої та нормативно-правовоїбази, яка регулюєпитанняфінансовогозабезпеченнямісцевогосамоврядування.
• впровадження ґендерного бюджетування в Україні, які були реалізовані місцевими командами експертів.

Ґендерний бюджет сприяє: підвищенню якості послуг для населення, оскільки вибудовуються чіткі орієнтири на конкретного споживача. Такий підхід робить бюджет ефективним, справедливим та прозорим.

• Підвищення зайнятості населення;
• Розвиток підприємництва, насамперед малого та середнього бізнесу, як головного чинника соціально – економічного розвитку міста;
• Формування ресурсного мінімуму (мінімальної ресурсної бази) в органах місцевого самоврядування, що включає місцеві податки і збори та комунальну власність;
• Прогнозування показників доходів і видатків місцевих бюджетів з використанням економіко-математичних методів;
• Виявлення та ліквідація шляхів мінімізації податкових зобов’язань, викриття схем ухилення від сплати платежів до бюджету.

На прикладі міста Черкаси пропонуємо ряд завдань, які потрібно виконати для покращення економічного та соціального розвитку міста.

В першу чергу пропонуємо завдання для покращення пенсійного забезпечення та соціального страхування:

1. збір та адмініструванняєдиногосоціальноговнеску на загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування;
2. збільшеннянадходжень бюджету Пенсійного фонду України;
3. погашеннязаборгованостістрахувальниківдо бюджету Пенсійного фонду;
4. своєчасне та повнефінансуваннявиплатипенсій та допомоги.

Основні заходи для забезпеченнявиконаннявизначенихзавдань:

- здійснення контролю за повнотою  та своєчасністюсплатиєдиногосоціальноговнеску;

- інформаційно-роз’яснювальна робота  щодо порядку та обов’язковостісплатиєдиногосоціальноговнеску;

- залученнясамозайнятих, непрацюючихгромадян, членівфермерськихгосподарств та  громадян, якіпрацюють за кордоном  до добровільноїучасті в загальнообов’язковому  державному соціальномустрахуванні; своєчасніперерахункирозмірівпенсійвідповідно до чинного законодавства;

- взаємодія з контролюючими  та правоохоронними органами  щодолегалізаціїдоходівнаселення.

Щодо розвитку наукового та інноваційного сектору, ми пропонуємо:

Таблиця 3.5

Аналіз постановки завдань та заходів для забезпечення виконання поставлених завдань

Завдання	Заходи для забезпечення виконання визначених завдань
технічне і технологічнеоновленнявиробництва	проведеннямоніторингу та поширеннянауково-технічноїінформаціїщодонаявнихрозробоксередпідприємств та організаційміста;
створеннясприятливих умов для виробництваінноваційноїпродукції.	запровадженнясучасних систем якості, сертифікаціїпродукції і виробництва
	сприяннязалученнюінвестицій для впровадженняновітніхінноваційнихтехнологій;
	підвищенняефективностіроботи аграрного сектору економіки шляхом впровадженнянауковихрозробок у сільськогосподарськевиробництво

 

Відновлення культурної спадщини м. Черкаси має місце нарис. 3.4.

Регулюється законом України «Про охорону культурної спадщини». Об'єкти культурної спадщини,  які  знаходяться  на  території України, охороняються державою.

Рис. 3.4 Завдання щодо покращення державної політики в сфері культури

в м. Черкаси

Основні заходи для забезпечення виконання визначених завдань:

1) нарощування обсягів бюджетного фінансування галузі культури, залучення позабюджетних коштів на реалізацію культурно-мистецьких проектів;

2) створення належних умов для безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до закладів культури;

3) забезпечення необхідними асигнуваннями заходів щодо ремонту закладів культури, встановлення в них сучасних опалювальних технологій, оновлення матеріально-технічної бази закладів галузі;

4) поліпшення умов творчої праці та соціальної захищеності працівників культури.

Розвиток охорони здоров’я.

Для покращення охорони здоров’я в м. Черкаси, пропонуємо:

-підвищення  якості та доступності медичної  допомоги;

- загальне зниження рівня захворюваності та смертності населення від усіх хвороб, раннє виявлення захворювань, передусім соціально значущих: серцево-судинних, онкологічних, туберкульозу, СНІДу;

- підвищення якості надання медичної допомоги матерям та дітям, поліпшення репродуктивного здоров'я населення.

Пропонуємотакі заходи по забезпеченнювиконанняпоставленихцілей. (табл..3.6)

Таблиця 3.6

Аналіззаходівщодопокращенняохорониздоров’я в м. Черкаси

Заходи по забезпеченню виконання поставлених завдань	Кількісні та якісні критерії ефективності реалізації заходів
1) проведенняформуванняоптимальноїтериторіальноїмережілікувально-профілактичнихзакладів району; 2) зміцненняматеріально-технічноїбази; 3) будівництвоабокупівляжитла для медичнихпрацівників, в першу чергу для молодихспеціалістів; 4) створення на базіЦентральноїрайонноїлікарні «Центру первинної медико-санітарноїдопоги»; 5) організаціяміжрайонного і пологовоговідділень на базіЧеркаської ЦРЛ.	1) забезпеченнядиспансерним доглядом 92,2% вагітних; 2) доведеннярівняпрофілактичногомедичногоогляду та диспансеризаціїдітей до 98%; 3) підвищеннярівнявиявленнязлоякіснихновоутворень на ранніхстадіях; 4) зниженнядороковоїлетальностівідонкологічнихзахворювань; 5) зниженнясмертностівідінсультів та відінфарктів; 6) зниженняпоказниказахворюваності на туберкульоз та смертностівіднього.