Використання ігрового методу на заняттях ритмікою з дітьми дошкільного віку

                                                  Потанцюй у віночку

 

          Діти стають у коло, передають  віночок один одному під супровід української

музики. Коли музика зупиняється, той, у кого віночок  в руках, виходить в коло. Коли це дівчинка – вона танцює одна, коли хлопчик – він одягає віночок комусь із дівчат, і вони танцюють удвох.

 

 

 

 

          ДОДАТОК Б

                                   Приклади мовно – ритмічних ігор

                               Для дітей молодшого дошкільного віку

                                                 Веселі малюки

Нумо, дітки, встали в  коло,

Подивилися навколо.

Рученятами малими

Оченята ми закрили,

І відкрили оченята.

А тепер почнуть малята

У долонечки плескати.

Наші ніжки – туп-туп-туп!

І до іграшок ідуть,

Будемо ми гратися,

З ними розважатися.

 

 

 

                                                Наші іграшки

Люблять грати малюки

Іграшками залюбки:

Піднімати, опускати.

У різні боки повертати.

А як музику почують.

З іграшками затанцюють.

А тепер ми підемо,

Їх назад покладемо.

 

 

                                      Для дітей середнього дошкільного віку

                                                         Весела розвага

Ручки вгору  підіймемо

І долоньками змахнемо,

Ручки в сторону, малята!

Хай тупочуть ноженята!

В дудочку пограємо,

Трішки пострибаємо!

                                                     До танку готуємося

Ручки вгору, ручки  вниз.

На носочки  піднялись,

Ніжку – на носочок, а тепер – на п’ятку,

Підуть у таночок  хлопчики й дівчатка.

           ДОДАТОК В

                                   Приклади музично – дидактичних  ігор

                                          «Навчи матрьошок танцювати»

 

Ігровий матеріал: великі і маленькі матрьошки.

Хід:  У дорослого  в руках велика матрьошка, у дітей  – маленькі. «Велика матрьошка  учить танцювати маленьких»- говорить дорослий. Відстукує по столу спочатку нескладний  ритмічний малюнок, потім вибиває дрібушками. Діти повторюють. Якщо спочатку діти повторюють за дорослими, то потім вони самі стали придумують нескладні ритмічні малюнки, або дорослий починає, а діти закінчують. Приклади ритмічних малюнків найрізноманітніші.

 

                                                    «Прикрась музику»

 

Ігровий матеріал: магнітофон із записом «Неаполітанської пісні» П.І.Чайковського, дитячі музичні  інструменти, які роздають дітям (бубон, барабан, дзвіночки, дудочка, трикутник, музичний молоточок).

 

Хід: дитина слухає спочатку твір, визначає його ритм, настрій. Потім, за показом дорослого діти пробують застосовувати прийом оркестровки. Вони повторюють ритм пісні, як би підіграючи на музичному інструменті. Потім, в кульмінаційній частині пісні, інструменти звучать всі одночасно.

Як завдання дітям пропонується проявити творчість: прикрасити звучання. Наприклад, десь можна уловити дзвін дзвоника, удар в барабан або бубон, металофон.

 

                                                       «Колобок»

Мета: розвиток слухової уваги, вчити змінювати інтонацію голосу.

Ігровий матеріал: вирізаний з паперу колобок, невеликі предмети, що зображають стіг сіна, ялинку, пеньок, будиночок, гриб, указка, ігрове поле-стіл, шапочки зайця, вовка, лисиці і ведмедя.

Хід гри: всі  предмети розставлені на ігровому полі. Ведучий виходить за двері або відвертається від тих, що грають. Учасники домовляються, за яку фігурку вони заховають колобка, потім кличуть ведучого. Входить ведучий і в цей час звучить текст:

Покотився колобок, колобок – рум'яний «бок».

Як же нам  його знайти, до діда з бабою принести?

Нумо, Оля (ім'я будь-якої дитини) по доріжці пострибай,

І по пісеньці веселій колобка ти відшукай.

 

Гравці співають пісню «Журавлі» Парцхаладзе. Ведучий бере указку, водить нею від фігурки до фігурки. Якщо указка знаходиться далеко від тієї фігурки, за якою захований колобок, то всі співають тихим голосом, якщо близько – гучним.

 

Потім дітям пропонують як ускладнення завдання зобразити героїв казки. Їм дають шапочки, для того, щоб вони краще увійшли в образ, і вони повинні  заспівати певну фразу, змінюючи, інтонацію голосу, залежно від того, якого героя вони зображають, і при цьому вигадати рухи.

 

Наприклад:

 

Я сіренький  зайчик

Мене кличуть  боягузкою.

Дитина повинна  була проспівати це з боязкою інтонацією.

Я вовк – зубами клац

Люта інтонація.

Я ведмідь –  люблю ревти.

Інтонація голосу повинна бути грізна.

Я руда лисичка

Я хитра сестричка.