Управління змінами на підприємстві

 

ЗМІСТ

 

		стор.
ВСТУП	..............................................................................................	7
РОЗДІЛ І	1.1.Сутність  понять «організаційної зміни»  та «управління змінами»…………………………………… .Процес  управління змінами……………………….	16   19
РОЗДІЛ ІІ	СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ А/ф радгосп «Білозерський» 2.1Організаційно-економічна характеристика підприємства………………………………………………. 2.2 Особливості  управління змінами на підприємстві….	26   30
РОЗДІЛ ІІІ	УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ  ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ А/ф радгосп «Білозерський»…………	34

РОЗДІЛ IV  ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………….     36 

ВИСНОВКИ ..............................................................................................          38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ………………..       40

 

 

 

 

 

 

                                                   

 

 

 

 

ВСТУП

Здатність організації  до зміни - ключовий чинник, що визначає її успіх в короткостроковій і  довгостроковій перспективі. У майбутньому  найбільш процвітаючими організаціями стануть ті, які здатні стрімко й ефективно здійснювати фундаментальні, довгострокові зміни, що трансформують систему в цілому.

Ф. Роберт Джекові 

Управління  змінами - це інструмент тонкої настройки  організації, який використовується, щоб визначити: нові потреби; обмеження зовнішнього середовища; тип стратегії або оперативних ініціатив для максимізації результатів; спроектувати, реалізувати і оцінити ініціативи відповідно до середовища, що змінилося.

Суть організаційних змін і способи подолання опору цим змінам розглядали О. Ареф'єва, А. Каммель, Дж. Костер, М. Магура, Й. Хентце, Дж. О'Шонессі та інші.

Об’єкт дослідження –а/ф радгосп «Білозерський».

Предмет дослідження - управління змінами на підприємстві а/ф радгосп «Білозерський».

Мета дослідження - особливості управління змінами  на підприємстві.

Згідно з  метою і предметом дослідження  було визначено такі завдання:

-розглянути поняття та сутність змін;

-дослідити основні типи змін;

Управління  змінами є  процесом пошуку і вирішення проблем. Управляти змінами — значить рухатися від проблемного стану до стану вирішеної проблеми. Зміни є невід’ємною складовою для будь-якого підприємства чи організації, оскільки середовище, у якому вона існує, динамічне та мінливе. Тому підприємство повинно реагувати на зміни середовища шляхом ефективного впровадження змін. Таким чином, постає проблема ефективного управління змінами на підприємстві.

Метою дослідження є визначення причин змін на підприємстві та ефективних методів управління ними.

Були використані наступні методи: безпосереднє виконання найпростіших управлінських функцій з підготовки розпорядчих документів, співбесіди, здійснення спостереження, опитування, ознайомлення з організаційно-розпорядчими документами підприємства. 

Інформаційними  джерелами для написання курсової роботи з менеджменту стали: навчально-методична література, періодичні наукові видання, нормативно-правова база України, річні звіти та штатний розпис агрофірма радгосп «Білозерський» за 2009 – 2011 роки, інша документація підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

 

Теоретичні  основи управління змінами на підприємстві

 

1.1Сутність понять «організаційної зміни» та «управління змінами»

    Організація є динамічною системою. У своєму постійному й безперервному розвитку вона проходить декілька етапів – від зародження до старіння, а потім, при умові ефективного управління нею, настає відродження. Такий циклічний розвиток супроводжується змінами всередині організації.  Крім того, зміни відбуваються і в її зовнішньому оточенні.

    Внутрішньоорганізаційні зміни можуть бути непланованими, наприклад, виникнення кризи лідерства, і цілеспрямованими (запланованими), наприклад, подолання названої кризи.

    Зміни у зовнішньому середовищі організації практично непідвладні плануванню з боку працівника організації – чи то її керівника, чи менеджера, чи рядового співробітника.

    Звичайно, не всі організації мають однакову залежність від зовнішнього середовища, однак, неплановані зміни у внутрішньому і зміни у зовнішньому середовищах сучасних організацій відбуваються дедалі частіше й охоплюють дедалі більший простір їх життя. Часто працівники організацій виявляються залученими у процеси загрозливих, непланованих і непередбачуваних  змін, не маючи, здавалось би, жодних можливостей впливати на них чи контролювати їх. Такі зміни можуть вибити людину зі звичної колії і стати загрозою для усталеного способу її життя,  а відтак, і життя всієї організації. У такій ситуації працівники відчувають певні проблеми, що є свідченням необхідності здійснення менеджментом організації цілеспрямованих організаційних змін.

   Цілеспрямовані організаційні зміни можуть стосуватися:

-цілей організації,

-її організаційної структури управління (розподілу повноважень, відповідальності, поділу на відділи, служби, підрозділи, комітети тощо),

-техніки,

-технологічних процесів,

-конструкцій виробів,

-можливостей або поведінки працівників (підготовки до спілкування, переміщення посадових осіб, підвищення кваліфікації, формування груп, оцінки роботи тощо),

-управління виробничо-господарською діяльністю (графіків руху деталей, послідовності виконання операцій тощо; географії реалізації виробів; функціонування підрозділів і служб; рекламування продукції тощо).

   Наприклад, кожне підприємство в процесі розвитку змушене шукати нові взагалі чи нові для даного підприємства організаційні форми свого існування, оскільки змінюються його цілі, масштаби діяльності, умови господарювання. Організаційні зміни спрямовуються на поліпшення функціонування елементів організаційної структури через встановлення оптимальнішої в нових умовах системи взаємозв'язків лінійних і штабних підрозділів, удосконалення розподілу функцій між ними. Це дає змогу формувати структури, що відповідають сучасним умовам господарської діяльності і забезпечують ефективне функціонування і розвиток ор¬ганізацій як соціотехнічних систем.

   Цілеспрямовані організаційні зміни є:

-реакцією на неплановані зміни у внутрішньому й зміни у зовнішньому середовищах організації,

-наслідком процесів прийняття рішень,

-наслідком вирішення проблем, які виникли в результаті непланованих змін в організації та змін у зовнішньому середовищі.

Зауважимо, що одним  з видів цілеспрямованих змін у функціонуванні організації як системи, які вносять в неї  відносно стабільні елементи, що суттєво  перетворюють функції та характер управління нею є нововведення. До необхідності здійснення нововведень приводять зміни, що відбуваються в зовнішньому і внутрішньому середовищах організації.

   Під організаційними змінами  розуміють будь-яку зміну в од-ому або кількох елементах підприємства (рівня спеціалізації, діапазону контролю, розподілу повноважень) на будь-якій стадії її життєвого циклу, що може проявлятися в перетворенні потенціалу підприємства та в зміні розмірів, масштабів та цілей її діяльності.

    Зміни на підприємстві обумовлені реакцією підприємства на розвиток навколишнього середовища (зв’язку, вимоги і можливості). Підприємства змушені постійно пристосовуватися до середовища, в якому існують. Самі вони також генерують зміни в зовнішньому середовищі, розробляючи і випускаючи на ринок нові товари і технології, які стають домінуючими і знаходять широке поширення.        Саме зміна — це поступовий процес переходу підприємства на новий рівень з використанням існуючих ідей і концепцій.

   До змін на підприємстві відносяться:

-в основній структурі — характер і рівень ділової активності, правова структура, власність, джерела фінансування, міжнародні операції та їх вплив, диверсифікація, злиття, спільні підприємства;

-у завданнях і діяльності — асортимент продукції і набір послуг, що надаються, нові ринки, клієнти та постачальники;

-у застосовуваній технології — обладнання, знаряддя праці, матеріали та енергія, технологічні процеси, канцелярська техніка;

-в управлінських структурах і процесах — внутрішня організація, трудові процеси, процеси прийняття рішень і управління, інформаційні системи;

-в організаційній культурі — цінності, традиції, неформальні відносини, мотиви і процеси, стиль керівництва;

-в людях — керівництво та службовий персонал, їх компетентність, мотивація, поведінка та ефективність в роботі;

-в ефективності роботи організації — фінансові, економічні, соціальні та інші показники для оцінки зв’язку організації з навколишнім середовищем, виконання своїх завдань і використання нових можливостей;

-престиж організації в ділових колах і в суспільстві.

Управління  змінами — це процес постійного коригування напрямку діяльності підприємства, модифікації поведінки її працівників в умовах змін.

    Необхідність управління змінами на підприємствах пов’язана із невідповідністю процесу управління потребам, зумовлена середовищем її функціонування. При цьому потрібно брати до уваги те, що зміни у будь-якому одному підрозділі підприємства зазвичай впливають на інші підрозділи і на підприємство загалом.      Таким чином, причинами змін на вітчизняних підприємствах у сучасних умовах є чинники внутрішнього та зовнішнього середовища.

     Зовнішні чинники пов’язані із загальним і специфічним середовищем функціонування підприємства, а точніше — зі змінами в компонентах цього середовища: в економічній ситуації, державному регулюванні, технологічній складовій, міжнародних аспектах, соціально-культурних компонентах тощо. Більш сильний вплив на необхідність проведення організаційних змін чинять фактори специфічного середовища: конкуренти, споживачі, постачальники.

    Внутрішні чинники також можуть бути причинами організаційних змін. При цьому частина з них може бути наслідком прямого та/або непрямого впливу змін у зовнішньому середовищі, решта може бути результатом розвитку самого підприємства.

   Під організаційною зміною слід розуміти зміну організаційної структури управління або будь-якої  з інших  різновидів структур організації: виробничої, технологічної, економічної, інформаційної, соціальної, структури апарату управління, а також зміну продукції, виробничих і управлінських технологій, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо. Організаційні зміни найчастіше сприяють зміні структури управління, технології, кадрів, стратегії тощо. Здійснення організаційних змін передбачає низку різних дій, які охоплюють як рядових співробітників, так і управлінський персонал.

 Управління організаційними змінами є водночас процесом і конкретною функцією менеджменту. Як процес - управління змінами відбувається поетапно. Як конкретна функція менеджменту - управління організаційними змінами реалізується у процесі здійснення змін через використання загальних функцій менеджменту: планування, організації, мотивування та контролювання. Однак, усе по порядку.

   Приклад технології і найпоширенішу планову модель управління організаційними змінами, розроблену американським науковцем Грейнером ми розглянемо дещо пізніше – після вивчення змісту фаз (етапів) процесу здійснення організаційних змін.

Відомий американський  економіст Честер-Ірвінг Бернард (1886—1961) стверджує, що перед реалізацією певних організаційних змін доцільно:

-робити зважений вибір управлінських важелів з метою забезпечення необхідного впливу на підлеглих, причетних до змін;

-враховувати структуру та обсяги витрат, які зумов¬люються змінами, та ймовірність їх повної окупності;

- брати до  уваги фактор часу;

- спрямовувати  зміни в напрямку підвищення  ефек¬тивності діяльності організації.

   Можна виділити наступні  фази здійснення організаційних змін:

1.Фаза ініціації перетворення, яка включає:

- усвідомлення потреби у змінах,

- визначення проблеми,

- формулювання ідеї перетворення,

- визначення людиною, яка ініціює проведення змін, своєї ролі у цьому процесі.

2.Підготовча фаза, яка передбачає:

-діагноз і аналіз проблеми:

а) збір даних, який передбачає: врахування відчуттів людей, вивчення результатів попередніх досліджень, визначення ознак і причин, розгляд усіх аспектів потенційних змін і визначення їх результатів та можливих наслідків, визначення факторів (сил), що сприяють і протистоять змінам, оцінка цих факторів, скорочення кількості та сили негативних факторів;

б) визначення рівня, складності та ролі перетворень,

-визначення союзників і противників змін та встановлення мотивів, які ними рухають,

-визначення учасників процесу здійснення змін,

-встановлення відносин з провідними спеціалістами з метою отримання підтримки змін,

-засвоєння культурних цінностей,

-вироблення розуміння того, як впливати на людей і спілкуватися з ними на основі загальної культури і політики.

3.Фаза визначення альтернатив рішення і можливостей вибору, що передбачає: