Тренінг: робота в команді

 

Визначте, для якої командної ролі у вас найбільший бал. Це і буде бажана для вас роль. Наступний за величиною бал допоможе вам визначити другу командну роль і т.д.

Характеристики командних ролей Генератор (творець) ідей: член команди з найбільш розкутим, образним складом мислення, широким світоглядом, добре розвиненим творчим мисленням. Часом може бути непрагматичним.

Досліджувач ресурсів: член команди, який найбільш успішно забезпечує команду усім необхідним, має широкі зовнішні зв’язки, "може все дістати". Має добре розвинені комунікативні навички, допитливий, заповзятливий. Виявляє цікавість до пізнання нового. Здатен вирішувати складні завдання.

Критик: член команди з критичним складом розуму та умінням побачити усі ризики різноманітних сценаріїв розвитку подій у команді. Має власну точку зору з усіх питань. До вирішення завдань підходить розсудливо, без емоцій. Прагматик.

Впроваджувач: член команди прагматичного та практичного складу мислення з навичками планування та організації практичної діяльності (це може бути керівник команди). Вміє практично втілити ідею в життя, організувати усі сумісні дії, вірно розташувати усе по своїх місцях,

Оформлювач: член команди зі схильністю та досвідом системного аналізу, широкого узагальнення та перспективного бачення. Вміє надати ідеї “остаточного вигляду”, зробити її привабливою та зрозумілою не лише для авторів та їх соратників, але й для пересічних людей. Цілеспрямований, енергійний та емоційний. Може бути нетерпимим до інших, виявляти роздратованість.

Цемент: найбільш емоційний та життєрадісний член команди. Розуміє інших та їхні потреби. Прагне згуртувати людей, “людина команди”, В кризових ситуаціях може виявляти нерішучість.

Координатор: завжди тримає в полі зору ціль. Врівноважений, толерантний, впевнений у собі. Вміє порозумітися з людьми та наснажити їх на роботу. Спокійно ставиться до контролю над собою, Володіє здатністю та навичками виділення головних ознак та проведення порівняльних оцінок для різних сценаріїв розвитку подій. Він вміє співставити ідею та потреби практики, обміркувати технологічний цикл для реалізації ідеї, оцінити ризики та наслідки, скласти загальний план спільних дій. Найбільш врівноважений член команди з системним складом мислення, добре володіє мистецтвом комунікації.

Організатор: член команди, який володіє добре розвиненими організаторськими якостями. Відповідальний, вміє ставити мету та її досягати. Завдання виконує старанно, прагне досконалості. 

КОМУНІКАЦІЯ МІЖ РІЗНИМИ ЛАНКАМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ СТРУКТУРИ Вправа «Комунікація між різними ланками управлінської структури»

Тренер об’єднує учасників в малі групи по 4-5 осіб. Для цього для кожної команди він розставляє стільці в такому порядку:

директор

Тренер просить учасників кожної команди сісти на стільці (за їхнім бажанням). Пояснює, що перший учасник буде виконувати роль директора, другий - менеджера, а інші три учасники - спеціалісти першої лінії. Комунікація відбувається лише між сусідніми ланками. Директор може спілкуватися лише з менеджером, перша лінія - між собою і з менеджером. Менеджер може спілкуватися як з директором, так і з підлеглими. Директор та перша ланка можуть спілкуватися один з одним лише через менеджера. Спілкуватися можна лише письмово - за допомогою записок. Кожна команда отримує від тренера завдання. Кожний учасник отримує від тренера аркуш паперу з написаними на ньому цифрами (1,2,3,4,6; 1,3,4,5,6; 1,2,4,5,6; 1,2,3,5,6;

1. 2,3,4,5). Що слід зробити команді - про це ведучий повідомляє лише директору. Завдання: визначити цифру, яка відсутня у кожного з членів команди. Тренер може ускладнити завдання, ввівши часові обмеження: переможе та команда, яка виконає завдання першою.

Як підсумок тренер записує думки учасників по типу мозкового штурму на великому аркуші паперу щодо питання “Що потрібно, аби завдання було виконано ефективно?”.

Учасники діляться своїми враженнями від проведеної вправи.

СТИЛІ УПРАВЛІННЯ

Стиль управління - це певний стереотип управлінської діяльності, який реалізується керівником.

Основними особливостями стилю є;

1. Стиль відображає усталені способи діяльності керівника та тісно пов'язаний з психологічними

особливостями мислення, прийняття рішень, спілкування тощо;

2. Стиль не є вродженою якістю, а формується в процесі діяльності і змінюється. Стосовно цього

від піддається коригуванню та розвитку. Стилям управління можна навчати;

3. Опис та класифікація стилів повинні відображати змістовні характеристики (параметри) власне управлінської діяльності.

Традиційна концепція стилю управління склалася у 30-ті роки і була популярною до середини 70-х. Вона добре описувала основні стильові характеристики, до головних параметрів якої належали:

• Спосіб прийняття рішення;
• Спосіб розподілу функцій у розв'язанні завдань;
• Форми контролю;
• Оцінку;
• Розподіл відповідальності.

За цими показниками були виокремлені три головні стилі керівництва: авторитарний, демократичний та ліберально-потуральний.

Тест "Ваш стиль управління"

Запропонований тест допоможе Вам краще розібратись у власному стилі керівництва та його впливі на Ваше оточення.

Інструкція. Прочитайте кожне з наведених нижче тверджень та поставте біля нього знак + , якщо воно відповідає вашим поглядам, і знак -, якщо не відповідає. 

1. У роботі з людьми я прагну, щоб вони беззаперечно виконували мої вказівки
2. Мене легко захопити новими ідеями, проте я швидко втрачаю інтерес до них
3. Люди часто заздрять моєму терпінню та витримці
4. У складних ситуаціях я завжди думаю спочатку про інших, а потім про себе
5. Мої родичі рідко змушували мене робити те, чого я не хотів/ла
6. Мене дратує, коли хто-небудь занадто ініціативний
7. Я дуже напружено працюю, бо не можу покластися на своїх помічників
8. Коли я відчуваю, що мене не розуміють, я відхожу від намірів доводити що-небудь
9. Я вмію об'єктивно оцінювати своїх підлеглих: вирізняю серед них сильних, посередніх і слабких
10. Перш ніж віддати відповідне розпорядження, мені доводиться багато радитися з помічниками
11. Я рідко наполягаю на своєму, щоб не викликати у людей роздратування
12. Переконаний, що мої оцінки успіхів і невдач підлеглих точні й справедливі
13. Я завжди вимагаю від підлеглих бездоганного виконання розпоряджень
14. Мені простіше працювати самому, ніж кимсь керувати
15. Більшість вважає мене чуйним і чутливим
16. Мені здається, що від колективу неможливо нічого приховати — ні доброго, ні поганого
17. Якщо я втрачаю спротив, у мене зникає цікавість до роботи з людьми
18. Я ігнорую колективне керівництво, щоб забезпечити ефективність єдиноначальності
19. Щоб не підірвати свій авторитет, я не зізнаюсь іншим у своїх помилках
20. Мені часто не вистачає часу для ефективної роботи
21. На грубість підлеглого я прагну дати відповідь, яка не викликає конфлікту
22. Я роблю все можливе, щоб підлеглі охоче виконували мої розпорядження
23. З підлеглими в мене дуже тісні контакти й приятельські стосунки
24. Я завжди прагну будь-якою ціною бути першим у всіх починаннях
25. Я прагну виробити універсальний стиль управління, прийнятий у більшості ситуацій
26. Мені легше підлаштуватися під думку більшості колективу, ніж виступати проти нього
27. На мій погляд, підлеглих потрібно хвалити за кожен, навіть незначний успіх
28. Я не можу критикувати підлеглих у присутності інших людей
29. Я змушений частіше просити, ніж вимагати
30. Часто в момент збудження я втрачаю контроль над своїми почуттями, особливо коли мені набридають
31. Якби я мав можливість частіше бувати серед підлеглих, ефективність мого керівництва значно

б зросла

32. Інколи я виявляю незворушність і байдужість до інтересів та захоплень підлеглих
33. Я надаю найдосвідченішим підлеглим більше самостійності у вирішенні складних завдань, особливо контролюючи їх
34. Я часто аналізую та обговорюю проблеми своїх підлеглих
35. Мої помічники справляються не тільки зі своїми, а й з частиною моїх функціональних обов'язків
36. Для мене легше обійти конфлікти з вищими колами управлінців, ніж із підлеглими, яких завжди можна поставити на місце
37. Я завжди домагаюся виконання своїх рішень усупереч обставинам
38. Найскладніше для мене — це втручатися в роботу людей, вимагати від них додаткових зусиль
39. Аби краще зрозуміти підлеглих, я намагаюсь уявити себе на їхньому місці
40. Гадаю, що управління людьми має бути гнучким — підлеглим не можна демонструвати ані явної неприхильності, ані панібратства.
41. Найбільше мене хвилюють власні проблеми, а не проблеми підлеглих
42. Я змушений часто займатися поточними справами й відчувати від цього великі емоційні й інтелектуальні навантаження
43. Родичі примушували мене підкорятися навіть тоді, коли я вважав це нерозумним
44. Роботу з людьми я уявляю собі як нестерпне заняття
45. Я прагну розвивати в колективі взаємодопомогу й співробітництво
46. Я вдячний підлеглим за їхні пропозиції і поради
47. Головне в керівництві — це розподіляти обов'язки
48. Ефективність управління досягається тоді, коли підлеглі є лише виконавцями волі менеджера
49. Підлеглі в основному — це безвідповідальні люди, тому їх потрібно постійно контролювати 
    

50. Найкраще надавати повну самостійність колективу й ні в що не втручатися

51. Для ефективного керівництва потрібно шанувати найздібніших підлеглих і суворо вимагати від недбайливих

52. Я завжди визнаю свої помилки та вибираю більш правильне рішення
53. Я часто змушений пояснювати невдачі в управлінні об’єктивними обставинами
54. Порушників дисципліни потрібно суворо карати
55. У критиці недоліків підлеглих я буваю нещадним
56. Інколи мені здається, що в колективі я зайва людина
57. Перш ніж докоряти підлеглому, прагну його похвалити
58. Я добре взаємодію з колективом і рахуюся з його думкою
59. Мені часто докоряють у надмірній м'якості до підлеглих
60. Якби мої підлеглі робили так, як я вимагаю, то я домігся б чогось більшого

Ключ

Стиль	Номери відповідей	Сума
Авторитарний	1,6, 7,12,13,18,19, 24,25, ЗО, 31, 36, 37, 42, 43, 48, 49, 54, 55, 60
Ліберальний	2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26,29, 32, 35, 38,41,44,47, 50,53, 56,59
Демократичний	3,4,9, 10, 15, 16,21,22, 27, 28, 33, 34,39,40,45,46,51,52, 57,58

Л

Ступінь вираження кожного стилю може бути різним. Мінімальний: 0-7, середній: 8-13; високий: 14-20. Якщо оцінки мінімальні в усіх трьох показниках, тоді стиль вважається нестійким, невизначеним.

 

Стилі керівництва (порівняльна таблиця) 

 

Керівник приймає рішення у межах наданих повноважень одноосібно, спираючись переважно на особистий досвід та інтуїцію, не беручи до уваги думку членів колективу. Членам колективу надає мінімум інформації. Не сприймає заперечень,суворо контролює дії підлеглих; вникаючи у їхню , вимагає пунктуального дотримання своїх вказівок. У методах роботи спирається формально на структуру колективу, встановлену управлінську ієрархію, систему прав та обов’язків працівників.

Централізація, оперативність впливу на колектив та ситуацію тощо. Застосування авторитарного стилю виправдано у випадках, коли у колективі відсутні порядок та дисципліна, робота занедбана і немає часу на її поступове виправлення;колектив опинився у складних та небезпечних умовах виробничої діяльності.

Зниження ефективності роботи членів колективу через те, що жорсткі умові праці не дозволяють працівникам виявляти самостійність та ініціативу. Процес придушення ініціативи призводить до невдоволення членів колективу своєю роботою та становищем, оскільки вони вважають, що не можуть належно реалізовувати власні сили, знання та досвід.

При такому стилі керівництва може постраждати і керівник: у нього можуть виникнути авторитарні риси характеру; він перебирає на себе всю відповідальність (навіть коли у цьому немає потреби); результат - надмірна перевантаженість. Із збільшенням обсягів виробництва, підвищенням складності питань, що вирішуються, об’єктивна реальність зазвичай переходить за межі психофізичних можливостей керівника. Стиль його роботи стає недієвим. З’являються хибні рішення, які нав’язуються колективу. Психологічний клімат стає нездоровим, виникає конфліктна ситуація.  

Керівник при розробці та прийнятті рішень враховує думку колективу, обговорює та узгоджує необхідні питання, залучає членів колективу до контролю за прийнятими рішеннями, делегує вирішення деяких проблем