Тренінг: робота в команді

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА ЕФЕКТИВНА КОМАНДА?

• Члени команди повною мірою усвідомлюють загальну мету і прагнуть її досягнення.
• В команді виробляється більше ідей, інноваційна здатність організації зростає.
• В команді раціонально розподіляються обов'язки, усувається міжособистісне тертя.
• В команді рідше виникають стресові ситуації.
• Команда краще вирішує проблеми і задачі.
• Команда може ризикувати більшою мірою, ніж кожний її член окремо, оскільки у команди в

сукупності більше навичок і ресурсів, тому легше передбачати проблеми і звести до мінімуму можливі витрати.

• Команда дає її учасникам певні психологічні і матеріальні переваги: безпеку, підтримку,

„відчуття ліктя”, гордість за сумісні досягнення, визнання. Навколишні вважають команду більш могутньою і впливовою соціальною одиницею, ніж окрему особу.

• В команді необхідна інформація не спотворюється і оперативно потрапляє до того співробітника, який їй потребує.

• Потенціал кожного члена команди оптимально використовується, доповнюючи можливості

інших.

Продуктивність праці в команді постійно зростає. Члени команди вчаться на помилках, яких

припустилися.

• Ініціатива і допомога, ідеї і енергія, які поступають ззовні, оптимально інтегруються усередині команди.
• Якщо хтось з членів команди починає відчувати невпевненість або якісь труднощі, тоді співробітники надають підтримку.
• Всі члени команди володіють необхідними знаннями і навичками.

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМАНДИ

• Члени команди об'єднані спільними намірами, метою і задачами
• В команді є хоча б одна людина, що є її ядром.
• Кінцеві результати діяльності команди вирізняються високою якістю.
• Члени команди із задоволенням співпрацюють один з одним.
• Склад команди добре збалансований залежно від ролей, що виконуються членами команди.
• Члени команди поважають один одного.
• Команда має високий ступінь автономності.
• Члени команди здатні швидко вчитися на власних помилках.
• Члени команди орієнтовані на клієнта, споживача.
• Члени команди мають навички оптимального рішення проблем, регулярно стежать за їх вирішенням.
• Члени команди добре мотивовані до роботи.

Характеристики ефективної та неефективної груп

Ефективна група	Неефективна група
Переважає двостороннє (взаємне) спілкування, нормою є відкрите висловлювання  думок та почуттів	Переважає одностороння комунікація (без зворотного зв’язку) за типом  “запитання-відповідь", ідея не знаходить  свого продовження
Міра участі в продукуванні рішень рівномірно розподілена між усіма  членами	Продукування ідей, рішень монополізоване одним з учасників або окремими членами групи
Комунікативне лідерство скоординоване  між усіма учасниками (почергове  лідерство)	Комунікативне лідерство демонструє субординацію відносин у групі типу “старший-молодший”, поляризація позицій, “лідер-ведений”
У групі, як правило, розвиваються думки один одного, має місце підтримка загальної лінії дискусії, спрямованої на оригінальність розв’язання завдання	У групі часто виявляються бездіяльність  або протидія між учасниками, частими  є паузи між “монологами” кожного  члена групи
Включеність членів групи у дискусію взаємно підтримується емоційною  підтримкою один одного	Дискусія перебігає емоційно мляво, залученість у думки та почуття  один одного є мінімальною

 

Про ефективність команди перш за все можна судити, виходячи з її здатності досягати позитивних результатів.

Що вирізняє високоефективні організації серед інших?

• Здатність до нововведень, розвитку. При цьому мається на увазі, що нововведення є не самоціллю, а способом виживання у динамічному середовищі, можливістю для досягнення економічного (чи іншого) успіху.
• Здатність до безперервного навчання. Динамічність зовнішнього середовища вимагає постійного поповнення нових знань,
• Орієнтація на оперативне виявлення та якісне задоволення запитів “своєї” групи споживачів (“цільової аудиторії”). Тонке реагування на зміну потреб та очікувань певної групи клієнтів (особистісно орієнтований підхід).
• Здатність до раціонального та ефективного використання наявних ресурсів.
• Здатність працювати як одне ціле, створюючи умови для реалізації потенційних можливостей кожного працівника.
• Здатність створювати умови для виявлення кожним працівником ініціативи, наснаження персоналу до участі у виявленні та вирішенні проблем організації.
• Здатність лідера організації до стратегічного лідерства (достовірне прогнозування, позитивне мислення тощо).
• Значна увага до питань виховання персоналу, етики ділових взаємин, корпоративної культури.
• Чутливість системи управління організації навіть до незначних, попереджувальних сигналів щодо необхідності змін.

На основі перелічених рис високоефективна організація розвивається у межах гуманістичної парадигми, В її основі - людина, міра реалізованості її потенціалу, якість її життя в контексті розвитку суспільства.

Коли людина відчуває себе “гвинтиком” системи, то скоріше за все вона буде виявляти лише певну грань власного потенціалу. Робота у команді передбачає “ставку на особистість”, тому кожний член команди може виявити себе кристалом з багатьма гранями.

Таким чином, в контексті формування нової ідеології бізнесу та управління робота в команді є найбільш перспективною з точки зору розвитку потенціалу кожного працівника.

ЕТАПИ ТА СТАДІЇ РОЗВИТКУ КОМАНДИ

Технологія створення команди залежить від потреби фірми:

• Необхідно створити нову команду чи організувати команду , з числа працівників, що вже давно працюють разом.
• Фірма готова провести повний комплекс заходів або має певний запит (налагодити взаємодію між учасниками команди, оцінити життєздатність команди, зрозуміти якого типу задачі здатна вирішувати дана команда, сформувати у членів команди навички ефективного вирішення проблем, стабілізувати клімат у колективі тощо).

Якщо існує завдання створити нову команду, тоді необхідно провести наступні заходи:

1. Сформулювати загальні вимоги до кандидатів у члени команди з врахуванням специфіки діяльності фірми, закладу, команди.
2. Організувати відбір кандидатів (терміни та правила співбесіди, рекламу для кандидатів тощо).
3. Відібрати кандидатів у члени команди на основі сформульованих вимог (бажано, аби кандидатів було на 2-4 людини більше від необхідної кількості членів команди).
4. Провести з кандидатами у члени команди діагностичні процедури з метою визначення сумісності між ними та життєздатності команди.
5. Визначити остаточний склад членів команди.
6. Провести з членами команди установчі тренінги з формування загальних комунікативних навичок та навичок системного аналізу.
7. Скласти програму довгострокового психологічного супроводу команди.

Якщо стоїть завдання “перетворення у команду" членів вже наявного колективу, тоді слід провести наступні заходи:

1. Визначити склад задач та робіт, які керівництво фірми планує доручити новоствореній команді.
2. Сформулювати вимоги до кандидатів у члени команди у відповідності до п.1.
3. Підібрати діагностичний інструментарій для виявлення необхідних якостей у потенційних

кандидатів у члени команди.

4. Організувати відбір кандидатів (або шляхом “всеохоплюючого тестування", або шляхом

“всеохоплюючої співбесіди", або для потенційних кандидатів провести короткотривалий комунікативний тренінг, під час якого можна уважно спостерігати за учасниками та зібрати необхідну інформацію, або шляхом поєднання зазначених вище шляхів).

5. Скласти список кандидатів у члени команди (із врахуванням 2-4 “запасних гравців”).
6. Провести з кандидатами у члени команди діагностичні процедури з метою визначення сумісності між ними та життєздатності команди.
7. Визначити остаточний склад членів команди,
8. Провести з членами команди установчі тренінги з формування загальних комунікативних

навичок та навичок системного аналізу.

9. Скласти програму довгострокового психологічного супроводу команд

 

 

 

 

 

 

 

ТРИ ЕТАПИ В ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ КОМАНДИ

• Діагностичний.
• Тренінговий.
• Етап психологічного супроводу команди.

Діагностичний етап створення команди

Діагностичні заходи проводяться з метою:

• відбору кандидатів у члени команди;
• визначення сумісності кандидатів між собою;
• визначення потенціалу сумісної діяльності у кандидатів;
• визначення форм виявлення творчості у кандидатів.

Розуміння рівня сумісності, потенціалу сумісної діяльності та форм виявлення творчості у кандидатів дозволить зробити висновок про життєздатність команди та про ті завдання, у вирішенні яких команда буде найбільш продуктивною.

Для відбору кандидатів добираються діагностичні методики, що дозволяють визначити:

• Здатність людини до ефективної гармонійної взаємодії у колективі (низький рівень агресії, низький рівень особистісної тривожності, відсутність психопатологічних та асоціальних рис, відсутність виражених внутрішньоособистісних конфліктів).
• Лідерський потенціал кандидата.
• Інтелектуальний потенціал (якщо цього потребує специфіка роботи команди).
• Рівень соціального інтелекту.

Тренінговий етап створення команди

Цей етап створення команди складається з двох програм:

• “Ефективна взаємодія в команді”. Під час занять група поступово просувається по п’ятьох психологічних ідеях взаємодії у команді: від довіри до співпраці, від співпраці до роботи на загальний результат; до творчих дій та конструктивної самореалізації.
• “Технології ефективного вирішення проблем”. Під час занять відпрацьовуються навички ситуаційного аналізу.

Етап психологічного супроводу команди

На цьому етапі команда працює самостійно, а психолог здійснює її супровід, який може виявлятися у наступному:

• Допомога членам команди у поточному ситуаційному аналізі.
• Індивідуальне консультування членів команди.
• Проведення профілактичних та освітніх заходів (тестування, тренінги, тематичні семінари тощо).

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗВИТКУ КОМАНДИ

Розвиток команди відбувається поступово. Визначають таку послідовність розвитку: конгломерат - номінальна група - асоціація - кооперація - автономія - команда.

Конгломерат - група незнайомих людей. У кожного члена такої групи свої цілі, в них немає спільної діяльності, структури групи, спілкування короткочасне. Після вирішення своїх індивідуальних потреб така група легко розпадається. Прикладом конгломерату може слугувати черга, пасажири в поїзді, автобусі тощо.

Номінальна група - це група людей, яка має спільну назву. Наприклад, призовники в армії чи першокурсники у Вузі, новостворена організація. На цьому етапі розвитку група має прийняти спільні цілі та види діяльності, визначити взаємовідносини в групі. Такий етап розвитку групи короткочасний, тому що він спрямований на знайомство один з одним, метою, способами та умовами майбутньої спільної діяльності. Доки триватиме обговорення умов співпраці, група буде номінальною. З початком процесу співпраці, спрямованого на досягнення мети, визріває наступний етап розвитку групи.