Тренінг: робота в команді

Асоціація. Для неї характерна спільна діяльність, групова структура та групова динаміка, спільні інтереси. На рівні асоціації визначають вимоги до норм поведінки у групі. Частіше за все ці норми стосуються дисципліни та окреслюють режим роботи. На цьому етапі отримують розвиток неформальні структури на підґрунті симпатій та антипатій, з’являються перші претенденти на лідерство. Ще однією характерною рисою асоціації є консолідація, тобто готовність до спільної діяльності та спрямованість на вирішення завдань. І як тільки група досягає першого результату у своїй спільній діяльності, вона переходить з рівня асоціації на рівень кооперації.

Кооперація - це група людей, що активно взаємодіють, яка спрямована на досягнення певних результатів. На цьому етапі у групі визначаються лідери, здатні організувати її для вирішення складних завдань. Кожен член групи посідає певну позицію і відіграє відповідну цій позиції роль.

Наступний етап у розвитку групи можна назвати автономією. Автономії притаманне досягнення спільних цілей. Індивідуальні цілі кожного учасника взаємодії можуть бути досягнуті тільки внаслідок його участі у спільній груповій діяльності. На цьому рівні відбувається емоційна ідентифікація кожного з групою, виникає відчуття “МИ”. Рівень автономії характеризується трьома особливостями: відокремленістю, внутрішньою згуртованістю, однотипністю поведінки.

Найвищий рівень розвитку групи - команда. Це група людей, яких поєднує спільна мета, і вони діють для її досягнення. На цій стадії проходить гармонізація індивідуальних, групових та суспільних цілей, інтересів, цінностей.

З 4

1. Формування - члени групи шукають своє місце в колективі.
2. Боротьба - відбувається боротьба за лідерство, утворюються фракції та коаліції.
3. Неповна інтеграція - процес формування групових норм (виділяється лідер, навколо якого

групуються інші члени колективу).

4. Повна інтеграція - успішна інтеграція групових зусиль, структура повністю функціональна та ефективна. Фактично, на цьому етапі створюється команда (лідер є, але він інтегрований у команду).

Жодна група людей не стає командою однодумців одразу. Будь-яка команда проходить в своєму розвиткові певні стадії формування.

Існують два основні типи команд, в процесі формування яких є певні відмінності:

• Проектні групи, які створені для виконання якоїсь конкретної задачі і існують достатньо

короткий час.

• Постійні групи, відділи, служби, які працюють тривалий час,

В проектних групах ролі здебільшого вже розподілені, хоча і можуть змінюватись в процесі роботи. В своєму розвиткові проектні команди проходять наступні стадії:

• Пізнання і «притирання» один до одного, вироблення норм та правил поведінки всередині команди. На цій стадії можливе виникнення конфліктів.
• Подальше «притирання» і перерозподіл ролей, відпрацювання схем взаємодії між

членами команди для вирішення будь-яких робочих та особистих питань. На цій стадії виникнення конфліктів цілком імовірне,

• Інтеграція та успішна робота команди з виконання поставлених перед нею бізнес-задач.
• Команда „охолодіває” до роботи. Між учасниками знову можливі конфлікти, оскільки члени колективу починають замислюватися над тим, що вони робитимуть далі. Важливо вміти організувати вихід колективу з проекту, робота над яким успішно завершена.

В своєму розвитку постійні групи, перш ніж стати командою, проходять наступні стадії:

• Стадія пізнання та «притирання» один до одного, вироблення групових норм і правил поведінки. В цей час склад групи може бути нестабільний - люди можуть іти з групи або приходити в неї,
• Стадія розподілу та закріплення групових ролей, прийняття групових норм членами команди.
• Стадія вироблення, закріплення та оптимізації схем взаємодії між членами команди.
• Стадія інтеграції та успішної роботи сформованої команди, колективу.

На кожній стадії, особливо на перших трьох, можливе виникнення конфліктних ситуацій, які потрібно уміти конструктивно вирішувати.

Тривалість кожної з цих стадій розвитку (формування) команди може бути різною залежно від конкретного колективу, зовнішніх та внутрішніх умов в організації. Водночас важливо розуміти, що на відміну від проектної команди з чітко визначеним терміном існування, формування постійно діючої команди - тривалий процес. Тому важливо запланувати та вдало обрати час для проведення тренінгу командоутворення, визначити його спрямованість. Спланувати серію тренінгів, а не один тренінг командоутворення, від якого очікують чарівного результату.

Профілактика розпаду команди

Успіх

 

1 1   ► Час

Зона Зона Зона Зона

становлення успішного пошуку нових спаду або

розвитку рішень нового розвитку

РИС. Класична “модель успішності" розвитку фірми чи організації.

Будь-яка організація, перебуваючи в зоні успішного розвитку, в результаті досягає певного максимуму, що відповідає її ресурсам та можливостям, а також повністю займає свою нішу у даному виді діяльності. Після цього іде спад. Або новий виток поступального руху, коли організація спроможна знайти вдалий шлях подальшого розвитку. Аналогічний закон діє і для окремих особистостей, для колективів людей, у тому числі - для команд. 

Команда - це в першу чергу група людей, кожний з яких професійно зростає та розвивається в особистісному плані за власною індивідуальною кривою успішності, В результаті один член команди успішно просувається по кар’єрних сходах, другий не може вийти зі стану “запаморочення від успіхів”, третього сімейні негаразди повністю вибили з робочої колії тощо. Наступає період розладу чи розпаду команди.

За час успішної діяльності між членами команди часто встановлюються більш тісні контакти на особистісному та сімейному рівнях. Тому розпад команди часто призводить до особистісних трагедій її членів.

Яким чином команда та організація можуть застерегтися від негативних наслідків можливих збоїв у роботі команди?

Єдиного рецепта на цей випадок не існує. Бо “усі щасливі сім'ї - однакові, але кожна сім’я нещасна по- своєму”.

Однак один рецепт, можливо, найважливіший, існує. Важливо, аби організація та/або команда мали “Бібліотеку захисних механізмів". Безумовно, не можливо заздалегідь скласти рецепти раціональних дій на всі випадки життя. Бо “усі випадки життя” заздалегідь неможливо передбачити..,

У пригоді тут стає метод проб та помилок, коли за результатами будь-якої ситуації одразу складається правило (формула, механізм) раціональних (чи навіть обов’язкових) дій в аналогічних ситуаціях у майбутньому. Поступово в організації (чи команді) накопичується бібліотека захисних правил та механізмів поведінки під час різноманітних нестандартних чи стресових ситуацій.

В такий спосіб команда через власні (а краще інших) прорахунки та помилки формує власну бібліотеку захисних правил та механізмів.

Цінність такої бібліотеки неоціненна:

• в організації, команді формується унікальний набір механізмів (формул) самостійного та раціонального виходу членів команди із різних стресових та “безвихідних” ситуацій;
• у членів команди викорінюються хибні уявлення та розхожі заяви на кшталт “так сталося", “обставини сильніші за нас", “хто ж міг передбачити” тощо;
• нові члени команди швидко засвоюють практику самостійних та ефективних дій у нестандартних ситуаціях;
• бібліотека відображає реальні умови функціонування та специфіку команди, тому усі механізми є конкретними та легко сприймаються;
• бібліотека сприяє швидкому та професійному росту членів команди, створює сприятливий управлінський фонд у команді та вивільняє керівника від щоденної рутини (клопітної текучки).

Фактично, така бібліотека є посадовою інструкцією, тільки відпрацьованою у реальних ситуаціях у конкретній команді.

Для профілактики розпаду команд може бути сформована спеціальна “команда супроводу”, що складається з кваліфікованих психологів.

Отже, в контексті профілактики розпаду команди необхідно під час її створення обговорити з членами (і з кожним новим членом) можливі механізми вирішення усіх нестандартних ситуацій та форс-мажорних обставин у майбутньому. Тоді команда буде застрахована від “шокової терапії”, бо кожному членові команди відомий алгоритм поведінки команди в екстремальних умовах.

ПРИНЦИПИ РОБОТИ КОМАНДИ

Команда - це автономний самокерований колектив професіоналів, здатний оперативно, ефективно та якісно вирішувати поставлені перед ним задачі.

Основними ознаками команди є:

• Ефективна конструктивна міжособистісна взаємодія.
• Професіоналізм кожного з членів команди,
• Позитивне мислення - орієнтація на загальний успіх.
• Здатність узгоджено працювати на загальний результат.
• “Нефіксований”, гнучкий та мобільний розподіл функцій між членами команди.

Принципи роботи команди.

Принципи складають основу командоутворення, визначають певні “правила гри” при побудові команди.

Принципи роботи команди	Зміст принципу
1. Принцип колективного виконання роботи	Кожний член команди виконує  ту частину загального завдання, яку  йому доручила команда, а не ту, яку  він зазвичай виконував за наказом адміністративного керівництва (хоча останнє не виключено у рамках команди)
2, Принцип колективної відповідальності	Уся команда втрачає у довірі, стимулюванні, загальному визнанні, коли завдання не виконане з вини будь-кого з членів команди
3. Принцип єдиної для команди форми стимулювання (оплати) за кінцевий результат	Оплата та інші форми стимулювання членів команди обговорюються з  керівництвом заздалегідь. Створюється  “фонд стимулювання (чи оплати)”. Розподіл “фонду” відбувається лише всередині команди, без участі керівника чи замовника
4. Принцип високого стимулу команди за кінцевий результат	Беручись за формування команди, керівництво  має володіти інформацією про  значні для кандидатів у члени  команди стимули. На підставі цієї інформації складається “фонд стимулювання”. В якості гідних стимулів можуть виступати не лише гроші, але й інші стимули, що базуються на хобі, амбіціях чи уподобаннях кандидатів. Часто суспільне визнання виявляється більш цінним стимулом, ніж матеріальна винагорода
5. Принцип автономного самоуправління команди	Управління діяльністю членів команди  здійснюється її керівником (лідером), а не адміністративним керівництвом організації
6, Принцип підвищеної виконавчої дисципліни	Кожний член команди “відповідає  головою” за кінцевий загальнокомандний результат. Цей принцип добровільно приймається кожним членом команди
7. Принцип добровільності входження у команду	Це ключовий принцип формування команди. У склад команди може бути включений лише той кандидат, який добровільно виявив готовність увійти до складу команди на основі повного знання та розуміння усіх умов її діяльності

ПЕРЕВАГИ КОМАНДНОЇ РОБОТИ

Команда робить можливим вирішення завдань, які не під силу одній людині.

Створення команди є гарантією того, що при виробленні рішення будуть враховуватися інтереси всіх сторін. В результаті співпраці в команді фахівців з декількох підрозділів стає неможливим односторонній вплив однієї з вищих інстанцій.

При роботі команди зменшується ризик прийняття помилкового рішення і небезпека того, що в полі зору не потраплять деякі важливі факти. До роботи команди цілком застосовне відоме прислів'я: «Одна голова добре, а дві - краще».

Команда допомагає боротися з «виробничою сліпотою». Те, що один працівник не помічає за звичкою, бачить інший, якому, в свою чергу, не впадають в очі певні проблеми на власній ділянці роботи. Робота в команді посилює готовність і спроможність керівних працівників усіх рівнів до співпраці. У співробітника, який попрацював у команді, у майбутньому буде менше труднощів при взаємодії з колегами або іншими підрозділами компанії.

Команда робить позитивний вплив на розвиток якостей, які мають важливе значення для колегіальної співпраці. Вона спонукає до терпимості, порядку, визнанням чужої думки і коректної дискусії, подолання егоїстичних поглядів. Ці фактори виходять за рамки роботи команди і позначаються на загальному успіху фірми.

Співробітник, що добре зарекомендував себе при роботі в складі команди, отримує додаткову кваліфікацію, цінну як для нього, так і для фірми.

Підприємство реалізує ідеї, які не виникли б у рамках звичайної організації праці. Це пояснюється тим, що в окремого співробітника відсутня можливість знайти на своєму робочому місці відправні точки у вирішенні проблеми, що виходить за рамки його безпосередньої діяльності.

Команда надає як окремому працівникові, так і цілому колективу можливість максимального розкриття творчого потенціалу і його практичної реалізації,

Великим фірмам команда дозволяє більш раціонально використовувати можливості своїх фахівців, які працюють над вирішенням завдань, що виходять за рамки їх посадових обов'язків. Для середніх і малих компаній командна робота дозволяє всебічно використовувати здібності, знання та навички співробітників. Команда може замінити роботу спеціалістів, яких фірма не може запросити на роботу з фінансових причин.

ВНУТРІШНЬОКОМАНДНА КОМУНІКАЦІЯ. УЗГОДЖЕНІСТЬ ДІЙ.

Вправа «Квадрати»

Тренер об’єднує учасників в малі групи по 5 осіб. Якщо залишились “зайві" учасники, тренер просить їх бути спостерігачами.