Розробка функціональної стратегії підприємства на прикладі корпорації «Рошен»

Заміщуючими конкурентами ТМ "ROSHEN" є:

1. фабрики, які виготовляють цукерки, білий шоколад;
2. підприємства, що спеціалізуються на кондитерських виробах.

Потенційними  конкурентами є всі закордонні виробники, які реалізують свою продукцію в  Україні.

Проведемо аналіз контактних аудиторій, які мають  безпосереднє відношення до фабрики. А  саме:

1. фінансові кола - банки, в яких розміщені розрахункові рахунки підприємства;
2. страхові компанії, в яких застрахований підприємницький ризик;
3. ЗМІ - газети та журнали, де розміщена реклама продукції, а також радіомовлення та телебачення;
4. державні установи - фабрика враховує всі події, що відбуваються в країні та інтереси установ, які мають безпосередній вплив на її діяльність;
5. місцеві контактні аудиторії;
6. широкий загал - фірма співпрацює зі всіма споживачами, реагує і розглядає претензії, враховує побажання і відгуки;
7. внутрішні контактні аудиторії - це керівництво, робітники, обслуговуючий персонал.

Отже, ми розглянули і проаналізували всі  складові мікросередовища ТМ "ROSHEN" які прямо чи опосередковано впливають  на стратегію розвитку цільового  ринку шоколаду.

 

5.Прийняття рішень Моделі і  методи  прийняття управлінських  рішень.

Завершенням теоретичного дослідження  та детального ознайомлення з ситуацією  на підприємстві є прийняття управлінського рішення.  Це процес, який починається  з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації. Рішення  – це вибір альтернативи.

Розглянемо  докладніше зміст кожного з етапів, концентруючи увагу тільки на ключових (принципово важливих) аспектах їх реалізації.

1. Діагноз проблеми включає наступні підетапи:

• виявлення та опис проблемної ситуації (означає усвідомлення та відбиття у будь-якій формі протиріччя між змінами у середовищі функціонування організації та її можливостями забезпечити за таких умов досягнення своєї мети);

• встановлення мети вирішення проблемної ситуації (визначення бажаного кінцевого результату);
• ідентифікація критеріїв прийняття рішення (визначення ознак, на підставі яких буде проводитись оцінка вирішення проблемної ситуації, а також упорядкування цих ознак за ступенем важливості).

2. Накопичення інформації про проблему означає збирання й обробку різноманітних відомостей щодо проблеми, яка розглядається.

3. Виявлення альтернативних варіантів означає розробку, опис та складання переліку усіх можливих варіантів дій, що забезпечують вирішення проблемної ситуації.

4. Оцінка альтернативних варіантів. Зміст цього етапу полягає у перевірці кожної знайденої альтернативи за певними критеріями:

5. Прийняття рішення. На цьому етапі здійснюється порівняння альтернатив за очікуваними ефектами їх реалізації та вибір кращої альтернативи на підставі критеріїв, ідентифікованих на етапі діагнозу проблеми.

На процес прийняття управлінських  рішень впливає безліч різноманітних  факторів. До найважливіших з них  належать:

1. Ступінь ризику – розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо вплинути на організацію.
2. Час, який відведений менеджерові для прийняття рішення.
3. Ступінь підтримки менеджера колективом – цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу.
4. Особисті якості менеджера – один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до прийняття вірних рішень.
5. Політика організації – у даному випадку враховується суб'єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання – усе це може вплинути на прийняття того чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття  рішення є саме управлінське рішення, яке є первісним, базовим елементом  процесу управління, що забезпечує функціонування організації за рахунок  взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Отже, управлінське рішення – це, власне, відповіді  на запитання, в які строки, з витратою яких сил і коштів, в якому порядку, за якого розподілу обов’язків, прав і відповідальності, за якої організації  контролю, з якими результатами має  здійснюватись управлінський вплив.

Потреба в прийнятті рішення постає тоді, коли є кілька можливих варіантів, з  яких треба вибрати найсприятливіший. Вибір відповідного варіанта рішення  здійснюється з урахуванням системи критеріїв.

Згідно  з П(С)БО оцінки вибуття запасів  можуть бути такі:

1) оцінка заідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при відпускання запасів, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;

2) оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів;

3) оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються (списуються на виробництво, на продаж) у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство та відображені в бухгалтерському обліку (перший надійшов — перший списаний);

4) оцінка вибуття запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство та відображенню в бухгалтерському обліку;

5) оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і чинних цін;

6) оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів.

Підприємство « Рошен » використовує оцінку запасів за методом ФІФО.

 

Задача.

Обґрунтування рішень в умовах ризику та не визначеності. Підприємство «Рошен» виготовляє коробку цукерок на продаж до магазинів. Собівартість однієї коробки 9 грн, її продають за 30 грн.

Таблиця 5.1 - Вихідні дані

Попит на добу, од.	60	80	100	120	140
Частота	5	10	15	15	5

Якщо цукерки виготовлено, але не продано, то додаткові збитки становлять 5грн за одиницю. Зробити висновок, скільки випікати продукції за кожним правилом.

Розв’язання.

Для кожного з можливих значень  існує найкраща альтернатива з погляду  ймовірних прибутків. Відхилення від цих альтернатив призводить до зменшення прибутків через підвищення пропозицій над попитом або неповного задоволення попиту.

Підприємству треба визначити, яку кількість продукції варто  випустити, щоб отримати найбільший прибуток. Рішення залежить від ситуації на ринку, тобто від конкретної кількості  споживачів. Конкретна кількість  споживачів наперед невідома й може бути п’яти варіантів: S1,S2, S3, S4, S5. Є можливими п’ять варіантів випуску продукції підприємством: А1, А2, А3, А4, А5. Кожній парі, що залежить від стану середовища — Sj та варіанта рішення — Ai, відповідає значення функціонала оцінювання — V(Ai,Sj), що характеризує результат дій (табл. 5.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.2 -Прибуток від реалізації (матриця прибутків), тис. грн.

Варіанти рішень, Аi	Можливий попит, Sj
	60	80	100	120	140
60	(30 -9)*60 =1260	1260	1260	1260	1260
80	30*60 – 9 *80 – 20*5 = 980	21*80=1680	1680	1680	1680
100	30*60-9*100-40*5=700	30*80-100*9-20*5=1400	21*100=2100	2100	2100
120	30*60-9*120-60*5=420	80*30-120*9-40*5=1120	100*30-120*9-20*5=1820	21*120=2520	2520
140	30*60-9*140-80*5=140	80*30-140*0-60*5=840	100*30-140*9-40*5=1540	120*30-140*9-20*5=2240	21*140=2940
Імовірність	0,1	0,2	0,3	0,3	0,1

 

Потрібно  знайти оптимальну альтернативу випуску  продукції з погляду максимізації прибутку за допомогою критеріїв  Байєса за умов відомих імовірностей станів, Лапласа, Вальда, Севіджа за умов повної невизначеності та критерій Гурвіца.

Оптимальну альтернативу за критерієм Байєса можна обчислювати за такими формулами:

для ,    

для    (1.1)

Таблиця 5.3 -Вибір оптимального рішення за критеріємБайєса

Варіанти рішень,Аi	Можливий попит, Sj
	60	80	100	120	140
60	1260	1260	1260	1260	1260	1260*(0,1 + 0,2 + 0,3+ 0,3 +0,1) =1260
80	980	1680	1680	168-	1680	980 * 0,1 + 1680*(0,2 + 0,3+ 0,3 +0,1) = 1610
100	700	1400	2100	2100	2100	700 * 0,1 + 1400 *0,2 +2100*(0,3 + 0,3 + 0,1) = 1820	А3
120	420	1120	1820	2520	2520	420 *0,1 +1120 * 0,2 +1820 * 0,3 +2520 * 0,3 +2520 * 0,1 = 1820	А4
140	140	840	1540	2240	2940	1609
Імовір-ність	0,1	0,2	0,3	0,3	0,1	X

 

Ми  знаходимо оптимальну альтернативу випуску продукції з погляду  максимізації прибутків, тобто функціонал оцінювання має позитивний інгредієнт —   тому використовуватимемо відповідні формули.

За  критерієм Байєса оптимальним буде альтернативне рішення А4, оскільки воно передбачає максимальний очікуваний прибуток.

Критерій Лапласа характеризується невідомим розподілом імовірностей на множині станів середовища та ґрунтується на принципі «недостатнього обґрунтування», який означає: якщо немає даних для того, щоб вважати один зі станів середовища ймовірнішим, то ймовірності станів середовища треба вважати рівними.Оптимальну альтернативу за критерієм Лапласа можна знайти за формулами

для ;

для   (1.2)

 

За  критерієм Лапласа оптимальним  буде альтернативне рішення А3 та А4

Розрахунки  наведено в табл. 5.4.

Таблиця 5.4 -Вибір оптимального рішення за критерієм Лапласа

Варіант рішень, Аі	Можливий попит, Sj
	60	80	100	120	140
60	1260	1260	1260	1260	1260	1/5 8 ( 1260 * 5 ) = 1260
80	980	1680	1680	168-	1680	1/5 * ( 980 + 1260 *4 ) = 1240
100	700	1400	2100	2100	2100	1/5 * ( 700 +1400 + 2100 * 3) =1680	А3
120	420	1120	1820	2520	2520	1680	А4
140	140	840	1540	2240	2940	1540

Критерій Вальда вважається най обережнішим із критеріїв. Оптимальне альтернативне рішення за критерієм Вальдавизначається так:

для ;

для    (1.3)

Розрахунки  за критерієм Вальда наведено в табл. 5.5.

Таблиця 5.5 -Вибір оптимального рішення за критерієм Вальда

Варіанти  рішень, Аi	Можливий попит, Sj
	60	80	100	120	140
60	1260	1260	1260	1260	1260	1260	A1
80	980	1680	1680	168-	1680	980
100	700	1400	2100	2100	2100	700
120	420	1120	1820	2520	2520	420
140	140	840	1540	2240	2940	140