Основні напрями конкурентної політики в Україні

навчальні  курси  в  національних  ВУЗах,  активізувати  профільні   наукові

дослідження,  зробити  рішучі  кроки  в   бік   створення   спеціалізованого

конкурентно-патентного  суду,  а також надати  Антимонопольному   комітету

України  статус  незалежного  колегіального  органу,  посиливши   професійну

самостійність,  відкритість,  прозорість   і   підзвітність   його   роботи.

Враховуючи  світовий  досвід  захисту  конкуренції  в  розвинутих   ринкових

країнах,  економічна  наука доводить  необхідність  залучення   можливостей

громадських організацій  і  професійних  об'єднань  підприємців  до  процедур

регулювання конкуренції, що може суттєво  підвищити  ефективність  державної

конкурентної політики в  Україні.  Більш  ніж  віковий досвід  конкурентної

політики  розвинених  ринкових   країн   свідчить,   що   найважливіші   для

суспільства адміністративні рішення  не  можна  доручати  одному  державному

органу. Потрібні  перехресні  повноваження  окремих  структур  з  додатковим

громадським контролем їхньої діяльності. Тому  для  підвищення  ефективності

формування державної  конкурентної політики доцільно створити при  Президенті

України Координаційну раду з питань конкурентної політики, яка  має  діяти  в

якості професійно-експертного  й дорадчо-консультативного органу.

 

Список використаної літератури

 

 

 

        1. Борисов  Е. Ф. Экономическая теория: Курс  лекций.  —  М.:  Юрайт,

           1998.

        2. Гриценко  Е.  А.  Предприниматель  на  денежном  рынке  и  рынке

           недвижимости. — Харьков: Бизнес-Информ, 1999.

        3. Долин  Э.Дж., ЛиндсейД. Е. Рынок: Микроэкономическася   модель.  —

           СПб.: МП Эдрис, 1992.

        4. Дорнбуш  Р., Фішер С. Макроекономіка. —  К.: Вища школа, 1996.

        5. Економічна  теорія: Конспекти лекцій / За ред. О. О.  Мамалуя.  —

           Харків: Укр. державна юрид. академія, 1995.

        6. Економічна  теорія:  Посібник  вищої  школи  /  Воробйов  Е.  М.,

           Гриценко А. А., Шсовицъкий В.  М., Соболев В. М.; За ред.  Е.  М.

           Воробйова. — Харків, Київ, 2001.

        7. Задоя  А. А., Петруня Ю. Е. Основы  экономической  теории:  Учеб,

           пособие. — М.: Рыбари, 2000.

        8. Історія  економічної думки України: Навч. посібник.  —  К.:  Вища

           школа, 1993.

        9. Коуз  Р. Фирма, рынок и право. —  Л.: Лениздат, 1994.

       10. Макконнелл  К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и  политика.

           — М.: Дело, 1996.

       11. Маршалл  А. Принципы политической экономии. — М.: Прогресс, 1980.

 

 

       12. Миллъ  Дж. С. Основы политической экономики.  — М.: Наука, 1980.

       13. Основи  економічної теорії:  Навч.  посібник  /  За  ред.  О.  О.

           Мамалуя: У 2-х ч. — Харків: Національна юрид. академія  України,

           1999.

       14. Основи  економічної теорії: політекономічний  аспект: Підручник  /

           За ред. В. П. Нестеренка. —  К.: Вища школа – Знання, 1997.

       15. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного  періоду  (Уроки

           для України). — К.: Основа, 1996.

       16. Соболев  В. М. Макроэкономика. — Харьков:  НВФ «Студ-центр», 1997.

       17. Хейне  П. Экономический образ жизни.  — М.: Дело, 1993.

       18. Хостинг  А. Курс предпринимательства.  — М.: Дело, 1993.

       19. Фишер  С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика.  — М.: Дело, 1993.

       20. Экономическая  теория (политэкономия): Учебник / Под  общ. ред. В.

           И. Видяпина, Г. П. Журавлевой. —  М.: Инфра-М, 1997.

       21. Экономическая  теория: Учебник / Под ред. И. П. Николаевой. — М.:

           Финстатинформ, 1997.

       22. Экономическая  теория: Учеб. пособие / Под ред. М. И.  Бондаренко

           и А. А. Гриценко. — Харьков:  ХГУ, 1993.

       23. Ястремський  О. Основи мікроекономіки. Підр.  для  вузів.  -  К.:

           Знання, 1998.