Мотивація персоналу в системі кадрового менеджменту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2014 в 22:25, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсового проекту є визначення особливостей процесу формування мотивації трудової діяльності на підприємствах та розробка основних напрямків і практичних рекомендацій щодо створення мотиваційного механізму, його ефективного розвитку, який би відповідав пріоритетам формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Для цього встановлюють наступні задачі:
 вивчення існуючих концепцій мотивації праці;
 розгляд їх методологічної цінності та сутності;
 дослідження взаємозв'язку доходів працівників;
 виявлення способів підвищення ефективності мотивації праці за допомогою різних засобів стимулювання.

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова мотив.docx

— 159.96 Кб (Скачать документ)

 Другим принципом успішної  мотивації є врахування мотиваційних  чинників очікувань і потреб  працівників. У випадку підприємств  малого і середнього бізнесу  для аналізування мотиваційних  факторів достатньо провести  анкетування і за його результатами  проаранжувати мотиваційні фактори. У випадках, коли в інноваційну інфраструктуру задіяна велика чисельність працівників (тисячі осіб), то анкетування слід проводити вибірково, залучаючи категорію так званого людського капіталу, тобто найбільш цінних працівників. Це можуть бути компетентні керівники, найбільш кваліфіковані спеціалісти тощо.

 Третім принципом ефективного  мотивування вважаємо усунення  різних демотивуючих чинників. Такими чинниками можуть бути конфліктність, високий рівень стресів, внутрішній дискомфорт, невиконання обіцянок керівниками, недосяжні цілі і задачі, відсутність необхідних ресурсів для їх виконання, родинні стосунки, відсутність залежності винагороди від індивідуального вкладу працівника. Усунути де мотивацію можна завдяки позитивним змінам в організаційній культурі, перерозподілу ресурсів і т.п.

 Наступним принципом є прозорість  і зрозумілість системи мотивування. Це означає, що кожен працівник  може прорахувати, які зусилля  йому необхідно докласти для  досягнення конкретного результату. Тут не може бути суб’єктивізму  при оцінці персоналу та визначенні  розмірів стимулювання.

 Також слід витримувати принцип  справедливості системи мотивації  та оплати праці. У іншому випадку  можливі як наслідок втрата  інтересу до роботи, пошуки паралельних  доходів, інтриги, звільнення. За більший  вклад і більшу відповідальність  чи результативність, відповідно, необхідно  виплачувати і більшу винагороду. 

Дуже важливим є принцип своєчасності виплати винагороди, причому як основної її частини, так і змінної. У разі затримання виплат рівень мотивації на досягнення загальних результатів знижується, я як наслідок, з боку незадоволених працівників зникає лояльність до організації. Вони можуть шукати нові місця працевлаштування., що буде негативним наслідком.

 Формування системи мотивації  повинно здійснюватися на засадах  комплексності, тобто така система  повинна включати різні види  мотивацій – і матеріальні, і  нематеріальні. Внутрішня мотивація  працівників із врахуванням їхньої  участі в нових, перспективних, інноваційних  проектах є дуже ефективною. Вона  дає змогу самореалізуватися, бути заслужено визнаним, а це, в свою чергу, створює у працівника задоволення від виконаної роботи. На практиці цей чинник часто є більш дієвим, ніж певна матеріальна винагорода. Слід проводити і моніторинг локального ринку праці для визначення середніх значень заробітних плат в інноваційній інфраструктурі, щоб   формувати конкурентоспроможну систему мотивації.

Важливо враховувати і етапи життєвого циклу організації, і стан інноваційної корпоративної культури організації, яка також є сильним мотиваційним чинником.

Таким чином, впровадження в стратегічне управління принципів мотивації співробітників на основі збалансованої системи показників вирішує одне з головних завдань реалізації стратегії розвитку підприємства – кожен співробітник робить реалізацію стратегії своєю повсякденною роботою, маючи стимул до роботи на користь підприємства і володіючи свободою ухвалення рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА СТУПЕННЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ТА МОТИВІВ ПЕРСОНАЛУ У ПРАТ “НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЛЬОНОЗАВОД”

 

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод” створено 6 грудня 1995 року, зареєстровано у Новоград-Волинській районній державній адміністрації.

Льон (Linum Usitatissimum) в перекладі з латинської означає “найбільш корисний”.Призначення цієї сільськогосподарської культури – отримання волокна і олії.

Існує два основних видів льону:

  • льон із синім суцвіттям;
  • льон із білим суцвіттям.

“ Білий ” льон має грубіше волокно і дає більшу кількість насіння, ніж «синій» льон.

Продукцію  льону поділяють на три групи:

  • проміжна продукція – льонотреста;
  • кінцева продукція – льоноволокно;
  • вторинна продукція – насіння.

На дохідність аграрних підприємств істотно впливає місцеположення земельних ділянок. Це пов’язано, по-перше, з тим, що із збільшенням віддалі між угіддями підприємств і ринком збуту сільськогосподарської продукції та ринком придбання матеріальних ресурсів транспортні витрати підприємств зростають, отже, збільшується собівартість вироблених ними товарів. Величина цих витрат залежить від стану шляхів сполучення і ступеня їх компенсації заготівельними й переробними підприємствами (організаціями), що інколи спостерігається нині, але це не змінює характеру впливу цієї закономірності. По-друге, в умовах розвиненого ринку ціни на сільськогосподарську продукцію мають тенденцію до зниження із збільшенням віддалі між центральним ринком збуту і місце розташуванням аграрних підприємств.

Адже на місцевих ринках попит на сільськогосподарські товари менший, ніж на центральних, а пропозиція тут відносно вища. Відповідно до дії законів ринку це неодмінно призводить до зниження ціни.

На підприємстві ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод” реалізація зернових проводиться на внутрішньому ринку. Реалізація ріпаку проводиться через трейдерів, які заключають договори майже на всю партію виробленої продукції. Це дає можливість отримати готівкові і безготівкові кошти разом за всю партію товару.

Реалізація волокна відбувається на зовнішньому ринку – Китай. Покупців на в нутрішньому ринку підприємство немає.



Рис. 2.1. Організаційна структура ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод”

         Засновниками ПрАТ “ Новоград-Волинський льонозавод ” являються 94% юридичних осіб та 6 % фізичних осіб від всіх акціонерів. З них більше 10% акцій

 

належить двом юридичним особам.

Загальну структуру ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод” утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління.

До функціональних підрозділів відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділ збуту і постачання, бухгалтерія, відділи головного механіка і головного агронома. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

Організаційна структура закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками, а також регламентує потоки інформації у системі управління.

Директор ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод” представляє підприємство в усіх установах і організаціях, укладає договори, керує поточними справами підприємства, виконує рішення вищого керівництва, веде переговори та укладає договори, згідно законодавства приймає рішення міри заохочення, накладає стягнення.

В геоморфологічному відношенні територія району відноситься до Поліської низовини. Рельєф території являє собою слабо хвилясту рівнину з загальним схилом з півдня на північ.

Мікрорельєф виражений ясно по всій території і представлений блюдце подібними зниженнями.

Ґрунтовий покрив території господарства складається переважно з чорноземів. Незначну площу займають болотні і піщані ґрунти.

Площі на яких ведеться товарне виробництво являються орендованими у власників земельних паїв. Заключні короткострокові та довгострокові договори оренди на підставі  Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.92 р.

Щороку підприємство сплачує орендну плату орендодавцям у розмірі 2% від вартісної грошової оцінки землі.

Розглянувши документи, що характеризують економічну діяльність підприємства , основні показники наведені у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Показники

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

  +/ –

%

Обсяги господарської діяльності (валова продукція), тис. грн.

282

70

82

200

70,92

Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг), тис. грн..

23887

23686

24075

188

0,79

 Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг), тис. грн..

23531,6

24677,3

30570,7

7039,1

29,91

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг), тис. грн.

22916

22932

23015

99

0,43

Валовий прибуток (збиток), тис. грн.

6021

6292

6375

354

5,88

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн..

    252

     43

     54

198

78,57

Податок на прибуток, тис. грн..

    76

     62

     72

4

–5,26

Чистий прибуток, тис. грн.

     252

     43

     54

–198

  –78,57

Середньооблікова чисельність працівників, чол.

911

828

817

– 94

   –5,26

Середньорічна вартість:

 необоротних активів

      18875

       23133

      22207

     3332

             –78,57

 оборотних активів

3709

3359

5243

1534

-10,32

Фондовіддача (капіталовіддача)

0,016

0,06

0,16

0,144

-99,9

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

     6,2

     6,8

     4,4

  –1,8

    17,65

Продуктивність праці

1733,5

97

90

–163,6

41,36

Рентабельність господарської діяльності

     1,8

збиток

9,2

7,4

–29,03


Земля основний і незмінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одне з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрних формувань, який крім землі, включає трудові ресурси, основні та оборотні засоби. Наявний ресурсний потенціал, якісні його параметри та раціональне поєднання його в процесі господарської діяльності є вихідною передумовою виробництва конкурентоспроможної продукції.

 Показники ліквідності розглянемо в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Показники ліквідності ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод”

№ з/п

Показники

Нормат. значення

 2009 р.

  2010р.

  2011 р.

Відхилення 2011 р. до 2009 р., +/-

1.

Загальний коефіцієнт покриття

      >1

    0,52

    0,49

    0,52

0,00

2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності

    >0,5

    0,18

    0,16

    0,20

0,02

3.

Коефіцієнт незалежної ліквідності

    >0,5

    0,17

    0,14

    0,15

-0,02

4.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

    >0,2

    0,03

   0,004

   0,003

-0,027

5.

Частка оборотних активів в загальній сумі активів

   -

    0,37

    0,34

    0,34

-0,03

6.

Частка виробничих запасів в оборотних активах

    >0,5

    0,39

    0,42

    0,31

-0,08


Проаналізувавши дані таблиці 2.2 можемо зробити висновок, що всі показники ліквідності товариства протягом останніх трьох років не відповідають нормативним значенням. Так, загальний коефіцієнт покриття, який дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань, є значно нижчим від норми. Його значення не змінилося, порівняно із 2009 роком, і   становить 0,52.Таке значення коефіцієнта покриття свідчить про неможливість                       ПрАТ “Новоград-Волинський льонозавод” погашати поточні зобов’язання вчасно, оскільки на одну гривню поточних зобов’язань припадає всього 0,52 грн. поточних активів.

Информация о работе Мотивація персоналу в системі кадрового менеджменту