Гендерні аспекти в управлінні

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра управління персоналом і економіки праці

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент  персоналу»

на тему: «Гендерні аспекти  в управлінні»

 

Виконала:                  

студентка V курсу групи  МТУз – 227                                    Філіпенко О.Є.

заочного відділення

 

Перевірила:                                                    ст. викладач Мірошниченко Л.Г

 

Реєстраційний №________________

Дата___________________________

Підпис_________________________

 

Запоріжжя, 2012

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 41 с., 3 рис., 2 табл., 23 джерела.

Об'єктом даного дослідження є сфера управління, а предметом - гендерні відносини в управлінні.

Мета роботи – аналіз та оцінка ґендерних аспектів лідерства  в сфері управління, вплив гендерних  стереотипів на управління, а також  оцінка перспектив подолання ґендерної  нерівності в сфері державного упавління.

Методи дослідження: теоретичний, описовий, аналітичний, графічний.

Питання ґендерної рівності стали в багатьох країнах темою різноманітних досліджень у політичній сфері, сфері освіти, громадської думки, зайнятості та міграції, здійснена розробка ґендерних індикаторів, підготовлені методичні матеріали для розробки ґендерно врівноважених бюджетів, розроблені концепції ґендерної політики тощо. 

Особливо гостро постає питання  жіночого лідерства щодо прийняття  рішень на державному, адміністраційному рівнях. Актуальним є дослідження та розвиток інституту жіночого політичного лідерства, який передбачає обіймання жінками вищих керівних посад у політичних організація, прийнятті владних рішень. 

Актуальність вищезазначених проблем, недостатнє вивчення та увага до них з боку державних управлінців та науковців визначили тему даної роботи, зумовили її мету та завдання. 

 

ГЕНДЕР, ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ, ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ, СФЕРА УПРАВЛІННЯ, ЛІДЕРСТВО

 

 

ЗМІСТ

 

 Реферат | 2 |

 Вступ | 4 |

1 Теретичний аспект гендеру | 6 |

1.1 Поняття гендеру та  його основні складові | 6 |

1.2 Гендерні стереотипи: позитивний та негативний аспект | 10 |

1.3 Проблеми статі в управлінні | 14 |

2 Дослідження впливу гендерних аспектів та гендерних стереотипів на стиль уравління | 18 |

2.1 Аналіз основних рис  чоловіків і жінок в управлінні | 18 |

2.2 Зарубжний досвід державного  управління у гендерному розрізі | 23 |

2.3 Гендерні аспекти державного  управління в Україні | 26 |

3 Перспективи подолання  гендерної нерівності у сфері  управління | 31 |

 Висовок | 38 |

 Перелік посилань | 40 |

 

 

ВСТУП

 

Необхідність дослідження гендерних аспектів управління обумовлена ​​активним проникненням жінок в управління економікою та появою нової соціальної категорії «ділових жінок».  Проблема участі жінок у процесах розвитку надзвичайно зросла за останні роки. І це не дивно. Адже нині 54 % населення України становлять жінки, рівень їхньої зайнятості в суспільному виробництві — 51%, майже 90% жінок працездатного віку вчаться або працюють; наша держава посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем освіти жінок. І незважаючи на це, доступ жінок до політичної та економічної влади є далеко не пропорційним до їхньої кількості, потреб і суспільного внеску [1].

У ході професійної адаптації  у жінок на перший план виходить соціально-психологічний аспект, тоді як у чоловіків - професійно-діяльнісний. Навіть здійснюючи однакову професійну діяльність, чоловіки і жінки по-різному до неї ставляться.  Монополізація чоловіками влади - в сім'ї, в організаціях, установах і на підприємствах, в суспільстві - автоматично спричиняла за собою монополізацію ними функцій управління. Тим не менш, в умовах становлення ринкової економіки в Укрїні значно розширюється дрібний і середній бізнес, в якому керівниками стають жінки, які прагнуть всебічно себе реалізувати. Ця тенденція відповідає процесам, що відбуваються в країнах з розвиненою ринковою економікою, де жінки очолюють близько 30% малих і середніх компаній.

Особливо гостро постає питання  жіночого лідерства щодо прийняття  рішень на державному, адміністративному рівнях. Актуальним є дослідження та розвиток інституту жіночого політичного лідерства, який передбачає обіймання жінками вищих керівних посад у політичних організація, прийнятті владних рішень.

Актуальність вищезазначених проблем, недостатнє вивчення та увага  до них з боку державних управлінців та науковців визначили тему даної роботи, зумовили її мету та завдання.

Об'єктом даного дослідження є сфера управління, а предметом - гендерні відносини в управлінні.

Мета роботи – аналіз та оцінка ґендерних аспектів лідерства  в сфері управління, вплив гендерних  стереотипів на управління, а також  оцінка перспектив подолання ґендерної  нерівності в сфері державного упавління.  

Даною роботою передбачено  виконання наступних завдань:

   * визначити сутність  категорії «лідерство» та дослідити жіноче лідерство у західній традиції;

   * охарактеризувати  вітчизняні реалії жіночого лідерства в практиці управління;

   * визначення поняття  «гендер» та «гендерні стереотипи»;

   * провести аналіз  загальних підходів щодо жіночого та чоловічого менеджменту;

   * перспективи подолання  гендерної нерівності в управлінні.

Методами дослідження виступають: аналіз науково-методологічної літератури з питань ґендерного рівенства, а також нормативно-правових документів, які визначають загальні принципи гендерної політики в Україні; також – узагальнення та оцінка статистичних даних стосовно реалізації державної політики щодо жінок.

Для написання даної курсової роботи була використана наступна інформаційна база: навчальні посібники, нормативне законодавство, статистична звітність, електронні ресурси.

 

 

1 Теретичний аспект гендеру

 

1.1 Поняття гендеру та  його основні складові

 

В основі  традиційної  системи соціалізації статі лежить так званий первинний розподіл праці між чоловіком і жінкою. Саме він визначив цілком різні умови існування представників різної статі, закріпив за чоловіками право на «зовнішню» діяльність, на засвоєння світу і панування над ним, а за жінками  - право на народження і виховання дітей, на влаштування дому і побуту [2]. 

Переосмислення ролей  жінок та чоловіків у суспільстві  лежить в основі ґендерних досліджень. Власне, увага акцентується не на одній статі, а на обох. Сьогодні наголошується на необхідності створення рівних можливостей для реалізації їхньої людської сутності. 

Важливою умовою утвердження  ґендерної культури є необхідність зміни ментальності чоловіків і жінок. Щоб зміни стали реальністю люди мають усвідомити їх необхідність. Особливо це стосується ЗМІ, державного управління та політики. Жінки не можуть змінити своє світобачення доки не будуть брати участь в управлінні державою на паритетних засадах з чоловіками, доки ЗМІ не будуть пропагувати ґендерно нейтральні взірці.

Погляди на роль чоловіка і  жінки у суспільстві формуються в процесі соціалізації індивіда під впливом сім'ї, школи, засобів масової інформації, соціального оточення, а також політичних та державних структур. Актуальним на сьогоднішній день є формування позитивного ставлення до жінок-лідерів, які значною мірою впливають на формування масової свідомості населення.

Використання ґендерного підходу в суспільному дискурсі надає широкі можливості для переосмислення культури. Ця теорія передбачає зміну ціннісних орієнтирів і перегляд багатьох усталених уявлень. Ґендерний підхід, як багатогранне бачення процесу, що передбачає діалог статей з урахуванням форми їх взаємодії та взаємодоповнення повинен посісти чинне місце у побудові демократичного українського суспільства [3].

Розглянувши різні погляди стосовно гендерного питання та визначивши, що лежить в основі гендерних досліджень постає необхідність дати визначення такому поняттю як «гендер» та визначити його складові.

Ґендер – соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі. Це соціально-рольовий статус, що визначає соціальні можливості людини – чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.

Сучасні гендерні дослідження головну увагу зосереджують на механізмах відтворення гендерної рівності, на стосунках жінок і чоловіків у суспільстві.

Вочевидь, такий соціальний феномен як гендер, має неоднозначний зміст, включно з значною кількістю компонентів, що об’єднується у дві основні групи: гендер – як соціальний інститут і гендер – як індивідуальний статус [4].

Як соціальний інститут гендер складається з:

1. Гендерних статусів  – соціополових ролей, норм, що соціально визначаються суспільством і закріплюються через поведінку, жестикуляцію, лінгвістичною, емоціональною, психологічною предписаністю.

2. Гендерного розподілення  праці – розподілення виробничої  і домашньої праці між членами  суспільства, що наділені різним тендерним статусом. Робота, розподілена в залежності від чоловічого і жіночого гендерного статусу, збільшує оцінку суспільством цих статусів: так, чоловічому статусу, як правило, відповідає більш престижна і високооплачуєма робота.

3. Гендерно передбачуваної  родинної ролі – тобто прав  та можливостей для кожного  гендерного статусу в родині. Статуси в системі родинних  зв’язків відбивають та підсилюють престиж і владу, розподіляючи різні гендери.

4. Гендерних біологічних  (статевих) сценаріїв поведінки –  нормативних зразків сексуальних бажань, сексуальної поведінки, що належить відповідно гендерного статусу. Члени домінуючого гендеру мають більше сексуальних прерогативів, члени підлеглого гендера можуть бути сексуально експлуатуючими.

5. Гендерних якостей особистості  – комбінацій характерних рис  особистості, що моделюються тендерними  нормами і надають певні почуття  і поведінку членам різних гендерних статусів. Соціальні очікування інших у між особистісному спілкуванні постійно підтримують ці норми.

6. Гендерного соціального контролю – формальної і неформальної підтримки і винагороди за певний тип поведінки і, відповідно, покарання зневагою, соціальною ізоляцією, медичним лікування не конформістської поведінки.

7. Гендерної ідеології  – що виправдовує існування  гендерних статусів, особливо різниці в їхній оцінці суспільством. Домінуюча ідеологія (маскулінна) намагається придушити критичний прояв думок, нав’язуучи свої оцінки за природні.8. Гендерних іміджів (образів) – культурних репрезентацій гендера в символічній мові і творах мистецтва, що репродукують і легітимують гендерні статуси. Культура – головна підтримуюча сила домінування гендерної ідеології.

Відносно індивіда гендер складається з:

1. Категорії біологічної  статі – визначається з моменту народження на основі наявності первинних ознак (геніталій). Біологічна стать може бути змінена шляхом хірургічного втручання.

2. Гендерної ідентичності  – особистісного осмислення і  прийняття своєї належності до  певної статі.

3. Гендерного шлюбного  і репродуктивного статусу – показним є виконання або відмова від одруження, народження дітей, родинні стосунки.

4. Гендерних сексуальних  орієнтацій – соціально і індивідуально прийнятих зразків сексуальних почуттів, бажань, практики і ідентифікації з ними.

5. Гендерної особистості  – що характеризується інтернаціоналізованими  моделями соціально схвалюваних почуттів, емоцій, що слугують скріпленню родових структур, інститутів батьківства.

6. Процесів з відтворювання  гендеру – соціальної практики навчання гендерна „ правильної” поведінки, у тому числі і на вербальному рівні. Постійне репродукування гендерних відмінностей і домінування.

7. Гендерної презентації  – показ, демонстрація себе  як особистості, що має відповідні  гендерні якості за допомогою  одягу, косметики, прикрас та  інших інформаційно значимих  тілесних маркерів [3].

Отже, значення гендерного підходу полягає у з’ясуванні:

1. Андроцентризму сучасної  культури (глобальна тенденція будувати  світ, розрахований на чоловіка як центральну головну нормальну фігуру цього світу. А все жіноче розуміється як вторинне і менш значиме). Використання гендерного підходу до аналізу соціокультурного життя суспільства дозволило побачити гендерну асиметрію нашого суспільства. Людська норма з давніх часів розумілася як чоловіча, а жінки повинні в міру своїх сил і здібностей підтягуватися і пристосовуватися до неї. Справа доходила до кумедних казусів. Так, в інструкціях по прийому ліків доза була розрахована на середнє статистичного чоловіка. Тільки з розрахунку на чоловіків створюються станки і інші засоби механізації праці.