Стратегічне планування в міжнародних компаніях

Вибір конкретної стратегії діяльності в МНК значною мірою залежить від її стратегічної орієнтації.

Розрізняють такі види стратегічних орієнтацій міжнародних компаній:

1. Етноцентризм - цінності та інтереси  материнської компанії є головними в стратегічних рішеннях.

2. Поліцентризм - стратегічні рішення  змінюються від країни до країни, в яких діє компанія.

3. Регіоцентризм - поєднання власних  інтересів фірми з інтересами  своїх регіональних відділень.

4. Геоцентризм - інтегрування рішень компанії в єдину глобальну систему.

Рівень і якість стратегічного планування в міжнародних компаніях залежить від:

- компетентності керівництва  фірми на всіх рівнях управління;

- кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;

- наявності інформаційної бази.

Стратегічне планування може також розглядатися як набір рішень та дій, що знаходять своє відображення у планах, спрямованих на виконання завдань, поставлених перед корпорацією.

Серед цих завдань дев'ять критичних:

1. Формування місії корпорації (включаючи мету, філософію і завдання діяльності).

2. Розвиток напряму діяльності  корпорації, що відображає її  внутрішні умови і можливості.

3. Оцінка факторів конкуренції.

4. Аналіз діяльності корпорації, узгодження її ресурсів з навколишнім  середовищем.

5. Визначення й оцінка найбільш бажаних напрямів діяльності з точки зору місії корпорації.

6. Вибір певних довгострокових  завдань та гранд-стратегій, що  забезпечать досягнення бажаних  цілей.

7. Розвиток короткострокових стратегій, пов'язаних з довгостроковими  завданнями та гранд-стратегіями.

8. Застосування стратегічних заходів  для виявлення резервів та  їх аналіз.

9. Оцінка стратегічних процесів  з метою застосування набутого  досвіду при прийнятті наступних  рішень.

Стратегічні рішення плануються на тривалий період. Вони визначають перспективу процвітання корпорації і добробут її працівників. Стратегічні рішення націлені на майбутнє, мають багатофункціональний характер і комплексне застосування для більшості сфер діяльності корпорації, охоплюють споживчі проблеми, конкурентне оточення, організаційну структуру, структурні підрозділи корпорації, розподіл чи перерозподіл відповідальності і ресурсів.

 

1.2. Контроль і звітність  у міжнародному менеджменті

Контроль пов'язаний з плануванням і покликаний забезпечити керівництво організації своєчасною і достовірною інформацією про хід виконання стратегічних планів, їх зв'язок з місією організації для своєчасного їх корегування.

Складність реалізації функції контролю в міжнародному середовищі визначається наступними її особливостями:

- складність здійснення контролю на міжнародному рівні;

- великі відстані;

- культурні відмінності між країнами;

- різні часові пояси;

- необхідність диверсифікації методів виробництва на місцях;

- збільшення кількості неконтрольованих факторів впливу на виробництво.

Характеристики ефективної системи контролю в ТНК:

1. Стандарти в МНК повинні враховувати загальнокорпоративні та місцеві цілі.

2. Система контролю має бути гнучкою для відслідковування всіх невизначеностей (ризиків).

3. Вона повинна надавати вчасну і точну інформацію про стан справ у корпорації.

4. Забезпечення конгруентності завдань, що стоять перед корпорацією і окремими філіями (конгурентність - підтримка і виконання завдань, що передбачені стратегічними цілями корпорації та її філіями, навіть у разі протиріч з локальними завданнями).

5. Наявність оперативного та зворотного зв'язку штаб-квартири з усіма підрозділами корпорації.

У процесі побудови такої системи керівництво ТНК наштовхується на наступні проблеми:

1. Відмінності в принципах підготовки та аналітичності облікових даних (різниця у стандартах бухгалтерського обліку і звітності).

2. Проблема зручності комунікацій.

3. Інформативність внутрішньої звітності (часто якість фінансового контролю пов'язана з кількістю і обсягом даних. Якщо вона надто велика, що процес підготовки та деталізації внутрішньої звітності починає заважати оперативній роботі філій).

4. Невідповідність цільових установок різних підрозділів компанії (різні підходи до типізації підрозділів компанії з точки зору їх відповідальності за виконання спільних планів, виділення окремих бізнес-одиниць у вигляді:

1. Кост-центру - відповідальність тільки  за витрати.

2. Профіт-центру - відповідальність  і за доходи, і за витрати.

3. Інвестмент-центру - доход співвідноситься  з інвестованим капіталом.

Типи здійснюваного у ТНК контролю можна класифікувати за різними ознаками.

І. В залежності від спрямованості виділяють:

1. Прямий контроль, який включає:

- наради у головному офісі корпорації (рада керівників ТНК, вищий орган управління компанією);

- організація перевірок на місцях через відрядження членів ради керівників до закордонних філій ТНК;

- поточний контроль персоналу, здійснюється постійно на всіх ланках управління у різних формах;

- контроль через створення в організації стимулюючого клімату, особливої культури (сувора ієрархічна підпорядкованість, ланцюги просування рішень і зворотного зв'язку.

2. Непрямий контроль

- Щомісячна звітність, яка подається до офісу материнської країни (оперативна звітність);

- Додатки до оперативної звітності (Ф-1, Ф-2, бюджети, баланси тощо);

Загалом інформацію про зміст і типи контролю в ТНК доцільно подати у стислому вигляді в формі табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Типи контролю в корпорації

Типи контролю	Ринковий контроль	Контроль за продукцією	Бюрократичний контроль
Зміст контролю (інструменти контролю)	Ринкова ціна акцій, рентабельність інвестицій, валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність	Завдання дочірніх під- приємств, функціо- нальних відділів, окремих працівників	І.Створення широкої системи правил і процедур 2.Стандар- тизація	1. Норми 2. Цінності 3. Соціалізація

 

ІІ. В залежності від об'єкта контролю виділяють:

- ринковий контроль, тобто контроль  за ринковими показниками (ринкова  ціна акцій, рентабельність інвестицій, валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність);

- контроль за продукцією (випуском) - (визначаються завдання дочірніх підприємств, функціональних відділів, окремих працівників - кожна група контролюється відповідно до власних (визначених) показників;

- бюрократичний контроль - через створення широкої системи правил і процедур.

- корпоративна культура, особливий психологічний клімат в організації без зовнішніх проявів, але за його допомоги приводять в дію офіційно затверджені (бюрократичні) механізми контролю.

 

 

 

Розділ 2.Здійснення планування і контролю на підприємстві «ROSHEN»

2.1. Організаційно-економічна  характеристика підприємства  «ROSHEN»

Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN - лідер національного ринку кондитерських виробів.

Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 410 тисяч тон на рік.

До складу Корпорації входять 4-и українські фабрики (Київська, Вінницька, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), а також масломолочний комбінат «Бершадьмолоко» та «Літинськийплемзавод», які забезпечують фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною.

Для покращення умов зберігання сировини та готової продукції, для оптимізації поставок продукції та мінімізації затримок продукції на складі - Корпорація ввела в експлуатацію власний логістичний центр.

Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування ISO 22000:2005. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності».

Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.

Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах.

Щорічно спеціалісти Корпорації створюють чимало нових виробів. Новинками останнього року стали: екстрачорний шоколад ROSHEN із кусочками какао-бобів, цукерки Trufarela, Torroncini, "Турончики", CitrusBoom, Truffle ROSHEN - зуміли досить швидко заволодіти серцями ласунчиків, в котре довівши споживачам, що

ROSHEN - це солодкий знак якості!

Якість продукції — це сукупність її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням. Як переконує світовий досвід, якість продукції є функцією від рівня розвитку науково-технічного прогресу і ступеню реалізації його результатів у виробництво. Чим вища якість продукції, тим повніше задовольняються потреби споживачів і ефективніше вирішуються соціально-економічні проблеми розвитку суспільства.

У довгостроковий період існує тенденція до послідовного підвищення якості продукції. Це - об’єктивний процес, спричинений дією закону зростаючих потреб. Проте згадана тенденція на окремих відрізках часу не в змозі рельєфно проявитися через існування специфічного взаємозв’язку обсягу пропозиції продукції і вимог споживачів до її якості. В умовах дефіциту, коли пропозиція відстає від попиту, вимоги до якості продукції знижуються і нерідко істотно. Водночас з насиченням ринку продукцією її якість виступає на перший план, всезростаючі вимоги до неї поступово стають однією з основних рушійних сил виробництва.

Кожному з цих типів продукції компанії ROSHEN притаманні свої показники якості. Під показником якості розуміють кількісний вираз однієї або кількох однорідних властивостей продукції, що задовольняють певні потреби споживачів стосовно до її цільового призначення й умов використання. Відношенням фактично досягнутого показника якості до його нормативного (базового) значення визначають рівень якості продукції.

При обґрунтуванні показників якості й встановленні їх конкретних рівнів за певними видами продукції потрібне комплексне врахування таких чотирьох факторів:

- вимог (бажань) безпосередніх споживачів: населення, переробних підприємств, аграрних підприємств, що використовують проміжну продукцію;

- реальних можливостей досягнення встановлених показників якості за даного рівня розвитку продуктивних сил (техніки, технології, кваліфікації кадрів);

- наявності розроблених методик, способів, прийомів визначення показників якості й контролю за їх формуванням;

- забезпечення матеріального стимулювання виробників за досягнення кращих показників якості та встановлення матеріальної відповідальності за їх зниження.