Бази даних про споживачів і прямий маркетинг

Зовнішня суб’єтивна значимість визначається за формулою:

7 етап. Визначення узагальненої значеності кожної характеристики.

Узагальнену значеність розраховуємо за формулою:

Приведену величину узагальненої значеності розраховуємо за формулою:

8 етап. Загальна інтегральна комплексна оцінка кожного об'єкту:

 – використовується, коли і зовнішня, і внутрішня               значимість різні числа.

 – використовується, коли  внутрішня функціональна   значимість  характеристики рівнозначна.

 – використовується, коли  зовнішня суб'єктивна значимість  характеристики рівнозначна.

У даній задачі для обрахунку  інтегральної комплексної оцінки кожного  об'єкту використовуємо першу формулу:

Висновок

Таким чином, кращим виробником вважається торгова марка «Гармонія» з максимальним значенням комплексної інтегральної оцінки Q = 0,958.

Задача 2. Прогнозування попиту

Визначити загальний прогноз попиту кондитерських виробів з урахуванням чисельності населення, якщо в сьомому році вона становить 735 тис. чол.

Таблиця 5. Річний продаж товару з розрахунку на 1 людину

№ року	Кондитерські вироби, кг
1	10
2	9
3	8,5
4	9,5
5	8,7
6	8,2

 

Розв'язання

Маркетингове прогнозування можна  виконувати, використовуючи різні математичні  моделі. Розглянемо 2 з них:

І. Однофакторна модель Брауна:

t, n – кількість років спостереження;

P_i – попит у і-тому році спостереження;

– проведена питома вага у і-тому році спостереження.

де а_і – питома вага показника і-того року спостереження.

   

  

 

 

 

 

 

Загальний попит = 8,373*735 тис. = 6154,2 тис.

ІІ. Модель апроксимації даних відповідної  функції

Будуємо графік зміни попиту на протязі 6 років, на якому вісь х – рік  спостереження, вісь у – попит (Діаграма 1).

                                          Діаграма 1

– рівняння прямої лінії, де

а₀, а₁ – коефіцієнти лінії тренду.

Коефіцієнти а₀ і а₁ знаходимо при розв’язанні системи рівнянь

Будуємо допоміжну таблицю (Таблиця 6):

                                       Таблиця 6

1 2 3 4 5 6	10 9 8,5 9,5 8,7 8,2	10 18 25,5 38 43,5 49,2	1 4 9 16 25 36
21	53,9	184,2	91

Складаємо систему рівнянь і розв’язуємо її:

Загальний попит = 8,095*735 тис. = 5949,8 тис.

 

Висновок

Таким чином, попит у сьомому  році спостереження складає: за моделлю  Брауна 6154,2 тис. шт.; за моделлю апроксимації даних – 5949,8 тис. шт..

Задача 3. Визначення середньорічного споживання товару

У місті, де було проведено дослідження  споживання товару А, проживає 257 тис. населення. Дослідною компанією було вирішено використати гніздовий безповторний метод відбору, для цього територію міста поділили на 15 районів, у яких проживають приблизно по 1 тис. потенційних споживачів одного віку. Дослідженню підлягали окремі райони. Результати опитування наведено в таблиці. Необхідно визначити середньорічне споживання товару, якщо встановлено похибку 3,2 %.

 

Таблиця 7

Район	А	Б	В	Г	Д	Е	Ж	З	К	Л
Споживання 1 опитуваним	781	749	765	723	792	712	752	745	786	731

 

Розв’язання

1. Визначення середнього споживання товару в усіх відібраних районах

х_і – кількість споживання товару в і-тому районі;

r – кількість досліджуваних районів.

 

Середньорічне споживання товару у місті складає:

753,6 * 257000 = 193,675200 шт.

2. Визначення міжгрупової дисперсії:

 

Для розрахунку дисперсії  будується допоміжна таблиця (Таблиця 8):

 

 

Таблиця 8

Район	Споживання одним  опитуваним	хі- хсер	(хі- хсер )2
А	781	4,54	2061,6
Б	749	-4,6	21,16
В	765	11,4	129,96
Г	723	-30,6	936,36
Д	792	38,4	1474,56
Е	712	-41,6	1730,56
Ж	752	-1,6	2,56
З	745	-8,6	73,96
К	786	32,4	1049,76
Л	731	-22,6	510,76
РАЗОМ	7536		8244,68

 

3. Визначення середньорічною споживання товару при похибці 3,2 %.

Гранична похибка гніздової вибірки визначається за формулою:

Гранична похибка на все населення  міста складає:

16,77 * 257 000 = 4,309 890 млн. шт.

Звідси, сереньорічне споживання товару у місті коливається у межах:

 

Висновок

Середньорічний попит на товар  А з урахуванням похибки 3,2% знаходиться  у межах від 189365310 до 197985090 шт.

Задача 4. Оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Визначити конкурентоспроможність підприємства на регіональному ринку на основі даних зібраних відділом маркетингу.

Таблиця 9

Параметри	Один. виміру	Власне підпр.	Конкурент №1	Конкурент №2	Конкурент №3	Конкурент №4	Конкурент №5
Чистий доход від реалізації	тис. грн.	106	92	121	536	152	141
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	86	42	87	389	87	69
Матеріально-технічне забезпечення	%	84,2	96,5	71,3	52,6	74,9	51,4
Імідж підприємства	бали	3,9	2,8	1,7	1,6	3,4	2,1
Якість продукції	бали	8,5	4,2	9,3	7,1	6,2	5,5
Гарантійні зобов’язання	місяці	12	12	12	18	6	12
Рентабельність	%	5,6	4,8	9,2	7,5	3,8	5
Продуктивність праці робітників	тис.грн./люд.	52	84	19	24	35	39
Частка ринку	%	11	17	18	13	21	22

 

Розв'язання

І. Формування вимог до еталонного підприємства:

Еталонне підприємство має найкращі показники діяльності.

Таблиця 10

Показник	Еталонне підприємство	Питома вага
1. Чистий доход від реалізації	max 536	10
2. Собівартість реалізованої продукції	min 42	10
3. Частка ринку	> max 100	10
4. Імідж підприємства	> max 10	20
5. Якість продукції	> max 10	20
6. Гарантійні зобов’язання	max 18	5
7. Рентабельність	max 9,2	10
8. Продуктивність праці робітників	max 84	10
9. Матеріально-технічне забезпечення	max 22	5
РАЗОМ		100

ІІ. Визначення питомої ваги кожного параметру

Питома вага визначається в залежності від значимості кожного параметра. Сума вагових індексів всіх параметрів складає 100 %.

ІІІ. Розрахунок одиничних параметричних індексів

Одинично-параметричні індекси розраховуються за формулами:

1. – якщо краще значення показника максимальне;

2. – якщо краще значення параметру мінімальне.

Р_і – значення і-того показника підприємства;

Р_етал-і – і-тий показника еталонного підприємства.

Таблиця 11

Показник	Власне підпр.	Конкурент №1	Конкурент №2	Конкурент №3	Конкурент №4	Конкурент №5
Чистий доход від реалізації	19,7	17,1	22,5	100	28,3	26,3
Собівартість реалізованої продукції	48,8	100	48,2	10,7	48,2	60,8
Матеріально-технічне забезпечення	84,2	96,5	71,3	52,6	74,9	51,4
Імідж підприємства	39	28	17	16	34	21
Якість продукції	85	42	93	71	62	55
Гарантійні зобов’язання	66,6	66,6	66,6	100	33,3	66,6
Рентабельність	60,8	52,1	100	81,5	41,3	54,3
Продуктивність праці робітників	61,9	100	22,6	28,5	41,6	46,4
Частка ринку	50	77,2	81,8	59	95,4	100