Напрями удосконалення шляхів скорочення витрат під здійснення операцій із складування продукції

- на кінець року Км = 497/1801 = 0.35.

Цей показник недостатній за величиною, його норма не менше 0.5

Нарешті, визначимо коефіцієнт капіталізації , рівний відношенню залучених коштів організації до власного капіталу:

- на початок року Кф.а. = 257/1701 = 0.25;

- на кінець року Кф.а. = 471/1801 = 0.27.

Організація для фінансування своєї діяльності використовує в основному власний капітал.

 

 

 

2.2 Визначення шляхів скорочення витрат щодо складування продукції

 

У сучасній практиці вже створені цілі «пакети» логістичних рішень для оптимізації кожного елемента ланцюжка внутрішньоскладській переробки вантажів. Проте найчастіше дані рішення будуть різноманітні для різних типів складів. Це пояснюється різними вихідними умовами та техніко-технологічними можливостями на складах. Наприклад, можна взяти сучасний логістичний центр, управління операціями якого здійснюється за допомогою ERP систем і систем автоматичної ідентифікації, і звичайний склад оптової торгової компанії, який розташований в переобладнаному цеху колишнього залізобетонного заводу. Природно, більшість пропозицій щодо оптимізації роботи повинні бути різні для кожного з цих складів.

Склади компанії філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці мають складування з високим ступенем механізації складських робіт, на яких використовується підйомно-транспортне обладнання з високою швидкістю обробки вантажів, що володіє зручними якостями для виконання складських операцій і ергономічною конструкцією. В якості інформаційних систем використовуються, як правило, програми «Фоліо», «1С», «Парус» та ін. Найчастіше на таких складах використовуються системи штрихового або індивідуального кодування. В основному, це реконструйовані приміщення колишніх заводів, овочевих сховищ і іноді навіть депо. Зазвичай це будівлі, що мають кілька поверхів, з 2-ма ліфтами, що вкрай ускладнює роботу з транспортування вантажу з однієї зони в іншу. Як правило, склади цієї групи мають бетонну підлогу. Операції з навантаження або розвантаження виконуються на майданчиках без спеціального обладнання із застосуванням навантажувачів або гідравлічних візків.

На ефективність функціонування складської системи величезний вплив справляє вибір необхідного обладнання.

Залежно від фізичного стану і характеристик збережених матеріальних цінностей існує наступне складське устаткування:

- Для зберігання і обробки  штучних великогабаритних вантажів. Такі вантажі можуть зберігатися  на складах в штабелях ( в плоских  або ящикових піддонах) або на  стелажах, типи і параметри яких  залежать від розмірів, маси та особливостей зберігається продукції, а також призначення складу, технології переробки вантажів, терміну їх зберігання та інших факторів;

- Для зберігання і обробки тарно- штучних вантажів (зазвичай використовуються піддони та пакети);

- Для зберігання і обробки сипучих вантажів. Сипучі вантажі зберігаються на відкритих складських майданчиках в штабелях і траншеях різної форми і закритих складах, а при невеликих запасах - в бункерах різної форми;

- Для зберігання і обробки  рідких вантажів. Рідкі вантажі  можуть зберігатися на складах в тарі ( в бочках, бутлях, барабанах ) або наливом;

- Для зберігання і обробки  газоподібних вантажів. Ці види  вантажів зберігають у контейнерах, цистернах, балонах або інших  герметичних судинах.

Ефективна робота будь-якого складу залежить від ступеня технічного оснащення та обладнання, що використовується в технологічному процесі. Основними групами технологічного обладнання є:

• устаткування для вантажно - розвантажувальних робіт і внутрішньоскладського транспортування;
• обладнання для зони зберігання та обладнання для автоматизації облікових операцій.

Взагалі підвищення ефективності використання складських площ і ємностей на основі раціоналізації технологічного процесу із застосуванням прогресивних схем механізації, сучасного підйомно-транспортного та технологічного обладнання - одне з головних завдань організації складського господарства. Розробка схем механізації проводиться на основі врахування наступних факторів:

- детального аналізу технологічних  процесів за операціями з метою виявлення найбільш трудомістких робіт;

- максимального використання площі  й обсягу складів;

- пошуку можливості розширення  складських площ;

- скорочення відстані переміщення  вантажів вручну;

- оптимізації шляхів переміщення  підйомно - транспортних машин;

- зменшення непродуктивних втрат  енергоресурсів;

- зниження числа перевалок вантажів;

- розширення використання підйомно-транспортного  та технологічного обладнання;

- взаємозамінності підйомно- транспортного  та технологічного обладнання ;

- підвищення продуктивності праці і зменшення трудовитрат на переробку вантажів;

- забезпечення зручного доступу  до товарів;

- мінімізації витрат часу на  комплектування і відправлення  замовлень покупцям;

- забезпечення оптимальних умов  праці працівників на всіх  ділянках.

Підбір необхідного підйомно-транспортного та технологічного обладнання для складу проводять з урахуванням відповідності його характеристик параметрам і особливостям вантажів і характером тих операцій, які необхідно здійснити, а також принципу мінімальної матеріаломісткості. Обладнання повинно бути доступно і зручно для обслуговування та дотримання правил техніки безпеки, забезпечувати економічну доцільність застосування. При виборі конкретної схеми механізації необхідно враховувати товаро- і вантажообіг, обсяг товарних запасів складу, коефіцієнти використання площі та об'єму складів, розподіл товарів по способам зберігання (стелажне, штабельне) та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Критерії оцінки та  розрахунку витрат на складування продукції

 

Філіал компанії «SSI Schaefer» в Дарниці забезпечує себе автоматизованим складом, що є одним із ефективним та економічним засобов скорочення витрат при переміщенні товарів по складу та складування самої продукції.

Насамперед, перешкоди на шляху підвищення ефективності складського комплексу можна розділити на чотири групи: організаційні (функції, повноваження, зони відповідальності), технологічні (послідовність виконання операцій, методи та алгоритми), інформаційні (інформаційні системи обліку та обробки даних, засоби комунікації) і технічні (наявність техніки та обладнання, ступінь зношеності ресурсів, відповідність вимогам).

Вибираючи напрямок оптимізації складу, в першу чергу варто звернути увагу на вдосконалення організації процесів і технології виконання робіт - саме тут можливо відносно швидке отримання результату при використанні наявного устаткування.

До вирішення технічних та інформаційних задач, які можуть бути здійснені в короткі терміни з відносно низькими вкладеннями коштів, можна віднести, наприклад, закупівлю рацій на складі для швидкого виклику необхідного співробітника, установку принтера для роздруківки завдань в безпосередній близькості до зони приймання або відбору та т. п. Проте всі ці нововведення повинні бути підпорядковані загальній логіці роботи складу і плануються змін. Очевидно, що якщо на складі планується перехід на безпаперову технологію з використанням терміналів збору даних, то закупівля принтерів і рацій недоцільна.

Одним з визначальних умов ефективності технологічного процесу на складі повинно бути максимальне використання висоти складських приміщень (в даному випадку це і є перевага цього складу), вантажопідйомності застосованих механізмів і завантаження на м. кв. корисної площі складу. Ця умова може бути виконане при взаємній відповідності наступних показників:  

- маса сформованого вантажного підйомно - транспортного обладнання;

- висота підйому вантажу механізмом повинна максимально наближатися до висоті складського приміщення.

Для вступників на це підприємство вантажів це відношення наближатиметься до оптимального значення по мірі виконання наступних технологічних тренованій:

- підготовленість транспортної одиниці вантажу до відпуску оптовим покупцям, а кожної одиниці вантажу до споживачам. Впровадження технологічно наскрізного транспортування товарів на піддонах, у контейнерах та тарообладнанні, забезпечує поставку товарів, підготовлених до від пуску оптовим покупа телям і безпосередньо споживачам;

- підготовленість вступників на склад вантажів для механізації трудомістких складських операцій. Найбільш підготовленими для цих цілей являються збільшення вантажні одиниці, що надходять від виготовлювачів на піддонах і в контейнерах;

- механічна міцність сформованого пакету і його конструктивне пристрій, що забезпечує можливість багатоярусної укладання при зберіганні і транспортуванні. Це забезпечує максимальне використання висоти складських приміщень і транспортних засобів.

Вище перераховані умови забезпечують ефективність виконання складських операцій, яку можна порівняти системою техніко-економічних показників.

Існує кілька груп техніко-економічних показників.

Перша група показників характеризує напруженість і інтенсивність роботи складу, одним з основних показників яких є вантажообіг. Вантажообіг складу - натуральний показник, що характеризує трудомісткість роботи складських підприємств, і становить кількістю відпущених зі складу вантажів протягом певного часу.

Виконання плану вантажообігу в чому залежить від оборотності товарів. Чим вище оборотність, тим більше вантажообіг складу при одній і тій же ємності.

 Друга група техніко-економічних показників характеризує ефективність використання складських приміщень та обсягів. При цьому аналізі виділяється основна чи технологічна площа, використання якої залежить від роботи складів, і окремо розглядається конструктивна і допоміжна площа, використання якої не залежить від діяльності складів.

Загальна площа складу являє собою суму:

(4)                                   Sобщ. = Sосн. + Sконср. + Sвсп.

До складу основної площі входить площа під вантажем; площа експедицій приймальних, комплектувальних і відпускних майданчиків; площа, зайнята проїздами, проходами.

Основна площа необхідна для організації нормального технологічного процесу і вантажопереробки.

Конструктивна площа - площа колон, сходів, ліфтів.

Допоміжна площа - зайнята службовими приміщеннями, зарядної підстанцією, громадськими організаціями, демонстраційними і асортиментними залами і т.д. Допоміжна площа розраховується за нормативами СніП.

Ефективність використання основної площі складу може бути визначена низкою показників: коефіцієнтом використання складської площі, коефіцієнтом використання об'єму, питомої середнім навантаженням на 1 м. кв. корисної площі, вантажонапруженістю.

 Коефіцієнт використання складської  площі Кs являє собою відношення вантажний (корисною) площі зайнятої підтоварами до основної площі складу:

(5)                                       Кs = Sтов. / Sосн.

Де Кs - площа під штабелями стелажами з товаром ( м. кв.);

       Sтов. - Площа під штабелями і стелажами з товаром (м. кв.)

       Sосн. - Основна площа складу (м. кв.);

Для різних способів збереження і переміщення вантажів на складі встановлюється нормативний коефіцієнт використання складської площі. При аналізі фактичний коефіцієнт використання складської площі порівнюється з нормативним.

У разі, якщо фактичний Кs менше нормативного, то це вказує на неправильне використання складської площі. У цьому випадку або збільшені проходи і проїзди, або неправильно розташовані стелажі і необґрунтовано обрані засоби механізації.

Коефіцієнт використання обсягу складу характеризує використання не тільки площі, але і висоти складських приміщень. Він являє собою відношення корисного об'єму, зайнятого товаром, до основного об'єму складу:

(6)                                         Кv = Vтов. / Vосн.

Де    Кv - коефіцієнт використання об'єму складу;

                  Vосн. - основний об'єм складу ( м. куб. );

        Vтов. - обсяг, зайнятий товаром ( м. куб ).

Корисний об'єм визначається добутком площі під товаром на корисну висоту, тобто висоту стелажів, штабелів.

Основний об'єм складу визначається добутком основної площі на основну висоту. Основна висота приймається від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що заважають складування вантажу.

В даний час ще не визначені нормативні коефіцієнти використання обсягу складу. Проте встановлено, що якщо фактичний коефіцієнт використання об'єму 0.3 і менш, то це вказує на недостатнє використання висоти складу, неправильний вибір складського і підйомно-транспортного устаткування.

Питома середнє навантаження на 1 м. кв. корисної ( під товаром ) площі показує, яка кількість вантажу розташовується одночасно на кожному квадратному метрі корисної площі складу.