Напрями удосконалення шляхів скорочення витрат під здійснення операцій із складування продукції

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.Теоретичні аспекти операцій із складування продукції………………4

1.1 Роль та функції складу  під час здійснення логістичних  операцій……………5

1.2 Структура та класифікація  складів…………………………………………......8

1.3Шляхи скорочення витрат під час здійснення операцій із складування продукції……………………………………………………………………………15

РОЗДІЛ 2. Аналіз організації складського господарства філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці

2.1Організаційно – економічна характеристика складу філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці………………………………………………………………..19

2.2 Визначення шляхів скорочення  витрат щодо складування продукції……..25

2.3 Критерії оцінки та розрахунку  витрат на складування продукції………….28

РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення шляхів скорочення витрат під здійснення операцій із складування продукції……………………………………………….34

ЗАКЛЮЧЕННЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Умовою постійного перебігу виробничих процесів на будь-якому підприємстві є створення певних запасів сировини, палива,  матеріалів, комплектувальних виробів, а також міжцехових та внутрішньоцехових резервів напівфабрикатів власного створення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства. Структура, розміри й кількість складів залежать від номенклатури й кількості споживання підприємством матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків. Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворять структуру складського господарства підприємства.

Організація складів, їхнє технічне оснащення й розміщення на території заводу або фабрики мають велике  значення для роботи й економічного стану підприємства. Організація складського господарства суттєво впливає на пропускну здатність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на величину внутрішньозаводських транспортних витрат.

Таким чином, склади є важливими ланками технологічного процесу, а для

оптової й роздрібної торгівлі вони служать фундаментом, тому склади підприємств, навмисних випереджати конкурентів, вимагають сучасної організації, сучасних технологій і кваліфікованих кадрів та пропонувати нові шляхи скорочення із складуванням продукції.

Основною метою даної роботи є виявлення шляхів скорочення витрат під час здійснення операцій із складування продукції і як наслідок скоротити фінансові витрати на пересування товару,   адже в організації складських операцій і керування запасами криються проблеми або успіхів підприємств, діяльність яких без складу нездійснима.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПЕРАЦІЙ ІЗ СКЛАДУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ.

1. Роль та функції складу під час здійснення логістичних операцій.

 

На будь-якому підприємстві частина території обов'язково відводиться під прийом, вивантаження, зберігання, переробку, завантаження і відправку вантажів. Для виконання таких робіт необхідні вантажні майданчики і платформи з під'їзними шляхами, спеціально обладнані і оснащені технологічними засобами пункти зважування, сортування і т. д. Такі об'єкти логістичної інфраструктури підприємства являють собою склади

Склад — це насамперед споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

Успішна виробнича діяльність промислових підприємств багато в чому залежить від повсякденного безперебійного забезпечення їх необхідною сировиною, матеріалами, паливом, обладнанням, інструментами, здійснюваного органами матеріально-технічного постачання.

Для забезпечення безперебійного живлення споживачів органи постачання повинні розташовувати необхідними запасами матеріальних ресурсів , для зберігання якого потрібні відповідні склади .

Серед великої різноманітності складів і баз, що беруть участь в процесі матеріально-технічного постачання, важливу роль відіграють склади промислових підприємств. Склади на сучасному промисловому підприємстві нарівні з допоміжними цехами і транспортом є важливою ланкою у виробничій структурі підприємства. [2]

Основними призначеннями складів є:

1. Накопичення необхідних запасів палива, сировини, матеріалів, виробів та забезпечення безперебійного постачання ними всіх прикріплених споживачів.

2.Забезпечення збереження матеріальних цінностей.

3.Здійснення раціональної організації вантажно-розвантажувальних і внутрішньоскладських  робіт з мінімальною витратою праці і коштів.

4.Правильне використання складських площ і обсягів і раціональна експлуатація внутрішньоскладскього обладнання.

5.Здійснення надійної підготовки матеріальних ресурсів до виробничого споживання.

6.Організація централізованої доставки матеріалів і виробів до місць споживання.

7.Сприяння правильному витраті матеріалів і виробів до місць споживання.

8.Сприяння правильному витраті матеріалів відповідно до встановлених норм і раціонального використання відходів а також тари.

9.Своєчасне виявлення і мобілізація зайвих матеріальних цінностей, які не використовуються для виробничо-господарських потреб підприємства.

10.Забезпечення плануючих органів підприємства необхідною інформацією про наявність запасів матеріальних цінностей , їх надходження і витрати .[5]

На складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу «точно,вчасно», що значно зменшують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які можна класифікувати за певними ознаками.

За підпорядкованістю:

А. Матеріальні підпорядковуються відділові матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві матеріали і видають їх у виробництво.

Б. Збутові належать відділові збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації.

В. Виробничі перебувають під керівництвом виробничо-диспетчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці.

Г. Склади запасних частин підпорядковуються відділові головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі й інші матеріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування й інших видів виробничих фондів;

Д. Інструментальні склади належать інструментальному відділові; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристосувань.

Є. Склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю. [7]

Складське господарство реалізовує такі функції:

1. Прийом матеріальних цінностей  з їх кількісною і якісною  перевіркою, включаючи перевірку  тари і упаковки, облік і оформлення  документів, створення необхідних умов для зберігання вантажів, розвантаження, перетарювання, переміщення і розміщення на складах.

2. Прийом від виробничих підрозділів  готової продукції по кількості, асортименту і сортах, оформлення  документів, розміщення на складах продукції і забезпечення її збереження, підготовка продукції до відгрузки споживачам.

3. Відпуск продукції споживачам  по номенклатурі, асортименту, якості  і кількості з оформленням  відповідної документації.

4. Розробка і реалізація підприємствами  по вдосконаленню тарно-складського господарства, навантажувально-розвантажувальних робіт, по механізації і автоматизації складів.

5. Підготовка складських приміщень  і площадок, внутрішньоскладське  переміщення вантажів з метою  більш раціонального використання площ складів.

6. Унітизацію партій відвантаження і транспортування вантажів. Багато споживачів замовляють зі складів партії «менше ніж вагон» або «менше ніж трейлер», що значно збільшує витрати, пов'язані з доставкою таких вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів до повного завантаження транспортного засобу.

7. Складування і зберігання. Виконання цієї функції дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції та її споживанням, дає можливість на базі створюваних запасів забезпечувати безперервний виробничий процес і безперебійне постачання споживачів. Зберігання товарів в розподільній системі необхідно також і у зв'язку з сезонним споживанням деяких товарів.[15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Структура та класифікація складів

 

Склади утворюють одну з основних підсистем логістичного ланцюга. Логістична система формує організаційні та техніко - економічні вимоги до складів, встановлює цілі та критерії оптимального функціонування складської системи, визначає умови переробки вантажів. У свою чергу, організація складування матеріалів (вибір місця розташування складів, спосіб зберігання матеріалів тощо) робить істотний вплив на витрати обігу, розмір і рух запасів на різних ділянках логістичного ланцюга.

Негативною стороною складування є збільшення вартості товару за рахунок витрат з утримання запасів на складах. Це - витрати на складські операції, оренду складу, поточні витрати з утримання складів. Крім того, створення складських запасів призводить до іммобілізації (заморожування) значних фінансових ресурсів , які могли б бути використані на інші цілі. Тому складування продукції виправдано тільки в тому випадку , якщо воно дозволяє знизити витрати або поліпшити якість логістичного сервісу (досягти більш швидкого реагування на попит або економії на превентивних закупівлях за нижчими цінами).

Позитивна роль складування полягає в тому, що забезпечується вирівнювання виробництва, створюються необхідні технічні та організаційні умови для комплектації вантажів , концентрації та розподілу запасів.

Основними завданнями складського господарства є:

- Організація належного зберігання  матеріальних цінностей;

- Безперебійне обслуговування  виробничого процесу;

- Відвантаження готової продукції.

Структура складського господарства залежить від специфіки виробничого процесу, типу виробництва та обсягу випуску продукції.

Складське господарство:

1. Склади оснащення:
• склади металів;
• склади сипучих матеріалів;
• склади хімікатів;
• склади фарб та лаків;
• склади легкозаймистих рідин;
• інші склади.
2. Виробничі склади:
• склади заготовок, деталей, складальних одиниць;
• склади кооперації;
• цехові склади (комірові), заготівель, деталей.
3. Склади збуту:
• склади готової продукції.
4. Склади служб:
• ЦІС, ЦАС;
• склад обладнання;
• склад РЕН (запчастин);
• склад відділу збуту;
• спеціалізовані склади.

Структура складського господарства формується під впливом кількох факторів, головними з яких є:

1. Номенклатура матеріалів, що споживаються.

2. Рівень спеціалізації.

3. Обсяги виробництва.

За ступенем спеціалізації склади поділяються на:

1.Матеріальні – підпорядковані відділу матеріально-технічного постачання. Функції:

а) прийом матеріалів, сировини, палива, комплектуючих та інших матеріальних цінностей;

б) їх розміщення;

в) підготовка матеріальних ресурсів до виробництва;

г) відпуск матеріальних ресурсів на виробництво.

2. Виробничі – підпорядковані  заступнику директора по виробництву. Функції:

а) центральний інструментальний склад;

б) інструментально-роздавальні комори у цехах;

в) склади запасних частин та устаткування;

г) склади напівфабрикатів.

3. Збутові склади – підпорядковані  відділу збуту.

Об'єктивна необхідність у спеціально облаштованих місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріальних потоків, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживанням. Цим пояснюється наявність великої кількості видів складів.