Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2014 в 22:19, курсовая работа
Умовою постійного перебігу виробничих процесів на будь-якому підприємстві є створення певних запасів сировини, палива, матеріалів, комплектувальних виробів, а також міжцехових та внутрішньоцехових резервів напівфабрикатів власного створення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства. Структура, розміри й кількість складів залежать від номенклатури й кількості споживання підприємством матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків. Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворять структуру складського господарства підприємства.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.Теоретичні аспекти операцій із складування продукції………………4
1.1 Роль та функції складу під час здійснення логістичних операцій……………5
1.2 Структура та класифікація складів…………………………………………......8
1.3Шляхи скорочення витрат під час здійснення операцій із складування продукції……………………………………………………………………………15
РОЗДІЛ 2. Аналіз організації складського господарства філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці
2.1Організаційно – економічна характеристика складу філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці………………………………………………………………..19
2.2 Визначення шляхів скорочення витрат щодо складування продукції……..25
2.3 Критерії оцінки та розрахунку витрат на складування продукції………….28
РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення шляхів скорочення витрат під здійснення операцій із складування продукції……………………………………………….34
ЗАКЛЮЧЕННЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Конструкція і безпеку експлуатації тари повинні відповідати ГОСТ 14861, ГОСТ 19822.
Відповідно до них:
- тара має бути справною, не мати виступаючих цвяхів, залізної оббивки, а також бахроми, задирок та інших пошкоджень;
- тара має збиратися і складатися вільно, без додаткової підготовки і застосування пристроїв ( молотка, важеля та ін.);
- конструкція тари повинна забезпечувати міцність в цілому, а також її частин при транспортуванні, виконанні вантажних робіт і штабелюванні вантажів;
- тара повинна мати пристрої для фіксації, що забезпечують стійкість її штабелювання. Фіксуючі пристрої тари при штабелюванні повинні забезпечувати установку тари підйомно - транспортними машинами та механізмами і стійкість тари в штабелі при максимальній кількості ярусів;
- запірні та фіксуючі пристрої завантаженої тари не повинні допускати її самовільного розкриття під час вантажно - розвантажувальних, транспортних і складських робіт;
- тара масою брутто більше 50 кг повинна піддаватися технічному огляду - періодичному огляду і перевірці відповідно до ГОСТ 19822.
При експлуатації тари необхідно виконувати наступні вимоги:
- тара не повинна завантажуватися більше номінальною маси брутто;
- вантаж, покладений в тару, повинен перебувати нижче рівня її бортів;
- відчиняються стінки тари, що у штабелі, повинні бути у закритому положенні;
- переміщення тари волоком і кантуванням не допускається;
- тара повинна міститися в чистому і справному стані.[13]
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТОВ «МАГНАТ ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика складу філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці
Автоматизований висотний склад філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці - це комплекс, що складається із спеціальних стелажна конструкцій, автоматичних засобів навантаження-розвантаження, транспортних конвеєрних систем і системи управління складом.
Головна мета автоматизації складу, крім зручностей та оптимізації роботи складу, полягає в тому, щоб у перспективі економити кошти. Адже автоматизація дозволить скоротити кількість персоналу, складські площі, кількість повернень і пошкодженого товару. Кілька високі початкові витрати на автоматизацію складу при правильному економічному розрахунку окупаються досить швидко.
Автоматизація складу - це зазвичай комплексне рішення і складається воно з двох основних складових - автоматизованого складського обладнання та спеціального програмного забезпечення. складу філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці пропонує клієнту обидві складові для автоматизації складу в найкращому виконанні.
Ці автоматизовані склади, як правило, використовуються для зберігання вантажів на піддонах, при цьому передбачені рішення як для стандартних палетованих вантажів, так і для нестандартних великогабаритних вантажів.
Що стосується самого підрозділу, то для визначення деяких показників ефективності зниження витрат щодо складування продукції використовують загальні формули щодо розміщення самого складу, адже від цього залежить його економічність та швидкість просування товару поміж складу та всередині нього, а також інші формули, що мають вагомість при розрахуванні економічності складу.
Насамперед треба зрозуміти що таке ефективність складу. Ефективність складського господарства - це раціональне використання складських площ, зменшення витрат часу на виконання різних операцій, гнучкість у прийнятті рішень, отриманні максимуму прибутку при найменших витратах. Тобто, якщо ми знайдемо раціональне розміщення товарів то від цього, мабуть, буде залежить подальша ефективність складу.
Не менш важливим параметром для визначення скорочення шляхів переміщення продукції на складі є продуктивність праці цього «закладу». Продуктивність праці працівників складу - це сума товарообігу або обсяг вантажообігу на одного працівника в одиницю часу, що розраховується за формулою:
(1)
де П - продуктивність праці працівників складу (грн. або т);
СТО - складський товарообіг (грн.);
СГО - складський вантажообіг (т);
Ч - чисельність працівників складу;
В - часовий інтервал, для якого обчислюється продуктивність праці.
Собівартість переробки на складі 1 т вантажу - це синтетичний показник, що характеризує сукупність витрат живої і матеріалізованої праці на складі. Даний показник свідчить про ефективність застосовуваного на складі технологічного процесу.
Собівартість переробки 1 т вантажу визначають за формулою:
(2)
де С - собівартість переробки 1 т вантажу (грн.);
ЕР - величина експлуатаційних витрат, пов'язаних з переробкою вантажів (грн.).
Експлуатаційні витрати - це витрати на оплату праці працівників складу, електроенергію, допоміжні матеріали, амортизацію і ремонт складських приміщень та обладнання, а також витрати, пов'язані із зберіганням товарів. Також одним із показників є експлуатаційні витрати, адже саме так визначаємо витрати на одного робітника, і чим краще працівник складу знижує витрати щодо переміщення товару на складі, тим вища буде для нього заробітна плата або надання йому премії.
Коефіцієнт корисної площі складу - це частка корисної (призначеної для зберігання товарів) площі до загальної площі складу.
Коефіцієнт використання корисного об'єму складу - це відношення обсягу стелажів і штабелів з товарами до загального складського об'єму.
Рівень механізації складських робіт характеризує раціональність використання робочої сили і визначається за формулою:
(3)
де УМ - рівень механізації (%);
МР - обсяг механізованих робіт (т);
Р - загальний обсяг робіт , виконуваних на складі ( т).
Застосування перерахованих показників дозволяє визначити раціональність використання складського господарства компанії філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці.
Таблица 1. Характеристика майна філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці (тис. грн.)
Показники |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Зміни |
Доля активів в прирості |
|||
Сума |
Пит. Вага |
Сума |
Пит.вага |
Абс. |
Відн. |
Пит. | |
Тис.грн. |
% |
Тис. грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
% | |
Вартість майна підприємства |
1654 |
100 |
1997 |
100 |
343 |
17,7 |
- |
В т. ч. позаоборотні активи |
1400 |
60,1 |
1530 |
59,4 |
130 |
10,8 |
-0,7 |
Оборотні активи |
765 |
42,3 |
908 |
42,97 |
143 |
17,88 |
0,67 |
З таблиці 1 видно, що структура майна змінилася трохи на користь оборотних активів (всього на 0.67%). При цьому оборотні активи росли кілька
випереджаючими темпами порівняно з позаоборотних (17.88% проти 10,8%).
Структура необоротних активів аналізується в таблиці 2.
Таблиця 2. Склад і структура необоротних активів філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці (тис. грн.)
Показники |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Зміни |
Доля активів в прирості |
|||
Сума |
Пит. Вага |
Сума |
Пит.вага |
Абс. |
Відн. |
Пит. Вага | |
Тис.грн. |
% |
Тис. грн. |
% |
Тис. грн. |
% |
% | |
Позаоборотні активи усього |
1645 |
100 |
1812 |
100 |
167 |
14,69 |
- |
В т. ч. нематерілальні активи |
23 |
1,76 |
21 |
1,38 |
-2 |
-10 |
-0,36 |
Основні засоби |
1200 |
91,2 |
1367 |
92,33 |
167 |
16,1 |
1,11 |
Незавершене будівнцитво |
80 |
7,04 |
82 |
6,29 |
2 |
2,5 |
-0,75 |
Як видно з наведеної таблиці, переважну частину необоротних активів складають основні засоби. Відхилення за іншими статтям необоротних активів незначні.
На початок року власні оборотні кошти склали ((1180 +8 +13 ) -1137)/4 = 64 тис. грн.; На кінець року ((1776 +10 +15) -1304)/4 = 125 тис. грн., Тобто знизилися на 13.8 %. І тут у наявності свідоцтво про зайвих короткострокових пасивах .
Крім обчислення показників ліквідності визначимо ліквідність балансу в цілому. Згрупуємо активи і пасиви за чотирма групами. Для активів групи будуть наступні:
А1 - найбільш ліквідні активи. Це грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення. Вони складуть:
На початок року А1 = (95 +20)/4 = 29 тис. грн.
На кінець року А1 = (172 +24)/4 = 49 тис. грн.
А2 - швидко реалізованих активи - дебіторська заборгованість з терміном погашення менше року. На початок року А2 = 20 тис. грн. На кінець року А2 = 21 тис. грн.
А3 - повільно реалізовані активи - всі інші оборотні активи.
На початок року А3 = 800 - ( 115 +79 )/4 =152 тис. грн.
На кінець року А3 = 943 - ( 196 +84 )/4 = 166 тис. грн.
А4 - необоротні активи. На початок року вони склали 279 тис. грн., на кінець року 311 тис. грн.
Пасиви також розподіляємо по групах.
П1 - найбільш термінові зобов'язання - кредиторська заборгованість. На початок року вона склала 40 тис. грн., На кінець року 69 тис. грн.
П2 - короткострокові позикові кошти. На початок року вони склали 20 тис. грн., На кінець року 42 тис. грн.
П3 - довгострокові кредити і позики. У організації їх немає.
Вони включають власний капітал компанії філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці, доходи майбутніх періодів та резерви майбутніх витрат і платежів. На початок року вони склали 425 тис. грн., на кінець року - 450 тис. грн. Нарешті, враховуємо короткострокові кредити. Отримаємо загальну величину основних джерел формування запасів:
- на початок року : ОІ = (564 +81)/4 = 160 тис. грн.
- на кінець року: ОІ = 497 +169 = 167 тис. грн.
Відповідно, фінансовий стан організації можна оцінити як нестійке на межі з важким.
Визначимо та інші показники фінансової стійкості філіалу компанії «SSI Schaefer» в Дарниці.
Коефіцієнт автономії (питома вага власних джерел ) склав:
На початок року: Кавт. = 1871/1937 = 0,92
На кінець року: Кавт. = 2090/2247 = 0.93
Показник знаходиться в межах норми (вона дорівнює 0.5), але погіршується.
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами (відношення власних оборотних коштів до величини оборотних активів):
- на початок року Кво = 564 / 800 = 0,705;
- на кінець року Кво = 497 / 943 = 0,527.
Тут та ж ситуація - збереження норми при погіршенні показника. Оскільки підприємство не має довгострокових кредитів, то коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює коефіцієнту автономії (він показує, яка частина активів фінансується за рахунок стійких джерел).
Коефіцієнт маневреності - це відношення власних оборотних коштів до власного капіталу організації:
- на початок року Км = 564/1701 = 0.39;