Напрями удосконалення шляхів скорочення витрат під здійснення операцій із складування продукції

Як вже зазначалося, під складом розуміється пристрій, призначений для приймання і зберігання різних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничого споживання і безперебійному забезпеченню ними споживачів. Тому, для зберігання палива, сировини, матеріалів, виробів і обладнання промислових підприємствах влаштовуються різні склади. Склади промислових підприємств класифікуються за такими ознаками:

1. По призначенню зберігаючого вантажу, склади:

1.1 Сировини і матеріалів

1.2 Палива

1.3 Напівфабрикатів

1.4 Запчастин

1.5 Інструментів та оснастки

1.6 Готової продукції

1.7 Відходів

2. По номенклатурі:

2.1 Спеціалізовані

2.2 Універсальні

Універсальні склади призначені для зберігання і складської переробки практично усіх груп непродовольчих і продовольчих товарів. На спеціалізованих складах зберігають і здійснюють переробку однієї будь-якої групи товарів. Вузькоспеціалізовані склади використовують для зберігання товарів одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, що вимагають особливого режиму зберігання. На комбінованих складах усі складські операції здійснюють з товарами різних груп, що входять до складу споживчого комплексу «спорт і туризм», «товари для молоді». Неспеціалізовані склади призначені для зберігання двох і більше груп товарів і проведення різних технологічних операцій з ними. Ці групи товарів, на відміну від попередніх видів складів, не пов'язані між собою склади гастрономічних, м'ясо-рибних, інших товарів. На складах змішаного зберігання операції виконують з основними видами непродовольчих і продовольчих товарів.[16]

3. По ролі складів у виробничому процесі:

3.1 Постачання

3.2 Виробничі

3.3 Збутові

4. По масштабу діяльності:

4.1 Загальнозаводські

4.2 Цехові

4.3 Дільничні

5. По типу розміщення:

5.1 Відкриті

5.2 Напівзакриті (легкі побудови)

5.3 Закриті

5.4 Спеціальні (резервуари)

Організація складського господарства складається у виборі і обґрунтуванні виду і складу складів, їх розміщення, розміри, обладнання, а також у визначені порядку роботи складів в залежності від функцій, які вони виконують.

Склад і види складів залежать від виробничої потужності, спеціалізації підприємства, номенклатури випускаючої продукції, видів і об’ємів матеріальних запасів.

Важливою ознакою класифікації складів є форма власності. Згідно з Законом України «Про власність» (1991) склади можуть бути:

- державними;

- колективними;

- приватними;

- спільними.

Сьогодні склади є переважно державною, а також колективною власністю підприємств та організацій. Склади в оптовій торгівлі в перспективі стануть власністю трудових колективів. Певну частку мають становити невеликі приватні склади, викуплені із складського фонду, здебільшого в роздрібній торгівлі або побудовані на власні кошти приватних осіб. Набули розвитку спільні склади із змішаною формою власності державна, колективна, приватна юридичних та фізичних осіб України та інших держав. Поступово, із впровадженням Програми приватизації в життя, частка складської мережі у власності держави зменшуватиметься.

У складських приміщеннях широко використовують спеціальне обладнання, яке дає змогу зберігати матеріали різних видів, типів і різного призначення. Воно також підвищує ефективність використання площі та об'єму сховища, сприяє найбільш раціональному використанню вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів.

Це обладнання за фізико-хімічними властивостями матеріальних цінностей, що зберігаються, можна поділити на 3 основні групи:

- для зберігання штучних і затарених матеріалів металу, інструменту, різних виробів;

- для зберігання сипких матеріалів  цементу, вугілля, алебастру;

- для зберігання нафтопродуктів  та інших рідин бензину, гасу, дизельного палива.[14]

Умовою безперервного виробничого процесу на підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, а також міжцехових і внутрішньо цехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Всі ці запаси зберігаються на складах підприємства, сукупність яких утворює складське господарство. Окрім зберігання на складах підприємства виконується комплекс робіт по підготовці матеріалів до виробничого споживання.

Завезення матеріалі на склади підприємства здійснюється згідно з оперативними планами відділу матеріально-технічного постачання. Матеріали, що надходять, обов’язково підлягають кількісному та якісному прийманню.

Кількісне приймання передбачає перевірку відповідності кількості, обсягів та номенклатури матеріалів записам у супроводжуючих документах.

Якісне приймання має за мету встановлення відповідності отриманих вантажів технічним умовам, стандартам, зразкам та іншим вимогам, що обумовлені договорами постачання.

Розміщення та зберігання матеріальних ресурсів на складах підприємства може здійснюватися 3-ма способами:

1.Сортове розміщення – передбачає закріплення за кожним видом матеріалів постійного, певного місця його зберігання.

2.Партіонний спосіб розміщення – кожна партія матеріалів, що надійшла на підприємство, повинна зберігатися окремо від попередніх надходжень.

3.Комплектне розміщення є різновидом сортового і передбачає розміщення матеріалів за комплектами, що відпускаються у виробництво.

Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах ліміту, який розраховується відділом постачання, виходячи з виробничої програми та відповідних витрат матеріальних ресурсів.

Складські операції здійснюються за допомогою:

І.  Методу за плановими картами

ІІ. Методу за лімітними картами

Планкарта – це документ, в якому по кожному виду матеріалів вказується строк подачі, число і розмір подачі та місце подачі. Згідно планкарти склад своїм транспортом доставляє матеріальні ресурси по цехах на кожен робоче місце. Відпуск матеріальних ресурсів оформляється за приймально-роздаточними накладними. Цей метод відноситься до числа прогресивних і застосовується в масовому і крупносерійному виробництвах.

Лімітною картою називається документ, в якому вказується ліміт випуску даного виду матеріалів за певний період часу. Відпуск оформляється накладними або розписками – утримуючого в лімітних картах, які знаходяться на складах. Як правило доставка матеріалів до робочого місця не є функцією складів. Цей метод не є прогресивним і застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві.

Проводиться облік складського господарства. Основним методом обліку складського господарства є так звана інвентаризація – це перепис і звірка наявності МТР з документальними даними бухгалтерії.[8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи скорочення витрат під час здійснення операцій із складування продукції

 

Серед підтримуючих комплексних логістичних активностей головна роль належить складуванню,вантажопереробки, упаковці і найголовніше розміщення самого складу.

Важливим питанням організації складського господарства на промисловому підприємстві є правильне розміщення складу на території цього підприємства. На будь-якому промисловому підприємстві існує технологічний в’язок між окремими складами й цехами – споживачами матеріалів. Склади, що тяжіють до певних цехів, розташовуються або поруч з ними, або поблизу від них, у найбільш зручних місцях.

Основними принципами раціонального розміщення складів на території підприємства є:

• прямолінійність вантажопотоків;
• зручність транспортування вантажів і хороший зв’язок з під’їзними шляхами;
• наближення збережених матеріальних цінностей до найголовніших цехів – споживачів цих цінностей для більш економічного та швидкого їхнього обслуговування;
• пожежна безпека по відношенню розташування до інших будівель і цехів підприємства.

На заводах, що споживають різноманітні матеріали й вироби, є склади: шихтових і формувальних матеріалів, чорних металів, твердого палива, рідкого палива, мастильних матеріалів, хімічних матеріалів і газів, лісових і будівельних виробів, склад устаткування й ін.

Матеріали і вироби здебільшого надходять на склади промислових підприємств залізницею, а із складів у цехи – залізничним і безрейковим транспортом. Тому склади і цехи повинні мати залізничний і автомобільний  під’їзди.

Що стосується організації робіт з розміщення й зберігання матеріалів та виробів, тобто їхнього складування, то правильне розміщення на місцях зберігання – це є одне із найважливіших завдань складів.[1]

Для прискорення робіт з розміщення матеріалів по місцях зберігання при їхньому надходженні на склад і наступного швидкого видачі їх рекомендується робити маркування місць зберігання (стелажів, полиць, осередків і т.д.) відповідними умовними позначками.

Для великих складів з метою полегшення роботи рекомендується мати розгорнуті схеми розміщення стелажів з їхнім маркуванням і вивішувати їх на видному місці.

Зберігання матеріалів на складі повинне забезпечити їх якісне і кількісне збереження.

Для цього матеріали повинні охоронятися від механічних ушкоджень, забруднення, впливу одних матеріалів на інші, зміни фізико-хімічних властивостей і т.д.

Вантажі, які потрапляють на склад, піддаються безлічі операцій, таких як навантаження, розвантаження, внутрішньоскладське переміщення вантажів, складування, сортування, комплектація, упаковка, маркування вантажів та ін. Ці операції є складовими частинами складського технологічного процесу і носять назву вантажопереробки, або обробки вантажів.

Вантажопереробка - це сукупність операцій, виконуваних на різних стадіях складського технологічного процесу.

Існує ряд принципів, дотримання яких дозволяє досягти раціональної організації процесу вантажопереробки, а саме:

• Планомірність. Процес вантажопереробки слід чітко планувати. На основі даних про заплановані або прогнозованих надходженнях і відпустках товарів визначається трудомісткість робіт, і для їх виконання своєчасно підготовляється складське обладнання, техніка, робоча сила.
• Ритмічність. Ефективне використання робочої сили і техніки можливо тільки при забезпеченні ритмічності складського процесу, тобто при повторюваності складських операцій через рівні проміжки часу.
• Раціональна організація матеріального потоку. Рух матеріальних потоків по території складу слід здійснювати за найкоротшим шляхам, з найменшим коефіцієнтом накладення потоків один на одного.
• Ефективне використання складського обладнання. Розміщення товарів у місцях зберігання слід здійснювати оптимальним чином з тим, щоб максимально ефективно використовувати приміщення складу і одночасно домогтися максимальної продуктивності використовуваного підйомно-транспортного й вантажно-розвантажувального обладнання.
• Механізація і автоматизація дозволяє підвищити продуктивність праці робітників, більш ефективно використовувати складські приміщення.
• Повна схоронність властивостей товарів. Виконання цього принципу забезпечується за рахунок створення сприятливих умов зберігання товарів - по температурі і вологості в приміщенні складу, проведенні спеціальних заходів, що оберігають товари від несприятливих впливів.

Упаковка - засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкодження або втрат при транспортуванні, складуванні, перевалці, укладанні, зберіганні та інших операціях. Упаковка часто є носієм інформації про товар - найменування товару та його виробника, штрихового коду і т.д.

Упаковка та консервація повинні оберегти товари від пошкоджень і корозії при перевезенні морем, річковим транспортом, залізницею, авіа - або автотранспортом з урахуванням декількох перевалок у дорозі, а також тривалого зберігання. Упаковка часто є носієм інформації про товар - найменування товару та його виробника, штрихового коду, інструкції з експлуатації, маніпуляційних знаків транспортного маркування, екологічного маркування, реклами, Упаковка грає важливу роль і в маркетингу - вдалий дизайн упаковки сприяє реалізації товарів.[6]

Тара - елемент і / або різновид упаковки являє собою виріб, призначений для розміщення в ньому продукції та запобігання її від ушкоджень і псування при транспортуванні, вантажно - розвантажувальних роботах, складуванні та зберіганні (ящики, бочки, контейнери тощо).