Трасологічна ексертиза

Трасологічна експертиза 
 
При розслідуванні кримінальних справ, проведенні судового слідства, розгляді цивільних і господарських справ для з'ясування різних обставин можуть ефективно використовуватися різноманітні сліди. Своєчасне виявлення, належна фіксація і кваліфіковане дослідження таких слідів дозволяє одержати важливу доказову інформацію про подію, причетних до неї осіб, застосовані знаряддя, способи і послідовність здійснення певних дій тощо. 
Об'єктами судово-трасологічної експертизи є матеріальні сліди (рук, ніг, взуття, шин, знарядь та інструментів тощо), серед яких вирізняються об'єкти — носії слідів (слідосприймаючі об'єкти), об'єкти, що утворили сліди (слідоутворюючі об'єкти), об'єкти -зразки. 
До об'єктів експертизи також належать дані про механізми взаємодії об'єктів, матеріали кримінальних, цивільних і господарських справ. 
Трасологічна експертиза поділяється на ряд видів, які, у свою чергу, включають окремі підвиди експертних досліджень. Основними видами трасологічної експертизи є дослідження: 
— слідів людини; 
— слідів тварини; 
— знарядь, інструментів, механізмів, агрегатів і утворених ними слідів; 
— щодо встановлення цілого за окремими частинами; 
— вузлів і петель; 
— транспортних засобів і утворених ними слідів. 
Трасологічна експертиза слідів людини включає такі підвиди експертних досліджень: 
— дактилоскопічна експертиза; 
— експертиза слідів інших ділянок тіла людини (губів, вух, чола, носа тощо) і слідів нігтів; 
— експертиза слідів босих та одягнених у шкарпетки (панчохи, колготки) ніг людини, а також слідів взуття; 
— експертиза слідів рукавичок, одягу. 
Основними підвидами трасологічної експертизи знарядь, інструментів, механізмів, агрегатів і утворених ними слідів є: 
— експертиза слідів знарядь й інструментів; 
— експертиза замків, замикальних механізмів і контрольних пристроїв (пломб).

Утворення слідів знарядь та інструментів характерно для злочинів, пов'язаних з подоланням різного роду перешкод з метою проникнення в приміщення (замки, двері і вікна, стіни, стелі, підлоги жилих, господарських, складських та інших приміщень), розкриттям сховищ (сейфів, металевих шаф та ін.), відокремленням частин різних об'єктів з метою крадіжки (кабелів, вузлів і агрегатів устаткування, лісу на корені тощо).

Використовувані злочинцями знаряддя для злому можна поділити на загально вживані інструменти (зубила, свердла, пилки, сокири, домкрати тощо), спеціально призначені для злому (наприклад «гусяча лапа») і підручні предмети (ціпок, камінь, цвях тощо).

Трасологічна експертиза слідів злому не тільки визначає вид і здійснює ідентифікацію інструментів (знарядь), а й встановлює ряд обставин, пов'язаних з виконанням окремих дій і способом здійснення злому в цілому.

Виявлення слідів знарядь та інструментів у більшості випадків труднощів не викликає. Разом з тим мікросліди (дрібні подряпини, вм'ятини та ін.), що потенційно можуть бути придатними для ідентифікації, як правило, залишаються поза увагою осіб, які проводять огляди місць подій. Для пошуку таких слідів необхідно подумки моделювати дії злочинця і роботу інструментів-{знарядь злому), використовувати косо спрямоване світло й лупи.

Треба мати на увазі, що у більшості випадків інструменти водночас утворюють кілька слідів (наприклад сліди робочої частини та слід опорної частин інструмента). Тому для встановлення розмірів та інших ознак інструментів необхідно знайти й зафіксувати всі ці сліди. Інструменти не тільки утворюють сліди на предметах речової обстановки, а й самі сприймають сліди цих предметів. Так, на знаряддях злому можуть утворитися сліди-нашарування металу перешкоди, мікронашарування часток деревини, фарби та інших речовин. Оскільки ознаки рельєфу робочих частин знарядь та інструментів можуть змінитися (внаслідок подальшої експлуатації, заточування і т. ін.), зазначені сліди опорних та інших частин знарядь та інструментів можуть стати єдиним засобом їх ідентифікації. З цієї ж причини доцільно вилучати зразки речовини зламаних перешкод (частки металу, деревини, фарби тощо).

Предмети, на яких виявлені сліди, як правило, надаються для проведення трасологічної експертизи в натурі. Якщо такі предмети не можна вилучити (наприклад, двері з коробом, стіна), то з них робляться вирізки частин зі слідами. Якщо сліди утворилися на суміжних частинах будівельних та інших конструкцій, необхідно вилучати частини зі слідами обох конструкцій. При виявленні розділених внаслідок розпилу, розрубу чи розрізання частин предметів треба вилучати всі їх частини із зазначеними слідами. Часто при зломах від перешкод відокремлюються частини, на яких можуть бути виявлені придатні для ідентифікації сліди — друзки, стружка, обрубки тощо. Усі ці предмети необхідно виявити і вилучити. У разі виявлення слідів розпилу металевих перешкод необхідно знайти і вилучити всі металеві частки, що утворилися в процесі розпилу, оскільки в числі цих часток можуть бути виявлені відламані зубці ножівки по металу, встановлення належності яких до конкретного ножівкового полотна не є особливо складним, тоді як ідентифікувати ножівку за ошурками практично неможливо.

Встановлення напрямку руйнування багатьох перешкод (дверей, вікон тощо) у багатьох випадках утруднень не викликає. Для визначення напрямку руйнування скла необхідно вилучити і представити на експертизу всі уламки, а також раму, в якій знаходилося скло. Якщо представити раму неможливо, необхідно скласти її схему з зазначенням розмірів, сфотографувати загальний вигляд рами з уламками, що утримуються в ній, відзначити її зовнішні та внутрішні відносно приміщення сторони, після чого акуратно вилучити.

Об'єкти зі слідами свердління (як наскрізними, так і «сліпими») необхідно вилучати цілком чи робити вирізки їх фрагментів зі слідами. Треба також вилучати і належним чином упаковувати стружки. Для запобігання розламам стружок їх варто поміщати між шарами вати, закритими аркушами паперу. Потім пакет слід помістити в картонну коробку.

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи необхідно вказувати час виявлення слідів, стан об'єкта зі слідами (сухий, вологий і т. ін.), способи їх фіксації та вилучення, умови збереження такого об'єкта. Стосовно знарядь, що перевіряються, варто з'ясувати, чи були вони в експлуатації і як довго, чи піддавалися вони якій-небудь обробці (ремонту, заточуванню, фарбуванню).

Загальними правилами при визначенні послідовності призначення експертиз є:

—            у першу чергу призначити і проводити експертизи тих 
слідів, нашарувань і часток, які зазнають швидких змін (напри 
клад плями крові, інші речовини біологічного походження, про 
дукти пострілу і вибуху тощо) чи склад яких може змінитися в 
процесі транспортування і експертних досліджень (наприклад 
склад нашарувань волокон);

—            експерт, якому доручається першим провести дослідження, 
має бути сповіщений про експертизи, що будуть проводитися 
щодо даних об'єктів надалі;

—            експерт, якому доручається проведення чергового дослі 
дження, повинен мати дані про проведені раніше експертизи, а 
також про застосовані при їх проведенні методи.

Якщо в процесі огляду слідчим (судом) на підлягаючих перевірці знаряддях (інструментах) виявлені частки зі стійкою морфологією (частки фарби, деревини тощо), треба враховувати можливість встановлення належності цих часток зламаній (пошкодженій) перешкоді за загальними лініями і поверхнями зламу (встановлення належності частин єдиному цілому).

У випадках коли для вирішення питання про належність часток яким-небудь об'єктам необхідне вивчення їх різних властивостей, наприклад зовнішньої морфології (компетенція експер-тів-трасологів) і внутрішньої будови та/або складу (компетенція судових біологів, фізиків і хіміків), необхідно призначати комплексні експертизи.

На вирішення судово-трасологічної експертизи слідів знарядь злому й інструментів можуть ставитися такі питання:

Чи є на предметах речової обстановки місця події (двері, вік 
на тощо) сліди знарядь злому?

У результаті яких дій (розріз, розруб, розпил, свердління) 
утворилися ці сліди?

3 якого боку (із зовнішнього  чи внутрішнього) зроблений 
злом (руйнування) перешкоди?

Яка послідовність утворення слідів?

Якими знаряддями й інструментами утворені сліди злому?

Чи відобразилися в слідах характерні ознаки цих знарядь та 
інструментів (дефекти, сліди обробки тощо)?

7} Які особливості способу  злому?

Які сліди (частки речовин) могли утворитися на застосова 
них для злому знаряддях та інструментах при здійсненні злому?

Які сліди (частки речовин) могли утворитися на тілі й одязі 
особи при здійсненні злому?

 

10)           Чи залишені сліди, виявлені на місці події, знаряддям (ін 
струментом), вилученим у підозрюваного?

 

Рис. 14. Загальний вигляд

плоскогубців, вилучених

у підозрюваних осіб.

Рис. 15. Суміщення трас у сліді перекусу дроту з місця події (д) і експериментальному сліді перекусу, залишеному комбінованими плоскогубцями № 1 (е).

Слід також зазначити, що методами трасологічної експертизи вирішуються і питання відносно рельєфних знаків, у тому числі рельєфних відбитків печаток. До числа об'єктів, що найчастіше зустрічаються в практиці експертизи рельєфних знаків, відносяться відбитки пробірних і аналогічних їм клейм. По цих об'єктах трасологічною експертизою вирішуються такі питання:

1) Чи є на виробі відбиток (позначення) пробірного клейма?

 
 

 

У який спосіб нанесено на виріб рельєфне зображення про 
бірного клейма?

Який вид і зміст пробірних клейм, відбитки котрих нанесено 
на виріб?

У який спосіб і за допомогою яких інструментів і устаткування 
виготовлено пробірні клейма, відбитки котрих нанесено на виріб?

Чи відповідає клеймо, за допомогою якого нанесений відби 
ток (рельєфне зображення) на виріб, вимогам, встановленим для 
державних пробірних клейм?

Які характерні ознаки клейма, відбиток котрого нанесений 
на виріб (ступінь зносу, експлуатаційні дефекти тощо)?

Чи нанесені відбитки клейм на різних виробах одним й тим 
самим клеймом?

Якій установі пробірного нагляду (інспекції) чи підприємству 
належить пробірне клеймо, відбиток котрого нанесений на виріб?

8) Відбиток на виріб  нанесений справжнім чи підробленим  клеймом?

Аналогічні завдання можуть вирішуватись і взагалі щодо будь-яких маркувальних знаків, пошкоджених чи навмисно знищених. Трасологічні методики дозволяють встановлювати видалені рельєфні маркувальні позначення на різноманітних об'єктах (вогнепальній зброї, деталях авто- і мототранспорту та ін.). При цьому експертом вирішуються такі питання:

 

 

 

о

Рис. 17. Заміна номера шляхом

вварювання площадки (а) та повного знищення первинного номера і нанесення нового кустарним способом (б).

Рис. 16. Заміна номерів шляхом

відшліфування первинних і набивкою на їх місці нових.

Чи були на даному виробі маркувальні позначення?

Чи змінювались маркувальні позначення на даному виробі 
(зброї, двигуні тощо)?

У який спосіб було знищено або змінено номер (знак) на да 
ному виробі?

Яким був первинний номер на даному виробі?

Чи не нанесені видимі цифри і літери номера на даному ви 
робі інструментами, вилученими у гр. А.?

 

До цього треба додати, що вироби, які підлягають дослідженню, мають надаватись експерту без вчинення з ними будь-яких маніпуляцій у вигляді очищення від бруду, іржі чи фарби, оскільки це може ускладнити дослідження.

В експертизі слідів знарядь злому особливе місце посідають дослідження замикальних механізмів та запобіжних, сигнальних і контрольних пристроїв.

Замикальні механізми, переважно навішувані, сейфові, накладні, врізні та інші замки, і запобіжні, сигнальні пристрої, переважно пломби, рельєфні печатки тощо, складають окрему групу об'єктів, технічний стан яких і наявність на них певних слідів та їх характер набувають доказового значення.

При трасологічному дослідженні замків можна вирішити такі питання:

 

Рис. 19. Внутрішній вигляд

цього замка. Добре видно

сліди застосування відмички

для його відкривання.

Рис. 18. Загальний вигляд

наданого на дослідження

контрольного замка.

Чи справний механізм замка (навішуваного, врізного, при 
різного тощо), вилученого на місці події?

Чи можна відкрити замок, вилучений на місці події, сторон 
німи предметами (відмичками, підібраними або підробленими 
ключами)?

Чи не відкривався вилучений на місці події замок сторон 
німи предметами  (відмичками,  підібраними чи підробленими 
ключами)?

Чи одним способом відімкнено (зламано) пред'явлені експер 
ту замки?

 

 

5)             У відімкненому чи замкненому стані знаходився замок у мо 
мент його пошкодження?

Чи не відкривався вилучений на місці події замок яким- 
небудь з ключів чи якоюсь з відмичок, вилучених у даного громадя 
нина?

Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без по 
шкодження контрольного вкладиша?

S) Чи не знімались зліпки  з замка або ключів?

Необхідно мати на увазі, що при дослідженні слідів на деталях механізму замка можуть бути встановлені факти не лише відмикання замка конкретним предметом, а й спроб відмикання його стороннім предметом, які не привели до відмикання. Наявність слідів стороннього предмета на деталях механізму не завжди свідчить про те, що замок було відімкнено даним предметом. Трапляється, що такі сліди утворюються в процесі симуляції крадіжок.

У ході розслідування крадіжок з металевих сховищ (сейфів, шаф, ящиків) можуть вирішуватись шляхом експертизи такі питання: