Жанрові особливості аналітичної статті

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ  І. АНАЛІТИКА СЕРЕД ІНШИХ ЖАНРОВИХ ГРУП ЖУРНАЛІСТИКИ……………………………………………………………………….6

1. Аналітичні жанри в сучасних друкованих ЗМІ…………………………………….6
2. Стаття як основний жанр аналітики………………………………………………8

1.2.1. Загальнодослідницька стаття………………………………………………….10

1.2.2. Проблемна  стаття………………………………………………………………12

1.2.3. Полемічна  стаття……………………………………………………………….14

Висновок………………………………………………………………………………….16

РОЗДІЛ  ІІ. АНАЛІТИЧНА СТАТТЯ В СУЧАСНИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ…….18

2.1. Жанрові особливості загальнодослідницької статті…………………………........18

2.2. Специфіка  проблемної статті……………………………………………………….24

Висновок………………………………………………………………………………….27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..29

Додаток А. Загальнодослідницькі статті……………………………………………….32

Додаток Б. Проблемні статті…………………………………………………………...66

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….92

 

ВСТУП

 

Кожного дня  у світі відбувається багато подій, про які ми дізнаємося через телебачення, радіо та газети. Усі ці види ЗМІ мають свою специфіку висвітлення подій. Така специфіка різних засобів медіа зумовила потребу класифікувати журналістські матеріали за певними нормами, вокремивиши три жанрові групи: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні.

Поділ жанрів на відповідні групи значною мірою ґрунтується на відмінності та ступені складності інформації. Телебачення та радіо інформують читача чи слухача одразу після події, яка відбулася, переважно використовуючи інформаційні жарни, а газети натомість дають більш широку інформацію, аналізують її, з’ясовують причини і роблять прогноз ситуації. Така особливість друкованих ЗМІ вимагає від журналістів певних навичок аналітичного мислення. Саме тому, аналітика – це невід’ємна частина журналістської творчості, адже журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити вузлові моменти основної проблеми, ретельно відбирати, систематизувати події. Аналітичні жанри журналістики покликані не просто повідомити про факт, подію, а й проаналізувати, порівняти, оцінити ситуацію й запропонувати вирішення проблеми, що склалася.

Одним з найважливіших  аналітичних жанрів, який дозволяє детально, глибоко, по-науковому трактувати проблеми соціальної дійсності, осмислювати  їх і узагальнювати теоретично, є  стаття. Предметом аналізу в цьому жанрі є масштабна ситуація, що виникає в будь-якій галузі життя суспільства. Зазвичай така ситуація пов’язана з виникненням і постановкою актуальної проблеми, яка цікавить багатьох людей. Залежно від призначення, використовують різні види статті. Прагнучи привернути увагу читачів до актуальної проблеми, автор пише проблемну статтю. Намагаючись заперечити чиюсь думку і довести свою правоту, він створює полемічну статтю. Розмірковуючи над значенням наукового відкриття, журналіст пише теоретичну, загальнодослідницьку статтю.

Аналіз літератури із зазначеної теми, дозволяє стверджувати, що стаття як жанр аналітики не досить широко представлена у наукових студіях. Так, у працях науковців В. Ворошилова [5], О. Кузнєцової [19], Д. Григораша [9], В. Карпенка [14], подано короткий аналіз та характеристику аналітичних жанрів журналістики. Дослідники-журналістикознавці В. Здоровега [12], А. Москаленко [22], Л. Кройчик [18], В. Гуревич [10] виокремлюють статтю як основний жанр аналітичної журналістики, а також дають їй коротку характеристику. Види статей диференціюють дослідники П. Павлюк [23], Д Туманов [25] та О. Кузнєцова [19]. Спробу охарактеризувати та виокремити жанрові особливості видів статей спробувала В. Дунаєва [11], Однак найбільш ґрунтовний аналіз жанру аналітичної статті та її жанрових форм здійснив науковець О. Тертичний [24]. Проте проблема з’ясування жанроутворювальних особливостей статті та диференціації її жанрових різновидів вимагає більш пильної уваги науковців.

Актуальність  теми дослідження зумовлена потребою дослідити сучасний стан аналітичної статті, звернути увагу на жанрові особливості різних її видів та простежити еволюцію жанру.

Мета  курсової роботи полягає у виявленні та дослідженні жанрових особливостей різновидів аналітичної статті у сучасній вітчизняній журналістиці.

Досягнення  поставленої мети передбачає вирішення  таких завдань:

• розкрити сутність поняття “аналітичні жанри” та дослідити місце аналітики серед інших жанрових груп журналістики;
• виділити основні види статті;
• розглянути специфіку різних видів аналітичної статті;
• проаналізувати жанрові особливості статті на конкретних прикладах.

Об’єктом  аналізу в роботі є аналітична стаття та її різновиди. Вибір об’єкта мотивується потребою дослідити специфіку та ознаки цього явища.

Предметом дослідження є жарнові особливості проблемної та загальнодослідницької статей, опублікованих в аналітичних виданнях “Український тиждень” та “Корреспондент”. Жанрові особивості полемічної статті як різновиду аналітичної статті не був проаналізований нами в роботі, оскільки цей тип публікації не є поширеним у вітчизняних аналітичних виданнях.

Методи  дослідження. З метою всебічного та об’єктивного висвітлення проблеми у роботі використано комплекс наукових методів. Так, за допомогою описового проаналізовано тенденції сучасної аналітичної преси. Для дослідження жанрових особливостей статті обрано методи аналізу та синтезу.

Наукова новизна курсової роботи полягає насамперед у виборі об’єкта дослідження – аналітична стаття у сучасній аналітичній пресі, також запропоновано аналіз жанрових ознак загальнодослідницької та проблемної статей. Сконструйовано деталізоване теоретичне підґрунтя для студіювання аналітичної статті як феномену вітчизняних аналітичних видань.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання в журналістській практиці. Положення курсової роботи можуть знайти застосування при розробці журналістських дисциплін, зокрема, “Аналітичні жанри”, “Журналістська майстерність”.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (26 позицій).

 

РОЗДІЛ І

 

АНАЛІТИКА СЕРЕД ІНШИХ ГРУП ЖАНРІВ

 

1. Аналітичні жанри у сучасних друкованих ЗМІ

 

Журналіст є  безпосереднім учасником масової  комунікації. Він бере участь у комунікативному процесі через засоби масової інформації, які шляхом практичної діяльності виробили форми масової комунікації. Такими формами є газетні жанри, які покладені в основу інших засобів масової інформації – електронних та інтернет-видань [14, с. 3]. Теоретики журналістики здійснюють аналіз журналістських матеріалів, поєднуючи їх у групи за жанрами. Існує велика кількість жанрів журналістики, які різняться між собою за методом літературної подачі, стилем викладу, композицією і навіть обсягом.

Дослідник Д. Григораш подає таке визначення жанру – це усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури [9 с. 76]. Ці ознаки називають жанроутворювальними факторами, основними серед яких є предмет відображення, тематична настанова (функція) відображення, метод відображення.

Зміст тексту будь-якого  жанру залежить від завдань, які  намагається вирішити журналіст. Знання жанрових ознак дозволяє журналістові краще уявити мету своєї творчості, цілеспрямовано дібрати матеріал і представити його відповідно до вимог жанру. Читачу, глядачеві та слухачу знання жанрових особливостей допомагає зорієнтуватися у світі публіцистичних творів, знайти матеріали, що цікавлять його, і більш ясно уявити собі інформаційні можливості публікацій різного типу. Таким чином, розуміння жанрової специфіки публіцистичних творів має значення як для автора, так і для адресата [3].

У журналістиці виділяють три основні групи жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні.

Аналітичні  жанри, як й інформаційні, використовують конкретний життєвий матеріал, але, на відміну від них, науково інтерпретують  його. Аналітичні жанри покликані  не тільки повідомити читача, глядача  або слухача про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й за допомогою авторських міркувань, експертних думок, оцінок, обґрунтувати твердження, глибоко розкрити актуальні проблеми дійсності [9, с. 19].

Журналістська аналітика – широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке відображення не може обійтись без відбору певних явищ, що є початком аналіз [12, с. 184]. Аналіз – це метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих аспектів, властивостей, складових частин чого-небудь – не тільки став основою назви групи жанрів (аналітичні), але й зумовив їхні особливості [26, с. 190].

Основу аналітичних  жанрів становить осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів), причому автор активно залучає читача до процесу мислення. Таким чином, в аналітичних жанрах першочерговою функцією тексту є вплив на читача, переконання у правильності авторської позиції. Тому аналітика у деяких випадках є невід’ємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, проаналізованих через ставлення до них журналіста.

Аналітичні  жанри відрізняються глибоким, детальним аналізом причинно-наслідкових зв’язків, оцінкою предмета, ґрунтовністю аргументацій. Предметною підставою таких жанрів є соціальні ситуації, проблеми, конфлікти. У сферу дослідження дійсності залучені методи узагальнення, аналізу, синтезу. Основна вимога до аналітичних жанрів – виваженість фактів, доказовість і чітка авторська позиція [15].

Складність  структурної організації аналітичних  жанрів полягає у тому, що журналіст має справу, як правило, з великою групою фактів, які вже на початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угрупування та класифікації на різних підставах, знаходження причиново-наслідкових зв’язків між ними. Журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити “вузлові” моменти основної проблеми і подати фактологічні дані.

Важливо не просто подати читачеві факти, а проілюструвати їх у контексті тієї проблеми, що журналіст намагається проаналізувати. Тому у структурній організації аналітики головну роль приділяють таким моментам:

– висуненню основної тези для доказу;

– побудові системи  аргументації, що розкриває суть висунутої  тези;

– висновкам  із системи доказу [15].

Отже, поділ на жанри відбувається через низку факторів, основним з яких є предмет та мета відображення. Аналітичні жанри – складний тип журналістських матеріалів, тому що вони вимагають не просто повідомлення про факт, а аналіз, проникнення у сутність явищ, з’ясування прихованих взаємозв’язків предмета відображення.

 

2. Стаття як основний жанр аналітики

 

Стаття – один з найбільш поширених і складних газетних жанрів. Їй притаманні найбільша порівняно з іншими жанрами широта теоретичних і практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість. Це дослідження, присвячене якомусь важливому конкретному питанню, явищу, де поєднується високий рівень узагальнення з майстерністю літературного викладу. Жанр статті наявний у більшості періодичних видань, саме він визначає їх аналітичний рівень і напрям.

Статті властиві масштабність, глибина узагальнення на основі осмислення великої кількості фактів. Головне для журналіста в статті – простежити зв’язки, що з’єднують описувану ситуацію з соціальними проблемами сучасності. Аргументована і вибудувана  відповідно до з головної думки автора система фактів формує логічний стрижень статті, стає її концепцією. Отже, стаття – це жанр публіцистики, що виражає розгорнуту, докладно аргументовану концепцію автора або редакції з приводу актуальної соціальної проблеми [6, с. 225-226].

Під час підготовки статті, як і інших аналітичних текстів, дуже важливо враховувати вимоги, які висувають до матеріалів такого характеру. Використання аналітичних операцій, логічних методів пізнання дійсності – без цього текст не може претендувати на звання аналітичного. Дослідник О. Тертичний так формулює ознаки статті:

• виявлення взаємозв’язку різних явищ і, як наслідок, сприяння аудиторії у розумінні цих взаємозв’язків;
• використання аналітико-синтетичних операцій: порівняння, оцінки, деталізації, роз’яснення, прогнозу, узагальнення;
• використання комунікативних операцій: діалогічності, ситуативності;
• виявлення й виклад зв’язків, спрямованих у минуле й майбутнє явища;
• побудова від простого до складного, від видимого до невидимого, від відомого до невідомого, від безперечного до спірного.