Теоретичні основи інноваційно-інвестиційної діяльності

4. Реконструкція – інвестиційна операція, пов'язана з перетворенням всього виробничого процесу на основі сучасних науково-технологічних досягнень. Реконструкцію здійснюють згідно комплексного плану, з метою збільшення його виробничого потенціалу, підвищення якості продукції, що випускається, впровадження ресурсозберігаючих технологій. Під реконструкцією діючого підприємства розуміється здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових та розширення діючих цехів основного виробничого призначення. Реконструкція може супроводжуватися будівництвом нових і розширенням діючих об’єктів допоміжного та обслуговуючого призначення, заміною морально застарілого та фізично зношеного обладнання, механізацією та автоматизацією виробництва, усуненням диспропорцій в технологічних ланках і допоміжних службах. Крім того, до реконструкції діючого підприємства, відноситься будівництво нових цехів та об’єктів тієї ж потужності або потужності, яка відповідає обсягу випуску кінцевої продукції підприємства, замість ліквідованих цехів та об’єктів того ж призначення, подальша експлуатація яких визнана недоцільною.

5. Модернізація – інвестиційна  операція, пов'язана з вдосконаленням активної частини виробничих фондів, приведенням їх в стан відповідний сучасному рівню здійснення технологічних процесів шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів та устаткування.

6. Оновлення – заміна або доповнення наявного парку устаткування окремим новим виглядом, що не міняє загальні схеми технологічного процесу.

7. Необхідно виділити новий напрям довгострокових вкладень підприємств придбання нематеріальних активів: патенти, ліцензії, торгові марки, товарні знаки, інші права по використанню виробничої інформації, права на користування землею або природними ресурсами, програмними продуктами, права на інтелектуальну власність тощо.

Інвестування в нематеріальні  активи – інвестиційна операція, направлена на використання підприємством нових  наукових і технологічних знань  в цілях досягнення комерційного успіху. Інвестування в нематеріальні активи здійснюється в двох формах:

- придбання готової науково-технічної продукції і інших прав   (придбання патентів на наукові відкриття і промислові відкриття, промислові зразки, придбання ліцензій на франчайзинг);

- розробка нової науково-технічної продукції, як в рамках самого підприємства, так за замовленнями відповідним інжиніринговим підприємствам.

8. Інвестування в приріст запасів матеріальних оборотних активів. Будь-яке розширення виробничого потенціалу визначає можливість випуску додаткового об'єму продукції. Дана можливість може бути реалізована лише при відповідному розширенні об'єму використання матеріальних оборотних активів ( матеріали, запаси сировини, напівфабрикати, МБП тощо).

 Вибір конкретної форми реального інвестування залежить від багатьох факторів: завдань галузевої, товарної та регіональної диверсифікації діяльності підприємства; можливостей впровадження нових технологій; наявності власних інвестиційних ресурсів і/або можливості використання позикових або залучених ресурсів. 

    

Тема 3. Розробка інноваційно-інвестиційних проектів

 

3.1 Сутність та класифікація  інвестиційних та інноваційних  проектів.

3.2 Структурування інвестиційних  та інноваційних проектів.

3.1. Сутність та класифікація інвестиційних та інноваційних проектів

  

Проектом (інноваційним, інвестиційним) є документально оформлений прояв інвестиційної ініціативи господарського суб'єкта, що передбачає вкладення капіталу в об'єкт реального інвестування, направленої на реалізацію детермінованої в часі певної інвестиційної мети і здобуття планованих конкретних результатів.

Розробленні в розрізі окремих  форм реального інвестування проекти  класифікуються за ознаками:

1. Функціональна спрямованість.

За ознакою функціональної спрямованості  ІП класифікується на:

• проекти реновацій (направлені на заміну основних засобів та нематеріальних активів, здійснюються, як правило, за рахунок коштів амортизаційного фонду підприємства;
• проекти розвитку (характеризують розширене відтворення господарської діяльності підприємства, забезпечують зростання в кожному новому циклі господарського розвитку);
• проекти санації (розробляються в рамках антикризового розвитку підприємства, направлені на реконструкцію майна або окремих видів діяльності).

2. Строк реалізації.

За ознакою строку реалізації проекти класифікується на::

• короткострокові ІП (пов'язані з такими формами інвестування, як оновлення окремих видів устаткування, інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів тощо);
• середньострокові ІП (1 – 3 роки, а саме: модернізація парку устаткування, реконструкція, придбання цілісних майнових комплексів);
• довгострокові ІП (більше 3 років, а саме: нове будівництво, перепрофілювання підприємства, що супроводжується повною реконструкцією).

3. Цілі інвестування.

За ознакою цілі інвестування проекти класифікується на:

• проект що забезпечують приріст обсягу випуску продукції, пов’язані з реалізацією таких форм інвестування як нове будівництво, реконструкція, розширення парка обладнання, забезпечення приросту запасів матеріальних оборотних активів;
• проекти, які забезпечують розширення (оновлення) асортименту або номенклатури продукції, пов’язані з реалізацією таких форм інвестування як придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкція, перепрофілювання;
• проект якості продукції, що забезпечують підвищення якості продукції та ІП що забезпечують зниження собівартості продукції, пов’язані з реалізацією таких форм інвестування як модернізація та реконструкція підприємства;
• проект, що забезпечують вирішення соціальних, економічних і інших завдань.

4. Обсяг необхідних інвестиційних ресурсів.

В залежності від обсягів інвестиційних  ресурсів ІП класифікується на:

• невеликі проекти (обсяг ресурсів для реалізації не перевищує 100 000$);
• середні проекти (100 000$ – 1 000 000$);
• крупні проекти (понад 1 000 000$).  

Критерії розділення по обсягам залежить від галузевої приналежності підприємства.

5. Джерела фінансування.

В залежності від джерел фінансування проекти класифікується на:

• проекти, що фінансуються за рахунок власних джерел;
• проекти, що фінансуються за рахунок залучених коштів (акції, внески до статутного фонду);
• проекти, що фінансуються за рахунок позикових коштів (кредити банків); 
• комбіновані проекти – інвестиційні проекти зі змішаною формою фінансування (джерела фінансування власні та залучені або (та) позичені кошти). Комбіновані проекти є найбільш поширеною формою фінансування інвестиційного проекту.

 

  3.2. Структуризація інвестиційних та інноваційних проектів.

 

Обґрунтування проектів передбачає їх структуризацію. Найбільш актуальною є структуризація за окремими стадіями (фазами) життя проекту, або за функціональною спрямованістю його розділів.

1. За окремими стадіями (фазами) життя проекту розрізняють (рис.4):

- виробничу стадію, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації конкретний варіант проекту;

- стадію інвестування, в процесі якої здійснюється реалізація прийнятого інвестиційного рішення;

- постінвестиційну стадію, в процесі якою забезпечується контроль над досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень.

Рис. 3.1 Етапи реального інвестування

2. Функціональній спрямованості структура проекту (рис. 5) включає наступні основні розділи:

I. Резюме. Коротка характеристика проекту, де містяться виводи по основних аспектах розробки проекту. Ознайомившись з розділом інвестор робить висновок про відповідність проекту періодам реалізації та строкам повернення капіталу та прибутковості.

II. Основна ідея проекту, де характеризується його ініціатор проекту. Даному розділі вказують найбільш важливі параметри проекту, які є визначальними для його реалізації; 

III. Аналіз ринку, концепція маркетингу. В розділі викладаються результати маркетингових досліджень, обґрунтовується концепція маркетингу, розробляється проект бюджету маркетингових досліджень;

IV. Сировина та матеріали. Розділ містить класифікацію використаних видів сировини і матеріалів, обсяг потреб в них, програму постачання і, пов'язані з цим, витрати);

V. Проектування і технологія. Розділ містить виробничу програму та характеристику виробничих потужностей підприємства, перелік необхідних машин та обладнання, вимоги до їх технічного обслуговування тощо.

VI. Місцезнаходження проекту, будівничий майданчик та зовнішнє оточення. В розділі розглядається місцезнаходження проекту, стан виробничої і комерційної інфраструктури регіону, витрати з освоєння будівельної ділянки тощо.

VIІ.Організація управління. В розділі приводиться схема і система управління підприємством в рамках виконання інвестиційного проекту, обґрунтована організаційна структура по сферах діяльності і центрах відповідальності

VIІІ. Трудові ресурси. Розділ містить вимоги до категорій і функцій персоналу.

IX. Планування реалізації проекту (обґрунтування окремих стадій здійснення проекту, приводиться графік реалізації, розроблений бюджет реалізації. Складається фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій (фінансовий прогноз і основні види фінансових планів, сукупний обсяг інвестиційних витрат, методи і результати оцінки ефективності інвестицій, оцінка інвестиційних ризиків).

 

 

Рис. 3.2 Основні складові інвестиційного проекту за функціональною спрямованістю

 

Кількість складових проекту може варіюватися в залежності від  обсягу інвестиційних вкладень та форм реалізації реального інвестування.

 

Тема 4 Оцінка ефективності інноваційно-інвестиційних проектів

 

4.1 Принципи вимірювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів.

4.2  Оцінка ефективності інноваційних проектів : NPV, IRR, PI, DPP.

4.1. Принципи вимірювання і показники оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів.

 

Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на підставі наступних принципів:

1. Оцінка повернення інвестиційного  капіталу базується на визначенні  показника чистого грошового  потоку – суми алгебраїчних вхідних (позитивних) і вихідних (негативних) потоків.

Типові вхідні грошові потоки :

• додатковий об'єм продажів і збільшення ціни товару;
• зменшення валових витрат (зниження собівартості товару);
• залишкове значення вартості устаткування в кінці останнього року інвестиційного проекту (оскільки устаткування може бути продане або використане для іншого проекту);
• вивільнення оборотних коштів в кінці останнього року інвестиційного проекту (закриття рахунків дебіторів, продаж залишків товарно-матеріальних запасів, продаж акцій і облігацій інших підприємств).

Типові вихідні грошові  потоки:

• початкові інвестиції в перший (-і) рік(-и) інвестиційного проекту;
• збільшення потреб в оборотних коштах перший(-і) рік(-и) інвестиційного проекту (збільшення рахунків дебіторів для залучення клієнтів, придбання сировини і комплектуючих для початку виробництва);
• ремонт і технічне обслуговування устаткування;
• додаткові невиробничі витрати.

2. Вибір дисконтної ставки для реалізації інвестиційних проектів.

3. Приведення до теперішньої  вартості вхідні та вихідних грошових потоків. 

 

4.2. Оцінка ефективності інноваційних проектів

 

Оцінка ефективності інноваційних проектів з урахуванням впливу часу, проводиться за  наступними показниками:

 

1) Чистий дисконтований дохід, чиста приведена вартість (ЧДД  або NPV);

2) Індекс прибутковості (ІП або PI);

3) Період окупності (ПО або РР);

 

1) Розрахунок чистого дисконтованого доходу за умов одноразових інвестиціях розраховується за формулою:

 

 

Рn – сума чистого грошового потоку по окремих інтервалах загального періоду експлуатації ІП; 

INV – сума одноразових інвестованих  витрат на реалізацію ІП;

r – дисконтна ставка;

n – кількість інтервалів загалом розрахунковому періоді.

Чистий дисконтований доход  в умовах коли інвестування здійснюється в декілька етапів розраховується за формулою:

 

 

 

За умов NPV > 0 – проект приймається, якщо NPV <= - проект відхиляється

NPV = 0 – доходи покрили інвестиції.

Процедура методу:

Крок 1. Визначається сучасне значення кожного грошового потоку, вхідного і вихідного.

Крок 2. Підсумовуються всі дисконтовані значення елементів грошових потоків, і визначається критерій (NPV).

Крок 3. Приймається рішення:

- для окремого проекту: якщо NPV >0, то проект приймається;

- для декількох альтернативних проектів: приймається той проект, який має більше значення NPV, якщо воно позитивне.

 

2) Індекс або коефіцієнт прибутковості при одноразових інвестиціях визначається за формулою:

.

 

Якщо інвестиції здійснюються у декілька етапів індекс доходності визначається за формулою:

 

 

За умов PI > - проект приймається, Pi<= - проект відхиляється.

 

3) Період окупності може бути двох видів: недисконтований (не враховує вплив часу грошові потоки) та дисконтований.