Національно маркована лексика у романі Е. Хемінгуея «По кому подзвін»

Бархударов наводить досить стисле визначення, за яким реалії – це слова, які позначають предмети, поняття та ситуації, які не існують у практичному досвіді людей, які говорять іншою мовою [1, с.95].

А. В. Федоров же вважає, що реалії це не слова, а ті предмети, ситуації та ін., які позначаються словами. Цей вчений пропонує говорити не про реалії, а про назви реалій [24, с.123]. 

За визначенням С. Влахова  і С. Флоріна, реалії – це слова  та словосполучення, які називають  предмети, явища, об’єкти, характерні для життя, побуту, соціального розвитку та є маловідомими або чужими для  іншого народу і при цьому виражають  національний і (чи) часовий колорит [3, с.48].

Цікавою є точка зору В. П. Конецької, яка розглядає реалії не просто як особливі предмети об’єктивної  реальності, але як особливі референти  – елементи об’єктивної реальності, які відображаються у свідомості, тобто предмети думки, з якими  співвіднесена дана мовна відповідність. У рамках цієї концепції вона виділяє  наступні групи реалій:

1. Універсалії – референти, тотожні за своїми суттєвими та другорядними ознаками у культурах, які співставляються (сонце, вода, повітря);
2. Квазіреалії – референти, тотожні за своїми суттєвими ознаками, але відмінні за другорядними (grant – стипендія, Teachers’ Training College – педагогічний інститут);
3. Власне реалії – референти, які за своїми суттєвими та другорядними ознаками є унікальними, притаманними лише одній із культур, що співставляються [12, с.57].

 Слова можуть бути реаліями в одній мові, але не бути такими в іншій. Наприклад, у Великобританії, як і у нас, є проїзні квитки, а у США – їх немає. Отже, стосовно американського варіанту англійської мови наш "проїзний квиток" – це реалія, а стосовно британського варіанту – ні [19].

У реаліях найбільш наочно проявляється зв'язок між мовами та культурою: поява нових реалій у  матеріальному та духовному житті суспільства призводить до виникнення реалій у мові, при чому час появи нових реалій можна встановити досить точно, оскільки лексика чутливо реагує на всі зміни у суспільному житті. Саме через реалії ми дізнаємося про ті риси, особливості характеру, які притаманні саме тій чи іншій країні, яка проживає у даній історичній епосі. Реалії  швидко реагують на всі зміни у розвитку суспільства; серед них завжди можна виділити реалії-неологізми, історизми, архаїзми [8, с.65].

Що стосується структури  реалій, то на питання, до якої категорії  мовних засобів їх слід віднести, фахівці  не дають однозначних відповідей. Вайсбурд , наприклад, вважає, що поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями [2, с.89]. Але більшість інших вчених говорять про “слова” – “лексичні одиниці”, і тільки інколи додають “словосполучення” .  Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов і С.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку “і словосполучення” означає, що до реалій можна віднести номінативні словосполучення, тобто такі сполучення  слів, які семантично дорівнюють слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення  (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово” номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення. 

Слід також відмітити, що реалії у більшості випадків  виражені іменниками. Серед реалій майже не зустрічаються віддієслівні іменники, що пояснюється відсутністю  у змісті реалій певної дії. Але існують  похідні від реалій. Особливу групу  таких реалій складають відіменні  прикметники. Їх значення пов’язане  зі значенням тієї реалії, від якої вони утворилися. У прямому значенні – це відносні прикметники, які у  більшості випадків не мають еквівалентів-прикметників у інших мовах. Прикметники можуть набувати як прямого, так і переносного значення [23, с.44].

3. Класифікація реалій

Кількість реалій, кожна  з яких характеризується певною формою, лексичними, фонетичними та морфологічними особливостями, значна у будь-якій мові. Тому постає питання про їх упорядкування, тобто необхідно здійснити класифікацію реалій, яка дасть можливість охарактеризувати цю специфічну лексику, дати її визначення, сприятиме більш правильному вирішенню питань, пов’язаних з перекладом реалій з однієї мови на іншу тощо.

Більшість дослідників групують реалії, беручи до уваги екстралінгвістичний  фактор – тематичні асоціації. Г. Д. Томахін виділяє географічні, культурно-історичні, суспільно-політичні та етнографічні реалії [23, с.45]. Розглянемо цю класифікацію на прикладі американських та деяких інших реалій.

Географічні реалії:

1. Назви об’єктів фізичної географії: canyon – каньйон, глибока ущелина.
2. Назви географічних об’єктів, пов’язаних із людською діяльністю: causeway – дорога по насипу.
3. Назви рослин – honeydew – медвяна роса.
4. Назви тварин – grizzly bear – ведмідь-грізлі, великий сірий ведмідь.

 

Етнографічні  реалії:

1. Побут:

а) їжа – hamburger – булочка з рубленим біфштексом;

б) одяг – parka – довга куртка з капюшоном на хутрі;

в) житло – wigwam – житло північноамериканських індіанців;

г) громадські заклади – saloon – шинок.

    2. Транспорт:

              а) засіб пересування – subway – метро;

    б)  водії – cowboy – ковбой.

  3. Праця:

          а) робочі люди – lumberman – лісоруб;

б) знаряддя праці – handcart – ручний візок;

в) організація праці – ranch – ранчо, велика ферма;

г) відпочинок – dude ranch – пансіонат.

4. Мистецтво та культура:

а) література: персонажі, афоризми, крилаті вислови;

б)фольклор: Bill Pecos – Білл Пекос – «ковбой дикого сходу», який нібито прорив русло річки Ріо-Гранде;

в) музика – country – «сільська музика» гірських районів на півдні США; blues  -  блюз: 1) героїчна пісня негрів; 2) форма джазової музики; 3) парний бальний танець;

г) музичні інструменти: banjo – струнний щипковий інструмент, який використовується у джазі;

д) мистецтво та предмети мистецтва: pop art – напрямок у сучасному авангардистському мистецтві;

е) звичаї, ритуали: inauguration – урочиста церемонія введення на посаду президента США;

є) свята: Independence Day – День Незалежності США;

ж) міфологія:  Goody Hallet – Душка Халлет – відьма, яка нібито жила на пустельному узбережжі півострова Кейп-Код у ХVIII ст. та завдавала шкоди морякам;

з) культи: Mormons – мормони, Quakers – квакери, tabernacle – дім молитви мормонів.

5. Етнічні об’єкти.

а) етноніми: Apache – апач, індіанець племені апачів;

б) клички: hawks – яструби, прибічники війни; doves – голуби, прибічники миру;

в) назви осіб за місцем проживання: Michiganer – мічиганець, мешканець штату Мічиган.

6. Міри та грошові одиниці.

а) одиниці міри: foot – фут (30,4 см); bushel – бушель (35,2 л);

б) назви грошових одиниць: a penny – цент, a dime – 10 центів.

 Соціально – політичні реалії.

1. Адміністративно-територіальний устрій:

а) адміністративно-територіальні одиниці: state – штат;

б) деталі населених пунктів: uptown – населена частина міста; downtown – ділова частина міста;

2. Органи та носії влади:

а) органи влади: city hall – будівля муніципалітету;

б) носії влади: sheriff – шериф, marshal - судовий виконавець;

3. Суспільно-політичне життя:

а) суспільство: John Birch Society – суспільство Джона Берча – ультраправа реакційна організація;

б) соціальні явища та рухи: prohibition – заборона на продаж спиртних напоїв;

в) титули, звернення, ступені: Bachelor – бакалавр; mister – розмовна форма звертання до незнайомого чоловіка;

г) установи: the Senate – сенат;

д) навчальні заклади: consolidated school – об’єднана школа для учнів із різних районів;

е) стани, касти: Brahmins – привілейовані у соціальному чи культурному плані групи;

4. Воєнні реалії:

а) зброя: bazooka – реактивний гранатомет;

б) обмундирування: shoulder patch – назва частини на нашивці;

в) військовослужбовці: GI –американський солдат; chicken – полковник (через емблему на погонах у вигляді орла).

С. Влахов і С. Флорін дають  детальну класифікацію реалій, яка дозволяє розглядати їх під різними точками зору, розділивши їх за конотативним значенням, тобто залежно від місцевого (національного, регіонального) та часового (історичного) колориту.

Відповідно до предметного  поділу вчені виділяють географічні, етнографічні, суспільно-політичні  реалії. За місцевим поділом у площині однієї мови виділяють свої (споконвічно притаманні тій чи іншій мові) та чужі (запозичення, кальки чи транскрибовані реалії іншої мови) реалії. Залежно від широти ареалу, тобто, поширення, вживання, свої реалії можуть бути національними, локальними та мікролокальними, а чужі – інтернаціональними та регіональними [3, с.87].

Національні реалії називають  об’єкти, які притаманні даному народу, даній нації, але є чужими за межами країни. Такими є переважна більшість реалій. Локальні реалії, на відміну від національних, належать не мові певного народу, а діалекту чи мові незначної соціальної групи. Вони позначають специфічні для даної області об’єкти чи ставлення до них, маючи при цьому ознаки типових реалій. Мікролокальні реалії – це дуже умовний термін, яким позначають такі реалії, соціальна чи територіальна основа яких є дуже вузькою: слово може бути характерним для одного міста чи села, не втрачаючи своїх особливостей.

Інтернаціональні реалії фігурують у лексиці багатьох мов та увійшли до відповідних словникових складів, зберігаючи при цьому власний національний колорит. Для таких слів характерною є особливість, що їхній зміст може відрізнятися від початкового, вихідного. Регіональні реалії – це ті реалії, які поширилися серед декількох народів, зазвичай разом з референтом та будучи складовою частиною лексики декількох мов.

На основі часового критерію усі реалії можна умовно поділити на  сучасні та історичні.

Значна частина лінгвокраїнознавчих  класифікацій реалій заснована на аксіологічному принципі, оскільки вони передають національну специфіку ставлення носіїв мови до світу, природи, власних ідеалів, життєвих цілей, переконань, прагнень.

Великий аксіологічний потенціал  мають власні назви, до яких відносять  антропоніми та топоніми.

До антропонімів належать імена історичних осіб, громадських  діячів, вчених, письменників, персонажів художньої літератури та мистецтва, історичні факти, події  в житті  країни, назви державних та громадських  установ і т. д. Власні назви виступають носіями певного національного  колориту. Для функціонування імен досить суттєвими є додаткові  знання, асоціації, тобто лексичний  фон. Коли мова йде про власні назви, актуальні у масовій, повсякденній свідомості носіїв даної мови та культури, які мають масу різноманітних культурно-історичних асоціацій, у свідомості мовця та слухача повинен виникнути образ позначуваного даною назвою об’єкта у всій повноті пов’язаних з нею асоціацій, загальноприйнятих у даному етнокультурному колективі [16, c.157].

Топоніми – це географічні  назви. У них, як у дзеркалі, відображається історія народу, історія заселення  та освоєння території. Серед географічних назв можна виокремити велику групу  топонімів – реалій, пов’язаних з певними подіями у житті  народу-носія мови. У таких випадках для адекватного сприйняття всього того, що приховується за географічною назвою, недостатньо лише географічних знань, необхідні також знання історії, культури даної країни. Аналіз похідних від топонімів може надати цінний матеріал для розуміння ролі даного об’єкта у свідомості народу-носія мови, у його культурі, суспільно-політичному житті та практичній діяльності.

Асоціації, пов’язані з  даними об’єктами, є частиною національної культури та можуть бути невідомими за межами даної культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ  І

 

Отже, під час дослідження було проведено аналіз лексичних одиниць, які мають національно-культурну специфіку. До таких одиниць належать безеквівалентна лексика, реалії, фонова лексика, а також так звані «buzz words», які відображають ключові поняття іншомовного менталітету.  Особливості таких лексичних одиниць лінгвокраїнознавчої природи полягають у тому, що вони відображають екстралінгвістичну семантику, тобто особливу інформацію, яка зберігається у мові, але склалася за її межами. Тому для адекватного розуміння інформації, яка включає національно-марковану лексику, необхідно ознайомитися безпосередньо з культурними особливостями тієї чи іншої країни.

Реалії виділяють в  окрему категорію  у системі безеквівалентної лексики. Дані лексичні одиниці є  ще недостатньо дослідженими, тому на даний час не існує єдиного  визначення поняття реалії, і багато вчених по-різному визначають їх сутність. Одні з них вважають, що реалії – це слова на позначення предметів, понять, явищ, які не мають еквівалентів у мовах інших країн. Інші ж стверджують. Що реаліями є самі предмети, явища, ситуації, які притаманні тій чи іншій країні.

Також слід зазначити, слова  можуть бути реаліями в одній мові, але не бути такими в іншій.

Для того, щоб детально та ґрунтовно охарактеризувати реалії, яких існує велика кількість у  різних мовах, вченими будо здійснено  ряд класифікацій цих лексичних  одиниць. Різні вчені під час класифікації брали до уваги різні фактори, однак більшість із них брали за основу тематичні асоціації, таким чином виділяючи географічні, культурно-історичні, суспільно-політичні та етнографічні реалії. Крім того, за місцевим поділом у площині однієї мови виділяють також свої та чужі реалії, які, у свою чергу, поділяються на національні, локальні та мікролокальні й інтернаціональні та регіональні відповідно.