Лексико-семантичні особливості англійських науково - технічних термінів в українському перекладі

В даний час  формується ряд нових напрямів, серед яких слід виділити когнітивне, або гносеологічне термінознавство, що займається дослідженням ролі термінів у науковому пізнанні й мисленні.

Як самостійні розділи  термінознавства можна розглядати також термінознавчу теорію тексту - теорію, що лежить на стику термінознавства та приватної теорії тексту і займається питаннями типології текстів, що містять терміни, термінологічним аналізом тексту і текстовим аналізом терміна, а також історію термінознавства - розділ термінознавства, що займається історією становлення та вдосконалення предмета, методів і структури термінознавства, його місця в системі наук, формування його теорій і принципів, а також окремих термінологічних шкіл. [2]

З термінознавством тісно пов'язана термінографія - наука про складання словників спеціальної лексики. Ряд фахівців навіть розглядає термінографію як розділ термінознавства. Багато проблем, досліджуваних термінознавцями, виникли в практиці розробки спеціальних словників, і рішення цих проблем впливає на методи складання словників. У той же час вивчення будь-якої області спеціальної лексики незмінно пов'язане з термінографією, оскільки результати роботи з виявлення, дослідження та впорядкування термінології зазвичай оформляються у вигляді словника.

1.1.5 Поняття термінології і терміносистеми.

Об'єктом впорядкування  в термінознавстві є термінологія, тобто природно сформована сукупність термінів певної галузі знання або її фрагмента. Термінологія піддається систематизації, потім аналізу, при якому виявляються її недоліки і методи їх усунення, і, нарешті, нормалізації. Результат цієї роботи представляється у вигляді терміносистеми - упорядкованого безлічі термінів із зафіксованими відносинами між ними, що відображають відносини між званими цими термінами поняттями. [30]

Впорядкування є центральною, найбільш важливою термінологічною роботою. Ця робота складається з ряду етапів, до яких, крім відбору термінів, належать такі:

- Систематизація  понять даної галузі знання  по категоріях і побудова класифікаційних  схем понять, в результаті чого стають наочними істотні ознаки понять; уточнення на підставі класифікаційних схем існуючих дефініцій (наукових визначень) понять або створення нових дефініцій;

- Аналіз термінології, який  проводиться з метою визначення  її недоліків. Спочатку проводиться  семантичний аналіз, що дозволяє виявити різні відхилення значень термінів від змісту званих ними понять і виявити поняття, що не мають термінологічних найменувань. Потім етимологічний аналіз, який дозволяє виділити найбільш ефективні способи і моделі освіти термінів даної термінології, виявити невдалі форми термінів та визначити способи їх поліпшення або заміни. Функціональний аналіз дає можливість встановити особливості функціонування, використання термінів. Слід зауважити, що у всіх випадках проводиться аналіз повинен включати в себе облік існуючих тенденцій розвитку даної термінології та особливостей проявів цих тенденцій, для чого зазвичай проводиться діахронічний аналіз;

- На наступному етапі  проводиться нормалізація термінів. Під нормою в лінгвістиці розуміється сукупність правил, що виводяться з мовної практики і мають на меті упорядкування мовленнєвої діяльності тих, хто розмовляє цією мовою. Відповідно до цього нормалізація термінології - це вибір з мовної практики фахівців найбільш зручних і точних варіантів і правил освіти і вживання термінів та затвердження таких варіантів в якості бажаної. Термінологічна норма грунтується на загальномовних, але може з нею не збігатися. Так, у ряді термінологій існують прийняті фахівцями зміни в наголосі (рентгеногр'афія - рентгенограф'ія, епіл'епсія - епілепс'ія), словотворенні (передінфарктному - передінфарктний), використовуються діалектні та просторічні слова. [10]

Нормалізація  має дві сторони - уніфікацію, спрямовану на впорядкування змісту термінів, і оптимізацію, що має на меті вибір оптимальної форми термінів. Уніфікація покликана забезпечити однозначне відповідність між системою понять і терміносистеми: одному поняттю в даній терміносистемі повинен відповідати тільки один термін і навпаки. При цьому правильно побудована терміносистема повинна наочно відображати систему наукових понять з їхніми зв'язками. Тому основне завдання оптимізації - пошук зручною у використанні компактної форми термінів, в якій безпосередньо або непрямим чином були б відображені основні класифікаційні ознаки званого їм поняття;

- На останньому  етапі впорядкування проводиться  кодифікація отриманої терміносистеми, тобто її оформлення у вигляді  нормативного словника. При цьому  існують два ступені обов'язковості  терміносистеми, пов'язані з особливостями їх вживання. У тому випадку, коли відступу від точного однозначного вживання терміна неприпустимі (зазвичай в сфері виробництва), кодифікація приймає форму стандартизації термінів. Її результатом є стандарти на терміни та визначення, які в документації є обов'язковими. Якщо ж надмірно жорсткі норми можуть перешкодити розвитку творчої думки (звичайно в сфері науки), кодифікація приймає форму рекомендації найбільш правильних з точки зору термінознавства термінів, а її результатом є збірка рекомендованих термінів.

У разі міжмовного впорядкування термінологій - гармонізації - проводиться системне зіставлення термінології двох або більше мов на основі зведеної системи понять, доповненої за рахунок використовуваних національних понять. Основний засіб гармонізації - взаємне коригування змісту та форм національних термінів з метою встановлення між ними точних відповідностей, що часто супроводжується взаємним запозиченням термінів, збагачує національні термінології. Результати гармонізації оформляються у вигляді нормативних перекладних словників, у тому числі стандартів. [32]

1.2 Способи і методи перекладу термінів.

У сучасній науці пропонуються чотири методи перекладу термінів, яким притаманні специфічні характеристики відповідної іноземної мови:

• використання функціонального еквівалента, властивого культурним та мовним традиціям країни ("cultural / functional equivalent");
• буквальний переклад кожного слова ("translating word by word");
• запозичення оригінального терміна мови-джерела ("transcribing (ie borrowing the SL term"));
• створення неологізму ("neologising").

 

Українськими вченими виділяються наступні способи перекладу термінів:

• підбір лексичного еквівалента:

установка для  очищення - refiner;

контактна лінія - traction line;

• безперекладне запозичення (транскрипція / транслітерація)

гетерофазна флуктуація - heterophase fluctuation;

 плазмотрон – plasmatron;

• калькування

метод граничної  рівноваги - limit equilibrium method;

теорія прикордонного шару - boundary-layer theory;

• трансформаційний переклад (конкретизація/ генералізація)

потенційний бар'єр - potential energy barrier (конкретизація);

 тепловиділяючий елемент - fuel heat-generating element;

 гідравлічний опір потоків - flow resistance (генералізація);

 ефект динамічного впливу - impact effect.

• описовий переклад / інтерпретація

закон Гей-Люссака - law of combining volumes;

 computer - електронно-обчислювальна машина. [8]

1.2.1 Безперекладне  запозичення.

За останні  роки безперекладне запозичення (транскрипція / транслітерація) при передачі термінів (і особливо термінів гуманітарних та суспільно-політичних наук) набуло великого поширення. Профіт, лобі, паблісіті, імідж-мейкер, ноу-хау, превентивний (удар), піар, менеджер, овердрафт, консорціум, індосант і т.п. - Ось лише невеликий перелік прикладів цього явища. Єдиною перевагою цього способу перекладу є стислість, "зручність" вживання. Однак необхідно відзначити, що безперекладна передача низки термінів не завжди виправдана.

Так, наприклад, термін "leasing", який є видовим терміном родового терміну "lease" - оренда, здача внайми. Крім видового терміна "leasing" існує ще цілий ряд видових термінів:

leasing arrangement - договір оренди;

financial lease - фінансова оренда;

to let out on lease - здавати в  оренду;

to take a / on lease - брати в оренду;

leasehold - користування  на правах оренди;

leasehold interest - орендне право;

leaseholds - орендоване майно;

leaseholder - орендар;

leasing - лізинг.

У наведеному вище ряду видових термінів лише останній переведений методом безперекладного  запозичення, хоча в українській мові є вже сформований і закріплений переклад цього терміну - "довгострокова оренда". В цьому випадку абсолютно очевидно, що даний еквівалент є екстралінгвістично детермінованим. Причини вибору екстралінгвістично детермінованого еквівалента, а не лінгвістично детермінованого можуть бути дуже різні: економічні, політичні, культурологічні та інші. Однак результат залишається незмінним - порушується принцип системності в термінології.

Застосування способу  безперекладного запозичення без  зіставлення терміносистем призводить до того, що в українській мові з'являються "мовні монстри" - новоутворення, які засмічують російську мову, такі як, наприклад: анонсер, хеппінер, комплайенс-контролер, девелоперський, хеджування, пейінг, атрактор, сек'юритизація, овердрафт, реф’юж і багато інших. Обсяг значення таких "перекладацьких монстрів" часто не збігається з обсягом значення оригінального терміна.

Необхідно відзначити, що перекладацький прийом безперекладного запозичення  таїть в собі і певну небезпеку, тому що в мові перекладу часто не розкриваються значення даного терміну. Прикладом може послужити термін "subsidiarity".

В термінологічному словнику політичних термінів дається таке визначення: "Principle of appropriate responsibility at appropriate levels. This states that anything which can be done by those at lower levels of responsibility must not the done by those at higher levels, а "principle of subsidiarity" визначається як "the action that must always be taken at the lowest possible administrative level". Іншими словами, термін "subsidiarity" означає децентралізацію влади в ЄС за рахунок передачі права прийняття рішень на якомога більш низькі рівні правління. Причому це поняття має різні відтінки значення для представників різних регіональних, культурних, соціальних чи етнічних верств суспільства. Так, для законодавців воно прямо пов'язане з розвитком принципу федералізму, що означає, що всі повноваження, які не належать офіційно до сфери діяльності центру, автоматично підпадають під юрисдикцію країн - членів ЄС. А для економіста поняття "subsidiarity" є найважливішою характеристикою, відповідно, економічної складової принципу федералізму.

Цей приклад ще раз демонструє той випадок, коли проблеми адекватної передачі плану вираження та плану  змісту терміна перетинаються і перед лінгвістом стоїть завдання спробувати знайти російський термін з такими ж денотативним значенням, яке було би зрозуміле максимальному числу україномовних людей. Тому, хоча "subsidiarity" нерідко перекладається як "субсидіарність", що невдало, оскільки правомірно було б прийняти як більш зрозумілий варіант перекладу словосполучення "делегування повноважень", враховуючи дане вище визначення і пояснення сенсу цього поняття.

Необхідно відзначити, що більшість  термінів гуманітарних наук було запозичено з загальнолітературної мови, причому їх значення звузилося в порівнянні з семантичним обсягом слів загальнолітературної мови, а дефініції уточнити і деталізувати. Однак існує ряд термінів, які також були запозичені з загальнолітературної мови, але з плином часу повністю переосмислили, придбали зовсім нове значення, ставши повноправними термінами, які входять в "картину світу" професіоналів тієї чи іншої галузі знання.

Прикладом може послужити мистецтвознавчий термін "Вreakfast piece", внутрішня форма якого здається гранично ясною. Словники дають його транслітерований варіант, що не прояснює його сенсу. Насправді дефініція цього терміна така: Breakfast piece - a still life showing various items of food and drink, usually piled up in some disorder. The term is often reserved for Dutch 17th century paintings of this type, especially those of the Haarlem school ".

Таким чином, невірно  вибраний метод перекладу часто  призводить або до повного спотворення  семантики терміна, або до нічим  не обгрунтованого звуження його значення. Більш того, якщо в російській мові вже існує закріплений термін, який виражає те ж поняття (явище, процес, відношення, предмет і т.д.), то в термінології відповідної дисципліни відбуваються певні негативні явища, наприклад: якщо якийсь термін є моносемантичним, то він стає різноперекладним, тобто у російській мові йому відповідають декілька термінів - це явище руйнує терміносистему.

Вищеописане явище  невірного вибору методу перекладу  слід строго відрізняти від процесу  інтернаціоналізації лексики, який обумовлений в даний час як особливими соціально-економічними умовами (як, наприклад, створенням єдиних економічних зон - наприклад, "Європейський Союз"), так і загальним зростанням науково-технічного прогресу.

Хоча інтернаціоналізми (слова, що збігаються або близькі за формою та змістом) присутні у всіх мовах, необхідно зазначити, що не можна не враховувати особливості національних мов. Випадки, коли в ряду інтернаціональних термінів виявляється термін, який розвинувся на основі того чи іншого національного мови, дуже нерідкі.

Метод безперекладного  запозичення призводить до ще одного, досить небезпечного, з точки зору лінгвістики, явища - появи "помилкових друзів" перекладача. Велику складність для перекладача представляють тоді ті терміни, які запозичуються / вживаються тільки в одному зі своїх значень, причому часто не в самому частотному.

Нерідко інтернаціоналізми  набувають в українській мові емоційне забарвлення (в дослідженому матеріалі частіше пейоративні, ніж амеліоративну конотацію), яке відсутнє в оригінальному терміні. Також нерідкі випадки, коли при використанні перекладацького прийому безперекладного запозичення не вдається розкрити значення того чи іншого терміна.