Шпаргалка з "Інформатики"

Прикладне програмне  забезпечення може бути  типовим і спеціалізованим.

Типове прикладне програмне  забезпечення орієнтовано на класи завдань. Воно може настроюватися на конкретний випадок використання. Як такі засоби використовуються СУБД, текстові процесори, електронні таблиці, програми розпізнавання тексту і мови, генератори звітів для систем баз даних і ін.

Спеціалізоване програмне забезпечення створюється для конкретної інформаційної системи або для класу систем, що мають вузьке призначення.

Типове прикладне програмне  забезпечення може бути загального призначення або орієнтовано на конкретну наочну область, а також орієнтованим на конкретну апаратну платформу або мобільним.

Технічна документація на програмні  засоби повинна містити опис завдань, економіко-математичну модель завдання, перелік програмних модулів алгоритм програми, список використовуваних позначень,, контрольні приклади.

 

9. Види прикладного програмного забезпечення.

     Прикладне програмне  забезпечення — сукупність програм, що призначені для виконання завдань за допомогою комп'ютера.

     Пакет прикладних програм — це система програм, що забезпечує розв'язання задач певного типу.

    Приклади прикладного  програмного забезпечення:

• текстові редактори і текстові процесори;
• електронні таблиці;
• системи управління базами дани;
• графічні пакети;
• програми створення презентацій;
• комп'ютерні ігри і системи мультимедіа;
• навчаючі програми;
• системи штучного інтелекту та експертні системи;
• програмне забезпечення для роботи з електронною поштою тощо.

Використання прикладного програмного  забезпечення потребує наявності певного набору пристроїв у апаратної частини, відповідного об'єму оперативної пам'яті комп'ютера, певного системного програмного забезпечення. Тобто, при виборі прикладної програми користувач мусить враховувати можливості свого конкретного комп'ютера.

До складу програмного забезпечення входять системне  і прикладне програмне забезпечення,  а також технічна документація.

Системне програмне  забезпечення включає операційні системи для використовуваних апаратних платформ, різні операційні оболонки, що підвищують рівень інтерфейсу користувача, системи програмування, програми для роботи в мережі, системні тести, програми для адміністрування мереж, баз даних.

    До системного програмного  забезпечення входять:

• операційні системи;
• оболонки операційних систем;
• драйвери;
• архіватори;
• антивірусні програми;
• програми обслуговування дисків,
• програми обслуговування комп'ютерних мереж тощо.

Прикладне програмне  забезпечення може бути  типовим і спеціалізованим.

Типове прикладне програмне  забезпечення орієнтовано на класи завдань. Воно може настроюватися на конкретний випадок використання. Як такі засоби використовуються СУБД, текстові процесори, електронні таблиці, програми розпізнавання тексту і мови, генератори звітів для систем баз даних і ін.

Спеціалізоване програмне забезпечення створюється для конкретної інформаційної системи або для класу систем, що мають вузьке призначення.

Типове прикладне програмне  забезпечення може бути загального призначення або орієнтовано на конкретну наочну область, а також орієнтованим на конкретну апаратну платформу або мобільним.

Технічна документація на програмні  засоби повинна містити опис завдань, економіко-математичну модель завдання, перелік програмних модулів алгоритм програми, список використовуваних позначень,, контрольні приклади.

 

10. Поняття інформації. Її види.

     Термін інформація походить від латинського informatio, що означає роз'яснення, інформування, виклад. З позиції матеріалістичної філософії інформація є віддзеркалення реального світу за допомогою відомостей (повідомлень). Повідомлення — це форма представлення інформації у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць тощо. У широкому змісті інформація - це загальнонаукове поняття, що означає обмін відомостями між людьми, обмін сигналами між живою і неживою природою, людьми і пристроями.

Поширеним є погляд на інформацію як на ресурс, аналогічний  матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Ця точка зору відбивається в наступному визначенні: інформація це - нові відомості, що дозволяють поліпшити процеси, пов'язані з перетворенням речовини, енергії і самої інформації.

Одним з найважливіших різновидів інформації є економічна інформація. Її відмінна риса – зв’язок з  процесами управління колективами  людей тобто організацією. Економічна інформація супроводжує всі процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг

Економічна інформація - сукупність відомостей, що відображають соціально-економічні процеси для службовців і використовується ними для управління цими процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сфері. До економічної інформації відносять відомості, що циркулюють в економічній системі про процеси виробництва, матеріальні ресурси, процеси управління виробництвом, фінансові процеси, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються між собою різні системи управління.

До економічної інформації виставляють  наступні вимоги: точність, достовірність, оперативність. Точність інформації забезпечує її однозначне сприйняття всіма споживачами. Достовірність визначає допустимий рівень спотворення інформації, як вхідної так вихідної, при якому зберігається ефективність функціонування системи. Оперативність відображає актуальність інформації для необхідних розрахунків і ухвалення рішень в умовах, що змінилися.

   Види:

За формою подання:

• Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
• Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
• Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
• Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

    За призначенням:

• Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму"
• Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація"
• Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

1. Наукова інформація — утворюється  в результаті науково-дослідної  діяльності. Наукову інформацію  можна визначити як передане  в інформаційному процесі наукове  знання. 
2. Технічна інформація — створюється в сфері техніки і призначена для вирішення технічних задач (розробки нових технічних пристроїв, машин, матеріалів і т. п.). Структура і властивості наукової і технічної інформації дуже близькі, тому ці два види часто об'єднують терміном «науково-технічна інформація». 
3. Технологічна інформація — безпосередньо використовується в сфері матеріального виробництва для створення матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, машин тощо).

4. Планово-економічна інформація  — наприклад, про стан і  перспективи розвитку промислових підприємств — використовується для планування і керування виробництвом.

 

 

11. Поняття інформаційного  простору.

 

Інформація, що є на підприємстві, зберігається в різних інформаційних системах і на різних носіях: як електронних, так і паперових. Весь обсяг цієї інформації утворює інформаційний простір підприємства. Термін "єдиний інформаційний простір" використовується для позначення такого порядку подання, зберігання інформації і доступу до неї, при якому будь-які відомості, що є на підприємстві, можуть бути отримані за запитом в різних зрізах і поєднаннях. Очевидно, що за наявності на підприємстві декількох інформаційних систем і декількох видів представлення інформації (у електронному вигляді і у вигляді паперових документів) завдання створення на підприємстві єдиного інформаційного простору стає не тільки складним і трудомістким, але і дорогим. Тому, якщо керівництво підприємства приймає рішення про створення на підприємстві єдиного інформаційного простору, то першим кроком на шляху вирішення цієї задачі є визначення того, які саме види інформації повинні бути доступні всередині цього простору, а які можуть залишатися "за рамками" і бути доступними з автономно функціонуючих систем. Типовим рішенням є автономний доступ до спеціалізованих інформаційних систем (наприклад, до правових) і паперових архівів. В цьому випадку в єдиний інформаційний простір включають системи, що забезпечують отримання вичерпної інформації про внутрішнє середовище підприємства в будь-якому вигляді, необхідному для аналізу діяльності підприємства і підготовки управлінських рішень. Як правило, це облікові системи, хоча на деяких підприємствах до них додаються системи електронного документообігу (які правильніше було б називати системами колективної роботи з документами) і системи для управління відносинами з клієнтами (або CRM-системи – Customer Relationship Management).

 

 

12. Інформаційне  забезпечення економіки.

 

Інформаційне  забезпечення – це система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. Це стосується різних видів діяльності, наприклад виробничої і збутової, сервісного обслуговування, включаючи підвищення технологічності виробництва, якості вироблюваної продукції, зниження її собівартості, рекламу, інформацію про асортимент продукції, ціни, форми організації сервісу тощо.

Інформаційне забезпечення економіки можна розділити на три види:

1. Інформацію для певного виду економічної діяльності або організаційно-правової структури, що знаходиться поза цим підприємством або організацією.
2. Інформацію, що необхідна для нормального виконання виробничих функцій підприємства (знаходиться всередині підприємства).
3. Інформацію, що використовують для управління не окремими технологічними (робочими) процесами, а діяльністю підприємства в цілому як процесом досягнення поставлених завдань з мінімальними витратами і проблемами (внутрішня інформація). Поняття інформаційне забезпечення і програмне забезпечення часто використовують як синоніми щодо надання працівникам підприємства інформації можливості використання відповідних програмних продуктів. Забезпечення  суб'єктів господарювання інформацією – багатоплановий процес. При цьому підприємство можна розглядати як інформаційний вузол, в якому сходяться зовнішні вхідні потоки інформації і циркулюють внутрішні потоки. Застосування сучасних засобів обробки інформації (комп'ютерів і програмного забезпечення) дозволяє значно підвищити швидкість обробки постійно зростаючих потоків інформації. Проте слід вказати, що головний економічний ефект застосування цих засобів полягає в підвищенні якості управління і якості основних виробничих процесів, а не в прямій економії від прискорення обробки даних.

Термін "інформація" є найбільш поширеним у сучасному суспільстві. Інформація, загалом це – сигнали що сприймаються людиною і (або) спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального або духовного світу в процесі комунікації. Під економічною інформацією зазвичай розуміють ту її частину, що орієнтована на господарську діяльність суб'єктів і на обслуговування виробничих процесів, продаж, обмін, розподіл і споживання матеріальних продуктів і послуг, а також представлена в засобах масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення). У повсякденному вжитку постійно знаходяться "інформаційні потоки", "інформаційні системи", "інформаційні технології", "засоби автоматизації" і десятки, якщо не сотні, інших похідних від слова інформація.

Отже, інформаційне забезпечення є важливим етапом та необхідною умовою організації і  проведення економічного аналізу. Це пояснюється тим, що від складу, змісту, якості вихідних даних залежить ефективність аналітичного дослідження, об'єктивність і дієвість його результатів. Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це створення бази даних, комплексу інформаційних засобів, необхідних для дослідження господарської діяльності та вирішення завдань управління.

 

13. Види інформаційного  забезпечення економіки.

 

Забезпечувальні підсистеми ІС відповідають видам ресурсів, необхідних для функціонування системи, і включають технічне, програмне, інформаційне, організаційно-методичне, математичне, лінгвістичне, правове та ергономічне забезпечення.

Технічне забезпечення об’єднує комплекс технічних засобів, які реалізують одержання, реєстрацію, підготовку, введення, оброблення, виведення, зберігання та передавання даних.

Програмне забезпечення це – сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштовування та контролю роботоздатності ІС.

Інформаційне забезпечення об’єднує інформаційні ресурси та засоби ведення інформаційної бази, у тому числі засоби структуризації та систематизації інформації (класифікатори, моделі даних, формати документації тощо).

Організаційно-методичне забезпечення охоплює сукупність документів, які  визначають структуру керованого об’єкта та інформаційної системи, технологію функціонування ІС, дії користувачів в умовах функціонування ІС.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей та алгоритмів, призначених для розв’язання задач ІС.

Лінгвістичне забезпечення це – сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами автоматизації під час функціонування ІС.

Правове забезпечення —  це сукупність правових норм для юридичного обґрунтування створення та функціонування ІС і визначають юридичний статус результатів її функціонування.

Ергономічне забезпечення — це сукупність засобів, методів і вимог, спрямованих  на створення найсприятливіших умов роботи користувачів в ІС.

 

14. Взаємодія  даних та інформації.

 

У практиці інформаційного забезпечення використовують два поняття: дані та інформація, які часто ототожнюють. Проте це різні поняття.

Дані – це відомості  про стан об'єкта (підприємства, машини, людини, економіки, землі та ін.), представлені у вигляді змістовної сукупності знаків. Вони однаковою мірою фіксують стан великих систем та їх елементарних часток. Дані можуть бути представлені у різних формах: числові, описові, схематичні, рисовані, накреслені.