Шпаргалка з "Інформатики"

Аналітичні методики перетворення даних служать для розрахунку аналітичних показників і для усунення невідповідностей в первинних фінансових даних. Кількість таких методик та їх характеристики повинні бути індетерміновані при обов'язковому дотриманні двох умов:

всі методики формуються силами центрального аналітичного підрозділу організації;

формування методик проводиться на підставі нормативного документа підприємства, наприклад Положення про аналітичну звітність.

Розраховані первинні аналітичні показники зберігаються в сховищі аналітичних даних (САД). Базові аналітичні показники можуть використовуватися як безпосередньо (для наповнення статистичних звітів), так і опосередковано для розрахунку вторинних показників.

У загальному випадку під інформаційною аналітичною системою можна розуміти не тільки набір програмних засобів, що дозволяють формувати статичні, динамічні і взагалі довільні звіти, виконувати їх експорт (у системи data mining), розсилку звітів і задавати методики перетворення даних, але також і ті модулі, які забезпечують узгодження даних на вході СПД. З даної моделі аналітичного простору видно, що одними з найважливіших компонентів такої аналітичної системи є механізми підтримки методик перетворення даних

39. Поняття аналітичної  системи.

Інформаційно-аналітична система (ІАС) — це комп'ютерна система, яка дозволяє отримувати інформацію, створювати її та здійснювати її обробку та аналіз.

Задачами ІАС є ефективне зберігання, обробка та аналіз даних. Технологічна платформа ІАС дозволяє підприємству (організації) здійснювати інтеграцію та координацію його бізнес-процесів.

ІАС забезпечує для підприємства (організації) єдиний інформаційний  простір і гарантує, що ця інформація буде доступна на всіх функціональних рівнях ієрархії та управління.

Аналітичні системи вимагають розширених можливостей класифікації структурованої інформації. Для цих цілей можуть використовуватися спеціалізовані бази даних або безпосередньо (багатовимірні бази даних), або апостеріорі (ініційовані багатовимірні структури). Широке розповсюдження як компоненти таких систем останнім часом отримали інформаційні сховища.

Чинник спадковості вкрай важливий в аналітичних системах для безперервного аналізу бізнесу і представлення інформації із зовнішніх джерел з метою отримання принципово нової інформації і значного розширення класу ухвалюваних рішень.

Однією з основних відмінностей аналітичної системи від системи оперативної обробки даних є не стільки великий обсяг опрацьовуваних даних, скільки необхідність підтримувати обробку довільних, заздалегідь нерегламентованих запитів з різних джерел інформації.

Графічне представлення початкових даних і результатів обробки – невід'ємна частина аналітичної системи. Можна сказати, що від повноти, доступності і наочності виконання графічної частини часто залежить ефективність системи підтримки ухвалення рішення.

Інформаційні сховища. Останнім часом для роботи з аналітичними даними все білшої популярності набуває концепція інформаційного сховища (ІС) – Data Warehouse. Основними особливостями концепції є:

орієнтація обліку на предметну область, що передбачає збір даних про деякий предмет (бізнес-об'єкт) в єдиній і зручній для використання в управлінському аналізі формі;

інтегрованість, що припускає узгоджене зберігання даних в єдиному загальнофірмовому сховищі;

незмінність після внесення даних до інформаційного

підтримка хронології і відповідної структуризації.

Особливо слід зазначити, що в інформаційному сховищі, як правило, представлені не первинні оперативні дані, а певним чином оброблена інформація. Зручність і ефективність роботи аналітиків з інформаційним сховищем визначаються тим, наскільки вдало вирішені перераховані вище взаємозв'язані питання, включаючи структуризацію інформації, пов'язану з побудовою класифікаторів у вигляді ієрархічно впорядкованих метаданих.

Сховище аналітичних даних

Первинний аналітичний показник (ПАП) визначається безпосередньо з первинних фінансових даних. Вторинний аналітичний показник розраховується на базі ПАП. Базові аналітичні показники включають сукупність показників, використовуваних в стандартизованих аналітичних звітах, зокрема вторинних показників, і розраховуються на основі спеціальних методик.

Аналітичні методики перетворення даних служать для розрахунку аналітичних показників і для усунення невідповідностей в первинних фінансових даних. Кількість таких методик та їх характеристики повинні бути індетерміновані при обов'язковому дотриманні двох умов:

всі методики формуються силами центрального аналітичного підрозділу організації;

формування методик проводиться на підставі нормативного документа підприємства, наприклад Положення про аналітичну звітність.

Розраховані первинні аналітичні показники зберігаються в сховищі аналітичних даних (САД). Базові аналітичні показники можуть використовуватися як безпосередньо (для наповнення статистичних звітів), так і опосередковано для розрахунку вторинних показників.

У загальному випадку під інформаційною аналітичною системою можна розуміти не тільки набір програмних засобів, що дозволяють формувати статичні, динамічні і взагалі довільні звіти, виконувати їх експорт (у системи data mining), розсилку звітів і задавати методики перетворення даних, але також і ті модулі, які забезпечують узгодження даних на вході СПД. З даної моделі аналітичного простору видно, що одними з найважливіших компонентів такої аналітичної системи є механізми підтримки методик перетворення даних і розрахунку аналітичних показників.

 

40. Компоненти метаданих  аналітичної системи.

Для ухвалення стратегічних і тактичних рішень різними групами користувачів потрібна більш структурована і багатогранна інформація (рис. 2.3) ніж в оперативних даних.

В даному випадку не завжди можуть допомогти стандартні запити і звіти. Дані для аналізу повинні бути зібрані в зручній формі, бути добре структуровані (володіти розвиненими метаданими), мати інструментарій для доступу до інформації, аналізу і представлення результатів кінцевому користувачеві вищого рангу.

Метадані – один з найважливіших компонентів інформаційного сховища. Вони є, по суті, даними про дані, змістовним каталогом інформаційного сховища. Деякі найбільш важливі компоненти метаданих представлені на рис. 2.4.

Компоненти метаданих характеризують:

джерела інформації в інформаційному сховищі (походження і структура системи записів);

перетворення даних при передачі первинних даних з оперативних джерел в інформаційне сховище;

поточні описи даних в інформаційному сховищі;

передісторію зміни існуючих даних в сховищі.

Деякі з представлених на рис. 2.4 компонентів є обов'язковими атрибутами метаданих, інші – ні, але також достатньо важливими. Метрика (функція відстані між даними), або впорядкування даних, дозволяє визначити допустимі операції над занесеною в інформаційне сховище інформацією (підсумовування, ранжирування, ієрархічний порядок тощо). Синоніми  дозволяють встановити посилання на дані, наприклад, при використанні їх під різними іменами декількома користувачами. Модель даних визначає шляхи можливого використання інформації з інформаційного сховища. Регламент зміни даних обумовлює схему поповнення системи з внутрішніх і зовнішніх оперативних джерел.

Модель даних повинна передбачати інтегрований погляд на інформацію. Окремі оперативні підсистеми повинні забезпечувати зручність використання інформації для подальшого зберігання і представлення в інформаційному сховищі. При цьому повинна враховуватися предметна орієнтація інформаційного сховища, зокрема на такі істотні для бізнесу суб'єкти представлення, як замовники, продукти, операції, постачальники і продавці.

Метадані є сполучною ланкою інформаційної архітектури. Як правило, першоджерелом є успадковані (тобто такі, що виникли і накопичені до формування інформаційного сховища) бази даних. Їх структура, повнота і форма представлення даних практично не можуть бути змінені, оскільки інформація або загублена, або потрібні великі зусилля для її відновлення. Метадані припускають опис системи записів, метрику та ін. Важливу роль у відношенні до складових частин інформаційної архітектури відіграє взаємозв'язок різних компонентів метаданих.

Щодо проблеми управлінського обліку модель метаданих повинна включати структуризацію плану рахунків, орієнтовану на управління. Зокрема, повинна бути передбачена можливість обліку:

продукції і послуг;

центрів відповідальності, центрів прибутку і сервіс-центрів;

клієнтів, включаючи постачальників і споживачів продукції;

ринків збуту і регіонів;

показників, призначених для управління (планування, контролю виконання планів і коректування ухвалених рішень).

41.Інтегровані автоматизовані системи.

Автоматизованою інформаційною  системою (АЇС) називається комплекс, що включає обчислювальне і комунікаційне устаткування, програмне забезпечення, лінгвістичні засоби, інформаційні ресурси, а також персонал забезпечує підтримку динамічної інформаційної моделі наочної області для задоволення інформаційних потреб користувачів.

У автоматизованих ІС частина функцій управління і  обробки даних виконується комп'ютерами, а частина людиною.

Основною організаційною формою застосування системної обробки економічної інформації на організаційно–економічному об’єкті управління є автоматизована система управління (АСУ) різних рівнів і призначень.

АСУ визначається як система “людина  – машина” , яка забезпечує ефективно  функціонування об’єкта управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної, периферійної і організаційної техніки.

Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, які  об’єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно – господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити погоджене і взаємозв’язане управління усіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, у тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо.

У виробничих об’єднаннях, на промислових  підприємствах одержали застосування багаторівневі інтегровані АСУ. В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева  інтегрована автоматизована система управління,наприклад виробничого об’єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством,цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП), системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР), системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ) , автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо.

Зазначені системи бувають як взаємозв’язании  і взаємозалежними поміж собою, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ, ГВС, АСУ ТПВ використовуються в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад планова) інформація АСУП в цих системах використовується як вхідна.

Сучасні комплекси ПЕОМ, які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).

АРМ – це робоче місце персоналу  АСУП, яке обладненне засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх  функцій як фахівця або функцій  АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками:

• за функціональною направленістю – АРМ технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо;
• за рівнем використання ПЕОМ – АРМ низового рівня, АРМ середнього рівня, АРМ вищого рівня;
• за формою організації працівників на ПЕОМ – індивідуальні і групові, одноапаратні і багатоапаратні;
• за іншими ознаками.

Для умов, при яких системна обробка  інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління – цілеспрямовано і  оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний  і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об’єднанні за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція).

Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:

• забезпечити взаємозв’язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області – ресурсозабезпечувальній підсистеми;
• оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі ) рішення функціональних питань управління (нормування і реґламентація, планування, облік і контроль, звітність, ексисмічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;
• оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках;
• вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробничо – господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.